close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Yuridichni zadachi yak zasib formuvannya sotsialno

код для вставкиСкачать

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ОЧАКІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Юридичні задачі, як засіб формування
соціально-правової компетентності особистості
Опис досвіду вчителя
Чорноморської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Очаківської районної ради
Миколаївської області
Сидорчук Алли Михайлівна м. Очаків 2014
Оновлення змісту освіти на основі впровадження нових Державних стандартів у навчально-виховному процесі потребує постійної корекції і методів його реалізації. Особистісно зорієнтоване навчання вибудовується відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей кожного учня, забезпечує зростання його самостійності і творчої активності, що в результаті має зміцнити демократичні основи суспільства та сприяти його розвитку.
Щоб знайти своє місце в багатовимірному та різноманітному світі, ефективно освоїти життєві і соціальні ролі, майбутній випускник сучасної школи має оволодіти набором певних якостей, та компетентностей, а саме: бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватися у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці; критично мислити; генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відповідати за них; цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному і особистісному плані, так і в інтересах держави. Таким чином, соціально-правовий статус людини в сучасному суспільстві головним чином залежить насамперед від неї самої.
Як використовуючи класно-урочну систему в тому вигляді, у якому вона існує нині, досягти поставленої мети? У регламентованій класно-урочній системі передачі знань досить складно зростити успішну людину. Найбільш адекватними для розв'язання цих проблем є інноваційні технології навчання, що сприяють включенню в навчальний процес особистісного досвіду учнів, розвивають їх суб'єктивну позицію, самостійність і соціальну активність. Готуючи учнів до взаємодії із суспільним середовищем, я намагаюся формувати в учнів предметні компетентності, серед яких соціально-правову виокремлюю як ключову. Під час формування соціально-правової компетентності діти отримують не лише теоретичні знання, але й практичні уміння та навички, виокремлюють власні ставлення і ціннісні орієнтації. На мій погляд, найбільш оптимальним засобом становлення соціально-правової компетентності є спільна робота з учнями над складанням, розв'язуванням юридичних (правових) задач. В основі такого виду завдань є моделювання життєвих ситуацій, що регулюються нормами чинного законодавства.
Ідея досвіду полягає у мотивації навчальної діяльності учнів, основою якої є бачення, усвідомлення проблеми, опанування технологією розв'язання та психологічна готовність до застосування правових знань у самостійному житті. Мета педагогічної діяльності спрямована на набуття учнями вмінь та навичок використовувати правові знання для реалізації та захисту своїх прав, свобод, законних інтересів; оцінювання і регулювати своїх взаємин з іншими суб'єктами права; здійснення вибору моделей поведінки у повсякденних життєвих ситуаціях зорієнтованих нормами права.
Науковці у своїх підходах трактують інтегроване поняття "соціально-правова компетентність" по різному. У працях Євпалової Н.Ю., Кожевнікова С.Н., Мостовщикова Л.Д., Щербакова Н.В., Галустяна Н.В., Жевакіна С.Н. соціально-правова компетентність особистості формується через призму правосвідомості, правової активності та соціальної поведінки учнівської молоді. Кожевніков С.Н. розглядає соціально-правову компетентність особистості як процес формування високого ступеня соціально-правової активності, що створює нетерпимість до порушень законності та правопорядку, дозволяє належним чином оцінити власну поведінку та поведінку оточуючих, обрати оптимальний варіант особистої морально-правової поведінки.
Ткачук О.В. поняття "соціально-правова компетентність" трактує як:
а) важливу інтегровану властивість особистості, основою якої виступають система знань, мотивів, умінь та навичок, а виявом - соціальна захищеність та активізація соціально-правового досвіду;
б) ефективну взаємодію із соціальним середовищем на шляху до успішної правової соціалізації.
Підсумовуючи зазначене, можна зробити висновок, що соціально-правова компетентність особистості - це комплекс знань, умінь та практичних навичок, що формують здатність особи успішно реалізовувати певні життєві функції у сучасному правовому полі.
Для того щоб уфективно здійснювати процес формування соціально-правової компетентності учнів, я виокремила певні рівні її сформованості:
- перший (початковий) рівень - набуття вміння здобувати і опрацьовувати необхідні знання;
- другий - участь (активна чи пасивна) у шкільному, суспільно-громадському житті;
- третій - опосередкована взаємодія з соціально-правовим середовищем.
Саме юридичні (правові) задачі дають можливість досягти умов активної залученості учня до процесу навчання та отримання нових знань, навичок роботи з нормативно-правовими актами та формують здатність неповнолітньої особи змоделювати поведінку, керуючись діючими нормами права. Юридичні задачі поділяю на прості і ускладнені.
Прості юридичні задачі містять правові відносини, що регулюються однією галуззю права.
Ускладнені юридичні задачі містять правові відносини, які вимагають регулювання декількома галузями права.
Під час уроків правознавства в 9 класі, як правило, використовую прості юридичні задачі. Ускладнені завдання пропоную лише в ході підсумково-узагальнюючих уроків, або при підготовці та проведенні І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад чи шкільних турнірів юних правознавців.
Особливо впливовим при підборі чи складанні юридичних задач, на мою думку, є фактор доступності (зрозумілості). Змодельовані ситуації намагаюся взяти з життя, та, за можливості, вони мають безпосередньо стосувалися інтересів учнів. Тоді школярі можуть відчути себе суб'єктами правових відносин, у них швидше формується уміння оперувати правовими категоріями та здатність застосувати отримані навички на практиці. Як приклад, при вивченні трудового права пропоную старшокласникам наступні задачі:
- "Під час весняних канікул 14-річний Євген вирішив влаштуватися на роботу: розклеювати оголошення. Батьки заперечують. Чи зможе він працювати?";
- "Випускниця школи К., віком 17 років, працевлаштувалась офіціанткою кафе на літній період. Одночасно К. проходила зовнішнє незалежне оцінювання з метою отримання сертифікату та вступу до університету.День тестування з біології збігся з чергуванням К. в кафе. Роботодавець відмовився надати вихідний день на період тестування. У випадку відсутності К. на роботі пригрозив звільненням.Чи правомірні дії роботодавця?";
- "Десятикласниця Олена вирішила працевлаштуватись у вільний від навчання час офіціанткою до кафе. Батьки надали дозвіл. Режим роботи кафе з 17.00 до 23.00. Чи приймуть Олену на роботу?".
З метою досягнення максимальних результатів при розв'язанні юридичних задач, увесь діяльнісний процес умовно поділяю на чотири етапи:
1) створення обстановки зацікавленості (ситуація успіху), бажання розв'язати задачу; 2) постановка проблеми і початокпроцесу розв'язування через усвідомлення змісту задачі (пізнавальна діяльність);
3) сам процес розв'язання задачі(підтримую активність, зацікавленість, стимулюючи їх розумову та пізнавальну діяльність);
4) підбиваю підсумки роботи, з використанням нормативно-правових актів, що регулюють вказані у задачі відносини.
Важливим чинником результативної діяльності учнів при розв'язанні юридичних задач є дотримання, зазделегідь розробленого, алгоритму дій. Тому з послідовністю таких дій знайомлю учнів з перших уроків правознавства:
1) визначення сфери правовідносин, про які йдеться у ситуації;
2) встановлення наявності юридичного факту правовідносин; 3) з'ясування норм галузі права, які регулюють правовідносини;
4) деталізація (конкретизація) регуляторних норм права в кожному конкретному випадку;
5) визначення фактичного та юридичного складу, об'єктів та суб'єктів правовідносин;
6) поетапне формування відповіді;
7) формування загального висновку;
8) підведення підсумків.
У процесі роботи акцентую увагу на дотримання правильності (точності) назв нормативно-правових актів. Вимагаю чітко їх вказувати (статті закону чи підзаконного акту). Прищеплюю розуміння того, що правовий акт- це точна категорія, від виконання якого залежить правопорядок у суспільстві. Це допомагає учням уникати помилок при визначенні конкретного нормативного документу, який регулює правові відносини, вказані у юридичній задачі.
При розв'язуванні юридичних задач використовую наступні форми роботи:
- колективна - на етапах мотивації навчальної діяльності (коли необхідно привернути увагу до теми, що вивчається через її практичну сторону). Також при засвоєнні нових знань, особливо на перших уроках, коли необхідно закріпити вміння учнів розв'язувати задачі, використовуючи зазначений алгоритм дій;
- групова - здебільшого на етапі засвоєння нового матеріалу.Групи формую не більше як з чотирьох учнів. Учасники групи, як правило, самостійно розподіляють обов'язки між собою;
- робота в парах - на етапі закріплення знань. Обов'язково враховую особистісні можливості кожного учня; важливо надати для розв'язку задачу посильну для них;
- індивідуальна - застосовую на етапі перевірки вивченого матеріалу або як складову завдання при тематичному оцінюванні знань.
Найефективнішими прийомами роботи на уроках правознавства, які я використовую у ході рішення юридичних задач, є практикум та ситуативне (рольове) інсценування.
Найбільш складну творчо-пошукову діяльність учнів я детерміную через проблемний виклад нового матеріалу, що нерідко супроводжується евристичною бесідою. Відповідно застосовую учбові прийоми, які допомагають учням аналізувати, узагальнювати, порівнювати, конкретизовувати не пояснений, а проблемно викладений матеріал.
У всіх вказаних випадках зміст і прийоми викладу нового за змістом матеріалу мобілізують діяльність пам`яті учнів. Як результат учні, як усвідомлено так і неусвідомлено, запам`ятовують ознаки і визначення правових понять, нормативних актів.
Юридична задача - це засіб поєднання теорії з практикою, він пов'язує навчальну роботу з життям. Цей процес передбачає, насамперед, чітке формування мети - очікуваного результату від розв'язання учнями конкретної життєво важливої проблеми.
Використання юридичних задач як засобу формування соціально-правової компетентності на уроках правознавства, позаурочних заходах сприяє не тільки оволодінню конкретними знаннями, уміннями, навичками, але ще й прищеплює правоусідомлені моделі поведінки учнів у майбутньому самостійному житті.
Автор
Gorenich13
Документ
Категория
Геология и география
Просмотров
13
Размер файла
61 Кб
Теги
yuridichni, zasib, formuvannya, yak, zadachi, sotsialno
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа