close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

УСІ ВИДИ МОВНОГО РОЗБОРУ: ФОНЕТИЧНИЙ, МОРФОЛОГІЧНИЙ, СЛОВОТВІРНИЙ, СИНТАКСИЧНИЙ

код для вставкиСкачать
Назва: Усі види мовного розбору: фонетичний, морфологічний, словотвірний, синтаксичний Автор: Тєлєжкіна О.О. Видавництво: Х.: «Основа» Рік: 2011 Кількість сторінок: 300 Мова: українська У пропонованому посібнику відповідн
Серія «Навчаюсь сам»
Заснована 2009 року
Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
Харків
Видавнича група «Основа»
2011
Усі види мовного розбору
2
УДК 37.016+811.161.2
ББК 74.26+81.2УКР
T31
Автор:
Тєлєжкіна О. О., кандидат філологічних наук,
доцент кафедри українознавства та латинської мови
Національного фармацевтичного університету.
Р е ц е н з е н т и:
Бєляєва Т. В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри
української мови Харківського національного педагогічного
університету імені Г. С. Сковороди;
Турута Т. П., учитель-методист, учитель вищої категорії,
учитель української мови та літератури Сумської
спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 29.
T31
Тєлєжкіна О. О.
Усі види мовного розбору: фонетичний, морфологічний,
словотвірний, синтаксичний. — Х. : Вид. група «Основа»,
2011. — 300, [4] с. — (Серія «Навчаюсь сам»).
ISBN 978-617-00-0786-5.
Пропонований посібник містить схеми усіх видів мовного аналізу відповідно до чинної програми шкільного курсу української мови:
фонетичний, орфографічний, лексичний, фразеологічний, морфемний,
словотвірний, морфологічний, синтаксичний розбір. Крім того, у книзі проаналізовано типові труднощі, наведено зразки розборів, систему
вправ і матеріал для довідок.
Для вчителів української мови та літератури загальноосвітніх шкіл,
ліцеїв та гімназій, студентів філологічних факультетів педагогічних
і класичних університетів.
УДК 37.016+811.161.2
ББК 74.26+81.2УКР
ISBN 978-617-00-0786-5
© Тєлєжкіна О. О., 2011
© Тов «Видавнича група “Основа”», 2011
Зміст
3
Зміст
Передмова .......................................................................... 6
Фонетичний аналіз слова
Методичний коментар ......................................................... 7
Зразки фонетичного аналізу ................................................. 9
Тренувальні вправи ........................................................... 16
Матеріал для довідок ......................................................... 17
Орфографічний аналіз слова
Методичний коментар ....................................................... 27
Зразки орфографічного аналізу ........................................... 29
Тренувальні вправи ........................................................... 36
Матеріал для довідок ......................................................... 42
Лексичний аналіз слова
Методичний коментар ....................................................... 43
Зразки лексичного аналізу слова ........................................ 44
Тренувальні вправи ........................................................... 48
Матеріал для довідок ......................................................... 52
Фразеологічний аналіз
Методичний коментар ....................................................... 58
Зразки фразеологічного аналізу .......................................... 60
Тренувальні вправи ........................................................... 62
Матеріал для довідок ......................................................... 69
Розбір слова за будовою
Методичний коментар ....................................................... 74
Зразки розбору слів за будовою .......................................... 75
Тренувальні вправи ........................................................... 77
Матеріал для довідок ......................................................... 79
Словотвірний аналіз слова
Методичний коментар ....................................................... 80
Зразки словотвірного аналізу ............................................. 82
Тренувальні вправи ........................................................... 86
Матеріал для довідок ......................................................... 88
Морфологічний аналіз іменника
Методичний коментар ..................................................... 104
Зразки морфологічного аналізу іменника ........................... 106
Тренувальні вправи ......................................................... 110
Матеріал для довідок ....................................................... 113
Морфологічний аналіз прикметника
Методичний коментар ..................................................... 117
Зразки морфологічного аналізу прикметника ..................... 118
4
Усі види мовного розбору
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
Морфологічний аналіз числівника
Методичний коментар .....................................................
Зразок морфологічного аналізу числівника ........................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
Морфологічний аналіз займенника
Методичний коментар .....................................................
Зразки морфологічного аналізу займенника .......................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
Морфологічний аналіз особових форм дієслова
Методичний коментар .....................................................
Зразки морфологічного аналізу особових форм дієслова........
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
Морфологічний аналіз незмінних форм дієслова
Методичний коментар .....................................................
Зразки морфологічного аналізу інфінітива...........................
Зразки морфологічного аналізу безособової форми дієслова
на -но, -то ......................................................................
Тренувальні вправи .........................................................
Морфологічний аналіз особливих форм дієслова
Методичний коментар до морфологічного аналізу
дієприкметника ..............................................................
Зразки морфологічного аналізу дієприкметника...................
Методичний коментар до морфологічного аналізу
дієприслівника ...............................................................
Зразки морфологічного аналізу дієприслівника....................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
Морфологічний аналіз прислівника
Методичний коментар .....................................................
Зразок морфологічного аналізу прислівника ......................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
Морфологічний аналіз прийменника
Методичний коментар .....................................................
Зразок морфологічного аналізу прийменника .....................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
Морфологічний аналіз сполучника
Методичний коментар .....................................................
Зразки морфологічного аналізу сполучників ......................
121
123
125
126
129
132
135
136
141
144
149
150
153
157
159
159
161
161
165
166
168
168
169
173
176
176
178
181
182
182
184
187
189
189
Зміст
5
Тренувальні вправи ......................................................... 192
Матеріал для довідок ....................................................... 194
Морфологічний аналіз частки
Методичний коментар .....................................................
Зразки морфологічного аналізу частки ..............................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
196
196
200
203
Морфологічний аналіз вигуків
Методичний коментар .....................................................
Зразки морфологічного аналізу вигуків .............................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
205
205
207
209
Синтаксичний аналіз словосполучення
Методичний коментар .....................................................
Зразки синтаксичного аналізу словосполучення .................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
210
211
213
218
Синтаксичний аналіз простого речення
Методичний коментар .....................................................
Зразки синтаксичного аналізу простого речення .................
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
221
222
229
233
Синтаксичний аналіз складносурядного речення
Методичний коментар ....................................................
Зразки синтаксичного аналізу складносурядного речення ....
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
242
243
247
250
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
Методичний коментар .....................................................
Зразки синтаксичного аналізу складнопідрядного речення ....
Тренувальні вправи .........................................................
Матеріал для довідок .......................................................
251
253
260
263
Синтаксичний аналіз складного безсполучникового речення
Методичний коментар .................................................... 265
Тренувальні вправи ......................................................... 270
Матеріал для довідок ....................................................... 273
Синтаксичний аналіз складного речення з різними типами зв’язку
Методичний коментар ..................................................... 275
Зразки синтаксичного аналізу складного речення
з різними типами зв’язку. ................................................. 277
Тренувальні вправи ......................................................... 281
Завдання для контрольної самоперевірки ................................... 285
Використана література ................................................... 301
ПЕРЕДМОВА
Аналіз одиниць різного рівня мовної системи — важлива ланка
вивчення мови, а також вироблення практичних навичок і формування умінь сучасного мовця.
У пропонованому посібнику відповідно до чинної програми
з української мови для середньої школи наводяться алгоритми
і зразки аналізу мовних одиниць: від звука до речення. У кожному блоці мовного розбору є рубрика «Зверніть увагу», де розглядаються найбільш суперечливі і найбільш складні етапи виконання лінгвістичного розбору. До кожного розділу подаються
тренувальні вправи, спрямовані на повторення, узагальнення
й закріплення набутих знань із відповідної теми курсу української мови, покликані полегшити виконання аналізу звуків, слів
як одиниць морфеміки (будова слова), словотвору і морфології,
словосполучень та речень. Крім того, у посібнику подається матеріал для довідок, яким можна скористатися при виконанні тренувальних вправ. Цей матеріал наведений у вигляді таблиць, що
значно збереже час користувача книги при повторенні теоретичного матеріалу.
Автор посібника пропонує завдання для контрольної самоперевірки, що дозволить систематизувати й узагальнити знання
з української мови й удосконалити практичні навички виконання
різних видів мовних розборів. Ці завдання складені так, щоб при
їх виконанні у мовця складалася цілісна картина сприйняття
мови як системи, а не окремих тем чи розділів. Варіанти для
контрольної самоперевірки мають комплексний характер: слово
функціонує в реченні, у словосполученні, як одиниця словотвору,
морфеміки, морфології і як певна упорядкована сукупність звуків, що передають певне значення. І, на думку автора, саме така
система вправ сприятиме виробленню у мовців сприйняття мови
як цілісної системи, як носія інформації і як засобу комунікації.
Сподіваємося, наша праця буде корисною учням, які мають
бажання удосконалити свої знання з української мови, та учителям, які прагнуть урізноманітнити сучасний урок мови, зробити
його більш цікавим і більш насиченим.
Фонетичний аналіз слова
7
ФОНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА
Методичний коментар
Мета фонетичного аналізу — визначення звукового складу
слова (кількості та якості голосних і приголосних звуків) та встановлення характеру змін звуків у слові.
Для того щоб виконати фонетичний розбір, слово необхідно
записати фонетичною транскрипцією.
Фонетична транскрипція — це запис усного чи писемного мовлення (за допомогою букв і спеціальних знаків) із метою точного
відтворення звукового складу слова на основі звукового принципу.
Спеціальні знаки транскрипції
пишуться біля букви голосного звука для поМаленькі (індексні)
значення вимови голосних у слабкій позиції:
літери е, и, у
[чиетају], [ниезен’киĭ], [роузумниĭ]
[
]
дужка для позначення одного звука [сиеджу],
[бджола]
[:]
двокрапка: знак подвоєння звука [знан':а],
[в’ід':іл]
[ў]
знак нескладової вимови [гн'іў]
[в]
знак складової вимови [вода]
[ĭ]
знак нескладової вимови [гн'іĭ]
[ј]
знак складової вимови [jод]
[']
знак позначення м’якості приголосного [с'ім]
[’]
знак позначення напівм’якої вимови [в’ітају]
[ ]
знак основного наголосу слова [голова]
Записуючи слово фонетичною транскрипцією, слід дотримуватися таких вимог:
у фонетичній транскрипції усі слова пишуться з малої букви;
кожна буква повинна вживатися тільки для позначення одного звука;
кожен звук повинен позначатися завжди однією й тією самою
буквою;
8
Усі види мовного розбору
різні відтінки одного й того самого звука передаються діакритичними знаками, які ставляться над буквами, під буквами
або збоку від них;
у фонетичній транскрипції не позначаються букви я, ю, є, ї, ь
та знак апострофа.
Алгоритм фонетичного аналізу
1.Озвучити і записати слово фонетичною транскрипцією.
2.Поставити наголос.
3.Поділити слово на склади.
4.Визначити відкриті і закриті склади.
5.Назвати кількість звуків і букв, вказати, чи відповідає кількість букв кількості звуків.
6.Назвати і схарактеризувати голосні звуки.
7.Назвати і схарактеризувати приголосні звуки.
8.Визначити фонетичні зміни і пояснити їх.
9.Пояснити особливості вимови і правопису.
Зверніть увагу
1.При поділі слова на склади необхідно враховувати, що в українській мові у словах стільки складів, скільки у ньому голосних;
склади можуть бути відкритими (закінчуються на голосний)
і закритими (закінчуються на приголосний), наголошеними
(до складу входить голосний звук, на який падає наголос)
і ненаголошеними (до складу входить голосний звук, на який
не падає наголос). Наприклад: у слові [г'іл / ка] два склади,
оскільки в ньому є два голосні звуки [і] та [а]; перший склад
закритий, бо закінчується на приголосний [л], а другий — відкритий, тому що закінчується на голосний звук [а]; перший
склад наголошений, тому що наголос падає на звук [і], звук
[а] — ненаголошений.
2.Букви я, ю, є на початку слова, після голосного, після м’якого
знака й апострофа передають два звуки: [jа], [jу], [jе]: п’ять —
[пjат'], б’ють — [бjут'], п’є — [пjе]; єнот — [jенот], ялинка —
[jалинка], юність — [jун'іс'т'], двадцять тисяч льє — [л'jе],
маяк — [маjак], дієта — [д'іjета];
3.Букви я, ю, є у позиції після приголосного передають один
звук і м’якість попереднього приголосного [а], [у], [е]: буряк —
[бур'ак], людина — [л'удина].
4.Буква ї завжди позначає два звуки [jі]: їжак — [jіжак], гаївка — [гаjіўка], під’їхати — [п’ідjіхати].
5.Буква щ завжди позначає два звуки [шч]: щасливий —
[шчасливиĭ], хрещений — [хреишчениĭ], щука — [шчука].
Фонетичний аналіз слова
9
6.Буквосполучення дж та дз позначають два звуки, якщо д належить до префікса: [п’ідзв’ітниĭ], [п’іджиўлеин':а].
7.Буквосполучення дж та дз позначають один звук, якщо обидва належать до кореня: [бджола], [дз'в’ін].
8.М’який знак звука не позначає, а передає м’якість попереднього приголосного: льон — [л'он], промінь — [пром’ін'], здається — [здаjет'с'а].
9.На м’якість попереднього приголосного вказують букви і, я,
ю, є: [м’істо], [св’ато], [л'ул'ка], [л':ец'а].
9.Подовження або подвоєння приголосного звука у фонетичній транскрипції позначається двома крапками: обличчя —
[обли ч ’:а], піддашшя — [п’ід:а ш ’:а], від’їжджати —
[в’ідjіж:ати].
10.На стику глухих і дзвінких приголосних, м’яких і твердих приголосних, приголосних різних за місцем і способом творення
відбувається уподібнення, яке передається у фонетичній транскрипції: з-поміж — [спом’іш], умиваєшся — [умиеваjес':а],
милується — [миелуjес':а].
11.Буква в у позиції перед приголосним, перед апострофом,
у кінці слова чи складу позначає нескладовий звук [ў]: сплів —
[сп’л'іў].
12.Буква в у позиції перед голосним позначає складовий звук
[в]: ворона — [ворона].
13.Буква й у позиції перед приголосним, у кінці слова чи складу
позначає нескладовий звук [ĭ]: стій — [с'т'іĭ].
14.Буква й у позиції перед голосним позначає складовий звук
[j]: стояти — [стоjати].
Зразки фонетичного аналізу
Того легкого дихання повно і в ярку, що ген ліворуч лежить
руслом молочної річки; свіжість хмелить, од неї солодко в роті,
в зволожених очах, у душі; і здається, десь у твоєму єстві —
так, як це бувало в дитинстві,— шовком шелестить і пахне
весняна травичка, сяє смарагдами, зворушливо просвічується
проти сонця (Є. Гуцало).
Зразок 1
Фонетичний аналіз слова дихання.
1–3. Дихання — [ди / ха / н':а].
4.У слові усі склади відкриті; 1-й — наголошений, 2-й і 3-й —
ненаголошені.
10
Усі види мовного розбору
5.У слові 7 букв і 6 звуків; кількісної відповідності між звуками
і буквами немає, тому що один м’який подовжений [н':] передає дві букви -нн- у суфіксі.
6.Голосні звуки: [и], [а], [а]:
[и] — голосний переднього ряду високо-середнього підняття,
наголошений;
[а] — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений.
7.Приголосні звуки: [д], [х], [н':]:
[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;
[х] — шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, твердий;
[н':] — сонорний, середньоязиковий, зімкнено-прохідний, носовий, м’який, подовжений.
8.У слові є подовження приголосних у суфіксі.
Зразок 2
Фонетичний аналіз слова молочної.
1–3. Молочної — [мо / лоч / но / jі].
4.У слові чотири склади: 1-й, 3-й і 4-й — відкриті і ненаголошені; 2-й — закритий і наголошений.
5.У слові 8 букв і 9 звуків; кількісної відповідності між звуками і буквами немає, тому що буква ї завжди позначається
двома звуками [jі].
6.Голосні звуки: [о], [о], [о], [і]:
[о] перший і [о] третій — голосний заднього ряду середнього
підняття, ненаголошений;
[о] другий — голосний заднього ряду середнього підняття,
наголошений;
[і] — голосний переднього ряду високого підняття, ненаголошений.
7.Приголосні звуки: [м], [л], [ч], [н], [j]:
[м] — сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний,
носовий, твердий;
[л] — сонорний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний, твердий;
[ч] — шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, шиплячий, твердий;
[н] — сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий;
[j] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який, складовий.
8.Фонетичні зміни у слові не відбулися.
9.Буквосполучення -чн- пишеться без м’якого знака.
Фонетичний аналіз слова
11
Зразок 3
Фонетичний аналіз слова свіжість.
1–3. Свіжість — [с'в’і / ж’іс'т'].
4.У слові два склади: 1-й — відкритий, наголошений; 2-й — закритий, ненаголошений.
5.У слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності між звуками
і буквами немає, тому що буква «м’який знак» не позначається ніяким звуком, а лише передає м’якість попереднього
приголосного.
6.Голосні звуки: [і], [і]:
[і] — голосний переднього ряду високого підняття, наголошений;
[і] — голосний переднього ряду високого підняття, ненаголошений.
7.Приголосні звуки: [с'], [в’], [ж’], [с'], [т']:
[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений;
[в’] — сонорний, щілинний, дзвінкий, напівпом’якшений;
[ж’] — шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, дзвінкий, шиплячий, напівпом’якшений;
[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений;
[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який.
8.Фонетичні зміни у слові не відбулися.
9.Буквосполучення -св- пишеться без м’якого знака.
Зразок 4
Фонетичний аналіз слова здається.
1–3. Здається — [зда / jе / ц':а].
4.У слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.
5.У слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому
що буква є у позиції після голосного позначає два звуки —
[jе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається
як [ц':].
6.Голосні звуки: [а], [е], [а]:
[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;
[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.
7.Приголосні звуки: [з], [д], [т'], [j], [с']:
[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;
12
Усі види мовного розбору
[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;
[j] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;
[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який;
[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.
8.Приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц':].
9.Незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений
[ц':] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.
Зразок 5
Фонетичний нааліз слова шелестить.
1–3. Шелестить — [шеи / леис / тит'].
4.У слові три склади: 1-й — відкритий, ненаголошений; 2-й —
закритий, ненаголошений; 3-й — закритий, наголошений.
5.У слові 9 букв і 8 звуків; кількісної відповідності між буквами і звуками немає, тому що буква «м’який знак» не позначає ніякого звука, а лише передає м’якість попереднього
приголосного.
6.Голосні звуки: [еи], [еи], [и]:
[еи] перший і другий — голосний переднього ряду середнього
підняття, ненаголошений;
[и] — голосний переднього ряду, високо-середнього підняття,
наголошений.
7.Приголосні звуки: [ш], [л], [с], [т], [т']:
[ш] — шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, шиплячий, твердий;
[л] — сонорний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний, твердий;
[с] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, свистячий, твердий;
[т] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, глухий, твердий;
[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який.
8.У перших двох складах звук [е] у слабкій ненаголошеній позиції і наближається до [и].
9.Правопис ненаголошених [еи] у першому і другому складі перевіряється спільнокореневими словами: шелестить — шелест,
шелеснути.
І так чатую, дерев’яне
своє крило відклавши вбік.
(Ю. Андрухович)
Фонетичний аналіз слова
13
Зразок 6
Фонетичний аналіз слова дерев’яне.
1–3. Дерев’яне — [деи / реиў / jа / не].
4.У слові чотири склади: 1-й — відкритий, ненаголошений;
2-й — закритий, ненаголошений; 3-й — відкритий, наголошений; 4-й — відкритий, ненаголошений.
5.У слові 8 букв і 9 звуків; кількісної відповідності між буквами і звуками немає, тому що буква я позначає два звуки:
[j] та [а].
6.Голосні звуки: [еи], [еи], [а], [е]:
[еи] перший, другий, четвертий — голосний переднього ряду
середнього підняття, ненаголошений;
[а] — голосний заднього ряду, низького підняття, наголошений.
7.Приголосні звуки: [д], [р], [ў], [j], [н]:
[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;
[р] — сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкнено-прохідний, твердий;
[ў] — сонорний, щілинний, дзвінкий, твердий, нескладовий;
[j] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який, складовий;
[н] — сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий.
8.У перших двох складах звук [е] у слабкій ненаголошеній позиції і наближається до [и].
9.Правопис ненаголошеного [еи] у першому складі перевіряється
спільнокореневим словом: дерев’яне — дерево; правопис ненаголошеного [еи] у другому складі слід запам’ятати.
Крадькома пройшов, мов злодiй,
Вiн до сина свого пана
I почав казати стиха
Мову зрадженого хана.
(М. Вороний)
Зразок 7
Фонетичний аналіз слова зрадженого.
1–3. Зрадженого — [зра / джеи / но / го].
4.У слові чотири склади: усі склади — відкриті; 1-й — наголошений; 2-й, 3-й, 4-й — ненаголошені.
5.У слові 10 букв і 9 звуків; кількісної відповідності між буквами і звуками немає, тому що букви д і ж позначають один
звук: [дж] .
14
Усі види мовного розбору
6.Голосні звуки: [а], [еи], [о], [о]:
[а] — голосний заднього ряду, низького підняття, наголошений;
[еи] — голосний переднього ряду середнього підняття ненаголошений;
[о] третій і четвертий — голосний заднього ряду, середнього
підняття, ненаголошений.
7.Приголосні звуки: [з], [р], [дж], [н], [г]:
[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;
[р] — сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкнено-прохідний, твердий;
[дж] — шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, дзвінкий, твердий;
[н] — сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий;
[г] — шумний, глотковий, щілинний, дзвінкий, твердий.
8.У другому складі звук [е] у слабкій ненаголошеній позиції
і наближається до [и].
9.Правопис ненаголошеного [еи] у другому складі слід запам’ятати: у дієприкметниковому суфіксі завжди пишеться е.
Хай не криють хмари темні,
Зорі, вас,
Бо мені і так таємні
Ви — земні і ви — надземні…
(М. Вороний)
Зразок 8
Фонетичний аналіз слова надземні.
1–3. Надземні — [над / зем / н'і].
4.У слові три склади: 1-й — закритий, ненаголошений; 2-й —
закритий, наголошений; 3-й — відкритий, ненаголошений.
5.У слові 8 букв і 8 звуків; кількість букв відповідає кількості
звуків.
6.Голосні звуки: [а], [е], [і]:
[а] — голосний заднього ряду, низького підняття, ненаголошений;
[е] — голосний переднього ряду середнього підняття наголошений;
[і] — голосний переднього ряду, високого підняття, ненаголошений.
7.Приголосні звуки: [н], [д], [з], [м], [н']:
[н] — сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий;
Фонетичний аналіз слова
15
[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;
[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;
[м] — сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний,
носовий, твердий;
[н'] — сонорний, середньоязиковий, зімкнено-прохідний, носовий, м’який.
8–9. Особливостей правопису немає.
Один художник приїжджав
До моря на етюди.
(М. Луків)
Зразок 9
Фонетичний аналіз слова приїжджав.
1–3. Приїжджав — [прие / jі / ж:аў].
4.У слові три склади: 1-й — відкритий, ненаголошений; 2-й —
відкритий, ненаголошений, 3-й — закритий, наголошений.
5.У слові 9 букв і 8 звуків; кількісної відповідності між буквами
і звуками немає, тому що буква ї позначає два звуки [j] та [і];
буквосполучення ждж позначає один подовжений звук [ж:].
6.Голосні звуки: [ие], [і], [а]:
[ие] — голосний переднього ряду, високо-середнього підняття,
ненаголошений;
[і] — голосний переднього ряду, високого підняття, ненаголошений;
[а] — голосний заднього ряду, низького підняття, наголошений.
7.Приголосні звуки: [п], [р], [ж], [ў]:
[п] — шумний, губний, губно-губний, проривний, глухий,
твердий;
[р] — сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкнено-прохідний, твердий;
[j] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який, складовий;
[ж] — шумний, передньоязиковий, щілинний, дзвінкий, шиплячий, твердий;
[ў] — сонорний, щілинний, дзвінкий, твердий, нескладовий.
8.У першому складі звук [и] у слабкій ненаголошеній позиції
і наближається до [е].
9.Правопис ненаголошеного [ие] у першому складі слід запам’ятати: у префіксі при- завжди пишеться и.
Усі види мовного розбору
16
Тренувальні вправи
Вправа 1
Запишіть подані слова фонетичною транскрипцією, визначте
в них кількість звуків і букв.
І варіант
Узбережжя, сильний, шумний, під’їхати, босоніж, учора, висаджувати, ручка, білий, розчин, дзенькати, піднебіння.
ІІ варіант
Обличчя, обіруч, сьогодні, вечеря, переїжджати, ніжка,
джміль, хміль, піддати, підземний, б’ється, заглядаєшся.
Вправа 2
Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Записані слова
поділіть на склади, схарактеризуйте їх.
І варіант
Розчісуватися, піддашшя, в’ється, оббитий, підземка, дзвіночок, сріблястий, шістнадцять, Сумщина, п’ють, пізній, невістка.
ІІ варіант
Підпал, окис, свекрушин, бренькати, жовтуватий, Гібралтар,
мисник, черкаський, Донеччина, чотирьохсотий, зозулястий, інформаційний.
Вправа 3
Запишіть пропоновані слова фонетичною транскрипцією. Схарактеризуйте у цих словах голосні і приголосні звуки.
І варіант
В’юнкий, яма, гаївка, участь, кожух, Чернігів, пір’їна, жалібний, брівка, ґринджоли, серпень, бджола.
ІІ варіант
Нав’ючений, ямка, криївка, заздрість, собі, риб’ячий, жалобний, ґедзь, квітень, бджоляр, скринька, п’явка.
Вправа 4
Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Згрупуйте їх у дві
колонки: 1 — букви д і ж та д і з позначають один звук; 2 —
букви д і ж та д і з позначають два звуки.
І варіант
Дзвонити, підземелля, раджу, джміль, підживити, підзаголовок, дженджик, дзявкати, відзеленіло, підживати, піджак, підзвітний.
Фонетичний аналіз слова
17
ІІ варіант
Дзюрчання, джмелиний, джерельце, дзиґлик, підживлення,
Підзамча, дзиґарі, дзиґлик, пересаджувати, віддзвеніло, підзвітність, підживлювач.
Вправа 5
Виявіть помилки, допущені у фонетичному записі. Запишіть
фонетичну транскрипцію поданих слів правильно.
І варіант
[б’йє], [би ер’іска], [розjїжджа т и], [зхопити], [граjет'с'а],
[джижчати], [бе и зхри е бетниj], [міжпланетний], [розумниj],
[п’ідвишуйет'с'а], [счасливий], [кайат:я].
ІІ варіант
[п'ід’в'іш:и], [дз’в’інкий], [пиериетп’л'іч:я], [схоплиений],
[милуjет'с'а], [б’р’азчати], [бе и зхарактерниj], [бещест’я],
[розщедриўс’я], [ниев’іссц’і], [неисчасний], [м’іжг’ір’я].
Вправа 6
Виконайте фонетичний аналіз поданих слів.
І варіант
Дніпро, небезпечний, прапороносець, об’їхати, свято, джаз,
підзвітний, знання, найщасливіший, юний, їстівний, малюк.
ІІ варіант
Батьківщина, безчестя, передпліччя, Межиріч, роззброєння,
комбінаторний, батрацький, асиміляція, розвісивши, мрійник,
копитце, оббігти.
Матеріал для довідок
Класифікація голосних звуків
Підняття
Ряди
Передній
Високе
[і]
Високо-середнє
[и]
Середнє
[е]
Низьке
Середній
Задній
[у]
[о]
[а]
Усі види мовного розбору
18
Класифікація приголосних звуків
за участю шуму і голосу
Шумні
Сонорні
Дзвінкі
Глухі
[л]
[б]
[п]
[л']
[г]
[х]
[р]
[ґ]
[к]
[р']
[д]
[т]
[н]
[ж]
[ш]
[н']
[дж]
[ч]
[р]
[з]
[с]
[м]
[дз]
[ц]
[в]
[д']
[т']
[й]
[з']
[с']
[дз']
[ц']
немає пари
[ф]
Поділ шумних приголосних на свистячі і шиплячі
Свистячі
[с]
[с']
[з]
[з']
[ц]
[ц']
Шиплячі
[ш]
[ж]
[ч]
[дз]
[дж]
[дз']
Фонетичний аналіз слова
19
Класифікація приголосних звуків за місцем творення
Губні
Язикові
Передньоязикові
Середпіднебінно- ньо язикові
зубні
Губногубні
Губнозубні
Задньо
язикові
Глоткові
зубні
[б]
[ф]
[д]
[ж]
[й]
[ґ]
[г]
[п]
[т]
[ш]
[д']
[к]
[в]
[з]
[дж]
[т']
[х]
[м]
[с]
[ч]
[н']
[дж]
[л]
[л']
[ц]
[р]
[н]
[з']
[с']
[дз']
[ц']
[р']
Класифікація приголосних звуків
за способом творення
Зімкнені
Щілинні
Зімкненопрохідні
Африкати (зімкнено-щілинні)
[б]
[в]
[м]
[дж] (наближається до злитої
вимови [д] і[ж])
[п]
[ф]
[н]
[ч] (наближається до злитої
вимови [т] і[ш])
[д]
[г]
[л]
[дз] (наближається до злитої
вимови [д] і[з])
[т]
[х]
[р]
[ц] (наближається до злитої
вимови [т] і[с])
Усі види мовного розбору
20
Класифікація приголосних звуків
за способом творення
Зімкнені
Щілинні
Зімкненопрохідні
Африкати (зімкнено-щілинні)
[ґ]
[ж]
[н']
[дз']
[к]
[з]
[л']
[ц']
[с]
[р']
[й]
[з']
[с']
Поділ приголосних звуків на тверді й м’які
м’які
[й]
[д']
[т']
[н']
[л']
тверді
[д]
[т]
[н]
[л]
пом’якшені
тверді
[з']
[с']
[ц']
[дз']
[з]
[с]
[ц]
[дж]
напівпом’якшені
[б’] [п’] [в’] [ф’] [м’] [к’] [х’] [г’] [ж’] [ш’] [дж’] [ч’]
тверді [ґ]
[б]
[п]
[в]
[ф] [м]
[к]
[х]
[г]
[ж]
[ш] [дж] [ч]
Загальна характеристика приголосних звуків
Звук
Характеристика
[б]
Шумний, губний, губно-губний, проривний, дзвінкий,
твердий
[б’]
Шумний, губний, губно-губний, проривний, дзвінкий,
напівпом’якшений
[в]
Сонорний, щілинний, дзвінкий, твердий
[в’]
Сонорний, щілинний, дзвінкий, напівпом’якшений
Фонетичний аналіз слова
21
Загальна характеристика приголосних звуків
Звук
Характеристика
[г]
Шумний, глотковий, щілинний, дзвінкий, твердий
[г’]
Шумний, глотковий, щілинний, дзвінкий, напівпом’якшений
[ґ]
Шумний, задньоязиковий, проривний, дзвінкий, твердий
[д]
Шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий,
твердий
[д']
Шумний, середньоязиковий, проривний, дзвінкий, м’який
[ж]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний,
дзвінкий, шиплячий, твердий
[ж’]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний,
дзвінкий, шиплячий, напівпом’якшений
[дж]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат,
дзвінкий, твердий
[дж’]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат,
дзвінкий, напівпом’якшений
[з]
Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий,
свистячий, твердий
[з']
Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий,
свистячий, пом’якшений
[дз]
Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, дзвінкий, свистячий, твердий
[дз']
Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, дзвінкий, свистячий, пом’якшений
[й]
Сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який
[к]
Шумний, задньоязиковий, проривний, глухий, твердий
[к’]
Шумний, задньоязиковий, проривний, глухий,
напівпом’якшений
[л]
Сонорний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний,
твердий
[л']
Сонорний, середньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний,
м’який
[м]
Сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий
[м’]
Сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний, носовий, напівпом’якшений
22
Усі види мовного розбору
Загальна характеристика приголосних звуків
Звук
Характеристика
[н]
Сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний,
носовий, твердий
[н']
Сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний,
носовий, м’який
[п]
Шумний, губний, губно-губний, проривний, глухий, твердий
[п’]
Шумний, губний, губно-губний, проривний, глухий,
напівпом’якшений
[р]
Сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкненопрохідний, твердий
[р']
Сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкненопрохідний, пом’якшений
[с]
Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, твердий
[с']
Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений
[т]
Шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, глухий, твердий
[т']
Шумний, середньоязиковий, зубний, проривний, глухий, м’який
[ф]
Шумний, губний, губно-зубний, щілинний, глухий, твердий
[ф’]
Шумний, губний, губно-зубний, щілинний, глухий,
напівпом’якшений
[х]
Шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, твердий
[х’]
Шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий,
напівпом’якшений
[ц]
Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, глухий, свистячий, твердий
[ц']
Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, глухий, свистячий, пом’якшений
[ч]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат,
шиплячий, твердий
[ч’]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат,
шиплячий, напівпом’якшений
[ш]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний,
шиплячий, твердий
[ш’]
Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний,
шиплячий, напівпом’якшений
Фонетичний аналіз слова
23
Уподібнення приголосних
за глухістю — дзвінкістю
Уподібнення за глухістю — дзвінкі приголосні перед глухими вимовляються як глухі
Префікс
(прийменник) з У позиції перед кореневим глухим приголосним
асимілюється цим приголосним і змінюється на с
[з]сипати — [с]сипати,
[з] сином — [с] сином,
[з] татом — [с] татом
Префікси
роз-, без-
У позиції перед кореневим глухим приголосним
кінцевий префіксальний
з змінюється на с (при
швидкому темпі мовлення)
ро[з]сипати — ро[с]сипати,
бе[з]печний — бе[с]печний,
бе[з]системність — бе[с]ситемність
Запам’ятайте
Кінцеві приголосні префіксів між-, над-, від-, од- зберігають дзвінкість: міжпланетний, відходити, обкладинка
Дзвінкий г
У середині слова перед
наступним глухим приголосним змінюється на х
кі[г]ті — кі[х]ті,
ні[г]ті — ні[х]ті,
во[г]кість — во[х]кість, ле[г]
кість — ле[х]кість
Запам’ятайте
У середині слова всі інші дзвінкі приголосні перед глухими не втрачають своєї дзвінкості: казковий, ягідка, важкість
Уподібнення за дзвінкістю — глухі перед дзвінкими вимовляються
дзвінко
Асимілюються наступГлухі приними шумними дзвінголосні
кими у середині слова
боро[т']ба — боро[д']ба,
про[с']ба — про[з']ба,
во[к]зал — во[ґ]зал
Асимілюються наступними шумними дзвінГлухі прикими на межі слів (при
голосні
швидкому темпі мовлення)
як же — [jаґже],
ваш брат — [важбрат],
хоч би — [ходжби],
як би — [jаґби]
Запам’ятайте
Сонорні приголосні [в], [л], [р], [н], [м], [й] зовсім не асимілюють попередніх глухих, тому глухі приголосні перед ними ніколи не змінюються на дзвінкі: кращий, смоляний, випрати, сливовий, сватання, [пjатиĭ]
Усі види мовного розбору
24
Уподібнення приголосних
за місцем і способом творення
Відбувається тільки у середині слів — зубні перед шиплячими
вимовляються як шиплячі; шиплячі перед зубними змінюються
на зубні; проривні залежно від позиції змінюються на шиплячі
чи свистячі
Зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі:
[c] + [ш] = [ш:]
[вин'ісшие] — [вин'іш:ие]
[c] + [ч] = [шч]
[досчаниĭ] — [дошчаниĭ]
[з] + [ш] = [жш] = [ш:]
[безшумниĭ] — [бежшумниĭ] —
[беш:умниĭ]
[з] + [ж] = [ж:]
[зжатие] — [ж:атие]
[з] + [ч] = [жч] = [шч]
[зчистиетие] — [жчистиетие] —
[шчистиетие]
Шиплячі приголосні перед зубними змінюються на зубні:
[ш] + [с'] = [с':]
[миелуjеишс'а] — [миелуjеис':а]
[ч] + [с'] = [ц'с']
[мучс'а] — [муц'с'а]
[ж] + [с'] = [з'с']
[пор'іжс'а] — [пор'із’с'а]
[ш] + [ц'] = [с'ц']
[дошц'і] — [дос'ц'і]
[ч] + [ц'] = [ц':]
[качц'і] — [кац':і]
[ж] + [ц’] = [з'ц']
[меирежц'і] — [меирез'ц'і]
Проривний [т] перед [ч] та [ш] змінюється на шиплячий:
[т] + [ч] = [ч:]
[в’ітчиезн'аниĭ] —
[в’іч:иезн'аниĭ]
[т] + [ш] = [чш] = [ч:]
[наĭкоротшиĭ] —
[наĭкорочшиĭ] — [наĭкороч:иĭ]
Проривний [т] перед [ц] та [с] змінюється на [ц:]:
[т] + [ц] = [ц]
[копитце] — [копиц:е]
[т] + [с] = [ц':]
[говориет'с'а] — [говориец':а]
Фонетичний аналіз слова
25
Уподібнення приголосних за м’якістю
Попередні приголосні перед власне м’якими чи пом’якшеними
пом’якшуються
Наступним пом’якшеним приголосним асимілюються
[д]
[с'огод'н'і]
[т]
[могут'н'іс'т']
[з]
[з'р'іл'іс'т']
[дж]
[дз'в’ін]
[с]
[с'в’ато]
[ц]
[ц'в’істи]
[н]
[клиен'ц'і]
[л]
[соп'іл'ц'і]
Запам’ятайте
Якщо приголосний належить до префікса, його асиміляція кореневим пом’якшеним приголосним не відбувається: [беизр'ідниĭ],
[п'ідл'ітаjут'], [розд'ілеиниĭ]
Асимілятивне пом’якшення префіксального приголосного відбувається тільки у таких словах: [в’ід':ачиети], [в’:іл], [п'ід'н'ати],
[в’ід'т'ати]
Звуки [р], [ш], [ж], [ч], [к], [ґ], [г], [х], [п], [б], [в], [м], [ф] у позиції перед м’якими приголосними не піддаються асиміляційному
пом’якшенню
26
Усі види мовного розбору
Основні правила складоподілу
Якщо між голосними стоїть один приголосний,
то він завжди належить до наступного складу
мо-ло-ти-ти,
го-во-ри-ти,
мо-ле-ку-ла,
ве-че-ря, Су-ми
Якщо між голосними є два приголосні чи
більше, то звуки [j], [в], [р], [л], що йдуть
після голосного, належать до попереднього
складу, а звуки, які стоять після них, — до наступного
май-стер-ня, вій-на,
вов-на, вов-чий,
мор-квя-ний,
гір-кий, гіл-ка,
кіль-ка
Якщо другим приголосним є звук [j], [р] чи
[л], то разом із попереднім він відходить до наступного складу
ло-влю, на-п’юсь,
му-дрість, зем-ля
Якщо між голосними стоїть кілька приголосних,
то після наголосу один із них відходить до попереднього складу, а решта — до наступного
піз-но, міс-це,
віс-ник, гос-трий,
рід-ний
Якщо кілька приголосних стоїть після ненаголошеного складу, то всі вони, крім [j], [в], [р],
[л], відходять до наступного складу
ве-сня-ний,
ко-бзар, зі-пхну-ти,
ро-зва-жа-ти
Орфографічний аналіз слова
27
ОРФОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА
Методичний коментар
Мета орфографічного аналізу — розпізнавання орфограм, визначення їх характеру, вироблення навичок правопису.
Орфографічний розбір — це пояснення орфограм української
мови, обґрунтування правильного написання слів.
Орфограма — написання, що відповідає правилам.
Алгоритм орфографічного аналізу
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати із ряду можливих.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
не буквеною є дана орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми.
4.З’ясування випадку написання, виділення умови орфограми.
5.Формулювання орфографічного правила.
Редагування тексту з орфографічними помилками — це процес
виявлення і виправлення помилок у правописі слів та їх форм.
Процес редагування тексту виконується у кілька етапів.
І етап — оглядове читання з метою виявлення помилок, визначення їх характеру та орієнтовної кількості.
ІІ етап — власне виправлення виявлених помилок.
ІІІ етап — попередня перевірка редагованого тексту. За необхідності — виправлення пропущених помилок.
ІV етап — контрольна перевірка редагованого тексту.
Зверніть увагу
На сучасному етапі українська мова послуговується такими
правописними принципами:
Фонетичний: спрощення в групах приголосних, асиміляція
при творенні прикметників, написання о та е після шиплячих, написання а відповідно до вимови, написання у на місці
давніх о, е, ъ.
Морфологічний (однаковий запис морфем незалежно від їх звучання в різних формах слова або словах): передача ненаголошених голосних у коренях слів [е], [и], [о], відсутність закріплення на письмі асимілятивних процесів: (просьба, з хати,
сміється), розрізнення префіксів пре- та при-.
28
Усі види мовного розбору
Традиційний (історичний): написання и в словах кинджал,
Скандинавія, єхидна, єрусалим тощо.
Диференціювальний, або смисловий (диференціація частин
мови залежно від написання разом чи окремо, з великої літери
чи малої тощо): Лев (власна назва, ім’я) — лев (загальна назва), в гору (іменник із прийменником) — вгору (прислівник).
Правопис голосних
Голосні звуки української мови [а], [о], [у], [е], [и], [і] в наголошеній позиції вимовляються чітко, виразно: очі, ґудзик, ґава,
легко, гиря. Написання літер, що їх позначають, підпорядковується фонетичному принципу української орфографії — як вимовляємо, так і пишемо.
У ненаголошеній позиції голосні [е], [и], [о] у процесі мовлення втрачають виразність звучання і наближаються до близьких за вимовою звуків. Написання таких літер перевіряється
шляхом підбору спільнокореневих слів або форм того самого слова
з потрібним голосним у наголошеній позиції: весна — весни,
риплять — рипнути, розумний — розум.
Написання слів, до яких неможливо підібрати перевірне слово,
перевіряється за орфографічним словником.
Ненаголошені [е], [о] випадають при зміні слова: свекор —
свекра, квітень — квітня.
Ненаголошений [е] пишеться у звукосполученнях [ере], [еле]:
береговий, бережливість; ненаголошений [о] пишеться у звукосполученнях [оро], [оло]: боротися, ворожити, волосяний.
Ненаголошений [е] пишеться у суфіксах -ен-, -енн-, -енк-,
-еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель: гусеня , збере ж ення, ду ш енька,
рівнесенький, річечка.
Е пишеться у словах: керувати, керування, керуючий, керівник,
керівний, керівництво, керівниця, керівницький, левада, левадка,
леміш, легенда, легендарний, легендарність, чекати, чекання,
чекальня, чекальний, чеканити, чеканка, чеканочний, чеканний,
чеканник.
И пишеться у словах: кише н я, кише н ька, кишенько в ий,
криниця, крини ч ка, крини ч енька, крини ч ний, кринича с тий,
криничаний, минути, минущий, минулий, минувшина, пиріг,
пиріже ч ок, пиріжко в ий, пирі жний, пирі жник, пирі жниця,
пирого в ий, пиріжо к , пирі й, пирі йник, пиріюва т ий, пирії ще,
цибуля, цибулевий, цибулина, цибулинка, цибулинний, цибулиння,
цибуля с тий, цибу л ька, цибу л ькуватий, цибу л ьний, цибу х ,
цибушок, цитата, цитатний, цитатник, цитатчик, цитація,
цитатництво.
Орфографічний аналіз слова
29
А пишеться у словах: багатий, багатенький, багатство,
багатир (володіє багатством), багатирський, багатій, багатійка,
багатійський, багатіти, багатіння, багатішати, багато, качан,
качанистий, качанний, качановий, качанчик, хазяїн, хазяйка,
хазяйли в ий, хазяйнови т ий, хазяйнови т ість, хазяйнува н ня,
хазяйнувати, хазяйство, хазяйський.
О пишеться у словах: крохмаль, крохмальний, крохмалити,
крохмалення, крохмалений, крохмалистий, крохмалистість,
крохмальня, кропива, кропивка, кропивниця, кропивові, кропив’яний, кропив’яник, кропив’янка, комиш, комишевий, комишина,
лопата, лопатка, корявий, корявість, корявіти, коряга, коряжина, поганий, поганин, поганити, поганка, поганство, поганський, поганючий, ропа, богатир (має велику силу — велетень),
богатирство, богатирський, солдат, солдатський, солдатик,
солдатство, гончар, гончарський, гончарство, гончарювати,
гончарня, гончарити, монастир, монастирський, товар, товарний,
това р ність, товаро в ий, товаровиробни к , товаровла с ник,
товарознавство, товарознавець, товарознавчий, товарообіг,
товарообмін.
Зразки орфографічного аналізу
На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах,
в осоці, зеленіють левади (І. Нечуй-Левицький).
Зразок 1
Орфографічний аналіз слова блищать.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: блищать.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: блищать — буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: блищать — написання букв е, и, які передають ненаголошені е,
и, що перевіряються наголосом.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
блищать, бо блиск.
5.Формулюється орфографічне правило: у складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом
у цій позиції.
Зразок 2
Орфографічний аналіз слова очеретах.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: очеретах.
30
Усі види мовного розбору
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: очеретах — буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: очеретах — написання букви е у буквосполученні -ере-.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
очеретах, бо у буквосполученні -ере- завжди пишеться буква е.
5.Формулюється орфографічне правило: у буквосполученні -ерезавжди пишеться буква е.
Зразок 3
Орфографічний аналіз слова зеленіють.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: зеленіють.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: зеленіють —
буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: зеленіють — написання букв е, и, які передають ненаголошені е, и,
що перевіряються наголосом, крім того, написання букви е
в буквосполученні -еле-.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
зеленіють, бо зелень і зелений.
5.Формулюється орфографічне правило: у складах із ненаголошеними е та и пишеться та сама літера, що й під наголосом
у цій позиції; у буквосполученні -еле- завжди пишеться буква е.
Зразок 4
Орфографічний аналіз слова левади.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: левади.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: левади — буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: левад
и —
написання букв е, и, які передають ненаголошені е, и, що не
перевіряються наголосом.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
написання слова перевіряється за словником.
Він давно живе в нашій хаті, може, у запічку, а може, під лавою, де, згорнувшись клубком, дрімає Сопуха (В. Близнець).
Зразок 5
Орфографічний аналіз слова згорнувшись.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: згорнувшись.
Орфографічний аналіз слова
31
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: згорнувшись — буквені орфограми.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: згорнувшись — правопис префікса з-, вживання м’якого знака у зворотній частці -сь.
4.Формулюється орфографічне правило: префікс з- пишеться
перед усіма приголосними, крім к, п, т, ф, х; зворотна частка
-сь завжди пишеться із м’яким знаком.
Вгамувавшись, він [лось] лизнув язиком припорошену снігом
землю, а потім неквапно попрямував до галяви, на якій любив
найчастіше бувати (Є. Гуцало).
Зразок 6
Орфографічний аналіз слова припорошену.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: припорошену.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: припорошену — буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: припорошену — написання букви и у префіксі при-.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
припорошену, бо префікс при- передає неповноту дії.
5.Формулюється орфографічне правило: префікс при- вживається
в дієсловах, що передають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії, а також у похідних від них словах.
І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світлі очі. Такі світлі й зелені, що в темряві
вони, мабуть, блимають, як світлячки, її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький
ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця
аж на самісінькій верхівці дерева (О. Донченко).
Зразок 7
Орфографічний аналіз слів мабуть, блимають, кирпатенький, самісінькій.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати із ряду можливих: мабуть, блимають, кирпатенький, самісінькій.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: мабуть, блимають, кирпатенький, самісінькій — буквена орфограма.
32
Усі види мовного розбору
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: мабуть,
блимають, кирпатенький, самісінькій — правопис м’якого
знака у кінці складу і слова.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
мабуть, блимають, кирпатенький, самісінькій, бо -ть стоїть
у кінці слова, -нь- у кінці складу.
5.Формулюється орфографічне правило: м’який знак пишеться
після м’яких д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова та складу.
Невдовзі сталася ще одна подія: в районній газеті з’явилася
стаття про добрі діла гуртківців (А. Давидов).
Зразок 8
Орфографічний аналіз слова районній.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: районній.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною
чи небуквеною є дана орфограма: районній — буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: районній — написання двох букв нн.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
районній, бо район + -н-.
5.Формулюється орфографічне правило: подвоєння приголосних
відбувається на межі кореня і суфікса.
Лось знав, що то тріщить стара гілляка на дубі, всохла, кощава; їй давно вже б треба впасти, а вона не падала, з дивною
впертістю тримаючись за стовбур (Є. Гуцало).
Зразок 9
Орфографічний аналіз слова гілляка.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: гілляка.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною
чи небуквеною є дана орфограма: гілляка — буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: гілляка — написання подовженого -л-.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
гілляка, бо гілля.
5.Формулюється орфографічне правило: приголосні д, т, з, с,
л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (на письмі передаються двома
буквами), коли вони стоять після голосного перед я, ю, є, і.
Орфографічний аналіз слова
33
На горбочку біля Базавлука, там, де річка, падаючи в Дніпро,
розлилася просторим, як море, лиманом Великі Води, за часів
Запорозької Січі стояли три хати, а навколо хат, поприсідавши
до землі, мов паляниці на черені, жовтіли солом’яними стріхами
комори, повітки, сажі й інші будівлі хліборобсько-скотарського
господарства (А. Кащенко).
Зразок 10
Орфографічний аналіз слів Базавлука, Дніпро, Великі Води,
Запорозька Січ.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: Базавлука, Дніпро, Великі Води, Запорозька Січ
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною
чи небуквеною є дана орфограма: Базавлука, Дніпро, Великі
Води, Запорозька Січ — буквена орфограма.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: Базавлука, Дніпро, Великі Води, Запорозька Січ — написання великої літери.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
Базавлука, Дніпро, Великі Води, Запорозька Січ, бо це географічні назви.
5.Формулюється орфографічне правило: з великої літери пишуться географічні й топографічні власні назви (незалежно
від кількості їх складників), крім службових слів і родових
означень.
Змій все далі й далі в’ється в небо (В. Винниченко).
Зразок 11
Орфографічний аналіз слова в’ється.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: в’ється.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: в’ється — небуквена орфограма:
апостроф.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: в’ється — вживання апострофа перед йотованими після губних.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
в’ється, бо в — губний, я — йотований; для слова характерна
роздільна вимова.
5.Формулюється орфографічне правило: апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, р, якщо перед ними немає
приголосного, який належить до кореня слова.
34
Усі види мовного розбору
Ввечері Гриша одягнув білі штани «фантазія» і попрямував
до парку імені Шевченка (П. Загребельний).
Зразок 12
Орфографічний аналіз слова попрямував.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати із ряду можливих: попрямував.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: попрямував — небуквена орфограма: апостроф.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: попрямував — апостроф не вживається.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
попрямував, бо -ря- позначає сполучення м’якого р із наступним а.
5.Формулюється орфографічне правило: апостроф не пишеться,
якщо ря, рю, рє позначають сполучення м’якого р із наступним а, у, е.
Він [дід] був письменний по-церковному і в неділю любив
урочисто читати псалтир (О. Довженко).
Зразок 13
Орфографічний аналіз слова по-церковному.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: по-церковному.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: по-церковному — небуквена
орфограма: дефіс.
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: по-церковному — правопис складних прислівників через дефіс.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
по-церковному, бо по- + церковний.
5.Формулюється орфографічне правило: складні прислівники,
утворені від прикменників за допомогою прийменника по та
суфікса -ому пишуться через дефіс.
Вже три тижні старий Дмитро ходить смутний, ні з ким
не розмовляє і не любується, як бувало щодня, своїми добрими
кіньми, що цілими косяками вільно ходили по степах, ні круторогими волами, що викохав він собі на втіху, ні кучерявим
садком, що власними руками насадив він і виростив (А. Кащенко).
Орфографічний аналіз слова
35
Зразок 14
Орфографічний аналіз слів не розмовляє, не любується.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: не розмовляє,
не любується.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: не розмовляє, не любується —
небуквена орфограма: пропуск (написання окремо).
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: не розмовляє, не любується — правопис частки не із дієсловами.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
не розмовляє, не любується, бо не — частка, розмовляє, любується — дієслова, які вживаються без не.
5.Формулюється орфографічне правило: заперечна частка не
з дієсловами пишеться окремо.
Син пішов, а Настя довго стояла край столу, відчуваючи якесь
лиховісне шумовиння навколо себе і в собі (К. Мотрич).
Зразок 15
Орфографічний аналіз слова лиховісне.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: лиховісне.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: лиховісне — небуквена орфограма: контакт (написання разом).
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: лиховісне — правопис складних прикметників.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
лиховісне, бо лиха вість.
5.Формулюється орфографічне правило: складні прикметники
утворені шляхом поєднання прикметника й іменника за допомогою сполучного голосного, пишуться разом.
Незабаром вони в’їхали в ліс і широкою галявиною почали
спускатися до берега (В. Малик).
Зразок 16
Орфографічний аналіз слова незабаром.
1.Розпізнавання орфограми: встановлення того, що в слові є написання, яке слід вибрати з ряду можливих: незабаром.
2.Встановлення типу орфограми: з’ясування того, буквеною чи
небуквеною є дана орфограма: незабаром — небуквена орфограма: контакт (написання разом).
Усі види мовного розбору
36
3.Встановлення виду орфограми, виділення орфограми: незабаром — написання частки не з різними частинами мови.
4.З’ясування випадку написання, виділити умови орфограми:
незабаром, бо слова забаром немає.
5.Формулюється орфографічне правило: частка не разом пишеться із тими словами, які без неї не вживаються.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Розгляньте таблицю. У поданих словах розпізнайте орфограми,
користуючись таблицею, встановіть їх тип та вид. Заповніть пропуски у таблиці підібраними вами словами.
Тип
орфограми
Вид орфограми
Приклад
Букви е, и, о, написання яких перевіряється наголосом
Буквені
Букви е, и, о, написання яких не перевіряється наголосом
М’який знак
Апостроф
Небуквені
Дефіс
Контакт (разом)
Пропуск (окремо)
І варіант
Село, у зв’язку з, криниця, кардинально протилежний, земляний, веселість, говоріть, складається, Соловйов, пройдисвіт,
льонар, дзьобик, тьохкання, життєпис, знання, історико-філологічний, їдальня, відповідно до, життя, кінець кінцем, мідь, учительський, верхівка, психолінгвістика.
ІІ варіант
Сивоголовий, розумовий, бур’ян, врешті-решт, зозулястий,
медальйон, минувшина, борсуковий, з-попід, колективний, державний, герой, сивизна, на пам’ять, живодайний, напам’ять,
у бік, убік, по-нашому, по нашому, услід, у слід, торф’яний, мавпячий.
Орфографічний аналіз слова
37
Вправа 2
Перекладіть подані слова українською мовою. Запишіть, згруповуючи за орфограмою: правопис префікса с- і префікса з-.
І варіант
Сбегать, сброшюровать, свалиться, смерзаться, сварить, сгорание, сдавливать, скалькировать, сменяемый, сказанный, скидывание, склоненный, складчина, слизывать, смазочный, смягченный, спереди.
ІІ варіант
Спешиваться, срезанный, ссадить, ссыпной, стачивание, стерпеть, стряхивать, стянуть, сфальшивить, сфокусировать, сцарапанный, схлебнуть, сцепиться, счесывание, счерчивать, сшивной, считывание.
Вправа 3
Запишіть слова з префіксами пре-, при-, групуючи їх за значенням.
І варіант
Пр..тиснути, пр..линути, пр..шкільний, пр..мудрий, пр..чорноморський, пр..йти, пр..їхати, пр..пливти, пр..нести.
ІІ варіант
Пр..везти, пр..сумний, пр..розумний, пр..небезпечний, пр..вітний, пр..тому, пр..чому, знепр..томніти, пр..тока, пр..таманний.
Вправа 4
Перекладіть подані слова українською мовою. Згрупуйте слова
за орфограмами в українських відповідниках.
І варіант
Подъезд, разъём, предъюбилейный, молотьба, просьба, нянька,
меньше, межъядерный, адъютант, дизъюнкция, инъекция, конъюнктура, объект, субъект, трансъевропейский, панъяпонский,
трансатлантический, батальон, бульон, гильотина, карманьола,
компаньон, миньон, павильон, почтальон, шампиньон, двухъярусный.
ІІ варіант
Трёхъязычный, спецёмкость, Госюриздат, детясли, карьер,
вьюнок, семья, курьёзный, лисье, пью, исправься, исправьте,
взвесься, взвесьте, объём, сверхъестественный, волеизъявление,
межъярусный, адъюнкт, дизъюнкция, инъекция, интеръекционный, конъюнктура, контръярус, объект, субъект, панъевропейский, сорняк.
38
Усі види мовного розбору
Вправа 5
Запишіть подані власні назви відповідно до правил українського правопису.
І варіант
Часопис березіль, поет василь симоненко, завод імені малишева, державна премія імені лесі українки, той що греблі рве,
роман олеся гончара циклон, повість григорія квітки-основ’янека
маруся, прочитав євангеліє від матвія.
ІІ варіант
Молитва символ віри, стадіон динамо, зарічний районний суд,
конституційний суд україни, полтавська обласна рада, херсонська
обласна державна адміністрація, сумський обласний театр драми
та музичної комедії, дитячий ансамбль пролісок.
Вправа 6
Запишіть слова, згрупувавши їх за ознакою подвоєння чи подовження приголосних. З’ясуйте причини виникнення явища подовження і подвоєння приголосних.
І варіант
Черезсмужжя, передбачення, піддашшя, узбережжя, життя,
беззахисний, беззбройний, бовваніти, осінній, коріння, піднісся,
несказанний.
ІІ варіант
Оббити, сонний, життєвий, значеннєвий, поняття, суддя, розрісся, насіння, ссавці, зілля, піддати, нездоланний, стаття, роззиратися.
Вправа 7
Перекладіть подані запозичення українською мовою. Згрупуйте їх за орфограмами.
І варіант
Аббатиса, эксплозивный, дивергенция, авантитул, диакритический, автоматизация, агглютинация, интразитивный, адвербиализация, билабиальный, интеръективация, артикуляция, экспираторный, лабиодентальный, антиципация, прагматический,
аффиксация, эвфония, фарингальный, деклинация, альвеолярный, идиоматика, абитуриент.
ІІ варіант
Динамический, эмфатический, абстракция, идеограмма, аффрикат, палатализация, имперфект, предикат, модификация, каузальный, атрибутивный, топонимика, етимология, императив,
Орфографічний аналіз слова
39
аспирант, контаминация, инфинитив, палеография, оппозиция,
акцентология, диалектография, парадигма, предикация, супплетивный, транслитерация, эвфемизм.
Вправа 8
Запишіть пропоновані слова у три колонки: відповідно до правил правопису складних слів.
І варіант
Мовно/стилістичний, соціо/лінгвістика, причиново/наслідковий, прагма/лінгвістика, умовно/наслідковий, англо/український, філософсько/історичний, об’єктивно/оцінений, фоно/
стилістика, лінгво/дидактика, абсолютно/протилежний, вище/
зазначений, раніше/описаний.
ІІ варіант
Губно/зубний, зімкнено/прохідний, зо/зла, згідно/з, сам/
один, перший/ліпший, сьогодні/завтра, хтозна/який, аби/де,
хтозна/з/ким, аналітико/синтетичний, південно/східний, північно/український, вряди/годи, коли/не/коли, піднебінно/зубний,
альвеолярно/боковий, лінгво/стилістика, функціонально/семантичний.
Вправа 9
Запишіть подані прізвища українською мовою. Підкресліть
орфограми, на які слід звернути увагу.
І варіант
Плещеев, Дементьев, Беляев, Мисюрёв, Василевский, Гейдерих, Степанков, Березовский, Литвинов, Никишкин, Седых,
Филиппцов, Филимонов, Силаев, Эшпаев, Бибик, Белик, Лесковский, Андреев.
ІІ варіант
Соловьёв, Трубецкой, Деменков, Салыгин, Волобуев, Фель,
Светличный, Черных, Тёмных, Игнатьев, Арефьев, Ананьин,
Воинов, Войнович, Голубев, Зубарев, Копытин, Милославский,
Давыдовский.
Вправа 10
Запишіть наведені географічні назви українською мовою відповідно до правил правопису. Необхідні орфограми підкресліть.
І варіант
Туапсе, Нева, Печенежское озеро, Белогорск, Арабатская
Стрелка, Беловежская Пуща, Целиноград, Ржищев, Колгуев,
Елец, Эльбрус, Витебск, Челябинск, Сагаустье, Лихославль.
40
Усі види мовного розбору
ІІ варіант
Димитров, Сызрань, Чебоксары, Амударья, Орехово-Зуево,
мыс Доброй Надежды, Нижний Новгород, Северный Полюс, Череповец, Владивосток, Комсомольск-на-Амуре.
Вправа 11
Запишіть складні і складені географічні назви відповідно до
правил українського правопису. За необхідності звертайтеся до
«Словника географічних назв України» (Горпинич В. О.; К., 2001).
І варіант
Дніпрові/хвилі, Товсто/дубове, Вербо/родинці, Дмитро/
дар’ївка, Великий/ходачків, Усть/чорна, Буда/горобіївська,
Лихо/сілка, Вербка/мурована, Бубнівська/слобідка, Хутір/бутилів, Ново/михайлівка, Лісний/хлібичин, Світло/водськ, Козача/лопань, Березне/гуватський, Світло/гірське, Товсто/ліси,
Верни/городок, Ганнівка/вирівська, Усть/путила.
ІІ варіант
Весно/гірське, Три/хатки, Семи/версте, Чернечий/яр, Левковицький/млинок, Лихо/лобівка, Лісна/слобідка, Погожа/криниця, Світло/волинське, Скоро/багатьки, Твердо/хліби, Красно/
пілля, Тур’я/бистра, Удільно/миколаївське, Усть/лип’янка, Хрущова/микитівка, Хуторо/губиниха, Чернелів/руський, Чернігово/токмачанськ, Чикош/горонда.
Вправа 12
Виконайте орфографічний аналіз наведених слів:
І варіант
а)в..сняний, м..якіст.., у..гору;
б)кр..ниця, без..язикий, ..хопити;
в)в..черя, складно..скорочений, пів..Харкова.
ІІ варіант
а)х..вати, л..яний, морфолого..синтаксичний;
б)двох..ярусний, слиз..кий, по..нашому;
в)француз..кий, з..явитися, загально..прийнятий.
Вправа 13
Виконайте редагування пропонованого тексту з орфографічними помилками.
Текст 1
Щось нипревітне було в ссутуленій постаті бабьці, яка почемчекувала геть по вулеці. Дівчина дістала зеркалце, поглянула
на своє відображеня… і рішуче звирнула на подвіря.
Орфографічний аналіз слова
41
У тісному коредорі стояли якіс мішки, ящики, відра, валявся
по кутках усякий нипотріб… Одні двері, другі, треті — і всі ни
схожі між собою…
Вибравші потрібні (с-під верхьньої полущинної коричневої
фарби біліли латки старішої фарби), дівчена постукала зігнутим
палцем і стала ждати. Обличча її, строге й напружине, ледь ледь
порожевіло на вилецях.
Двері отчинились із виляском, наче зза них рвався на волю
злий дух. Цей злий дух був хлопчиком років шестисеми, горбо
носим, із прещуленими вухами, з постійним жаром месливьського
азарту в очах, схожих на косуваті каміньчики слив (Є. Гуцало).
Текст 2
Тими сірими виликими очима, що суворо оглядали всьякого
с-під виликого чола, тією повашною ходою Василько завжди виклекав усмішку в дорослих. Колиб хто почув, як було гукне він
улідку, одвертаючі од гречьки корову, то, не бачивши його, подумавби, що то гримає старий, бородатий Мекита-чабан, а не малий Василько, якому тілки цієї висни пошили штани.
Дома Василько часом як почне «старувати», то всі тілки девуються!
За обідом нихай тілки хто накришить хлібом на столі або розілє борщ с лошки, — Василько так і гукне, чи то буде свій, чи
чужий: «А нащо так накришувати та наляпувати!» Або забуде хто
шапку в хаті зняти,— він зразу видирецця на лаву або на ослін,
підбиреться, скине шапку й пучькою на образи пакаже, мовлячі
суворо: «Он бачь, що там таке!»
Невподобається йому щонебудь — зараз на піч, укриється рядном і почне звідьтіль вечитувати та всі нипорядки в хазяйсьтві
периберати: і те в нас нидобре, і те не так, як у людей видеться!
(С. Васильченко).
Текст 3
У битоних буриломах все узбирежа. Велитень якийсь, Геракл XX віку, бився тут с морем, і зосталось побойовище: багатотоне грудьдя залізо бетону, як після бомбуваня, лижить вподовж берига в руїнному хаосі. Низадовго перед цим пройшов
циклон, кілька днів лютував шторм ураганої сили і такого оце
накоїв. Щей ми, пребувши сюди, застали розмови про хвилі, що
їх гнало за ввишки з триповерховий будинок, про баркаси, що
пропали бесслідно… Гороїжжиться бериг. Де все було муроване
та впорядковане, стояло в білій геометрії балюстрад та алтанок,
зараз на кілометри тягниться поруйноване, захаращине каміням
Усі види мовного розбору
42
пустирище. Все ніби в уламках скель, що звалилися з гір. В голову некладеться, що все це леше робота моря — бес тротилу,
бес динаміту… Поміж битонової грубої сіризни контрастом біліють рештки потрощених сходів якихось, античних, перилець та
облечкувань з красивого білого каменю. С хаосу брил зтирчать
покрученні рейки, іржаве погнуте прутьтя… Стихія тут показала
себе. Вашко повірити, що здатна на таке всього на всього лагідна
сила води (О. Гончар).
Матеріал для довідок
Різновиди орфограм за їх графічним вираженням
Буква
чеканка, минулий, качан, поганин,
кривий, серцевий, тіньовий, сільський,
рінь, гіллястий, піддашшя, розсипаний, схилитися
Дефіс
казна-що, темно-синій, врешті-решт,
коли-небудь, прийшов-таки, ось-ось
Знак переносу
з рядка в рядок
сес-тра, мо-лоч-ний, за-йшов, над-ве-чір
Пропуск (написання окремо)
під горою, не намалював, на жаль
Контакт (написання разом)
ненавидіти, недорід, п’ятирічний,
лісостеповий
Апостроф
пуп’янок, бур’янистий, під’їхати,
з’єднаний
Буквені
Небуквені
Лексичний аналіз слова
43
ЛЕКСИЧНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА
Методичний коментар
Мета лексичного аналізу — виявлення ознак, характерних
для одиниць лексичного рівня (значення, походження, сполучуваність, належність до лексико-семантичних утворень).
Лексичне значення слова — закладений у слові зміст, який
визначається співвіднесеністю слова з відповідним поняттям; носієм лексичного значення є основа слова.
Сполучуваність (валентність) слова — властивість слова утворювати з іншими словами словосполучення.
До лексико-семантичних утворень належать синонімічні ряди,
які мають домінанту або й цілу родину стилістично маркованих
лексичних варіантів, пари антонімів, омонімів та паронімів.
Алгоритм лексичного аналізу
1.Поставити аналізоване слово у початкову форму.
2.Визначити, слово повнозначне чи службове.
3.З’ясувати лексичне значення аналізованого слова у контексті.
4.З’ясувати, конкретне чи абстрактне значення має аналізоване
слово.
5.Визначити, слово однозначне чи багатозначне (для багатозначних показати усі значення).
6.З’ясувати, в якому значенні — прямому чи переносному —
вжито слово у тексті (якщо значення переносне, вказати тип
перенесення — метафора, метонімія, синекдоха).
7.Назвати синоніми до аналізованого слова (якщо такі є).
8.Назвати антоніми до аналізованого слова (якщо такі є).
9.Назвати омоніми до аналізованого слова (якщо такі є).
10.Назвати пароніми до аналізованого слова (якщо такі є).
11.Вказати походження слова: власне українське чи запозичене
(власне запозичення чи утворене від запозиченої основи).
12.Виявити, до якого шару лексики належить аналізоване слово:
активного чи пасивного (застаріле — архаїзм або історизм—
чи неологізм).
13.З’ясувати, слово є загальновживаним чи належить до спеціальної лексики з обмеженою сферою використання (термін,
44
Усі види мовного розбору
професіоналізм, жаргонізм, просторіччя, застаріле, діалектизм, неологізм).
14.Визначити, слово стилістично нейтральне чи стилістично забарвлене.
15.З’ясувати, чи входить аналізоване слово до складу якихось
фразеологізмів (якщо такі є, вказати їх).
Зверніть увагу
1.Максимальну кількість інформації про те чи інше слово можна
отримати у тлумачному словнику:
лексичне значення однозначних і багатозначних слів (із поясненням усіх значень);
позначка про активність чи пасивність вживання аналізованого слова;
зазвичай переносне значення слова позначається перен.;
позначка про сферу вживання слова (біля усіх слів, що мають
обмежену сферу використання подано відповідний знак: діал.
(діалектизм), церк. (церковне) та інші);
позначка про стилістичне забарвлення слова (біля усіх слів,
що мають стилістичне забарвлення подано відповідний знак:
розм. (розмовне), зневажл. (зневажливе), іст. (історизм) та
інші).
2.Походження слова можна з’ясувати в етимологічному словнику або у словнику іншомовних слів (для запозичень).
3.Належність слова до певних лексико-семантичних утворень
допоможуть з’ясувати словники синонімів, антонімів, паронімів, омонімів.
4.Фразеологічний словник допоможе з’ясувати, чи входить аналізоване слово до складу фразеологізмів.
Зразки лексичного аналізу слова
В історії кожної літератури є книги, які позначають віхи
сходження культури того чи іншого народу до духовних висот
людства (Г. Тютюнник).
Зразок 1
Лексичний аналіз слова літератури.
1.Початкова форма: література.
2.Повнозначне слово (іменник).
3.Лексичне значення у контексті пропонованого речення: уся
сукупність наукових, художніх та інших творів того чи іншого народу, періоду або всього людства.
Лексичний аналіз слова
45
4.Конкретне значення.
5.Слово багатозначне. Крім наведеного, слово «література» має
такі значення:
вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи
за допомогою слова // Сукупність творів цього виду мистецтва // Літературна діяльність, процес творення художніх
творів за допомогою слова;
сукупність друкованих творів певної галузі знань, із певного
питання. // розм. Друковані твори; книжки.
6.Аналізоване слово у пропонованому контексті вжито в прямому значенні.
7.Аналізоване слово у такому контекстному значенні синонімів
не має.
8.Аналізоване слово у такому контекстному значенні антонімів
не має.
9.Аналізоване слово у такому контекстному значенні омонімів
не має.
10.Аналізоване слово у такому контекстному значенні паронімів
не має.
11.Слово запозичене з латинської мови.
12.Слово належить до активного шару лексики.
13.Аналізоване слово загальновживане.
14.Аналізоване слово стилістично нейтральне.
15.Аналізоване слово не входить до складу фразеологізмів української мови.
Зразок 2
Лексичний аналіз слова позначають.
1.Початкова форма: позначати.
2.Повнозначне слово (дієслово).
3.Лексичне значення у контексті пропонованого речення: служити, характерною ознакою, бути властивою, характерною
особливістю кого-, чого-небудь.
4.Абстрактне значення.
5.Слово багатозначне. Крім наведеного, слово «позначають» має
такі значення:
значити, мітити що-небудь якимсь чином. // Показувати на
кого-, що-небудь. // Називати, вказувати що-небудь. Позначити індекс поштового відділення. Давати чому-небудь якесь
умовне вираження. Позначити невідоме іксом. // рідко. Заздалегідь призначати що-небудь. // перен. Наділяти якиминебудь відмітними рисами, ознаками. // перен., рідко. Намічати, робити відомим;
46
Усі види мовного розбору
указувати на розташування, місцезнаходження, чого-небудь.
// Служити знаком, який вирізняє що-небудь. // перен. Означати, засвідчувати що-небудь; знаменувати;
робити доступним зорові, помітним, видимим.
6.Аналізоване слово вжито у прямому значенні.
7.Аналізоване слово має такі синоніми: значити, мітити, помічати, намічати, назначати, показувати.
8.Аналізоване слово у такому контекстному значенні антонімів
не має.
9.Аналізоване слово у такому контекстному значенні омонімів
не має.
10.Аналізоване слово у такому контекстному значенні паронімів
не має.
11.За походженням аналізоване слово власне українське.
12.Аналізоване слово належить до активної лексики.
13.Аналізоване слово належить до загальновживаної лексики.
14.Аналізоване слово стилістично нейтральне.
15.Аналізоване слово не входить до складу фразеологізмів.
Ранок вітряний, буйний, від заводів західний вітер жене розпатлані дими, небо южить, сонце над садками не такої ясності,
як учора (О. Гончар).
Зразок 3
Лексичний аналіз слова вітер.
1.Початкова форма: вітер.
2.Повнозначне слово (іменник).
3.Лексичне значення слова у пропонованому контексті: більший
чи менший рух потоку повітря в горизонтальному напрямі.
4.Аналізоване слово має конкретне значення.
5.Слово багатозначне. Крім наведеного, слово «вітер» має таке
значення:
потік заряджених частинок, плазми в космічному просторі.
6.Аналізоване слово вжито у прямому значенні.
7.Аналізоване слово належить до такого синонімічного ряду:
вітровій, вітрило, легіт, легковій, зефір, павітер, бриз, суховій, степовик, степняк, фен, буревій, борвій, поземка, поземок, сіверко, сівер.
8.Аналізоване слово у такому контекстному значенні антонімів
не має.
9.Аналізоване слово у такому контекстному значенні омонімів
не має.
Лексичний аналіз слова
47
10.Аналізоване слово у такому контекстному значенні паронімів
не має.
11.Слово спільносхіднослов’янського походження, успадковане
українською мовою.
12.Аналізоване слово належить до активного шару лексики.
13.Аналізоване слово належить до загальновживаної лексики.
14.Аналізоване слово належить до стилістично нейтральних.
15.Аналізоване слово входить до складу таких фразеологізмів:
вітер (дюдя) свистить у кишенях (у гаманці); вітра в решеті
дарувати (дати); під чотири вітри (йти); викидати на вітер;
випускати слова на вітер; вітер у голові [грає, віє, свище, посвистує]; багато вітру в голові, ганяти вітер по вулицях;
звідки (звідкіль, відкіль) вітер дме (віє); куди вітер дме (віє);
на вітер; пускати на вітер; пустий вітер; як вітер; як (мов,
ніби) вітер звіяв (здмухнув), шукати вітра в полі; під сімома
вітрами; під три вітри.
Наймолодша сестра, давно доросла, гарувала, побивалась, неначе мужчина, дома і по полях (О. Кобилянська).
Зразок 4
Лексичний аналіз слова гарувала.
1.Початкова форма: гарувати.
2.Повнозначне слово.
3.Лексичне значення аналізованого слова у пропонованому контексті: тяжко працювати.
4.Абстрактне значення.
5.Слово багатозначне. Крім наведеного, має такі значення:
правити ціну, винагороду;
прямувати;
стягувати, здирати.
6.Слово вжито у прямому значенні.
7.Аналізоване слово належить до такого синонімічного ряду:
працювати, трудитися, пріти розм., потіти розм., мозолитися
розм., кряжити діал., увихатися діал., дбати розм.
8.Аналізоване слово утворює таку антонімічну пару: жирувати —
ледарювати (байдикувати).
9.Аналізоване слово утворює омонімічну пару: зі словом гарувати (робити пази; пазувати).
10.Аналізоване слово утворює паронімічну пару зі словом гартувати.
11.За походженням слово власне українське.
Усі види мовного розбору
48
12.Аналізоване слово належить до пасивного шару лексики: застаріле (архаїзм).
13.Слово належить до тих, що мають обмежену сферу використання: застаріле.
14.Аналізоване слово стилістично забарвлене.
15.Аналізоване слово не входить до складу фразеологізмів української мови.
Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька
кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали
над ним галузками, як ведмідь лабами (М. Коцюбинський).
Зразок 5
Лексичний аналіз слова гаджуги.
1.Початкова форма: гаджуга.
2.Повнозначне слово.
3.Лексичне значення аналізованого слова у пропонованому контексті: молода смерека.
4.Аналізоване слово має конкретне значення.
5.Слово однозначне.
6.Слово вжито у прямому значенні.
7.Аналізоване слово у такому контекстному значенні синонімів
не має.
8.Аналізоване слово у такому контекстному значенні антонімів
не має.
9.Аналізоване слово у такому контекстному значенні омонімів
не має.
10.Аналізоване слово у такому контекстному значенні паронімів
не має.
11.Слово власне українське.
12.Аналізоване слово належить до активної лексики.
13.Аналізоване слово належить до таких, що мають обмежену
сферу використання: діалектизм.
14.Слово стилістично забарвлене.
15.Аналізоване слово не входить до складу фразеологізмів.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Запишіть подані слова, згрупувавши їх за кількістю їх лексичних значень. Складіть речення з одним багатозначним словом (на вибір) так, щоб у кожному з них розкривався новий
Лексичний аналіз слова
49
відтінок значення. За необхідності звертайтеся до тлумачного
словника.
І варіант
Кудлатий, кулемет, накочуватися, накотом, оборонець, оголошення, оглядини, одержимість, партія, підвид, підстава, рееміграція, регламент, розкіш, свіжість, свита.
ІІ варіант
Смисл, смерека, тесляр, терпкий, тягти, тьмитися, україніка,
узяти, худоба, хронологія, шар, шаленство, щиро, щоденник, матінка, вмикати, аукціон.
Вправа 2
Доберіть до поданих слів синоніми. За необхідності звертайтеся до словника синонімів. Із кожного ряду виберіть по два
слова — стилістично нейтральне й стилістично забарвлене —
складіть із ними речення так, щоб чітко виявлялася їхня стилістична відмінність.
І варіант
Вітер, заметіль, розуміти, буква, хлопець, хліборобство.
ІІ варіант
Бити, їсти, худий, смачний, цвісти, чернець.
Вправа 3
Доберіть до поданих слів антоніми. З’ясуйте, чи однаково стилістично нейтральні обидва слова в антонімічній парі.
І варіант
Організований, розумний, зелений, досвідчений, чорний, передмова, умовний.
ІІ варіант
Червоний, південь, говорити, свій, потворність, складний,
асиміляція.
Вправа 4
Відновіть синонімічні ряди й антонімічні пари.
І варіант
Тривога, ходити, товченик, ненавидіти, темний, стусан, небезпека, духопел, неспокій, штукан, любити, штовханець, світлий, ляпанець, стояти, удар.
ІІ варіант
Персоніфікація, карати, обожнювати, обминати, відвератися,
уособлення, радість, обходити, антропоморфізм, милувати, сторонитися, уникати, зневажати, печаль.
50
Усі види мовного розбору
Вправа 5
З’ясуйте смислові відтінки у значенні наведених синонімів.
Складіть одне речення зі стилістично нейтральною лексемою й одним синонімом, що має стилістичне забарвлення (на вибір). За
необхідності звертайтеся до словника синонімів.
І варіант
Первісток, первенець, первак, перворідень.
ІІ варіант
Розповідь, оповідання, виклад, оповідь, оповістка, притча,
повідь.
Вправа 6
З’ясуйте, до яких лексико-семантичних утворень належать
подані пари слів. Із наведеними словами складіть речення так,
щоб розкривалося їхнє значення.
І варіант
Добою — до бою, кадри — кадри, гірка — гірка, гучний —
гучний, Поліщук — поліщук.
ІІ варіант
Гриби — греби, гори — гори, Стельмах — стельмах, bis —
біс, метр — метр.
Вправа 7
З’ясуйте, до яких лексико-семантичних утворень належать
подані пари слів. Із наведеними словами складіть речення так,
щоб розкривалося їхнє значення.
І варіант
Бавовняний — бавовниковий, водний — водяний, зеленити —
зеленіти, кольоровий — кольористий, повставати — поставати.
ІІ варіант
Банковий — банківський, водний — водявий, земельний — земляний, комунікативний — комунікаційний, плюскнути — плюснути.
Вправа 8
Згрупуйте подані слова за їх належністю до групи абстрактних
чи конкретних назв.
І варіант
Речення, плац, воля, Вікторія, Гібралтар, словник, телевізор,
печаль, смаглявий, квилити, коробка, необачний.
ІІ варіант
Олександр, мармиза, книга, мислення, таблетка, Софіївка,
диван, сміливий, писаний, мовлення, довідка, відомість.
Лексичний аналіз слова
51
Вправа 9
Визначте значеннєвий розряд наведених слів за сферою їх використання і стилістичним забарвленням.
І варіант
П’ястук, скачати (файл), провтикав, сучасність, гідроліз, голопупенко, пика, смартфон, причвалав, чічка, віно, семиряжка.
ІІ варіант
Писок, злити (інформацію), роздуплився, майбуття, трансплантація, шмаркач, баньки, лептоп, відтягнувся, ланіти, постоли,
підпанок.
Вправа 10
Виконайте лексичний аналіз виділених слів.
І варіант
1. Небо віщувало близьку заметіль, хрипло й насторожено
шурхотів жужелицею повноводий з осені Дністер (Р. Андріяшик).
2. Ми говорили про стиляг, про бешкетників, про тих молодиків,
у яких через надмірне захоплення футболом голова часом відстає
в своєму розвитку від ніг (Б. Антоненко-Давидович). 3. О скільки
у природи немудро-мудрих літер, о скільки у людини невміння
прочитать! (П. Тичина). 4. Щойно на світ Божий стало займатись, а мати і старший брат спали, коли Параня збудилась зі сну
(Т. Бордуляк). 5. Мати стягла з жердки свитинку, червоного пояса — кличе Василька одягатись (С. Васильченко).
6.Він мав печальні всевидющі очі —
В орбітах диких голубі дива.
(І. Драч)
ІІ варіант
1. …Удосвіта мене розбудив холод (Р. Андріяшик). 2. Сонячний Львів. Величезні юрбища (І. Багряний). 3. Княжич тримав гатило високо над головою, і, коли б степовик трапив саме під мах,
лишилося б від нього мокре місце (І. Білик). 4. Барвінку, зимолюбку, всезелен, з-під снігу соки п’єш земні жаждиво (Д. Білоус).
5. Василько сидить на полу коло вікна, немов дивиться на місяць,
як він срібні свої ріжки вистромив над вербами; а сам все ж ухо
наставляє, щоб почути батькову мову (С. Васильченко).
6.В серпні не брали ми в руки серпи,
Бо руки тримали зброю,
Бо наші достиглі пшеничні степи
Були тоді полем бою.
(В. Бровченко)
Усі види мовного розбору
52
Матеріал для довідок
Лексичне значення за рівнем самостійності
Мають самостійне
лексичне значення:
Повнозначні
називають предслова
мети, ознаки, кількість, дію
Службові
слова
Неповнозначні
слова, які самостійно не вживаються, а служать
для вираження синтаксичних зв’язків
між повнозначними
словами
Іменник
гіркота, Соломія,
стіл, Тростянець
Прикметник
солодкий, темночервоний, низький, правильний,
Наталин
Числівник
дванадцять,
сто вісімдесят
третій
Займенник
вона, якийсь,
ніхто, щось
Дієслово
стрибати, підспівувати, складений, говорячи,
втомившись
Прислівник
врешті-решт,
ніколи, кудись,
напам’ять
Прийменник
в, над, після,
поперед, задля
Сполучник
та, але, однак,
адже, бо
Частка
ж, би, таки, сь
Лексичне значення за рівнем узагальнення
Абстрактна
назва
Слово з узагальненим значенням якості, властивості, стану,
дії
смуток, тиша,
розподіл, щасливий,
радіти
Конкретна
назва
Іменник, який позначає предмет, явище реальної дійсності,
що сприймається органами
чуття і піддається лічбі
телефон, чашка,
хлопчик, Наталка,
береза, ведмідь, студент
Лексичний аналіз слова
53
Лексичне значення слова за характером вияву
Пряме
Переносне
Первинне
Вторинне
(похідне)
Слово зрозуміле як
у контексті словосполучення чи речення, так і самостійно, без зв’язку
з іншими словами
вогонь — розжарені
гази, що виділяються
під час горіння й світяться сліпучим світлом, полум’я: Дубові
дрова нарешті розгорілися, і в печі запалахкотів яскравий
вогонь
Зазвичай залежить від контексту,
оскільки поза контекстом воно втрачає свої відмінні
відтінки
викликати вогонь
на себе — перебирати на себе найважче, першому наражатися на небезпеку;
Його охопив вогонь
пристрасті — пристрасть; Не дівка —
вогонь — так говорять про того, хто
має дуже запальну
вдачу
Лексика за сферою використання
Уснорозмовна
Просторічна
Спеціальна
Загально
вживана
Слова, які використовують усі
мовці незалежно від їхньої професійної діяльності, освіти,
місця проживання, соціального
статусу
книга, гіркий, ходити,
самостійно, дванадцять
Використовуються
тільки у побуті
в усних розмовах
нема де правди діти;
багацько; у матері під
цицею й плямкав губами, на письменника
вийшов
Згрубіла, знижена
лексика, що входить
у систему загальнонародної мови, але
вживання якої засуджується з етичних
міркувань
паскуда, витріщитись,
жерти, дрихнути
Усі види мовного розбору
54
Термінологічна
відмінок, епітет, люмбаго, абсцес, аналептики, жовчогінні,
випромінювання, луг,
молярність
Професійновиробнича (професіоналізми)
Спеціальні слова чи
словосполучення, прийняті у певній професійній сфері й уживане за певних умов
вінт — вінчестер
(жорсткий магнітний
диск); пересадка —
трансплантація;
комп — персональний
комп’ютер
Використовується
у сфері ділового спілкування
наказ, адміністрація,
доручення, засідання,
договір, протокол
Це слова, що вживаються в окремих місцевих говорах або
в якому-небудь одному
наріччі і не поширені
в мові усього народу
бура (буря), хлопец
(хлопець), насіннє (насіння), кирниця (криниця), весіллє (весілля), баняк (чавун),
маржина (худоба),
ґазда (господар), коцюба — (кочерга)
Жаргонізми
Слова, що вживаються редиска (погана люв жаргоні — соціальдина), рижуха (золото),
ному діалекті мови,
базар (розмова)
яким користуються
люди, об’єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією
Застарілі
Діалектизми
Спеціальні слова чи
словосполучення, прийняті у певній професійній сфері й уживані
за певних умов
Ділова
Лексика за сферою використання
Слова, що вже вийшли Що скажуть райці,
або виходять з ужитку лавники і возний?
в літературній мові
Як це здається, пане
войте, вам? — Підвівся Іскра, полковий обозний, син Остряниці Якова, Іван
(Л. Костенко).
Лексичний аналіз слова
55
Пасивна
Активна
Лексика української мови за активністю вживання
Повсякденно вживаються в різних
її формах і стилях
журнал, зошит, зірка,
друг, ряд, фільм, широкий
Нові слова, які
з’являються у мові
в усі періоди її розНеологізми
витку для називання
широко використовуваних предметів чи явищ
програміст, хакер, магістрант, бакалаврат
Історизми
Слова застаріли і винамітка, очіпок, шляхйшли з ужитку, тому
тич, челядь, сагайдак,
що зникли ті предмети, кметь, сіряк
які вони називали
Архаїзми
Слова були витіснені
іншими, що мали однакове значення
Авторські неологізми,
що функціонують
Неологізми тільки у текстах художньої літератури
піїт — поет, всує — даремно, ратай — хлібороб, чадо — дитина
Діткнуся спини хуткоплижним м’ячем…
Обезмріяно степ розкинув навкруги безголосих
мов… (М. Семенко).
Лексика української мови за походженням
З індоєвропейської мови
мати, син, брат, сестра,
кров, жінка, дочка
Успадковані Спільнослов’янського похо- плем’я, чоловік, шия, рот,
дження
тіло, холодний, гіркий
слова
Спільносхіднослов’янського білка, соловей, батько,
походження
жайворонок, дешевий
Власне
українські
слова
Запозичені
слова
Утворилися після
спільнослов’янської мовної
єдності, формують національні ознаки мови
вервечка, мережка, хустинка, чоботи, вщерть,
дощенту, натще, завія,
хурделиця
Запозичені слова
неслов’янського походження
кедр, кипарис, конституція, адміністрація,
ландшафт
Утворені від запозичених
основ
конституційний,
адміністрування,
ландшафтний
Усі види мовного розбору
56
Лексика зі стилістичного погляду
Нейтральна
Не викликає різночитань;
хліб, сіль, їжа, говорити,
усіма сприймається однаково ходити, зелений, коротко
Емоційно
забарвлена
Ці слова, крім поняттєвого,
мають емоційно-оцінювальне
значення, виявляють ставлення мовця до сказаного чи
до почутого
бабуся, бабусенька, бабусечка, бабусечка, бабуня,
бабище, бабисько; дідусь,
дідусечко, дідуньо, дідище, дідуган
Багатозначне
Однозначне
Лексичне значення слова за кількісним виявом
Зміст зводиться до називання якогось одного поняття, ознаки чи явища
реальної дійсності
квітень — тільки «четвертий місяць
календарного року», журі — лише
«група спеціалістів, яка вирішує питання про присудження премій та
нагород на конкурсах, виставках,
змаганнях», насипання — назва
процесу від дієслова «насипати»
Слово має кілька значень — пряме і переносні:
перенесення назви на інший предмет за ознакою
подібності за формою,
функцією, ознакою
головка дитини — головка капусти, голка для шиття — голка
на тілі їжака, рукав піджака — рукав річки
Синоніми
сірий, сизий, попелястий, мишастий
Антоніми
Слова з протилежним значенням, що виражають несумісні поняття
світло — темрява, складний — простий, говорити —
мовчати
Слова однакові за своїм звуковим складом, але різні
за значенням
замок (охоронний пристрій) —
замок (споруда) — замок (дієслово «замокнути» у формі
минулого часу чоловічого роду)
Слова, що мають подібне звучання і частковий збіг морфемного складу, але різне
лексичне значення
освітлювати — висвітлювати, наша —кваша, конститутивний — конституційний
Пароніми
Слова, які мають одне й те
саме значення, але по-різному
описують одне й те саме поняття, дію, предмет, явище
Омоніми
Лексико-семантичні утворення
Лексичний аналіз слова
57
Типи багатозначності
Метафора
Метонімія
Синекдоха
Перенесення назви з одного предмета на інший
за схожістю певних
ознак, форми, якостей,
властивостей, функцій
Каміння клацало зубами
в жорнах, жувало жовті
зерна на друзки (В. Симоненко). І не стане мантачкою тишу будити, задивлятися в небо, як гаснуть
зірки (В. Симоненко).
Чотири вітри полощуть
душу… (В. Стус).
Назва матеріалу переноситься на назву речі
Золото на шиї й у вухах
Назва посудини використовується замість
її вмісту
Випив чашку, вилив банку,
чайник закипів
Ім’я автора вживають замість назви його
твору
Читав Симоненка, люблю
Рильського, слухаю Моцарта
Назва місцевості —
замість назви жителів
Місто спить, село гомонить;
Терпи, Полтаво. Помолись
за мертвих; Полтава спить
(Л. Костенко).
Назва одного предмета — на збірну назву
Сиплеться зерно
Назва рослини —
на її плід
Садили картоплю
Назва захворювання органа — на весь орган
Дати таблетку від голови
Значення формується
на основі заміни цілого
назвою його частини —
важливої деталі,
і на цій деталі зосереджується вся увага
І встав Пушкар. Обвів людей очима. Хустки, очіпки,
свитки, жупани (Л. Костенко). Він скрізь руку має
(І. Карпенко-Карий).
Усі види мовного розбору
58
ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
Методичний коментар
Мета фразеологічного аналізу — з’ясувати значення фразеологізму й особливості його функціонування в мові.
Алгоритм фразеологічного аналізу
1.Речення із фразеологізмом для аналізу.
2.Аналізований фразеологізм у початковій формі (якщо форма
словосполучення змінена).
3.Значення фразеологізму (однозначний чи багатозначний; якщо
багатозначний, дати всі його значення).
4.Назвати синоніми фразеологізму (якщо такі є).
5.Назвати антоніми фразеологізму (якщо такі є).
6.Назвати варіанти фразеологізму (якщо такі є).
7.Структурно-семантичний тип фразеологізму-словосполучення
(іменникове, дієслівне, прикметникове, прислівникове) чи речення.
8.Визначити семантичний тип фразеологічної одиниці (ідіома,
фразеологічна єдність, фразеологічне сполучення, прислів’я,
приказка, крилатий вислів).
9.Походження фразеологізму (український чи запозичений).
10.Джерело фразеологізму (з народної мови, біблійний вислів,
з професійної чи термінологічної мови, вислів відомої людини,
афоризм, із античної літератури).
11.З’ясувати форму функціонування фразеологізму (первинна чи
трансформована (перероблена)).
Зверніть увагу
1.Щоб не припуститися помилки під час виділення й аналізу
фразеологізмів, слід пам’ятати їхні основні ознаки:
1)усталена конструкція словосполучення чи речення: тримай
язика за зубами, заховала, як котове сало;
2)слова — компоненти фразеологізмів — втратили своє значення
і всі разом виражають одне лексичне значення: глек розбити
(посваритися), раків пекти (червоніти), байдики бити (ледарювати);
Фразеологічний аналіз
59
3)не створюються у процесі мовлення: вони автоматично відтворюються під час спілкування в міру потреби: «Вони пацають
ногами, бовтаються, грім тріщить у них над головами, але
їм те й за вухом не свербить» (В. Винниченко);
4)у складі речення виступають основним членом речення. Наприклад: Од цариці прийшов указ лоби голити (Т. Шевченко);
5)надають тексту певного стилістичного забарвлення: Отож, як
Дурило уже зміцнів і огидло хлопцеві байдикувати, він раптом, ні сіло ні впало, захотів навідатись до рідної хати.
Спакував у кишеню речі, доброго костура в руки взяв — і, як
говорять, ноги на плечі та й пішов, куди знав (В. Симоненко);
6)можуть формуватися у синонімічні та антонімічні ряди. Синоніми: грати в мовчанку, ні пари з уст, язик ковтнути, води
в рот набрати — мовчати. Антоніми: хоч греблю гати — як
кіт наплакав, душа в душу — як кіт із собакою.
2.Під час з’ясування значення фразеологізму слід враховувати
те, що фразеологізми можуть бути не лише однозначними,
а й багатозначними. З’ясування усіх значень багатозначного
фразеологізму допоможе безпомилково з’ясувати значення
саме в тому контексті, в якому подано аналізований фразеологізм.
3.Якщо фразеологізм багатозначний, слід бути особливо уважним при доборі до нього фразеологічних синонімів та антонімів, оскільки синонімічні й антонімічні пари (ряди) можуть
утворюватися не для всіх значень.
Наприклад, багатозначний фразеологізм загнати в [тісний,
глухий] кут (1. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне
становище; 2. Загальмувати, скувати загальний розвиток чогонебудь) утворює синонімічний ряд тільки в першому значенні: загнати у сліпу вулицю, заганяти на слизьке, заганяти в шуршу.
4.При визначенні фразеологічних синонімів та антонімів слід
бути уважним, оскільки, маючи однакове значення, такі фразеологізми будуть вживати по відношенню до різних явищ.
Так, фразеологізми а) хоч греблю гати, по горло, по саму
зав’язку, як зірок у небі, тьма-тьмуща і б) кури не клюють,
хоч лопатою загрібай мають однакове значення — «багато».
Проте їх не можна назвати синонімами, оскільки фразеологізми першої групи сполучаються з широким колом понять,
другої вживаються тільки тоді, коли йдеться про велику кількість грошей.
60
Усі види мовного розбору
5.Під час роботи з фразеологізмом зверніть увагу на те, в якій
формі він ужитий в аналізованому реченні — первинній (Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам (І. Нечуй-Левицький).) чи трансформованій (— Десь тепер
наш Котигорошок із турком бесідує,— обізвалась Соломія. —
Як не годує раків дунайських,— кинув Остап. І їм уявилися
нічні пригоди (М. Коцюбинський).).
Зразки фразеологічного аналізу
Зразок 1
Аналіз фразеологізму розбити глек.
1.Ми колись побраталися. А потім… наче розбили глек (О. Ільченко).
2.Початкова форма: розбити глек.
3.Фразеологізм багатозначний:
1)розірвати, порушити дружні стосунки, посваритися;
2)розірвати сімейні узи, розлучитися.
У пропонованому реченні фразеологізм ужито у першому значенні.
4.Аналізований фразеологізм у пропонованому контекстному
значенні синонімів не має.
5.Аналізований фразеологізм у пропонованому контекстному
значенні антонімів не має.
6.Варіанти фразеологізму: розбити глечики; розбився глек.
7.Структурно-семантичний тип фразеологізму: дієслівне словосполучення.
8.Семантичний тип фразеологічної одиниці: фразеологічне зрощення.
9.Походження фразеологізму: український.
10.Джерело фразеологізму: з народної мови.
11.Фразеологізм використано у його первинній формі.
Зразок 2
Аналіз фразеологізму набила оскому.
1.Читала все, що під руку попадало, було там усякого! Зате,
правда, набила оскому навіки (Леся Українка).
2.Початкова форма: набити оскому.
3.Фразеологізм багатозначний:
1)(переважно зі словом собі) Займаючись довго чим-небудь,
втрачати до нього інтерес; пересичуватися чим-небудь;
2)Дуже надокучати, набридати;
Фразеологічний аналіз
61
3)(зі словом тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні чогось; вимушено задовольнятися чим-небудь
малим, незначним.
У наведеному реченні фразеологізм ужито у першому значенні.
4.Аналізований фразеологізм у пропонованому контекстному значенні синонімів не має.
5.Аналізований фразеологізм у пропонованому контекстному
значенні антонімів не має.
6.Варіанти фразеологізму: набити оскому, набила оскому.
7.Структурно-семантичний тип фразеологізму: дієслівне словосполучення.
8.Семантичний тип фразеологічної одиниці: фразеологічне зрощення.
9.Походження фразеологізму: український.
10.Джерело фразеологізму: з народної мови.
11.Фразеологізм використано у його первинній формі.
Зразок 3
Аналіз фразеологізму світ мене ловить, ловить… доганя.
1.А поки що — ні просвітку, ні дня, світ мене ловить, ловить…
доганя! Час пролітає з реактивним свистом. Жонглює будень святістю і свинством, а я лечу, лечу, лечу! — Григорій
Савич! — тихо шепочу. Минає день, минає день, минає день!
А де ж мій сад божественних пісень? (Л. Костенко).
2.Початкова форма: світ ловив мене, та не спіймав.
3.Фразеологізм однозначний: залежність людини від світу.
4.Аналізований фразеологізм у пропонованому контекстному
значенні синонімів не має.
5.Аналізований фразеологізм у пропонованому контекстному
значенні антонімів не має.
6.Аналізований фразеологізм не має варіантів функціонування.
7.Структурно-семантичний тип фразеологізму: речення.
8.Семантичний тип фразеологічної одиниці: крилатий вислів.
9.Походження фразеологізму: український.
10.Джерело фразеологізму: літературна цитата.
11.Фразеологізм використано у зміненій формі.
Зразок 4
Аналіз фразеологізму мій сад божественних пісень.
1.А поки що — ні просвітку, ні дня, світ мене ловить, ловить…
доганя! Час пролітає з реактивним свистом. Жонглює будень святістю і свинством, а я лечу, лечу, лечу! — Григорій
Усі види мовного розбору
62
Савич! — тихо шепочу. Минає день, минає день, минає день!
А де ж мій сад божественних пісень? (Л. Костенко).
2.Початкова форма: сад божественних пісень.
3.Фразеологізм однозначний: найвеличніший витвір митця.
4.Синонім до аналізованого фразеологізму: лебедина пісня.
5.Аналізований фразеологізм у пропонованому контекстному
значенні антонімів не має.
6.Аналізований фразеологізм варіантів функціонування не має.
7.Структурно-семантичний тип фразеологізму: іменникове словосполучення.
8.Семантичний тип фразеологічної одиниці: крилатий вислів.
9.Походження фразеологізму: український.
10.Джерело фразеологізму: літературна цитата.
11.Фразеологізм використано у зміненій формі.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Подані словосполучення згрупуйте відповідно до їхніх ознак:
1 — фразеологізми; 2 — приказки, прислів’я; 3 — крилаті вислови; 4 — вільні словосполучення.
І варіант
Аква віта; гадюка хоч не вкусить, так засичить; гарна сукня;
борітеся — поборете; руки білі, а сумління чорне; прийшов опівночі; як Пилип з конопель; практична стилістика; лихого чоловіка бійся, бо лихий чоловік переможе все; діла незабутні дідів
наших; блакитна хустка; злий чоловік ні бога не боїться ні людей
не стидиться; французька мова; доки сонце зійде, роса очі виїсть;
досвітні вогні; як муха в окропі; ледачого не займай — сам себе
не марай; міцний сон; я єсть народ; з вершин і низин; постав рід
на рід; перехресні стежки; російська морфологія; скочити в гречку;
він і укусить, і меду дасть; бикам хвости крутити; дерев’яний стіл;
не кожний слабий, що стогне; ласкаве слово.
ІІ варіант
Хитрий, як чорт, дурний, як ворона, упертий, як свиня; житейське море; не дано жабі хвоста, а то б усю траву витолочила;
золотий ланцюжок; золоте серце; умити руки; слова м’ясні, а пироги пісні; умити ноги; куди вітер, туди й він; гірка доля; гіркий перець; треті півні співають; ми не лукавили з тобою; крутить, як циган сонцем; модний телефон; лиш боротись — значить
Фразеологічний аналіз
63
жить; стрибнути у холодну воду; сіль землі; двом богам ніколи не
моляться; кожного дня; слабий на утори; не позичай — злий обичай; що громаді, те й бабі; завдання на повторення; крутиш білим
світом, як пес хвостом; караюсь, мучусь, але не каюсь; шарварок
зчиняти; чужий хліб заїдати; гарна погода; голос як сурмонька,
але ж чортова думонька; дочка Прометея; цвіт нації.
Вправа 2
За фразеологічним словником з’ясуйте значення наведених
фразеологічних одиниць. Визначте, які з них однозначні, а які
багатозначні.
І варіант
Перемагать і жить; ходить, як овечка, а буцкає, як баран;
очима світить, а поза очі боком душу тягне; розтікатися мислію
по древу; ряст топтати; решетом воду міряти; пройти мідні труби
і чортові зуби; позичити у сірка очей.
ІІ варіант
Інший в ноги кланяється, а за п’яти кусає; поли врізати;
блески забити; оскому зігнати; носом вудити рибу; ніде й голки
встромити; не до Петра, а до Різдва; на руку ковінька; на горіхи
перепаде; мости спалити; мухи в носі грають.
Вправа 3
До поданих фразеологізмів доберіть семантичні відповідники
українською мовою. З’ясуйте особливості передачі українською
мовою російських фразеологізмів. За необхідності звертайтеся до
українсько-російського і російсько-українського фразеологічного
словника (укладачі: І. С. Олійник, М. М. Сидоренко; К., 1978).
І варіант
Бедному жениться — и ночь коротка; в долгах, как в шелках;
видеть на три аршина под землей; выдрать за уши; догадался,
как проигрался; с миру по нитке — бедному на кафтан; за здорово живеш; закатить выговор; малую толику.
ІІ варіант
Беда всему научит; пребывать в блаженном неведении; висеть над головой; закадычный друг; как зюзя мокрый; задним
умом крепок; как пришло, так и ушло; краеугольный камень;
вокруг да около.
Вправа 4
Із фразеологічного словника доберіть фразеологізми, які б передавали різні емоції людини.
Усі види мовного розбору
64
І варіант
Захоплення, радість, щастя.
ІІ варіант
Схвалення, люб’язність, ввічливість.
Вправа 5
Доповніть таблицю, записуючи подані фразеологізми за їх належністю до певної тематичної групи. Складіть по одному реченню
із фразеологізмом кожної групи.
вести свою лінію, бити в одну
точку, торувати собі шлях,
Цілеспрямованість, самостійність
взяти у свої руки, жити своїм
розумом
Андрій сам торував собі шлях у життя
Упертість, наполегливість
Досвідченість
Лінощі
Схожість, подібність
Багато
І варіант
І голки ніде встромити; сидіти склавши руки; гнути свою лінію; палець об палець не вдарив; хоч одбавляй; набити руку; як
дві краплі води; решетом воду міряти; витримувати характер;
тьма тьмуща; з одного тіста ліплені; не складаючи рук; собаку
з’їв; потом і кров’ю; і в пелену не зібрати.
ІІ варіант
Одним миром мазані; горобцям дулі давати; і лік втратити;
у поті чола; скільки твоя душа забажає; пройти вогонь і воду,
і мідні труби; одного поля ягоди; стріляний горобець; зорі решетом збирати; бувалий у бувальцях; хоч греблю гати; два чоботи пара.
Фразеологічний аналіз
65
Вправа 6
Із поданих фразеологізмів відновіть синонімічні ряди. З’ясуйте
значення, за яким ви об’єднали фразеологізми в синонімічні ряди.
Складіть речення з одним синонімом із кожної групи виразів.
І варіант
Піти попідвіконню; стратити життя; стріляти очима; чесати
язиком; стратити голову; піти на жебри; твердо стояти на ногах;
стояти на своєму; піти у вічність; патякати язиком; мати ґрунт під
ногами; стрибати в гречку; точити ляси; відійти у небуття; піти по
миру; стрибати через пліт; гострити очі; точити брехні; простягнути
руку; відійти в минуле; грати очима; теревені правити; хилити
на своє; піти з торбами; триматися свого; пускати бісики очима.
ІІ варіант
Болюча струна; не солоно хльобавши; так на так; ні тепер ні
в четвер; переливати з пустого в порожнє; тримати на прив’язі; лантух з половою; слабке місце; як рак свисне; держати коло свого пояса; ніде курці ступити; як виросте гарбуз на вербі; слабка сторона;
товкти воду в ступі; баш на баш; ніде курці клюнути; тримати під
каблуком; тютя з полив’яним носом; ні з чим; тримати біля спідниці;
ніде курці ступити; як на долоні волосся виросте; тримати у вузді.
Вправа 7
За фразеологічним словником з’ясуйте значення фразеологізмів, що утворюють антонімічну пару. Визначте їх різновид (однотипні чи неоднотипні).
І варіант
Ні тепер, ні в четвер — рано чи пізно; з іншого тіста — з одного тіста; буде толк — не буде пуття;
ІІ варіант
Навіть мухи не зачепить — хоч пальцем торкнути; за тридев’ять
земель — не за горами; пливти за течією — пливти проти течії.
Вправа 8
Випишіть із наведених текстів фразеологізми. З’ясуйте їхнє
значення і стилістичну функцію у художньому творі.
І варіант — первинні.
ІІ варіант — трансформовані.
Текст 1
А послі танців варенухи
По филижанці піднесли;
І молодиці-цокотухи
Тут баляндраси понесли;
66
Усі види мовного розбору
Дідона кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тоді пили.
Ввесь день весело прогуляли
І п’яні спати полягали;
Енея ж ледве повели.
(І. Котляревський)
Текст 2
Міркувала, прикидала і все сподівалася. Часом вона думала,
що Гафійка сама винна.
— Гей ти, вайло! — гукала вона на неї, коли Гафійці ненароком вилітало з рук веретено, або коли вона зачіпляла що по дорозі. — Яка з тебе хазяйка буде, що ні ступити, ні зробити до ладу
не годна? Кара божа, не дівка, — сердилась вона знову: — ти як
голову вичесала? Хто тебе візьме таку нечупару?.. Чого мовчиш?
Говорити не вмієш? Побачите… вона й долю свою промовчить…
Усе не так, як людські діти…
Але, помітивши сльози в Гафійчиних очах, вона замовкала,
жаль сповняв її серце і вилітав довгим зітханням. Вона вже знала,
яка доля чигала на її дитину. Доведеться їй топтати материну
стежку… Ой, доведеться…
З пониклою, обваженою гіркими думами головою вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики,
з якими гинули її останні надії, останні сподівання… (М. Коцюбинський).
Текст 3
Командир роти і лейтенант Черниш курили, стоячи в тунелі
під’їзду, і слухали далеку стрілянину з того берега.
— Звужується кільце, як шагренева шкіра,— говорив Іван
Антонович.—Тепер їм хоч круть, хоч верть, то… Він подивився
на Черниша і чекав.
— …то під нашою міною смерть, — кінчив Черниш саме тим,
чого ждав Іван Антонович. Серйозна, без усмішки, розмова про
круть-верть відбувалась між ними майже кожного разу, коли вони
були в хорошому настрої. В такий спосіб вони дозволяли собі пожартувати з вищого начальства, з його манери розмовляти. Мимо
воріт несподівано прогарчав ворожий танк. Він мчав на максимальній швидкості, вилетів на перехрестя вулиць і, розвертаючись, став палити по прилеглому кварталу, де вже розташувались
полкові тили. Мінометники в радісному запалі ринули до воріт,
на ходу заряджаючи протитанкові гранати (О. Гончар).
Фразеологічний аналіз
67
Текст 4
— А що ж він може сказати? Дай добрий процент, то й розв’яже калитку. Хто ж тобі даремно позичить? Це ти міг би кому пособити, а тобі хто й захотів би з своїх людей, так сам копійки за
душею не має. Піди до Данька. Тільки не заїдайся із ними. Мені
за ті мощі Лисавета ледве очі не виїла. Знаєш, яка вона в'їдлива…
А кіньми ти скоріше яку копійчину заробиш. В Шляхбуд можна
камінь возити, в фурманку поїдеш коли — і, гляди, потроху вилізеш з боргів.
— Скоро казка мовиться.
— І діло буде робиться, як прикладеш рук та спину попогнеш. Трапився випадок — купляй, Дмитре, коненята. Бо ці
наші карбованці гіркі розтечуться, мов заяче сало. На один виробіток землі розтечуться… Та хіба мені тебе учити. Сам бачиш,
не маленький.
— Та бачу ж. Піду до Данька, — і тільки тепер почув, як застугоніло серце: побачив перед собою коні, і то не чужі, а свої,
побачив, як він, вимивав їх у Бузі, і аж повіяло їдким креоліном. «А може щось гірше, ніж короста?» — охолодила твереза
думка (М. Стельмах).
Текст 5
— Як же мені не плакати, як не побиватися, слухаючи таке
за його? Хай би їх у мене десятеро, то одно в одно не вдасться;
а то ж він у мене один, як порошина в оці! Я його кохала, ростила, здоров'я стратила, надії покладала… А тепер — самій прийшлося по чужих людях хилятися… Хіба ж воно легко? Та що
й люди скажуть. Яка, скажуть, то мати, що допустила сина до
того, не заборонила йому?.. Боже мій, боже! одного тільки в тебе
прошу: однієї смерті молю! Нашли її швидше… Чого вона по добрих людях ходить, чом до мене не прийде?.. Закрилася б я тоді
плечима й очима, хай що хоче робить. Мої очі не бачили б, уха
не чули…
— І-і! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? Нехай, що хочуть, те й говорять… Чорта йому даси, коли воно таке
удасться. Чи ходила б ти по чужих хатах, якби він добрий був?
Не витримала Мотря довшої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами…
А Чіпка — наче таке собі діло вигадав — кожнісінький день
гуля та й гуля… Зовсім пустився берега… Допився до того, що
ні знадвору, ні в хаті — нічого… Аж задувся від гульні та недоспаних ночей…
Усі види мовного розбору
68
Поки хазяйствечко було, було за що пити; а як забрав Грицько
останній хлібець з двору, то хоч що хоч — без грошей жидівка
і осьмушки не дає. «Давай гроші!» та й усе (Панас Мирний).
Текст 6
За спиною лишилось життя,
Ніби ранок, що був — і пішов,
До старого нема вороття,
Світ шукав мене, та не знайшов.
Ілюзорна вага почуттів —
Як данина одвічній війні,
Всі вмирають, а я – й поготів,
Світ любив мене, я його — ні.
Недописано сотні віршів,
Недороблено тисячі справ,
Буде пісеньці новий мотив —
Світ ловив мене, та не спіймав.
(О. Бик)
Вправа 9
З’ясуйте значення пропонованих каламбурів. Спробуйте
скласти свої каламбури за аналогією до наведених.
І варіант
Буває, що й теля вовка хапає; всяк розумний по-своєму: один
спершу, а другий потім; де Крим, де Рим, а де дядькова груша;
за царя Панька, як була земля тонка,— пальцем ткнеш та й воду
п’єш; злякався, аж сорочка на мені пополотніла; кумова хата горіла, а моя тітка руки нагріла — от ми й родичі; на городі бузина, а в Києві дядько; не знав, не знав, та як на те й забув; нема
хліба — їж пироги.
ІІ варіант
Ну й ніс — для празника ріс, а ти в будень носиш; пішов
у ріст, як заєць у хвіст; сам голий, а сорочка за пазухою; «Сідай,
бабо, підвезу». «Нема часу — треба йти!»; там-то глибоко — жабі
по око; Химині кури, що пішли в череду недоєні; хоч ти іди в ліс
по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова;
як гороху, тих знайомих: куди не піду, то випхнуть; як є голова,
то й носи здоров.
Вправа 10
Прочитайте пропоновані речення, підкресліть вжиті у них
фразеологізми, виконайте їх фразеологічний розбір.
Фразеологічний аналіз
69
І варіант
1. …Присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він
уже й розтанув… (О. Гончар). 2. Новаки приходили з батьками
й з матерями… Увіходили з рішучим виглядом брати ту науку
зразу за роги… (С. Васильченко). 3. Яків мій зрадів та, як дурень
з печі, — в ноги їй геп! Дякує, бач, що його ж салом та по його
шкурі! (Марко Вовчок). 4. Я й сама була невісткою, мене не милували! Аж шкура тріщала — робила… (І. Тобілевич). 5. Аби чужого
хліба не заїдали та з чужої кривавиці не користувалися (М. Старицький). 6. Коли вже до мене приїхали, то хай у мене й зупиняються, хати не перележать (О. Гончар).
ІІ варіант
1. Смали, смали халявки, вскочиш і в лабета! (М. Старицький). 2. Те, що Вустина весела і танцюристка, ще не факт, що вона
в гречку скаче… (О. Гончар). 3. Тонко ж ти прядеш, голубе, коли
на позичені гроші такі коні купуєш (М. Коцюбинський). 4. Там
у нього вірний друг: ні в холодну воду не дасть йому стрибнути,
ні до бійки з вітряками не допустить (Ю. Шовкопляс). 5. Чорт
його побери: позичу очей у сірка, нехай трохи покепкує… піду…
нехай її буде зверху… (І. Тобілевич).
6.Тепер-то він мені свою покаже дяку,
Тепер не втре мені, як вчора, маку…
(П. Гулак-Артемовський)
Матеріал для довідок
Склад фразеології української мови
Фразеологізм
Стійке сполучення слів, граматично організованих
за моделлю словосполучення або речення, яке характеризується семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у мові: і з сміху люди бувають, гуртом і батька
легше бити
Ідіома
Стійке словосполучення, що виражає єдине поняття
і, втративши свою внутрішню форму, іншою мовою
дослівно не перекладаються: замилювати очі, море
по коліна
Порівняння
Вид простого тропа, в якому одне явище як поняття
виявляється шляхом зіставлення з іншим явищем:
білий, як молоко; чистий, як сльоза
Усі види мовного розбору
70
Склад фразеології української мови
Прислів’я
Виражений реченням народний вислів повчального
змісту, що передає узагальнений суспільний досвід
або формулює життєву закономірність: не плюй
у колодязь — доведеться води напиться
Приказка
Стійкий вислів, що відзначається лаконічною будовою й використанням образної виразності, але
не формулює певної закономірності чи правила: вода
камінь точить, ні сіло ні впало
Крилаті
вислови
Часто повторювані влучні словесні формули, джерело яких може бути встановлене: варварські методи, неопалима купина
Афоризм
Стійкий вислів, що в стислій формі виражає якунебудь думку узагальнено: захочеш і будеш; хто
шукає, той знайде
Каламбур
Фігура мовлення, що полягає в гумористичному
використанні багатозначності слова або звукової
схожості різних слів: наздогад буряків, дайте нам
капусти; у городі бузина, а в Києві — дядько
Професійні
вислови
Стійкі словосполучення, що внаслідок переосмислення вийшли за межі мови професійних груп
і набули образного звучання: увійти в роль; дати
зелену вулицю; брати в шори
Народнопоетичні
включення
Стійкі мовні моделі, що вживаються як зачини чи
кінцівки в народній творчості (народні побажання,
заклинання, обіцянки, клятви, вітання): бий тебе
сила Божа; багато казать, та мало слухать
Вислови тер- Термінологічні сполуки, що вийшли за межі своєї
мінологічного терміносистеми й набули переносного значення:
характеру
питома вага, поставити наголос
Різновиди фразеологічних одиниць
за семантичною злитістю компонентів
Фразеологічні зрощення
Сталі словосполучення, зміст яких
не можна зрозуміти із значень
окремих компонентів, що входять
до складу фразеологічної одиниці
байдики бити,
ні риба ні м’ясо,
терпець увірвався
Фразеологічні
єдності
Стійкі словосполучення, зміст
яких певною мірою зумовлений
значеннями слів-компонентів
не всі дома і хата
на замку, загрібати
жар чужими руками
Фразеологічний аналіз
71
Різновиди фразеологічних одиниць
за семантичною злитістю компонентів
Фразеологічні сполучення
Стійкі вислови, до складу яких
входять слова з вільним і фразеологічно зв’язаним значенням
брати до уваги,
зачепити за живе,
родове дерево
Фразеологічні
вислови
Стійкі звороти, які семантично
не діляться і складаються зі слів
з вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як
сталі мовні одиниці
комплексна система, мовчання —
золото, ринкова
економіка
Різновиди фразеологічних одиниць за походженням
Сталі вислови з народної мови
як з козла молока, як кіт
у маслі
Біблійні та євангельські вислови
пісня пісень, не хлібом єдиним
Професіоналізми, що набули метафоричного вжитку
зі швидкістю звука, гірка пілюля
Переклади з інших мов або запозичення фразелогізмів без перекладу
дивитися крізь пальці
Вислови з античної культури
Авгієві стайні, Гордіїв вузол
Вислови відомих людей (афоризми, цитати)
не сказане лишилось несказанним, не бійтесь заглядати
у словник
Фразеологічні синоніми (за В. Д. Ужченком) — це такі фразеологізми, які виражають те саме поняття, висвітлюючи його різні
сторони, можуть мати різну стилістичну маркованість. Крім того,
їм властива однорідність моделі, співвіднесеність значення із значенням відповідної частини мови, відмінність образної основи,
компонентного складу і семантико-стилістичних відтінків.
Фразеологічні синоніми об’єднуються у синонімічні ряди: наприклад, поняттю «бути близьким до смерті» відповідають такі
фразеологічні синоніми: на ладан дихати, бути однією ногою
в могилі, три чисниці до смерті; «тікати» — брати ноги на плечі,
давати драла, п’ятами накивати, «здатний дотепно і влучно
говорити» — гострий на язик, язик добре підвішений, язик як
бритва, в кишеню за словом не полізе.
72
Усі види мовного розбору
Фразеологічні антоніми (за В. Д. Ужченком) — це щонайменше дві фразеологічні одиниці однієї смислової і логічної сутності з протилежним значенням. Вони позначають одне й те
саме явище у різних аспектах, не заперечуючи його, а вказуючи
на протилежність дії чи відмінності в якісній оцінці: у рот води
набрати — плескати язиком; як у Бога за дверима — як горох
при дорозі; жити як кішка з собакою — жити душа в душу.
Фразеологічна антонімія включає структурно однотипні (організовані за однаковими моделями) і неоднотипні (різноструктурні) фразеологізми. Найвиразнішою ознакою однотипних фразеологічних антонімів є наявність експліцитних антонімів як
структурно-семантичного стрижня надслівних мовних утворень:
старий світ — новий світ (старий — новий), серце заговорило —
серце мовчить (заговорило — мовчить). До однотипних відносять
і семантично контрастні вислови з відсутньою лексичною антонімією, але які утворені за однією структурною моделлю: тертий
калач — жовтороте пташеня, гнути шию — дерти носа.
Способи трансформації фразеологізмів (за О. С. Пономаревим):
Повна видозміна семантики через паралельне застосування
фразеологічної одиниці і вільного словосполучення: База, мовляв, недавно створена, а тому дайте вказівку як виняток
рахунок оплатити, щоб чотири вагони горілки допомогли
молодій базі стати на ноги. Але банк підстав для винятку
не розшукав, справедливо гадаючи, що за допомогою горілки
не стають на ноги, а швидше падають з ніг.
Застосування слова у складі фразеологічної одиниці одночасно з кількома значеннями, наприклад: Чорнобиль для сучасного українця є символом і духовної, і екологічної катастрофи. Відповідно фразеологічні одинниці з опорним словом Чорнобиль будуть багатозначними, за висловом І. Драча:
Чорнобильська блискавка ударила в генетичний код українського народу.
Часткова зміна семантики фразеологічної одиниці залежно
від контексту актуалізується пряме або переносне значення:
Кажуть, рука руку миє, але руки були такі брудні, що одна
одну без додаткових засобів мити відмовлялися.
Створення оказіонального значення і розкриття його читачеві
внаслідок пристосування фразеологічної одиниці до конкретної ситуації: У цей час в кімнаті нарешті з’явилися тіні забутих через свято предків.
Фразеологічний аналіз
73
Контамінація — накладання двох фразеологічних одиниць:
так біг за двома зайцями, що аж попалив халяви.
Додавання другої частини до фразеологічної одиниці, що є іронічним коментарем до першої частини: коли в вас заговорить
сумління, не забудьте нагадати йому про регламент.
Синонімічна заміна компонента фразеологічної одиниці: купити, чи не купити? — ось у чому питання; серіали — опіум
для народу.
Антонімічна заміна фразеологічної одиниці: Прийшов, побачив, і програв.
Поширення фразеологічної одиниці шляхом додавання нових
компонентів: Не довго їй залишалось цей ламінований ряст
топтати; На городі бузина, а в Києві — таки рідний дядько
Іван.
Усі види мовного розбору
74
РОЗБІР СЛОВА ЗА БУДОВОЮ
Методичний коментар
Мета розбору слова за будовою — встановити кількість і характер морфем, з яких складається аналізоване слово.
Основним прийомом виділення значущих частин є зіставлення
спільнокореневих слів.
Умовні позначки, що використовуються при розборі слова за
будовою:
— закінчення;
— корінь;
— префікс;
— суфікс;
— основа;
— постфікс;
— інтерфікс.
Алгоритм розбору слова за будовою
1.Аналізоване слово.
2.Визначити: змінюване чи незмінюване слово (утворити кілька
словоформ, не змінюючи лексичного значення слова).
3.Виділити закінчення і схарактеризувати його (для змінюваних слів: повне (матеріально виражене) чи нульове).
4.Виділити основу. З’ясувати: похідна чи непохідна.
5.Визначити корінь (підібрати кілька споріднених за значенням
слів).
6.Визначити афікси (префікс, суфікс, постфікс, інтерфікс).
7.Виконати графічне позначення морфемного аналізу слова.
Зверніть увагу
1.При виділенні закінчення слід враховувати, змінюване слово
чи незмінюване. Незмінювані слова не мають закінчення:
журі, метро.
Змінювані слова можуть мати закінчення повне — матеріально
виражене: гірський , знанн я , молок о , сестр а або нульове:
пристрасть , сіль , Олександр , місяць .
Слід виділяти закінчення, враховуючи звуковий склад слова,
а не буквений, тому що саме фонетична транскрипція дозволяє
Розбір слова за будовою
75
чітко розрізнити звуки основи і звуки закінчення. Наприклад: у слові Марі[jа] звук [j] належить до основи, а звук [а]
складає закінчення.
При аналізі складних слів необхідно пам’ятати, що в таких утвореннях закінчення може бути у середині слова: к ому -небудь,
трь ох сот ий .
Закінчення може бути всередині слова і в утвореннях із постфіксами: милу ю ся, гра єш ся.
2.Виділяючи закінчення, необхідно пам’ятати, що основа — це
частина слова (виражає його конкретне лексичне значення)
без закінчення: гірськолижний, безсонн я.
При виділенні основи слова слід пам’ятати, що основа може перериватися закінченням, яке стоїть у середині слова: смі[jу]ся,
двомастами.
3.Щоб правильно виділити корінь у слові, необхідно до аналізованого слова підібрати кілька спільнокореневих: сніг —
сніж ок — сніжинка — сніжний — сніг овий; год увати —
годівничка — годівля.
Викликати труднощі може виділення зв’язаного кореня —
такого, що не вживаються у вільному вигляді: йти, вийду,
пройшов, прийшовши.
4.Для того щоб правильно визначити суфікс чи префікс у слові,
необхідно підібрати кілька слів із тим самим афіксом. Проте
не завжди на перший погляд однакове буквосполучення є однією й тією самою морфемою. Наприклад, буквосполучення
-инк- може бути одним суфіксом, а може бути поєднанням
двох суфіксів: сніжинка — від сніг і соломинка — від соломина, утворене від солома.
5.При виділенні інтерфікса слід пам’ятати, що це афікс, який
не несе ніякого значення, а лише виконує службову функцію
поєднання двох основ: спинномозковий, лісосмуга, меченосець.
Але не завжди літери е або о, розміщені між двома основами,
виступають інтерфіксами. Наприклад: у слова вищезазначений
та нижченаведений літера е — це прислівниковий суфікс.
Зразки розбору слів за будовою
Зразок 1
Розбір за будовою слова запрошення.
1–2. Слово запрошення змінюване: запрошенню, (за) запрошенням, запрошень.
3.Закінчення: -я — повне.
76
Усі види мовного розбору
4.Основа: запрошенн- — похідна.
5.Корінь: -прош-.
6.Префікс за-; суфікс -енн-.
7.Запрошенн я .
Зразок 2
Розбір за будовою слова перегляд.
1–2. Слово перегляд змінюване: перегляду, переглядом, перегляді.
3.Закінчення: нульове.
4.Основа: перегляд — похідна.
5.Корінь: -гляд-.
6.Префікс пере-.
7.Перегляд .
Зразок 3
Розбір за будовою слова лісостеп.
1–2. Слово лісостеп змінюване: лісостепу, лісостепом.
3.Закінчення нульове.
4.Основа: лісостеп — похідна.
5.Корінь: -ліс-; -степ-.
5.Інтерфікс -о-.
6.Лісостеп .
Зразок 4
Розбір за будовою слова навчуся.
1–2. Слово навчуся змінюване: навчишся, навчатимуся.
3.Закінчення -у-.
4.Основа: навч-ся — похідна.
5.Корінь: -вч-.
6.Префікс на-; постфікс -ся.
7.Навч у ся.
Зразок 5
Розбір за будовою слова надмірний.
1–2. Слово надмірний змінюване: надмірна, надмірного, надмірним.
3.Закінчення: -ий.
4.Основа: надмірн- — похідна.
5.Корінь: -мір-.
6.Префікс над-; суфікс -н-.
7.Надмірн ий.
Розбір слова за будовою
77
Зразок 6
Розбір за будовою слова прізвище.
1–2. Слово прізвище змінюване: прізвищем, прізвища.
3.Закінчення: -е.
4.Основа: прізвищ- — похідна.
5.Корінь: -зв-.
6.Префікс прі-; суфікс -ищ-.
7. Прізвищ е.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Запишіть подані слова у три колонки: 1 — із повним закінченням; 2 — із нульовим закінченням; 3 — такі, що закінчення
не мають.
І варіант
Усмішка, виготовлення, усміхнений, виготовлювач, усміхнено, брошура, бюро, пристрасно, мабуть, Павлом, остерігаймося, прикметниковий, двісті, дев’ятисот, нікого, чомусь, якогонебудь, радість, піч, спеклося, втрачено, Руссо, Бордо, говоріть,
пишайся.
ІІ варіант
Надбрів’я, обробка, журі, письменник, сумно, зброшурувати,
Віардо, пристрасний, завжди, Дмитром, борімося, по-батьківськи,
трьохсот, п’ятдесяти, нічого, комусь, чийого-небудь, гідність, річ,
зійшлося, загублено, Монтеск’є, пані, пишіть, тішся.
Вправа 2
У кожному слові виділіть закінчення і визначте їхнє граматичне значення.
Зразок: Сілл ю — закінчення -ю- засвідчує форму орудного
відмінка однини.
І варіант
Остерігаймося, розглядають, радістю, сьогоднішнім, кислот,
по п’ятницях, межигір’ям, Дмитре, перевіримо, книгу, майбутнього, Павлом.
ІІ варіант
Досліджуєш, подобаються, горицвіту, будучини, запишіть,
атома, розграфлений, Олено, самотності, любове, оскаржують,
обґрунтованих.
Усі види мовного розбору
78
Вправа 3
Виділіть у поданих словах морфеми. Схарактеризуйте основи
аналізованих слів.
І варіант
Зупинений, виконано, високо, пресвітлий, пришкільний, позаурочний, перевантаження, лісостеповий, сільськогосподарський,
манто, приходити, сіль.
ІІ варіант
Розвидняється, сформовано, низько, прегарний, присадибний, позааудиторний, Стрітення, газозварювальний, кишковошлунковий, міль, сальто, прихопити.
Вправа 4
Знайдіть помилки у наведених зразках. Виділіть у пропонованих словах морфеми відповідно до їх складу.
І варіант
Синочок, знезараженн я, сказан ий , зустріч, поглиблен ий ,
нестерпн о.
ІІ варіант
Зустріт ися , зневоднювання
, написан ий , систематичн ий ,
прикр о, підзахисн ий .
Вправа 5
Запишіть слова за поданими моделями.
І варіант
ІІ варіант
Розбір слова за будовою
79
Вправа 6
Виконайте розбір за будовою наведених слів.
І варіант
Понаїжджали, будь-кому, лексичний, банківський, заробітчани, міжнародний, притягнення, дієслівний, відсотковий, посинівському, вечоріє, піщаний.
ІІ варіант
Майбуття, швидкоплинність, самоосвіта, прикметниковий,
кукурікати, вільнодумство, зганьблений, залучення, семилітній,
смеркло, голіруч, відрядження.
Матеріал для довідок
Морфема — частина внутрішньої системи споріднених слів,
яка виділяється під час їх зіставлення і виконує словотворчу
і словозмінну функцію — значуща частина слова (корінь, суфікс,
префікс, закінчення).
Корінь — спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення: весна, весняний.
Закінчення — така значуща частина слова, яка утворює нові
форми слова і служить для зв’язку слів у реченні: зимов ий (повне) вечір (нульове), зимов ого вечор а , зимов им вечор ом .
Афікс — будь-яка морфема, крім кореня і закінчення: префікс, суфікс, постфікс, інтерфікс.
Префікс — частина похідної основи, яка стоїть перед коренем
і служить для утворення слів із новим значенням або відтінком
значення: прохід.
Суфікс — частина похідної основи, яка стоїть після кореня
і служить для утворення слів із новим значенням або новим відтінком у значенні: шкільний.
Постфікс — морфема, утворена від зворотної частки ся (усічена форма зворотного займенника себе): грається.
Інтерфікс — морфема, що використовується у складних словах для зв’язку частин слова: місяцехід.
Основа — частина слова (без закінчення), яка виражає його
конкретне лексичне значення.
Непохідна основа — не поділяється на морфеми — збігається
з коренем: ніч, біль.
Похідна основа — утворена від іншої основи за допомогою
суфіксів і префіксів: гірський, знання.
Чиста основа — основа незмінних слів, при якій ніколи не буває закінчення: Віардо, гарно, шасі.
Усі види мовного розбору
80
СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА
Методичний коментар
Мета словотвірного аналізу — визначити, як утворюються
слова з погляду сучасної мовної і мовленнєвої свідомості.
Предметом цього різновиду аналізу виступають лише похідні
слова.
Словотвірний аналіз слів, утворених морфологічними і неморфологічними способами, суттєво різниться. Так, для морфологічних способів словотворення результатом аналізу буде визначення твірної основи та твірних афіксів і конкретизація способу
творення, а для неморфологічних — встановлення граматичних
і семантичних (значеннєвих) ознак, якими різняться твірне і похідне слова.
Умовні позначки, що використовуються при словотвірному
аналізі:
— твірний префікс;
— твірний суфікс;
— твірна основа;
— інтерфікс.
Алгоритм словотвірного аналізу
1.Аналізоване слово.
2.Визначити твірне слово (дібрати найближче спільнокореневе
слово).
3.Визначити твірну основу (спільну частину твірного і похідного слова).
4.Визначити словотвірний афікс (афікс, яким похідне слово відрізняється від твірного).
5.Визначити спосіб творення.
6.Графічно відобразити схему словотвірного аналізу.
Зверніть увагу
1.При визначенні твірного слова необхідно пам’ятати, що твірне
не завжди простіше за своїм морфемним складом, ніж похідне,
як, наприклад, у парі радий → радість. Є випадки, коли твірне
слово складніше за своїм морфемним складом від похідного:
окислювати → окис; високий → вись.
Словотвірний аналіз слова
81
Спостерігаються випадки, коли до одного похідного слова
можна підібрати два твірні слова. Наприклад:
стриманий
нестриманий
нестримано
стримано
2.Слід бути уважним при визначенні способу творення слів,
до складу морфемної будови яких входять суфікси і префікси,
оскільки такі слова не завжди творяться префіксально-суфіксальним способом. До префіксально-суфіксальних належать
ті, до яких не можна підібрати префіксальних і суфіксальних
утворень із тим самим коренем: наш → по-нашому, перший
→ уперше, складний → ускладнити.
Якщо до похідного слова можна дібрати префіксальні чи суфіксальні утворення, то визначення префіксально-суфіксального
способу творення перевіряється за значенням слова. Наприклад, потрібно визначити, від якого слова утворився прикметник надхмарний — від іменника хмара чи від прикметника хмарний, утвореного суфіксальним способом. Для цього
з’ясовуємо лексичне значення слова хмарний — той, що вкритий хмарами, похмурий,— і лексичне значення прикметника
надхмарний — той, що розміщений над хмарами, вище хмар.
Як бачимо, лексичне значення цих прикметників зовсім різне.
Із цього робимо висновок, що слово надхмарний утворилося
від іменника хмара шляхом одночасного додавання префікса
над- і суфікса -н-.
3.При визначенні способу творення похідних слів, до морфемного
складу якого входять дві і більше основ, необхідно пам’ятати, що
при основоскладанні слова завжди поєднуються сполучним голосним — інтерфіксом: теплохід, землероб, водоспад, а при словоскладанні твірні слова поєднуються без сполучного голосного
і без усічення основи: ампер-метр, вакуум-апарат, прес-аташе.
Крім того, від таких утворень слід відрізняти поскладові абревіатури, оскільки вони утворюються шляхом поєднання усічених основ або комбінування усіченої основи і цілого слова без
сполучного голосного, і тому їх не можна віднести до таких, що
утворилися за допомогою основоскладання чи словоскладання.
Порівняйте: основоскладання: блідолиций, лісосмуга, механікоматематичний; словоскладання: тренер-інструктор, педагогнаставник, літак-винищувач; поскладова абревіація: стінгазета, мехмат, фармфакультет, медпрацівник.
4.При визначенні способу творення складних слів необхідно
визначити: похідне слово було утворене тільки за допомогою
Усі види мовного розбору
82
складання основ чи, можливо, одночасно відбувалося приєднання суфікса. Наприклад, слова холодостійкий, глинозем
були утворенні тільки у результаті поєднання двох основ, а от
слова правобережний, полководець утворилися за допомогою
складання основ і додавання відповідного суфікса.
Зразки словотвірного аналізу
Зразок 1
Словотвірний аналіз слова дерев’яний.
1–2. Найближче до аналізованого слова дерев’яний іменник дерево: воно має найбільше спільних частин з аналізованим словом. Саме це слово і є твірним.
3.Спільна частина твірного і похідного слова дерев-. Це і є твірна
основа.
4.Похідне слово дерев’яний, крім закінчення, відрізняється від
твірного суфіксом -ян-. Це і є твірний суфікс для аналізованого слова.
5.Такий результат засвідчує те, що слово дерев’яний утворилося від слова дерево за допомогою суфікса. Отже, спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
6. Дерев’яний.
Зразок 2
Словотвірний аналіз слова надпотужний.
1–2. Найближче до аналізованого слова надпотужний прикметник потужний: він має найбільше спільних частин з аналізованим словом. Саме це слово і є твірним.
3.Спільна частина твірного і похідного слова потужн-. Це
і є твірна основа.
4.Похідне слово надпотужний відрізняється від твірного префіксом над-. Це і є твірний префікс для аналізованого слова.
5.Такий результат засвідчує те, що слово надпотужний утворилося від слова потужний шляхом приєднання префікса.
Отже, спосіб творення — морфологічний, префіксальний.
6.Надпотужний.
Зразок 3
Словотвірний аналіз слова відокремити.
1–2. Найближче до аналізованого слова відокремити прикметник окремий: він має найбільше спільних частин з аналізованим словом. Саме це слово і є твірним.
Словотвірний аналіз слова
83
3.Спільна частина твірного і похідного слова окрем-. Це і є твірна
основа.
4.Похідне слово відокремити відрізняється від твірного префіксом від- та суфіксом -и-. Це і є твірні афікси для аналізованого слова.
5.Такий результат засвідчує те, що слово відокремити утворилося від слова окремий шляхом одночасного приєднання
префікса і суфікса. Отже, спосіб творення — морфологічний,
префіксально-суфіксальний.
6.Відокремити.
Зразок 4
Словотвірний аналіз слова опис.
1–2. Найближче до аналізованого слова опис дієслово описати:
воно має найбільше спільних частин з аналізованим словом.
Саме це слово і є твірним.
3.Спільна частина твірного і похідного слова опис-. Це і є твірна
основа.
4.Похідне слово опис не має жодного афікса.
5.Із цього можна зробити висновок, що аналізоване слово було
утворене шляхом відкидання суфіксів. Отже, спосіб словотворення — морфологічний, безафіксний.
6. Опис.
Зразок 5
Словотвірний аналіз слова південно-східний.
1–2. Найближче до аналізованого слова південно-східний прикметники південний і східний: вони мають найбільше спільних
частин з аналізованим словом. Саме ці слова і є твірними.
3.Спільні частини твірного і похідного слів південн- та східн-.
Це і є твірні основи.
4.Похідне слово південно-східний відрізняється від твірних інтерфіксом -о-.
5.Такий результат засвідчує те, що слово південно-східний утворилося від слів південний і східний шляхом складання основ.
Отже, спосіб творення — морфологічний, основоскладання.
6.Південно-східний.
Зразок 6
Словотвірний аналіз слова продавець-консультант.
1–2. Найближче до аналізованого слова продавець-консультант
іменники продавець і консультант: вони мають найбільше
84
Усі види мовного розбору
спільних частин з аналізованим словом. Саме ці слова і є твірними.
3.Спільні частини твірного і похідного слів продавець та консультант. Це і є твірні основи.
4.Похідне слово продавець-консультант нічим не відрізняється
від твірних слів.
5.Такий результат засвідчує те, що слово продавець-консультант
утворилося від слів продавець і консультант шляхом складання
слів. Отже, спосіб творення — морфологічний, словоскладання.
6. Продавець-консультант.
Зразок 7
Словотвірний аналіз слова спинномозковий.
1–2. Найближче до аналізованого слова спинномозковий словосполучення спинний мозок: складові частини цього словосполучення мають найбільше спільних частин з аналізованим
словом. Саме ці слова і є твірними.
3.Спільні частини твірного і похідного слів спинн- та мозк(у другій основі відбувається чергування о з нулем звука). Це
і є твірні основи.
4.Похідне слово спинномозковий відрізняється від твірних інтерфіксом -о- та суфіксом -ов-.
5.Такий результат засвідчує те, що слово спинномозковий утворилося від слів спинний і мозок шляхом складання основ й одночасного приєднання суфікса. Отже, спосіб творення — морфологічний, основоскладання та суфіксальний.
6.Спинномозковий.
Зразок 8
Словотвірний аналіз слова Мін’юст.
1–2. Найближче до аналізованого слова Мін’юст словосполучення Міністерство юстиції, складові частини якого мають
найбільше спільних частин з аналізованим словом. Саме ці
слова і є твірними.
3.Спільні частини твірного і похідного слів мін- та юст-. Це
і є твірні основи.
4.Похідне слово Мін’юст нічим не відрізняється від твірних
основ.
5.Такий результат засвідчує те, що слово Мін’юст утворилося
від слів міністерство і юстиція шляхом абревіації. Отже,
спосіб творення — морфологічний, поскладова абревіація.
Словотвірний аналіз слова
85
6.Мін’юст.
Зразок 9
Словотвірний аналіз слова МЗС.
1–2. Найближче до аналізованого слова МЗС словосполучення
Міністерство закордонних справ. Компоненти цього словосполучення мають найбільше спільних частин з аналізованим
словом. Саме ці слова і є твірними.
3.Спільні частини твірного і похідного слів м-, з-, с-. Це і є твірні
основи.
4.Похідне слово МЗС нічим не відрізняється від твірних основ.
5.Такий результат засвідчує те, що слово МЗС утворилося від
словосполучення міністерство закордонних справ шляхом
абревіації. Отже, спосіб творення — морфологічний, ініціальна абревіація.
6.М З С .
Зразок 10
Словотвірний аналіз слова колискова.
1–2. Найближче до аналізованого слова колискова словосполучення колискова пісня.
3.Спільна частина твірного і похідного слів колискова. Це
і є твірна основа.
4.Похідне слово колискова утворилося унаслідок переходу прикметника зі словосполучення колискова пісня в іменник.
5.Такий результат засвідчує те, що слово колискова утворилося від словосполучення колискова пісня морфологосинтаксичним способом. Отже, спосіб творення — неморфологічний, морфолого-синтаксичний.
Зразок 11
Словотвірний аналіз слова Гуляйполе.
1–2. Найближче до аналізованого слова Гуляйполе дієслово гуляй та іменник поле, що становлять словосполучення.
3.Спільна частина твірного і похідного слів гуляй, поле. Це
і є твірні основи.
4.Похідне слово Гуляйполе утворилося унаслідок зрощення слів
словосполучення гуляй поле в одне слово.
5.Такий результат засвідчує те, що слово Гуляйполе утворилося
від словосполучення гуляй поле лексико-синтаксичним способом. Отже, спосіб творення — неморфологічний, лексикосинтаксичний.
Усі види мовного розбору
86
Зразок 12
Словотвірний аналіз слова Скляр.
1–2. Найближче до аналізованого слова Скляр іменник скляр,
що називає особу за родом її діяльності.
3.Спільна частина твірного і похідного слів скляр. Це і є твірна
основа.
4.Похідне слово Скляр утворилося унаслідок розщеплення значення твірного слова на два окремі значення: іменник-загальна
назва для називання особи за родом діяльності перейшов
в іменник-власну назву для називання за родовою належністю.
5.Такий результат засвідчує те, що слово Скляр утворилося від
слова скляр лексико-семантичним способом. Отже, спосіб творення — неморфологічний, лексико-семантичний.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Утворіть ряди спільнокореневих слів, записуючи їх так, щоб
простежувалося наростання афіксів в основі слова.
І варіант
Придорожній, купівля-продаж, гора, дорога, проданий, досвітки, дороговказ, дорожній, горянин, дороговказний, розпродати, дорожньо-будівний, продавати, гірка, здорожитися, дорожньо-мостовий, гірськолижний, світанок, удосвіта, гірський, досвітній, засвітити, здорожений, продаж.
ІІ варіант
Словник, розкопати, семирічний, казати, осоромити, сором’язливий, прислів’я, копалина, словниковий, мисник, підказка, семиліточка, підкопаний, миска, підказаний, підкопування, сімдесят,
копати, прислівниковий, семиразовий, підказування, підкопувати, семирічка, сором, полумисок, сімка, сім.
Вправа 2
Подані у кожній групі слова розмістіть так, щоб було видно,
яке слово є твірним для кожного похідного.
Зразок:
складений
складати
складаючи
І варіант
Сніжинка, сніг, сніжок, сніговий; горобець, горобенятко,
горобеня, горобчичок; зарум’янити, рум’яний, зарум’янений,
Словотвірний аналіз слова
87
зарум’янитися; мазанка, мазати, мазаний, мазок; солити, сіль,
солоний, сольовий, солений; усмішка, усміхнений, сміх, усміхатися, усміх, усмішечка; цукерниця, цукерка, цукерковий, цукерочка.
ІІ варіант
Тренований, тренованість, тренувальний, тренування, тренувати; ранок, ранковий, ранній, рано, ранком; ніжність, ніжний,
ніжно, ніжитися, ніжитися; льоноочисний, льон-довгунець, льонок, льон, льонарський, льонар; магістерський, магістрант, магістратура, магістр; заметіль, замет, мести, замести, мітла.
Вправа 3
До поданих слів доберіть твірні слова, виділіть твірну основу
і словотвірні афікси. Дане і дібране слово запишіть парою.
Зразок: краснопільський ← Краснопілля;
лівобережний ← лівий берег.
І варіант
Машинобудівний, синочок, донька, загальнонауковий, учителювання, опукло-ввігнутий, ручний, прикарпатський, словотворчий, редколегія, словниковий, складений.
ІІ варіант
Льонопромисловість, батенько, мавпячий, історико-філологічний, нехтування, людино-день, придунайський, Прикарпаття,
держбанк, молодість, Олександрівна, замазка.
Вправа 4
Згрупуйте подані слова за способами їх творення.
І варіант
Писанкар, перекотиполе, спортивний, праліс, лісовик, співробітник, завантаження, перепис, завідуючий, співець, письменник, Вернигора, публікувати, прес-центр, приїхати, розклад,
щастити, по-моєму, безкультур’я, чотиригранник, молодь, далечінь, поїзд-експрес, наречена, Стельмах, переїздити, нещасний,
дощовий, переклад.
ІІ варіант
Нарізаний, бджоляр, перелік, жовтоцвіт, експрес-аналіз, сонячний, Тягнирядно, переказ, шеститомник, аморальність, синь,
наркотизувати, наріст, надлюдина, маковий, хімфак, майстерня,
макроструктура, лавандовий, міськвиконком, Швець, зчеплення,
загривок, грубіянити, грудочка, підзвітний, відзивний, біквадрат,
білозубий, азотовмісний.
Усі види мовного розбору
88
Вправа 5
У кожній групі визначте слово, яке відрізняється від інших
способом творення. Назвіть цей спосіб творення слів.
І варіант
Гордість, сміливість, погорда; безземельний, присадибний,
аморальний; шестикласник, водопровід, водограй; прес-реліз,
прайс-лист, педрада; філфак, фармправо, першооснова.
ІІ варіант
Ткацький, ткацтво, виткати; поширення, розшити, написати; насмілитися, розщедритися, сумський; водно-спиртовий,
хіміко-технологічний, обладміністрація; вагон-цистерна, хлібсіль, НЛО.
Вправа 6
Виконайте повний словотвірний аналіз поданих слів.
І варіант
Безглуздий, сонячний, водограй, знання, пілот-інструктор,
аморальність, невесело, натроє, перегляд, перерва, словотворення,
бездумний.
ІІ варіант
Барвистий, розподіл, префіксально-суфіксальний, старообрядник, Придніпров’я, замало, п’ятивідсотковий, об’єднаний, граматичний, по-материнськи, виокремлення, сторіччя.
Матеріал для довідок
Способи словотворення — це способи утворення нових слів.
Словотвірні засоби — елементи, за допомогою яких утворюються нові слова (твірне слово, твірна основа, афікс, словосполучення).
Словотвірний ряд — ряд спільнокореневих слів, розташований за послідовністю їх творення.
Спільнокореневі слова — слова, що мають спільний корінь
(споріднені слова).
Твірне слово — слово, яке є базою для утворення іншого слова.
Похідне слово — слово, яке утворилося на базі існуючого в мові
слова.
Твірна основа — спільна частина твірного і похідного слів.
Твірний афікс — афікс, яким похідне слово відрізняється від
твірного.
Словотвірний аналіз слова
89
Словоскладання
Основоскладання
Безафіксний
Префіксальносуфіксальний
Суфіксальний
Префіксальний
Морфологічні способи словотворення
в сучасній українській мові
Творення нового слова шляхом додавання префікса
везти — на-везти —
від-везти — при-везти —
з-везти — за-везти —
під-везти, про-везти;
без-характерний, без-вусий,
між-планетний, перед-пліччя,
пре-гарний, пра-дід
Творення нового слова шляхом додавання суфікса
яблун-я — яблун-ев-ий,
гірк-ий — гірк-от-а,
швидк-ий — швидк-ість,
колір — кольор-ов-ий,
папір — папер-ов-ий,
говор-и-ти — говор-інн-я,
шахтар — шахтар-ськ-ий
Творення нового слова шляхом одночасного додавання
префікса і суфікса
садиба — при-садиб-н-ий,
земля — над-зем-н-ий, прибереж-н-ий, без-умов-н-ий
Творення нового слова шляхом усічення основи: відкидання суфікса і закінчення
торгувати — торг, окислювати — окис, описувати —
опис, переглядати — перегляд
Творення нового слова шляхом складання основ
механічний і математичний —
механіко-математичний,
опуклий і ввігнутий —
опукло-ввігнутий, ліс і степ —
лісостеп, глибока вода —
глибоководний, обробляти
метал — металообробний,
Середземне море — середземноморський
Творення нового слова шляхом складання слів
блок-схема, ракета-носій,
вольт-метр, йод-тирозин
Усі види мовного розбору
90
Морфологічні способи словотворення
в сучасній українській мові
Абревіація
Творення складноскорочених слів шляхом складання початкових частин слів, з яких складається назва
Початкові
частини кожного твірного
слова
Частина
твірної
основи
і ціле слово
Початкові
букви твірних
основ
Комбінування
початкових частин і звуків,
звуків і цифр
облвиконком
(обл-асний
викон-авчий
ком-ітет),
філфак (філологічний
факультет)
педуніверситет (педагогічний
університет), профнастил
(профільний настил)
ВООЗ (Всесвітня організація охорони
здоров’я),
ВАТ (відкрите
акціонерне
товариство)
НФаУ (Національний фармацевтичний
університет),
ТУ-34, ІЛ-80,
К-700, міськвно
(міський відділ
освіти)
Лексикосинтаксичний
Морфолого-синтаксичний
Неморфологічні способи словотворення
в сучасній українській мові
Слово набуває нового
значення, переходить
з однієї частини мови
в іншу, змінюючи свої
синтаксичні функції
і морфологічні ознаки
Нове слово утворюється в результаті зрощення слів словосполучення в одне ціле
Прикметники,
дієприкметники — в іменники
наречена, молоді, слідчий,
пальне
Іменники —
у прийменники
коло, круг, край,
шляхом, кінець
кінцем
Прислівники —
у прийменники
близько, приблизно, осторонь, поруч
Прислівники —
у сполучники
де, коли, куди,
звідки, поки
Прислівники —
в частки
вже, там
Іменники —
у вигуки
Господи, жах,
нене, Боже
одірвиголова, натще, донестями,
Вернидуб, Скубикурка
Словотвірний аналіз слова
91
Лексикосемантичний
Неморфологічні способи словотворення
в сучасній українській мові
Нове слово утворюється у результаті переосмислення уже існуючих у мові слів,
розщеплення значення
одного слова на два чи
більше окремих значень
швець, гончар, коваль (назви людей за родом діяльності) — Швець,
Гончар, Коваль (прізвища), земля
(ґрунт) — Земля (планета)
Творення іменників за допомогою суфіксів
Основа
Дієслівна
Суфікс
Приклад
-ар (-яр)
друкар
-ир
командир
-ач (-яч)
слухач
-тель
учитель
-нн-
слухання
-інн-
говоріння
-енн-
плетення
-тт-
миття
-ун
бігун
-ій
водій
-к-
розробка
-аль
скрипаль
-ич
погонич
-ер
стажер
-тв-
молитва
-б-
молотьба
-от-
турбота
-ець
плавець
-н-
гризня
-івл-
торгівля
Усі види мовного розбору
92
Творення іменників за допомогою суфіксів
Основа
Прикметникова
Іменникова
Суфікс
Приклад
-ість
радість
-інь
просторінь
-ин-
новина
-изн-
білизна
-от-
глухота
-ощ-
любощі
-иц-
гнилиця
-ик
верстатник
-ій
багатій
-ин-
плутанина
-ар (-яр)
шахтар
-іст (-ист)
волейболіст
-ств-
товариство
-ізм (-изм, -їзм)
патріотизм
-к-
ніжка
-очок-
бадилиночка
-ок
синок
-ечок
кружечок
-очк-
каченяточко
-ун-
бабуня
-ус-
матуся
-есеньк-
бабусенька
-ичк-
сестричка
-оньк-
лебідонька
-еньк-
криниченька
-чик
стовпчик
-иськ-
дівчисько
-ищ-
дідище
-уга(н)
дідуган
-уг-
злодюга
-омах-
костомаха
-ил-
ведмедило
Словотвірний аналіз слова
93
Творення іменників за допомогою суфіксів
Основа
Суфікс
Приклад
-ар (-яр)
школяр
-ист (-іст)
бандурист
Іменникова
-як
земляк
-ик
математик
-н-
рідня
-инн-
картоплиння
-иц-
водиця
Префіксально-суфіксальний
спосіб творення іменників
Префікс
Суфікс
Приклад
о-
-ок
одвірок
ви-
-ок
видолинок
пере-
-ок
перелісок
-ник
співробітник
-к-
безрукавка
без-
-енк-
безбатченко
су-
-ок
суглинок
за-
-ок
загривок
-ок
паросток
співбез-
па-
Основа
Іменникова
Дієслівна
Префіксальний спосіб творення іменників
Основа
Іменникова
Префікс
Приклад
пра-
праліс
па-
пагорб
уз-
узбережжя
пере-
перебудова
без-
безсилля
Усі види мовного розбору
94
Префіксальний спосіб творення іменників
Основа
Іменникова
Префікс
Приклад
перед-
передпокій
під-
підвид
пере-
перенасичення
при-
присмак
спів-
співавтор
не-
нероба
по-
поверх
Безафіксне словотворення іменників — Усічення
Основа
Приклад
Дієслівна
насипати — насип, переспівати —
переспів
Прикметникова
молодий — молодь, далекий — даль
Абревіація
членкор, райвиконком, юннат
Безафіксне словотворення
іменників — Основоскладання
Модель
Іменник +
іменник
Лексичне значення
похідного слова
Приклад
Назви ландшафту, суміщених рідин, порід тварин, знарядь праці
лісостеп,
вакуум-апарат
Назви одиниць виміру
людино-день,
грам-атом
Назви країн, міст
Індокитай
Назви військових звань
лейб-медик,
генераллейтенант
Назви абстрактних понять,
термінів
купівля-продаж,
імпорт-експорт
Словотвірний аналіз слова
95
Безафіксне словотворення
іменників — Основоскладання
Модель
Лексичне значення
похідного слова
Іменники чоловічого роду, що
є назвами осіб за родом занять чи
певними нахилами, рисами вдачі
Приклад
землемір
Предметів, знарядь праці, приладів пароплав
Дієслово +
залежний
іменник
Іменники жіночого роду, що є назвами знарядь праці, машин і виробничих процесів
м’ясорубка
Позначають галузі і процеси вироб- психологія
ництва, наук (утворюються на базі
іншомовних слів)
Іменники середнього роду, що
позначають галузі наук, народного господарства, процеси виробництва
краєзнавство,
літературознавство
Назви квітів, ягід і трав, птахів,
приладів
чорнослив,
жовтоцвіт,
вітродвигун
Прізвища, клички та назви людей за зовнішніми ознаками й схожістю
Сивокінь, білоручка
Назви населених пунктів
П’ятихатки,
Семигори
Числівник +
іменник
Назви предметів, періодів (часу,
розвитку), соціальних, політичних
та інших термінів, абстрактних понять
століття,
двовладдя
Іменник
(переважно
дієслівного
походження)
+ займенник
Значення суфіксоїда сам- «дія, замкнена в самому предметі», «певна
ознака, наявна в самому процесі»
самоаналіз,
самоскид
Дієслово
у наказовому
способі +
іменник
Прізвища
Вернидуб,
Убийвовк
Географічні назви
Борислав,
Грайворон
Іменник +
прикметник
Усі види мовного розбору
96
Творення іменників на позначення назв
жителів певного населеного пункту
Для утворення множинної форми
Суфікс
-ан- (-ян-)
-чан-ц-
Основа географічної назви
Похідне слово
Луцьк
лучани
Львів
львів’яни
Суми
сумчани
Чернігів
чернігівці
Миколаїв
миколаївці
Для називання осіб чоловічої статі
Суфікс
-ин
Основа множинної форми
Похідне слово
харків’яни
харків’янин
черкащани
черкащанин
михайлівчани
михайлівчанин
Основа топоніма
Похідне слово
Житомир
житомирець
Лебедин
лебединець
Івано-Франківськ
франківець
Суфікс
Основа топоніма
Похідне слово
-ак (-як)
Тула
туляк
-ит
Одеса
одесит
-ич
Кострома
костромич
Суфікс
-ець (-єць)
Для називання осіб жіночої статі
Суфікс
Основа для назви
чоловічого роду
Похідне слово
Основа однини чоловічого роду
-к-
костромич
костромичка
одесит
одеситка
Основа множини
михайлівчани
михайлівчанка
харків’яни
харків’янка
Словотвірний аналіз слова
97
Творення іменників для творення
назв національностей
Для утворення множинної форми
Суфікс
-ан- (-ян-)
-ц-
Основа топоніма
Похідне слово
Росія
росіяни
Єгипет
єгиптяни
Іспанія
іспанці
Україна
українці
Англія
англійці
Для називання осіб чоловічої статі
Суфікс
-ець (-єць)
Суфікс
-ин
Основа топоніма
Похідне слово
Україна
українець
Італія
італієць
Основа множинної форми
Похідне слово
єгиптяни
єгиптянин
росіяни
росіянин
Для називання осіб жіночої статі
Суфікс
Основа чоловічого роду
Похідне слово
-енк-
француз
француженка
Суфікс
Основа топоніма
Похідне слово
-анк-
Китай
китаянка
Україна
українка
Японія
японка
Англія
англійка
Основа множини
Похідне слово
молдавани
молдаванка
єгиптяни
єгиптянка
-к-
Усі види мовного розбору
98
Суфіксальний спосіб ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Основа
Дієслівна
Прикметникова
Іменникова
Прислівникова
Суфікс
Приклад
-к-
говіркий
-уч-
балакучий
-юч-
колючий
-ющ-
видющий
-н-
влучний
-ч-
вірчий
-льн-
навчальний
-лив-
заспокійливий
-уват- (-юват-)
гіркуватий
-юч-
кислючий
-еньк-
маленький
-есеньк-
ріднесенький
-усіньк- (-юсіньк-)
гарнюсінький
-езн-
здоровезний
-н-
віконний
-ян-
цегляний
-альн-
театральний
-ськ- (-зьк-, -цьк-)
студентський
-ев-
яблуневий
-ов-
сливовий
-ичн- (-ічн-, -їчн-)
поетичний
-шн-
вчорашній
-н-
повсякчасний
Префіксальний спосіб творення прикметників
Основа
Прикметникова
Префікс
Приклад
пре-
прегарний
за-
замалий
над-
наднормативний
архі-
архіважливий
супер-
супермодний
Словотвірний аналіз слова
99
Префіксальний спосіб творення прикметників
Основа
Префікс
Приклад
ультра-
ультрафіолетовий
пра-
прадавній
су-
сумирний
Прикметникова
а-
аморальний
про-
проукраїнський
поза-
позавчорашній
без-
безготівковий
проти-
протигрибковий
анти-
антибактеріальний
перед-
передсвятковий
Префіксально-суфіксальний
спосіб творення прикметників
Префікс
Суфікс
Приклад
за-
-н
закордонний
від-
-н-
віддієслівний
між-
-н-
міжнародний
на-
-н-
настінний
-ов-
надкістковий
-ов-
під’язиковий
без-
-н-
безсонний
при-
-н-
прибережний
над-
-н-
надмірний
су-
-н-
сурядний
-н-
обережний
над-
Основа
Іменникова
під-
о-
Дієслівна
Безафіксне творення прикметників
Основоскладання
срібноголосий, тонконогий, сизоокий, науковотехнічний
Усі види мовного розбору
100
Творення прикметникових форм від географічних назв
Кінцевий
приголосний основи
топоніма
Суфікс
-н- (е; а)
-анськ- (-янськ-)
-ич- (і)
усі інші
Журавне — журавнянський,
Зарічне — зарічнянський,
Степна — степнянський
-ськ- (графічне по- Березовичі — березовицький,
значення -ицьк-) Іваничі — іваницький
Ставище — ставищанський,
Будища — будищанський
-анськ-
-ищ- (е; а)
-их- (а)
Приклад
-ськ- (графічне по- Юрчиха — юрчиський,
значення -иськ-)
Василиха — василиський
-ськ- (-зьк-, -цьк-)
Харків — харківський, Суми —
сумський, Карабах –карабаський,
Кривий Ріг — криворізький,
Галич — галицький
Морфологічні способи творення прислівників
Суфіксальний спосіб
Основа
Прикметникова
Суфікс
Приклад
-о
радісно
-е
рішуче
Префіксальний спосіб
Основа
Прислівникова
Префікс
Приклад
від-
віднині
до-
донині
на-
назавжди
поза-
позавчора
після-
післязавтра
по-
понині
за-
замало
Словотвірний аналіз слова
101
Префіксально-суфіксальний спосіб
Префікс
Основа
по-
прикметникова /
займенникова
Суфікс
Приклад
-и
по-батьківськи
-ому
по-нашому
-єму (-ему)
по-твоєму
Суфіксальний спосіб творення дієслів
Основа
Іменникова
Прикметникова
Прислівникова
Дієслівна
Займенникова
Вигук
Суфікс
Приклад
-ува (-юва)
лікувати
-фікува-
газифікувати
-ствува-
акторствувати
-и- (-ї-)
росити
-а- (-я-)
стогнати
-і-
жаліти
-а-
кращати
-и-
солодити
-і-
червоніти
-ізува- (-изува-)
нормалізувати
-ну-
тверднути
–ува (-юва)
хитрувати
-іша-
сумнішати
-ува-
шкодувати
-ува- (-юва-)
переписувати (переписати)
-от- + -а-
булькотати (бульчати)
-от- + -і-
гримотіти (гриміти)
-ну-
гукнути (гукати)
-ка-
викати (ви)
-а-
охати (ох)
-ка-
гакати (га), бекати (бе)
-ну-
охнути (ох)
-ну- + -к-
ойкнути (ой)
Усі види мовного розбору
102
Префіксальний спосіб творення дієслів
Основа
Дієслівна
Префікс
Приклад
в- (у-; уві-)
увійти, в’їхати
ви-
виробити
від- (од-)
відходити
до-
дочитати
за-
забрянчати
з- (с-)
знести, сходити
на-
напекти
над- (наді-)
надгризти
о-
осоромитися
об-
обмалювати
Префіксально-суфіксальний спосіб творення дієслів
Префікс
Основа
Суфікс
з-
зменшити (менший)
уви-
Прикметникова
-и-
о-
вивільнити (вільний)
-іша-
подорослішати (дорослий)
започаткувати (початок)
за-
Іменникова
-ува-
по-
Числівникова
-ї-
потроїти (троє)
нашіптувати (шептати)
напри-
увиразнити (виразний)
ототожнити (тотожний)
по-
по-
Приклад
Дієслівна
-ува-
покрикувати (кричати)
притакувати (такати)
Словотвірний аналіз слова
103
Творення дієслів за участю постфікса
Постфіксальний спосіб
Основа
Постфікс
Дієслівна
-ся
Приклад
милуватися (милувати),
голитися (голити)
Суфіксально-постфіксальний спосіб
Основа
Іменникова
Суфікс
-и-а-
Постфікс
Приклад
колоситися (колос)
-ся
женихатися (жених)
Префіксально-постфіксальний спосіб
Префікс
Основа
Постфікс
Приклад
докричатися (кричати)
дона-
Дієслівна
-ся
за-
напитися (пити)
зачитатися (читати)
Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб
Префікс
Основа
з-
Іменникова
Суфікс
Постфікс
змилосердитися
(милосердя)
рознау-
Прикметникова
Приклад
-и-
-ся
розщедритися
(щедрий)
насмілитися
(сміливий)
усамітнитися
(самотній)
Усі види мовного розбору
104
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ІМЕННИКА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу іменника
1.Словоформа у реченні.
2.Питання іменника.
3.Початкова форма.
4.Лексичне значення (власна чи загальна назва, назва істоти чи
неістоти, конкретне чи абстрактне значення, збірне, речовинне).
5.Граматичні ознаки (рід, число, відмінок, відміна, група).
6.Спосіб творення (для похідних слів).
7.Особливості правопису.
8.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.Якщо іменник у реченні вживається з прийменником, для
аналізу його слід виписувати разом із цим прийменником,
оскільки прийменник вказує на відмінкову форму.
2.Початкова форма іменника — форма називного відмінка однини. Для іменників, що вживаються тільки у формі множини — це форма називного відмінка множини.
3.Граматичне поняття істоти / неістоти не збігається з поняттям
живе / неживе у природі: назви сукупності осіб (група, натовп)
та назви мікроорганізмів (мікроб, вірус) належать до неістот.
4.Речовинні іменники мають тільки форму однини і не підлягають обрахунку; сполучаються зі словами, що позначають
одиниці виміру (літр молока, сто мілілітрів води, триста
грамів масла).
Такі іменники форму множини можуть мати тільки у термінологічних сполуках: ефірні спирти, мінеральні води, тверді сири.
5.Збірні іменники не сполучаються із власне кількісними числівниками і мають тільки форму однини.
6.Власні назви завжди пишуться з великої літери і вживаються
в одній числовій формі: або в однині (Буг, Яготин, Тернопіль)
або у множині (Ясиничі, Жовті Води, Маньківці).
7.Рід іменників визначається у формі однини. Іменники, що
вживаються тільки у формі множини, роду не мають. Рід невідмінюваних іменників визначається таким чином:
Морфологічний аналіз іменника
105
невідмінювані слова на позначення осіб чоловічої статі належать до іменників чоловічого роду, а слова, що позначають
особу жіночої статі — до жіночого роду: міс Марпл, місіс
Дютур, шанований маестро, мосьє Вандервіль;
невідмінювані слова на позначення назв тварин належать
до іменників чоловічого роду (крім іменника цеце (муха), що
належить до жіночого роду): яскравий колібрі, шимпанзе пестив своїх малят;
невідмінювані слова на позначення неживих предметів належать до іменників середнього роду: яскраве боа, трамвайне
депо, довідкове бюро, старе пенсне;
невідмінювані іменники на позначення географічних назв належать до тієї форми роду, що й загальна назва, яку вони замінюють: Чилі (країна) брала участь у змаганнях, омріяне
Сочі (місто) і прекрасний Сочі (курорт), популярна «Нью-Йорк
таймс» (газета);
рід незмінюваних абревіатур визначається за родом опорного
слова, яке входить до складу найменування, позначеного скороченням: СТО — станція технічного обслуговування (жіночий рід), АТ — артеріальний тиск (чоловічий рід).
8.Число невідмінюваних іменників визначається синтаксично:
трамвайне депо — трамвайні депо.
9.Іменники з конкретним значенням можуть мати і форму однини, і форму множини.
10.Іменники з абстрактним значенням у переважній більшості
мають тільки форму однини і не підлягають обрахунку.
11.Відміна і група визначається за формою називного відмінка
однини. Для іменників, що вживаються тільки у формі множини, слід зазначити — «відміна не визначається».
12.При визначенні синтаксичної ролі слід пам’ятати, що іменник може виступати різними членами речення,— залежно від
відмінкової форми, в якій він ужитий у реченні.
Іменник у реченні, сполучаючись з іншими словами, може
виконувати такі синтаксичні функції:
Підмет: Коли потяг у даль загуркоче… (В. Сосюра).
Головний член односкладного речення: Ой ви ночі Донеччини
сині, і розлука, і сльози вночі… (В. Сосюра).
Додаток: Рибалка довго ходить по дібровах, Де чорний дрізд
у муравах шовкових Шукає спілих, медових ягід, Де ведмедиця
полишає слід, Одточуючи пазури об кору… (М. Рильський).
Неузгоджене означення: …Пригадається знову мені дзвін
гітари у місячні ночі… (В. Сосюра).
106
Усі види мовного розбору
Обставина: Дорога в’ється між полями… (М. Рильський).
Іменна частина складеного іменного присудка: Твої губи —
розтулена рана… (В. Сосюра).
Зразки морфологічного аналізу іменника
Бубонять рогачі і кочерги —
Щось пригадують з давнини,
І чекають покірно черги
Засмаглі горшки й чавуни.
(В. Симоненко)
Зразок 1
Морфологічний аналіз іменника рогачі.
1.Словоформа у реченні — рогачі.
2.Цей іменник відповідає на питання що?
3.Початкова форма — рогач.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, конкретне.
5.Граматичні ознаки: множина, називний відмінок (в однині:
чоловічий рід, друга відміна, мішана група).
6.Слово утворене від іменника ріг шляхом додавання суфікса
-ач. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
7.У формі однини називного і знахідного відмінка пишеться без
м’якого знака.
8.У реченні виступає підметом.
Зразок 2
Морфологічний аналіз іменника з давнини.
1.Словоформа у реченні — з давнини.
2.Цей іменник відповідає на питання з чого?
3.Початкова форма — давнина.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, абстрактне.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, родовий відмінок,
перша відміна, тверда група.
6.Слово утворене від прикметника давній за допомогою суфікса
-ин-. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
7.У суфіксі пишеться буква и.
8.У реченні виступає додатком.
Зразок 3
Морфологічний аналіз іменника черги.
1.Словоформа у реченні — черги.
2.Цей іменник відповідає на питання чого?
3.Початкова форма — черга.
Морфологічний аналіз іменника
107
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, абстрактне.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, родовий відмінок,
перша відміна, тверда група.
6.Слово непохідне.
7.Особливостей правопису немає.
8.У реченні виступає додатком.
Згадайте в поспіху вагона,
в невідворотності зникань,
як рафаелівська Мадонна
у вічі дивиться вікам!
(Л. Костенко)
Зразок 4
Морфологічний аналіз іменника в поспіху.
1.Словоформа у реченні — в поспіху.
2.Цей іменник відповідає на питання за яких умов (в чому)?
3.Початкова форма — поспіх.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, абстрактне.
5.Граматичні ознаки: чоловічий рід, однина, місцевий відмінок,
друга відміна, тверда група.
6.Слово утворене від дієслова поспішати шляхом усічення
основи. Спосіб творення — морфологічний, безафіксний.
7.Особливостей правопису немає.
8.У реченні виступає обставиною умови.
Зразок 5
Морфологічний аналіз іменника вагона.
1.Словоформа у реченні — вагона.
2.Цей іменник відповідає на питання чого?
3.Початкова форма — вагон.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, конкретне.
5.Граматичні ознаки: чоловічий рід, однина, родовий відмінок,
друга відміна, тверда група.
6.Слово непохідне.
7.Особливостей правопису немає.
8.У реченні разом із словоформою у поспіху виступає обставиною.
Зразок 6
Морфологічний аналіз іменника в невідворотності.
1.Словоформа у реченні — в невідворотності.
2.Цей іменник відповідає на питання за яких умов? (в чому?).
3.Початкова форма — невідворотність.
108
Усі види мовного розбору
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, абстрактне.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, місцевий відмінок,
третя відміна.
6.Слово утворене від дієслова із значенням заперечення не відвернути шляхом додавання префікса не- і суфікса -ість. Спосіб творення — морфологічний, префіксально-суфіксальний.
7.Із не- пишеться разом.
8.У реченні виступає обставиною умови.
Зразок 7
Морфологічний аналіз іменника зникань.
1.Словоформа у реченні — зникань.
2.Цей іменник відповідає на питання чого?
3.Початкова форма — зникання.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, абстрактне.
5.Граматичні ознаки: середній рід, однина, родовий відмінок,
друга відміна, м’яка група.
6.Слово утворене від дієслова зникати шляхом додавання суфікса -нн-. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
7.У суфіксі відбувається подовження -нн-.
8.У реченні разом із словоформою в невідворотності виступає
обставиною.
Зразок 8
Морфологічний аналіз іменника Мадонна.
1.Словоформа у реченні — Мадонна.
2.Цей іменник відповідає на питання хто?
3.Початкова форма — Мадонна.
4.Лексичне значення: власна назва, істота, конкретне.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, називний відмінок,
перша відміна, тверда група.
6.Слово непохідне.
7.Слово пишеться з подвоєним -нн-.
8.У реченні виступає підметом.
Зразок 9
Морфологічний аналіз іменника у вічі.
1.Словоформа у реченні — у вічі.
2.Цей іменник відповідає на питання у що (куди)?
3.Початкова форма — око.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, конкретне.
5.Граматичні ознаки у формі однини: середній рід, однина, знахідний відмінок, друга відміна, тверда група.
6.Слово непохідне.
Морфологічний аналіз іменника
109
7.Особливостей правопису немає.
8.У реченні виступає обставиною місця.
Зразок 10
Морфологічний аналіз іменника вікам.
1.Словоформа у реченні — вікам.
2.Цей іменник відповідає на питання кому?
3.Початкова форма — вік.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, абстрактне.
5.Граматичні ознаки: множина, давальний відмінок (в однині:
чоловічий рід, друга відміна, тверда група).
6.Слово непохідне.
7.Особливостей правопису немає.
8.У реченні виступає додатком.
До Чернівців приїхали вчора увечері (З усного мовлення).
Зразок 11
Морфологічний аналіз іменника до Чернівців.
1.Словоформа у реченні — до Чернівців.
2.Цей іменник відповідає на питання до чого (куди)?
3.Початкова форма — Чернівці.
4.Лексичне значення: власна назва, неістота, конкретне.
5.Граматичні ознаки: множина, родовий відмінок; іменник вживається тільки у формі множини, тому відміна не визначається.
6.Слово непохідне.
7.Правопис букви е у першому складі слід запам’ятати, оскільки
перевірити спільнокореневим словом не можна.
8.У реченні виступає обставиною місця.
Ти б принесла води: немає й краплини (З усного мовлення).
Зразок 12
Морфологічний аналіз іменника води.
1.Словоформа у реченні — води.
2.Цей іменник відповідає на питання чого?
3.Початкова форма — вода.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, конкретне, речовинне.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, родовий відмінок,
перша відміна, тверда група.
6.Слово непохідне.
7.Особливостей правопису немає.
8.У реченні виступає додатком.
Усі види мовного розбору
110
Починалася осінь, і на городах палили картопляне бадилля
(З усного мовлення).
Зразок 13
Морфологічний аналіз іменника бадилля.
1.Словоформа у реченні — бадилля.
2.Цей іменник відповідає на питання що?
3.Початкова форма — бадилля.
4.Лексичне значення: загальна назва, неістота, конкретне, збірне.
5.Граматичні ознаки: середній рід, однина, знахідний відмінок,
друга відміна, м’яка група.
6.Слово непохідне.
7.Слово пишеться з подовженим -лл-.
8.У реченні виступає додатком.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Визначте «зайве» слово з групи поданих, враховуючи належність слів до: а) певного роду; б) відповідної групи.
І варіант
Біль, сіль, путь; степ, дріб, ніч; знання, теля, рілля; мама,
Микола, каша; собака, філія, теза; підпис, рукопис, річ; гілля,
маля, земля.
ІІ варіант
Криниця, пісня, ручка; межа, круча, доба; інженер, пасажир,
буквар; збіжжя, яйце, пізнання; звір, календар, пухир; школяр,
скляр, кобзар.
Вправа 2
Згрупуйте подані слова за їх належністю до відміни.
І варіант
Узбережжя, коліща, пригорща, комаха, пізнання, маля, малеча, дівча, дівчина, хлоп’я, хлопець, арф’яр, пальто, мудрість,
маркетолог, лікар, немовля, ювелір, кефаль, Олександр, Марія,
Василь, Нінель, любов, Наталя, Дмитро, каяття, криниця, заєць, зайченя.
ІІ варіант
Здоров’я, дружина, знання, Софія, Дарина, бур’ян, знаряддя,
Микола, пір’я, голова, семафор, плем’я, Наталія, збіжжя, вельможа, теля, міхоноша, змагання, явище, ложе, тінь, лоша, Ілля,
друкар, пухир, абажур, староста, дружка, сівба.
Морфологічний аналіз іменника
111
Вправа 3
Згрупуйте слова за їх належності до значеннєвої групи: 1 —
конкретне; 2 — абстрактне; 3 — речовинне; 4 — збірне.
І варіант
Активність, Гібралтар, квіткар, пшениця, зілля, село, клоччя,
юрба, сором, криниця, гірка, непереможність, Львів, хліб, прамова, новобудова, сир, речення, комора, зерно, група, початок,
хлопчик, дівоцтво, парубкування, природа, співзвучність, зоря.
ІІ варіант
Гнучкість, Новоград-Волинський, співець, начиння, гуща, символ, функція, патріотизм, прірва, молоко, підпис, означення, людство, малеча, марганець, інструмент, печеня, каміння, аметист,
дівчинка, гуртожиток, Федір, лісничиха, смаженина, печиво.
Вправа 4
Визначте групу кожного наведеного іменника. Утворіть форми
родового та орудного відмінків однини та множини; позначте наголос в утворених формах.
І варіант
Інженер, буквар, вантаж, майстер, боєць, дощ, комар, ювіляр, велетень, школяр, наголос, проводир.
ІІ варіант
Снігур, стовбур, шахтар, доповідач, футляр, лікар, пісняр,
звір, кобзар, пасажир, мугир, слухач.
Вправа 5
Подані іменники згрупуйте за ознакою числа: 1 — вживаються
тільки в однині, 2 — вживаються тільки у множині, 3 — мають
форму однини і множини. У третій групі іменників утворіть числові пари: форма однини — форма множини.
І варіант
Білизна, ніч, сліпота, сани, ножиці, значення, плоскогубці,
чеснота, піднесення, глибина, звірі, колоски, товариство, кошти,
ресурси, молоко, борошно, вуса, наріччя, ніздрі, Збараж, жито,
ріпа, смородина, деканат, ботвиння, комашня, оглядини, Альпи,
Курпати, сир, підручники, олівець.
ІІ варіант
Пильність, ручка, доброчинність, радощі, веселощі, данина,
книга, поглинання, виробництво, результати, лебеді, легіт, височінь, студентство, фінанси, гроші, срібло, водень, ворота, вуста,
комп’ютер, груди, лепеха, морква, кіннота, професура, хрестини,
Ромни, Карпати, однина, Суми, спирт, форма, ужиток.
Усі види мовного розбору
112
Вправа 6
Подані іменники згрупуйте за ознакою роду: 1 — іменники
спільного роду, 2 — іменники подвійного роду, 3 — іменники,
що мають визначену форму роду. У третій групі визначте рід
кожного іменника.
І варіант
Староста, нероба, листоноша, забудько, пасовище, бабище,
зайчисько, вітрище, сирота, воєвода, нездара, друзяка, дідище,
задирака, незнайко, вовчище, хлопчисько, рева, ледацюга, жираф, пасовисько, базікало.
ІІ варіант
Ледащо, ледащиця, жирафа, каліка, білоручка, путь, ледар,
плакса, пожарище, ведмедило, носище, ведмедик, ведмедище,
дівчисько, дитя, дітисько, бідака, лівша, сорока, біль, дівча, павутиння, хлопчище, абрикос, абрикоса, таріль.
Вправа 7
Із поданих іменників випишіть тільки ті, що належать до невідмінюваних. Доведіть, що виписані вами іменники не змінюються ні за відмінками, ні за числами. Визначте родову належність кожного незмінюваного іменника.
І варіант
Маестро, ситро, ворота, інтерв’ю, алое, барліг, бюро, авеню,
майбуття, купе, пані, Сапфо, жабо, да Вінчі, ревіт, Сальєрі,
метро, село, мадемуазель, варта, мадам, Жизель.
ІІ варіант
Фрау, засіб, Катрін, Мішель, крем, манго, квітка, мосьє,
колібрі, шпак, шимпанзе, верблюд, макака, боа, бійка, депо, депеша, пенсне, пеньюар, Сочі, морок, текст, крокодил.
Вправа 8
Із поданого тексту випишіть іменники. Виконайте повний морфологічний розбір кожного з них.
І варіант
На обрії старий вітряк
Здіймає в небо крила.
Злетіти хоче, неборак, —
Піднятися несила.
По груди в травах і житах
Судилося стояти.
А мріялось, неначе птах,
У небесах витати.
І не його у тім вина,
Що доля невмолима.
У нього місія земна,
Хоч крила за плечима.
Над ним курличуть журавлі,
Пливуть хмарин вітрила.
І важко жити на землі
Усім, хто має крила
(М. Луків)
Морфологічний аналіз іменника
113
ІІ варіант
Ти, незглибима совісте майстрів,
тобі не страшно навігацій Лети!
Тяжкий був час. Тепер кого не стрів, —
усі митці, художники й поети.
Всі генії.
На вічні терези
кладуть шедеври у своїй щедроті.
Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази,
був Мікеланджело Буонаротті.
(Л. Костенко)
Матеріал для довідок
Групи іменників за значенням
Істоти
Неістоти
Загальні
Власні
Конкретні
Назви осіб
дівчина, чоловік
Назви тварин
заєць, курка
Міфологічні образи
Мавка, Лель
Назви померлих
мрець, небіжчик, покійник
Усі інші іменники
телефон, зображення,
трамвай, стіл
Назва, спільна для низки
однотипних істот, предметів, явищ, понять
будинок, корабель, чарівник, вечорниці
Індивідуальна назва одного предмета, явища, поняття з ряду однотипних
Іван Драч, Водохреща, Рівненщина, журнал «Смолоскип», газета «Вечірній
Київ»
Загальні назви людей, тварин, предметів
студент, молоко, іграшка,
диван
Назви понять, образів,
якостей, властивостей, які
Абстрактні
не сприймаються органами
чуття
Збірні
Речовинні
сміливість, боягузтво,
печаль, радість
Назва сукупності однакових чи подібних предметів, які сприймаються як
одне ціле
студентство, збіжжя,
листя, коріння
Назва речовини, матеріалу
жито, вода, льон
Усі види мовного розбору
114
Відміни іменників
Перша відміна
Чоловічий рід
Жіночий рід
Група
закінчення -а, -я
Тверда
Основа на твердий приголосний
касета, мета
М’яка
Основа на м’який приголосний
сукня, земля
Мішана
Основа на шиплячий приголосний
межа, душа
Друга відміна
Чоловічий рід
Середній рід
Нульове закінчення, закінчення -о
Закінчення -о, -е, -я
край, батько
місто, поле, життя
Тверда
Основа на твердий приголосний
Чоловічий Іменники із суфіксами -ер, -ір,
рід
-ор, -ур (-юр)
М’яка
інженер, директор, сувенір
Іменники з постійно наголошеними суфіксами -ар (-яр), -ир
пасажир,
касир
Із закінченням -о
вікно, залізо
Основа на м’який приголосний
велетень, край
Іменники із суфіксами -ар, -ир лікар,
Чоловічий (в однині наголошений корінь) писар
рід
Іменники, в яких наголос
буквар, кобзар
переходить із суфікса на закінчення
Середній
рід
Мішана
Група
Середній
рід
трудівник,
вихор
Із закінченням -е, -я
місце, завдання, збіжжя
Основа на шиплячий приголосний
сторож,
слухач
Із закінченням -е при основі
на шиплячий приголосний
плече, явище
Чоловічий
школяр, скляр
Іменники із суфіксом -яр (при
рід
відмінюванні наголос із суфікса
переходить на закінчення)
Середній
рід
Морфологічний аналіз іменника
115
Відміни іменників
Третя відміна
Четверта відміна
Жіночий рід
Середній рід
Іменники з нульовим закінченням
радість, гордість,
сіль, річ
Іменник
мати
Іменники із закінченням -а, -я,
у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ат-, -ят-, -енлоша — лошати, дівча — дівчати,
теля — теляти, гусеня — гусеняти
Категорія відмінка іменника
Називний
хто? що?
дівчина
завод
селище
Родовий
кого? чого?
дівчини
заводу
селища
Давальний
кому? чому?
дівчині
заводу
селищу
Знахідний
кого? що?
дівчину
завод
селище
Орудний
ким? чим?
дівчиною
заводом
селищем
Місцевий
на кому?
на чому?
(на) дівчині
(на) заводі
(у) селищі
Кличний
—
дівчино
—
—
Невідмінювані іменники
Загальні назви та власні назви
(імена людей, географічні назви)
іншомовного походження із закінченнями -е (-є), -і (-ї), -о, -у,
-ю, -а (я)
алое, бюро, купе, інтерв’ю, пані,
Сапфо, да Вінчі, Сальєрі
Запозичені іменники жіночого
роду на приголосний
мадемуазель, мадам,
Жизель, Катрін, Мішель
Запозичені та українські жіночі прізвища, що закінчуються
на приголосний, та українські
жіночі прізвища із кінцевим -о
Марія Брандес, мадам Гур’єн,
Софія Братунь, Ірина Бойко,
Марина Степаненко, Надія
Жмайло
Російські прізвища множинної
форми
Темних, Сєдих
Ініціальні абревіатури
ВООЗ, НАТО, МЗС
Усі види мовного розбору
116
Іменники, що вживаються тільки у формі однини
Назви якостей, властибілизна, чеснота, сліпота, пильвостей із суфіксами -изн-, ність, доброчинність, давнина,
-от-, -ість, -ин-, -інь
височінь, далечінь
З абстрактним значенням
Зі значенням
збірності
Назви дій станів, процесів, результату дії із суфіксами -анн-, -енн-,
-цтв-, -б-, -л-
піднесення, поглинання, виробництво, молотьба, лічба, торгівля
Назви емоційних станів
смуток, любов, печаль
Назви із суфіксами -ов-,
-ність, -ість
схильність, активність
Узагальнені назви господарської діяльності
тваринництво, рільництво
Позначають сукупність
предметів, збірність понять, які сприймаються
як єдине ціле
студентство, городина, сушняк, кіннота, професура, деканат, ботвиння, комашня
Із речовинним значенням
срібло, молоко, борошно,
водень, фосфор, скло, дерево
Іменники, які означають назви овочів, фруктів, збіжжя, трав
пшоно, жито, ріпа, лепеха,
морква, смородина
Власні імена людей, тварин, географічні та астрономічні назви
Дмитро, Оксана, Гаврилюк,
Сидоренко, Сірко, Рябий, Дністер, Буг, Франція, Памір, Харків, Венера, Марс
Іменники, що вживаються тільки у формі множини
Позначають парні предмети
сани, ножиці, плоскогубці, щипці,
обценьки, двері, ворота, вуса, ніздрі, вуста, груди
Позначають матеріал у сукупності дрова, харчі, дріжджі
Позначають чітко не окреслені
грошові суми
кошти, ресурси, фінанси, гроші
Позначають певний проміжок
часу або час за характером роботи
канікули, роковини; обжинки,
заговини
Позначають звичаї чи обряди (із
суфіксом -ин-)
народини, хрестини, оглядини
Передають емоційний стан
радощі, веселощі, заздрощі
Географічні назви
Ромни, Карпати, Альпи
Морфологічний аналіз прикметника
117
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИКМЕТНИКА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу прикметника
1.Словоформа у реченні.
2.Питання прикметника.
3.Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).
4.Розряд за значенням (якісний, відносний чи присвійний).
5.Ступінь порівняння (для якісних прикметників).
6.Форма прикметника (повна чи коротка).
7.Тип відмінювання (тверда чи м’яка група).
8.Граматичні ознаки (рід, число, відмінок: визначається за граматичними ознаками того іменника, який пояснюють).
9.Спосіб творення (для похідних слів).
10.Особливості правопису.
11.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.Початкова форма прикметника — це форма чоловічого роду
у називному відмінку.
2.При виділенні прикметника у тексті необхідно враховувати
аналітичність форм ступенів порівняння: слова більш (менш)
чи найбільш (найменш) слід виписувати разом із прикметником, оскільки пропуск цих слів спричиняє втрату граматичного значення вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників.
3.Категорії роду, числа і відмінка прикметника синтаксично залежні від форми означуваного іменника. Ці категорії є самостійними тільки у тих випадках, коли прикметники поєднуються із незмінюваними іменниками, тоді саме прикметник
вказує на форму роду, числа і відмінка іменника: славнозвісний конферансьє, найближче ательє.
Слід пам’ятати, що короткі форми прикметників мають сталу
форму чоловічого роду називного відмінка однини: ясен місяць, зелен сад.
4.При виділенні присвійних прикметників слід пам’ятати, що
такі прикметники можуть мати тільки суфікси -ин-, -ін- (-їн-),
-ів-, -ов-, -ев-, -яч-: материн, Маріїн, братів, студентові,
Усі види мовного розбору
118
учителеве, лисячий. Якщо у слові є ще якийсь суфікс, це
свідчить про те, що такий прикметник не належить до розряду присвійних; порівняйте: батьків (присвійний) і батьківський (відносний).
5.При визначенні синтаксичної ролі необхідно пам’ятати, що
прикметник у реченні може виступати у ролі таких членів речення:
узгодженим означенням:
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима
(В. Симоненко)
частиною складеного іменного присудка:
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
(В. Симоненко)
Зразки морфологічного аналізу прикметника
Пахне хлібом терпка
Пісня батькової стодоли.
(Д. Павличко)
Зразок 1
Морфологічний аналіз прикметника терпка.
1.Словоформа у реченні — терпка.
2.Відповідає на питання яка?
3.Початкова форма — терпкий.
4.Розряд за значенням: якісний.
5.Ступінь порівняння: початкова форма прикметника.
6.Повна форма.
7.Тип відмінювання: тверда група.
8.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, називний відмінок.
9.Слово непохідне.
10.Ненаголошений е у першому складі перевіряється спільнокореневим словом терпко.
11.У реченні виступає означенням.
Зразок 2
Морфологічний аналіз батькової.
1.Словоформа у реченні — батькової.
2.Відповідає на питання чиєї?
Морфологічний аналіз прикметника
119
3.Початкова форма — батьків.
4.Розряд за значенням: присвійний.
5.Не має ступенів порівняння.
6.Повна форма.
7.Тип відмінювання: тверда група.
8.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, родовий відмінок.
9.Прикметник батькова утворений від іменника батько шляхом додавання суфікса -ов-. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
10.Після букви т пишеться м’який знак (після д, т, з, с, ц, л, н
у кінці складу чи слова).
11.У реченні виступає означенням.
Найдовша з усіх доріг —
Дорога твого приходу.
Найближча з усіх таємниць —
Таємниця твого обличчя.
(Д. Павличко)
Зразок 3
Морфологічний аналіз прикметника найдовша.
1.Словоформа у реченні — найдовша.
2.Відповідає на питання яка?
3.Початкова форма — довгий.
4.Розряд за значенням: якісний.
5.Ступінь порівняння: проста форма найвищого ступеня.
6.Повна форма.
7.Тип відмінювання: тверда група.
8.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, називний відмінок.
9.Прикметник найдовша утворене від прикметника довгий шляхом додавання префікса най- та суфікса -ш-. Спосіб творення —
морфологічний, префіксально-суфіксальний.
10.Немає особливостей правопису.
11.У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.
Зразок 4
Морфологічний аналіз прикметника найближча.
1.Словоформа у реченні — найближча.
2.Відповідає на питання яка?
3.Початкова форма — близький.
4.Розряд за значенням: якісний.
5.Ступінь порівняння: проста форма найвищого ступеня.
6.Повна форма.
7.Тип відмінювання: тверда група.
8.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, називний відмінок.
120
Усі види мовного розбору
9.Прикметник найближча утворений від прикметника близький
шляхом додавання префікса най- та суфікса -ш-. Спосіб творення — морфологічний, префіксально-суфіксальний.
10.У слові відбулося чергування приголосних на межі кореня
і суфікса: -зьк- перейшло в -жч-.
11.У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.
Неначе дерево безлисте,
Стоїть моя душа в полях.
Як надійшла щаслива доля,
Збудила весняну снагу,
Моя душа, немов тополя,
Зазеленіла на снігу.
(Д. Павличко)
Зразок 5
Морфологічний аналіз прикметника безлисте.
1.Словоформа у реченні — безлисте.
2.Відповідає на питання яке?
3.Початкова форма — безлистий.
4.Розряд за значенням: відносний.
5.Не має ступенів порівняння.
6.Повна форма.
7.Тип відмінювання: тверда група.
8.Граматичні ознаки: середній рід, однина, називний відмінок.
9.Прикметник безлисте утворений від іменника листя шляхом
додавання префікса без-. Спосіб творення — морфологічний,
суфіксальний.
10.Немає особливостей правопису.
11.У реченні виступає частиною порівняльного звороту.
Зразок 6
Морфологічний аналіз прикметника щаслива.
1.Словоформа у реченні — щаслива.
2.Відповідає на питання яка?
3.Початкова форма — щасливий.
4.Розряд за значенням: якісний.
5.Ступінь порівняння: початкова форма прикметника.
6.Повна форма.
7.Тип відмінювання: тверда група.
8.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, називний відмінок.
9.Прикметник щаслива утворений від іменника щастя шляхом
додавання суфікса -ив-. Спосіб творення — морфологічний,
суфіксальний.
Морфологічний аналіз прикметника
121
10.У слові відбулося спрощення приголосних: група -стл- перейшла в -сл-. Спрощення передається і на письмі.
11.У реченні виступає означенням.
Зразок 7
Морфологічний аналіз прикметника весняну.
1.Словоформа у реченні — весняну.
2.Відповідає на питання яку?
3.Початкова форма — весняний.
4.Розряд за значенням: відносний.
5.Не має ступенів порівняння.
6.Повна форма.
7.Тип відмінювання: тверда група.
8.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, знахідний відмінок.
9.Прикметник весняна утворився від іменника весна шляхом
додавання суфікса -ян-. Спосіб творення — морфологічний,
суфіксальний.
10.Правопис ненаголошеного е у першому складі перевіряється
спільнокореневим словом весни.
11.У реченні виступає означенням.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Згрупуйте подані слова у три колонки за їх належністю до значеннєвого розряду.
І варіант
Дужий, босий, запашний, сестрин, сміливий, братів, вовчий, глухий, синюватий, качиний, нещасний, демократичний,
м’ясний, ведмежий, гіркий, низькуватий, якісний.
ІІ варіант
Лисячий, гарячий, гнідий, сміливий, сосновий, материн, гіркуватий, дерев’яний, гіркий, незалежний, овечий, ялинковий,
вербовий, солов’їний, тяжкий, Софіїн, господарський, зимовий,
широкий.
Вправа 2
Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники.
І варіант
Мати, донька, учитель, Андрій, Семен, риба, сестра, студент,
ненька, бджоляр, лікар, учень, мама, дочка.
Усі види мовного розбору
122
ІІ варіант
Мама, дочка, Сергій, Павло, лікар, різьбяр, викладач, подруга, школяр, друг, півень, спеціаліст.
Вправа 3
Від поданих прикметників утворіть усі можливі форми порівняння.
І варіант
Активний, доцільний, твердий, щасливий, низький, сильний.
ІІ варіант
Істинний, дрібний, повний, мудрий, широкий, авторитетний.
Вправа 4
Виконайте повний морфологічний аналіз виділених слів.
І варіант
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!».
(М. Вороний)
ІІ варіант
Нехай у тій хаті життя — не Едем
І пекла в ній більше, ніж раю,
В контексті великих всесвітніх проблем
Вона не стоїть межі скраю.
Тут все мені рідне, близьке і святе,
Земля ця на світі єдина.
І з гордістю сина кажу я про те,
Що мати мені Україна.
Вона і мета, і життя мого зміст,
Живу і працюю для неї.
І хай вибачає мені глобаліст –
В його я не вірю ідеї.
Я слухаю дзвони на лаврській горі,
Морфологічний аналіз прикметника
123
Дивлюсь на софіївські бані
І вірю в народ, що живе на Дніпрі,
У сили його нездоланні.
(М. Луків)
Матеріал для довідок
Морфологічні ознаки прикметника
Рід
Число
Відмінок
Група відмінювання
Чоловічий
вербовий (пагін)
Жіночий
вербова (гілка)
Середній
вербове (дерево)
Однина
цікава (новела)
Множина
цікаві (новели)
Називний
який? чий?
гарний, батьків
Родовий
якого? чийого?
гарного, батькового
Давальний
якому? чиєму?
гарному, батьковому
Знахідний
якого? який? / чийого? чий?
гарний / гарного,
батьків / батькового
Орудний
яким? чиїм?
гарним, батьковим
Місцевий
(на) якому / якім?
(на) чиєму / чиїм?
(на) гарному, батьковому
Тверда
закінчення -ий (чол. р.);
-а (жін. р.); -е (сер. р.)
основний; основна;
основне
М’яка
закінчення -ій (чол. р.);
-я (жін. р.); -є (сер. р.)
осінній; осіння;
осіннє
Розряди прикметників за значенням
Якісні
Відносні
Присвійні
Ознака, яка виявляється
більшою чи меншою мірою
вродливий, твердий,
складний
Ознака предмета за віднонезалежний, дерев’яний,
шенням до інших предметів морквяний
Ознака за належністю
предмета особі, тварині
Гнатів, сестрин, курячий
Усі види мовного розбору
124
Ступені порівняння якісних прикметників
Вищий
Найвищий
Проста форма
Початкова форма прикметника + -ш- / -іш-
Най- + початкова форма прикметника + -ш- / -іш-
складний + -іш- = складніший
високий + -ш- = вищий
най- + складний — -іш- = найскладніший
най- + високий + -ш- = найвищий
Складена форма
Більш / менш + початкова
форма прикметника
Найбільш / найменш + початкова
форма прикметника
більш / менш складний
більш / менш високий
найбільш / найменш складний
найбільш / найменш високий
Творення присвійних прикметників
Творення присвійних прикметників від іменників І відміни
Основа іменника на твердий /
м’який приголосний + -ин-
Тамара + -ин- = Тамарин;
Галя + -ин- = Галин
Основа іменника на й + -ін-
Надія + -ін- = Надіїн;
Софія + -ін- = Софіїн
Творення присвійних прикметників від іменників ІІ відміни
Для утворення Основа іменника
на твердий /
прикметника
чоловічого роду м’який приголосний + -івДля утворення
прикметника
жіночого / середнього роду / множини
брат + -ів- = братів;
Федір + -ів- = Федорів;
Анатолій + -ів- = Анатоліїв;
Василь + -ів- = Василів
Основа іменника
на твердий приголосний + -ов-
брат + -ов- = братова, братове,
братові; Федір + -ов- = Федорова, Федорове, Федорові
Основа іменника
на м’який приголосний + -ев-
Анатолій + -ев- = Анатолієва,
Анатолієве, Анатолієві;
Василь + -ев- = Василева, Василеве, Василеві
Морфологічний аналіз числівника
125
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧИСЛІВНИКА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу числівника
1.Словоформа у реченні.
2.Питання числівника.
3.Початкова форма.
4.Розряд за значенням (кількісний (зазначити групу за значенням) чи порядковий.
5.Група за будовою (простий, складний чи складений).
6.Граматичні ознаки (відповідно до розряду і групи за значенням).
7.Спосіб творення (для похідних слів).
8.Особливості правопису.
9.Зв’язок з іменниками.
10.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.Якщо у реченні числівник уживається із прийменником, іменником чи іншою частиною мови, слід виписувати всю сполуку.
2.Початкова форма числівника для кількісних — називний відмінок (числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль — форма однини); для порядкових — називний відмінок чоловічого роду.
3.Слід відрізняти числівники від інших частин мови, які мають
кількісне значення.
Необхідно розрізняти кількісні числівники та іменники, наприклад: два — двійка, три — трійка, чотири — четвірка
і т. д. Кількісні числівники відповідають на питання скільки?
і змінюються тільки за відмінками (двох, двома, трьох, трьом).
Виняток складає числівник один, який змінюється за родами,
числами й відмінками (один, одна, одне, одні), числівники два,
обидва, півтора, які змінюються за родами (дві, обидві, півтори), і числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль, які змінюються за числами (тисячі, мільйони, мільярди, нулі), проте
при цьому зберігається питання числівника як частини мови
скільки? Іменники ж відповідають на питання що? і, на відміну від переважною більшості числівників, крім зазначених,
змінюються за числами (двійки, трійки, четвірки).
126
Усі види мовного розбору
4.Визначаючи розряд за значенням, слід пам’ятати, що в сучасній українській мові виділяють числівники кількісні (питання
скільки?), до яких належать власне кількісні (шість, сім, двадцять, двісті), збірні (п’ятеро, семеро, двоє), дробові (три четвертих, п’ять сьомих, одна ціла три десятих), неозначенокількісні (кілька, кількасот, кільканадцять, багато, мало,
небагато, безліч), та порядкові (питання котрий?): восьмий,
перший, двадцятий, двохсотий, тисячний.
5.З’ясовуючи групу за будовою, необхідно враховувати, що в сучасній українській мові розрізняють числівники прості (слово
складається з однієї основи (кореня): два, чотири, сто, сорок,
тисяча, кілька), складні (кілька основ (коренів): дванадцять
(утворене з давнього два на десяте), триста (утворене з давньої сполуки три по сто)) та складені (складається з кількох
простих чи складних числівників: двісті сімдесят три, двадцять вісім, сорок один). При розборі складеного числівника
слід пам’ятати, що аналізується утворення в цілому, а не кожен окремий його компонент.
6.При визначенні граматичних категорій числівника, слід враховувати, до якого розряду за значенням належить аналізований числівник (див. матеріал для довідок).
7.З’ясовуючи синтаксичну функцію аналізованого слова, слід
враховувати, що числівники можуть виступати такими членами речення:
1)Кількісні:
підметом: Дванадцять — найвищий бал.
частиною складеного іменного присудка:
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні
(В. Симоненко)
додатком: П’ять на п’ять — двадцять п’ять.
обставиною: Пшоно змивала трьома водами.
2)порядкові:
означення: Третій роман мені сподобався найбільше.
частини складеного іменного присудка: У списках Планети
однині усі вони — перші (Б. Олійник).
Зразки морфологічного аналізу числівника
Як пощастило дівчинці в сімнадцять,
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
(Л. Костенко)
Морфологічний аналіз числівника
127
Зразок 1
Морфологічний аналіз числівника в сімнадцять.
1.Словоформа у реченні: в сімнадцять (літ).
2.Відповідає на питання у скільки (коли)?
3.Початкова форма: в сімнадцять.
4.Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.
5.Група за будовою: складний.
6.Граматичні ознаки: знахідний відмінок.
7.Числівник успадкований з попередніх етапів розвитку мови,
де був утворений із числівника на означення кількості одиниць — сім, прийменника на і числівника десять у формі
місцевого відмінка (сємь на десяте).
8.Усі складові частини складного числівника пишуться разом;
після першої частини м’який знак не пишеться, а в кінці слова
м’який знак пишеться.
9.Узгоджується з іменником літ; іменник вживається у формі
родового відмінка множини.
10.У реченні разом з іменником літ виступає обставиною часу.
Мій перший вірш написаний в окопі… (Л. Костенко).
Зразок 2
Морфологічний аналіз числівника перший.
1.Словоформа у реченні: перший (вірш).
2.Відповідає на питання котрий?
3.Початкова форма: перший.
4.Розряд за значенням: порядковий.
5.Група за будовою: простий.
6.Граматичні ознаки: чоловічий рід, називний відмінок.
7.Числівник успадкований із попередніх етапів розвитку мови,
де був утворений із числівника один шляхом зміни основи.
8.Немає особливостей правопису.
9.Узгоджується з іменником вірш в усіх граматичних формах.
10.У реченні виступає означенням.
Сто років, як сконала Січ (В. Стус).
Зразок 3
Морфологічний аналіз числівника сто.
1.Словоформа у реченні: сто (років).
2.Відповідає на питання скільки?
3.Початкова форма: сто.
4.Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.
5.Група за будовою: простий.
128
Усі види мовного розбору
6.Граматичні ознаки: називний відмінок.
7.Числівник успадкований із попередніх етапів розвитку мови.
8.Немає особливостей правопису.
9.Узгоджується з іменником років; іменник вживається у формі
родового відмінка множини.
10.У реченні разом з іменником років виступає частиною складеного іменного присудка.
Як велично, що нам не дано
До тридцятого року дожить!
(О. Ольжич)
Зразок 4
Морфологічний аналіз числівника до тридцятого.
1.Словоформа у реченні: до тридцятого (року).
2.Відповідає на питання котрого?
3.Початкова форма: тридцятий.
4.Розряд за значенням: порядковий.
5.Група за будовою: складний.
6.Граматичні ознаки: чоловічий рід, родовий відмінок.
7.Числівник утворений від кількісного числівника тридцять,
що успадкований із попередніх етапів розвитку мови, де був
утворений із числівника на означення кількості одиниць —
три та числівника десять у формі називного відмінка давніх
двоїни і множини (три десяти).
8.Усі складові частини складного числівника пишуться разом;
в кінці слова пишеться м’який знак.
9.Узгоджується з іменником року в усіх граматичних формах.
10.У реченні разом з іменником року та дієсловом дожить виступає додатком.
Гострі очі розкриті в морок,
Б’є годинник: чотири, п’ять…
(О. Теліга)
Зразок 5
Морфологічний аналіз числівника чотири.
1.Словоформа у реченні: чотири.
2.Відповідає на питання скільки?
3.Початкова форма: чотири.
4.Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.
5.Група за будовою: простий.
6.Граматичні ознаки: називний відмінок.
7.Слово непохідне.
8.У першому складі після літери ч пишемо букву о.
Морфологічний аналіз числівника
129
9.У реченні виступає як самостійна одиниця.
10.У реченні виступає підметом.
Зразок 6
Морфологічний аналіз числівника п’ять.
1.Словоформа у реченні: п’ять.
2.Відповідає на питання скільки?
3.Початкова форма: п’ять.
4.Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.
5.Група за будовою: простий.
6.Граматичні ознаки: називний відмінок.
7.Слово непохідне.
8.У слові після губного п перед я пишеться апостроф; у кінці
слова пишеться м’який знак.
9.У реченні виступає як самостійна одиниця.
10.У реченні виступає підметом.
Нас у мами було п’ятеро (З усного мовлення).
Зразок 7
Морфологічний аналіз числівника п’ятеро.
1.Словоформа у реченні: (було) п’ятеро.
2.Відповідає на питання скільки?
3.Початкова форма: п’ятеро.
4.Розряд за значенням: кількісний; збірний.
5.Група за будовою: простий.
6.Граматичні ознаки: називний відмінок.
7.Слово утворилося від власне кількісного числівника п’ять
шляхом приєднання суфікса -ер-. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
8.У слові після губного п перед я пишеться апостроф.
9.У реченні виступає як самостійна одиниця.
10.У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Визначте, до яких частин мови належать подані слова.
І варіант
Одиниця, однина, одна, одиначка; перший, по-перше, вперше;
сім, сімка, семеро, семивідсотковий, сьомий, усьоме; два, двоє,
двійко, двійка, двоповерховий, подвоїти, подвоє, удвоє, удвох, другий, по-друге, вдвічі; десять, десятий, десятеро, десятка, десяток.
130
Усі види мовного розбору
ІІ варіант
Три, трійка, утрьох, потроїти, трійко, натроє; двадцятка, двадцять, двадцятеро, двадцятий; чотири, четвірка, четвірко, чотирикутник, четвертий, учетверо, учотирьох; дев’ятий, дев’ятка,
дев’ятеро, дев’ять, удев’ятеро, дев’ятивідсотковий.
Вправа 2
Згрупуйте подані числівники за їх належністю до відповідного розряду (і підрозряду) за значенням.
І варіант
Тисячний, триста сорок чотири, сьомий, обидва, п’ятеро,
дев’яносто сім, сімдесят восьмий, дві цілих одна десята, мало, сім
п’ятих, кільканадцять, кількадесят, двоє, семеро, двадцять третій, три восьмих, багато, сорок дев’ятий, п’ятдесят три, п’ятдесят
третій, тисяча дев’ятсот сімдесят п’ятий, двісті дев’яносто чотири, четвертий.
ІІ варіант
Кількасот, мільйон, п’ять шостих, триста вісімдесят дев’ять,
семеро, небагато, двісті двадцять другий, стонадцять, декілька,
сімсот сорок вісім, мало, двоє, вісімнадцять, вісімнадцятий, тридцять перше, сто вісімдесят, три чверті.
Вправа 3
Згрупуйте подані числівники за особливостями їх будови: прості, складні і складені.
І варіант
Кілька, вісімнадцять, одна ціла п’ять сотих, кількасот, вісім,
дев’ятсот, сімнадцятий, дві, обидва, три тисячі вісімсот двадцять один, декілька, одинадцятеро, сімсот, дев’ятсот дев’яносто
дев’ятий, три четвертих, п’ятеро, п’ятнадцятий, один мільйон
двісті тридцять тисяч чотириста сорок чотири, дев’яносто, сорок,
одна, мільярд, нуль, дві тисячі п’ятий.
ІІ варіант
Півтора, одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят п’ятий, чотири цілих п’ять десятих, дванадцятеро, шістнадцятий, мільйон, нуль
цілих дві сотих, дев’яносто, троє, кільканадцять, дванадцять,
шість, дві тисячі п’ятсот, дев’ятий, сьомий, сімнадцять.
Вправа 4
Запишіть подані словосполучення, узгоджуючи числівники
з іменниками.
Морфологічний аналіз числівника
131
І варіант
Троє (порося), сім (гном), двоє (брат), кілька (доба), багато
(робота), 56,45 (квадратний метр), сімнадцять (кубічний сантиметр).
ІІ варіант
Обидва (парубок), стонадцять (раз), обидві (дівчина), п’ятеро
(дитина), четверо (друг), два (товариш).
Вправа 5
На місці пропусків вставте відповідний числівник. Визначте
розряд за значенням і групу за будовою кожного дібраного числівника.
Намолов … мішків гречаної вовни; як собаці … нога; … вода
на киселі, … … не чекають; бути на … небі; … п’ятниць на тиждень; … — зайвий; двічі по … — чотири; … років мак не родив
і голоду не робив; … разів відміряй, а … відріж; без … цигана
ярмарок буде; … у полі не воїн; … ложкою дьогтю зіпсуєш усю
бочку меду.
Вправа 6
Із поданих речень випишіть числівники і виконайте їх повний
морфологічний розбір.
І варіант
1.Один художник приїжджав
До моря на етюди.
І шторм гримів на сто октав,
І він той шторм намалював,
І дивувались люди.
(М. Луків)
2.У хаті — свято. Світиться ялинка.
Дванадцять страв чекають на столі.
(М. Луків)
3.Два життя, розімкнутих, мов колія,
і лютнева ніч, як темна лютня
(Ю. Андрухович)
4.І тоді в цьому димі, в цих випарах, там,
поміж двадцятими, поміж тридцятими,
так розмито й непевно напівобертається профіль,
і ти ладен померти, і знову це танґо, і знов —
перші клятви і моління, перші стогони й боління,
і таємна перша любов…
(Ю. Андрухович)
Усі види мовного розбору
132
5.І навіть без надій і навіть у пітьму бо хто на світі ми
за сімома шляхами
шукаємо любов як золото в ріці.
(Ю. Андрухович).
6.В давнiх лiтописах наших
Єсть одно оповiдання,
Що зворушує у серцi
Найсвятiшi почування
(М. Вороний)
ІІ варіант
1. Князь Добрит, певно, не тільки зараз оце бачився зі слов’янами, що живуть у Карпатах і по другий бік Карпат, він давно
знається з ними, і коли казав: наша відмова від ратного вторгнення у ромейські землі не зупинить склавинів — знав, що казав (Д. Міщенко). 2. То тільки у тридцять третьому великодня
не знали (К. Мотрич). 3. Біля печери й тепер валяється багато
таких каменів. І тільки декілька, облизаних вітрами, потрісканих
од сонця, стримить із землі коло підніжжя могили (Ю. Мушкетик). 4. Молодий Стефан Дропан, що вже від двох літ любився
в Настуні Лісовській, не пам’ятався з весільної радості (О. Назарук). 5. У нас була прекрасна, благородна ідея — провести під
свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро
у — Васюківці! Станція «Клуня» — станція «Крива груша». Три
копійки в один кінець. Родичі — безплатно. З учительки арифметики — п’ять копійок (В. Нестайко). 6. Ось уже повернуло
на четвертий десяток, а щастя, бодай хоч краплю, певне, так
і не доведеться звідати (М. Олійник).
Матеріал для довідок
Розряди числівників за значенням
Кількісні
скільки?
Власне кількісні
шість, дев’ять, двадцять чотири, сто
вісімдесят п’ять
Дробові
чотири сьомих, одна десята
Збірні
двоє, четверо, десятеро
Неозначено-кількісні
кілька, декілька, кількадесят, кількасот, кільканадцять, багато, небагато
Морфологічний аналіз числівника
133
Розряди числівників за значенням
Порядкові
котрий?
дванадцятий, п’ятдесятий, двісті сімдесят восьмий
Усі порядкові числівники, утворюються від коренів відповідних
кількісних числівників: три — третій, п’ять — п’ятий
Групи числівників за будовою
Прості
Складні
Складені
Одна основа
Дві основи і більше
Два і більше слів
один, п’ятий,
одинадцять,
вісім, десятий, триста, тридцясорок, сотий
тий, шістдесятий
двадцять сім, чотириста
сорок дев’ять, одна тисяча
дев’ятсот сімдесят шостий
Граматичні ознаки числівника
Рід
Чоловічий
Жіночий
Середній
Порядкові числівники
дванадцятий, сто
вісімдесят третій
дванадцята, сто вісімдесят третя
дванадцяте, сто
вісімдесят третє
Числівник один
один
одна
одне (одно)
Числівники два, обидва, півтора
два, обидва, півтора
дві, обидві, півтори
—
Число
Однина
Множина
Числівник один
один
одні
Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль
тисяча, мільйон, мільярд, нуль
тисячі, мільйони, мільярди, нулі
Усі види мовного розбору
134
Граматичні ознаки числівника
Відмінок
Усі кількісні і порядкові числівники
Називний
скільки?
котрий?
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний
Місцевий
скількох?
котрого?
скільком?
котрому?
скільки?
скількох?
котрий?
котрого?
скількома?
котрим?
(на)
скількох?
(на) котрому?
Зв’язок числівників з іменниками
Два, три, чотири
Іменник (і прикметник) у формі називного відмінка множини
два фармацевти,
чотири вакансії, три
флакони, два стандартні вироби, чотири
безтурботні дні
При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин,
останні набувають форми родового відмінка однини: два харків’янина, три болгарина, чотири громадянина
П’ять — двадцять,
тисяча, мільйон,
мільярд
п’ять працівників, сімІменник (і прикметник) у формі родового десят фірм-учасниць,
мільйон мешканців
відмінка множини
Десятки, сотні,
дев’ятнадцять разів,
Іменник (і прикметнеозначено-кількісні, ник) у формі родового сто днів, кілька хвичислівники
лин
відмінка множини
Півтора, півтори
півтора кілограма,
Іменник (і прикметник) у формі родового півтори гривні
відмінка однини
Півтораста
півтораста сторінок
Іменник (і прикметник) у формі родового
відмінка множини
Дробові числівники
одна друга площі,
Іменник (і прикметник) у формі родового дві третіх склянки,
п’ять цілих сім десявідмінка однини
тих гектара
Один, одна, одне
Узгоджується з іменником у роді й відмінку
одне питання, одного
питання, одна дата,
однієї дати
У складених кількісних числівниках форму іменника визначає
останнє слово: чотириста дві милі, двадцять одна гривня, сімсот
сорок вісім студентів
Морфологічний аналіз займенника
135
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАЙМЕННИКА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу займенника
1.Словоформа у реченні.
2.Питання займенника.
3.Початкова форма.
4.Розряд за значенням.
5.Граматичні ознаки (особа (для особових), рід, число, відмінок).
6.Особливості відмінювання.
7.Спосіб творення (для похідних слів).
8.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.Якщо займенник у реченні вживається разом із прийменником, що виражає відмінкову форму самостійної частини мови,
необхідно виписувати усю сполуку.
2.Початкова форма займенника — форма чоловічого роду називного відмінка однини. Якщо займенник не змінюється
ні за числами ні за родами, початковою для нього є форма називного відмінка. Для таких займенників, що не мають форми
називного відмінка (себе), початковою буде перша відмінкова
словоформа.
3.При виборі займенника для аналізу необхідно розрізняти
власне займенники від субстантивованих слів, які втратили
ознаки займенника: прийти до свого дядька — домогтися
свого; дійти своїм розумом — визнали своїм; ми завжди були
друзями — нашого ми вже давно не існує; наші родичі приїздять на вихідні — у неділю приїдуть наші.
4.При визначенні граматичних категорій, слід враховувати, що
не всім займенникам притаманне одне й те саме граматичне
вираження (дивись матеріал для довідок).
Так, категорію особи мають тільки особові займенники: перша
особа — я, ми; друга особа — ти, ви; третя особа — він, вона,
воно, вони; та визначається належність до певної особи присвійних займенників: першої — мій, наш; другої — твій, ваш;
третьої — їхній.
136
Усі види мовного розбору
5.При визначенні синтаксичної ролі займенника необхідно
пам’ятати, що ця частина мови може виступати такими членами речення:
підметом: Вона дивиться, дивиться в душу (І. Драч). Ми триста
років ждали свободи, пора настала — вставай з колін (Д. Павличко).
означенням:
Тут, може, ідеться про долю країни! —
а я про чиєсь там одненьке життя.
(Л. Костенко)
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу, —
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть
(Б. Олійник).
додатком: За мною Київ тягнеться у снах (В. Стус).
Він не знає, що надійдуть люди,
Зміряють його на паруби,
Розітнуть йому печальні груди,
Скрипку зроблять із його журби
(Д. Павличко)
частиною складеного іменного присудка: Сіль пізнання —
це плід каяття (І. Драч).
Зразки морфологічного аналізу займенника
— Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,—
Лишайтесь, матусю.
(Б. Олійник)
Зразок 1
Морфологічний аналіз займенника нам.
1.Словоформа у реченні: нам.
2.Відповідає на питання кому?
3.Початкова форма — ми.
4.Розряд за значенням: особовий.
5.Граматичні ознаки: перша особа, множина, давальний відмінок.
Морфологічний аналіз займенника
137
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає додатком.
Зразок 2
Морфологічний аналіз займенника ви.
1.Словоформа у реченні: ви.
2.Відповідає на питання хто?
3.Початкова форма — ви.
4.Розряд за значенням: особовий.
5.Граматичні ознаки: друга особа, множина, називний відмінок.
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає підметом.
Зразок 3
Морфологічний аналіз займенника нас.
1.Словоформа у реченні: нас.
2.Відповідає на питання кого?
3.Початкова форма — ми.
4.Розряд за значенням: особовий.
5.Граматичні ознаки: перша особа, множина, родовий відмінок.
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає додатком.
Зразок 4
Морфологічний аналіз займенника усю.
1.Словоформа у реченні: усю.
2.Відповідає на питання яку?
3.Початкова форма — уся.
4.Розряд за значенням: означальний.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, знахідний відмінок.
6.Особливості відмінювання: відмінюється як прикметник.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає означенням.
А мені як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.
(Б. Олійник)
138
Усі види мовного розбору
Зразок 5
Мофрологічний аналіз займенника мені.
1.Словоформа у реченні: мені.
2.Відповідає на питання кому?
3.Початкова форма — я.
4.Розряд за значенням: особовий.
5.Граматичні ознаки: перша особа, однина, давальний відмінок.
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає додатком.
Зразок 6
Морфологічний аналіз займенника до тебе.
1.Словоформа у реченні: до тебе.
2.Відповідає на питання до кого?
3.Початкова форма — ти.
4.Розряд за значенням: особовий.
5.Граматичні ознаки: друга особа, однина, родовий відмінок.
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає додатком.
Крапля совісті є ще на денці?
Вона вірить і в краплю твою:
У твоєму житті-одноденці
Я нікчемність свою впізнаю.
(І. Драч)
Зразок 7
Морфологічний аналіз займенника вона.
1.Словоформа у реченні: вона.
2.Відповідає на питання хто?
3.Початкова форма — вона.
4.Розряд за значенням: особовий.
5.Граматичні ознаки: третя особа, однина, жіночий рід, називний відмінок.
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає підметом.
Морфологічний аналіз займенника
139
Зразок 8
Морфологічний аналіз займенника у твоєму.
1.Словоформа у реченні: у твоєму.
2.Відповідає на питання у чиєму?
3.Початкова форма — твій.
4.Розряд за значенням: присвійний.
5.Граматичні ознаки: середній рід, однина, місцевий відмінок.
6.Особливості відмінювання: відмінюється як прикметник.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає означенням.
Зразок 9
Морфологічний аналіз займенника свою.
1.Словоформа у реченні: свою.
2.Відповідає на питання чию?
3.Початкова форма — свій.
4.Розряд за значенням: присвійний.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, знахідний відмінок.
6.Особливості відмінювання: відмінюється як прикметник.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає означенням.
Над тобою схилилась, політик,
Чи впізнав ти цю матір-вдову?
(І. Драч)
Зразок 10
Морфологічний аналіз займенника над тобою.
1.Словоформа у реченні: над тобою.
2.Відповідає на питання над ким?
3.Початкова форма — ти.
4.Розряд за значенням: особовий.
5.Граматичні ознаки: друга особа, однина, орудний відмінок.
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає додатком.
Зразок 11
Морфологічний аналіз займенника цю.
1.Словоформа у реченні: цю.
2.Відповідає на питання яку?
3.Початкова форма — ця.
4.Розряд за значенням: вказівний.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, знахідний відмінок.
140
Усі види мовного розбору
6.Особливості відмінювання: відмінюється як прикметник.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає означенням.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
(В. Симоненко).
Зразок 12
Морфологічний аналіз займенника ніхто.
1.Словоформа у реченні: ніхто.
2.Відповідає на питання хто?
3.Початкова форма — ніхто.
4.Розряд за значенням: заперечний.
5.Граматичні ознаки: називний відмінок.
6.Особливості відмінювання: відмінюється тільки друга частина
займенника.
7.Займенник ніхто утворений шляхом додавання до відносного
займенника хто частки ні.
8.У реченні виступає підметом.
— Хто не з нами, той проти Бога (В. Симоненко).
Зразок 13
Морфологічний аналіз займенника хто.
1.Словоформа у реченні: хто.
2.Відповідає на питання хто?
3.Початкова форма — хто.
4.Розряд за значенням: відносний.
5.Граматичні ознаки: називний відмінок.
6.Особливості відмінювання: форми непрямих відмінків утворюються шляхом зміни основи.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає підметом.
Зразок 14
Мофрологічний аналіз займенника той.
1.Словоформа у реченні: той.
2.Відповідає на питання хто (який)?
3.Початкова форма — той.
4.Розряд за значенням: вказівний.
5.Граматичні ознаки: жіночий рід, однина, називний відмінок.
6.Особливості відмінювання: відмінюється як прикметник.
7.Слово непохідне.
8.У реченні виступає підметом.
Морфологічний аналіз займенника
141
Тренувальні вправи
Вправа 1
У пропонованих реченнях підкресліть усі займенники відповідно до синтаксичної функції, яку вони виконують. Визначте розряд за значенням і відмінок кожного підкресленого займенника.
І варіант
1. Баба Раїна була бабою Раїною ще тоді, коли уманськими
і глодоськими перелісками та переярками розгулював славний
батько Махно. І ще тоді, коли тітка Павліна казала на неї «Мамо!»,
ще тоді, замалим чи не півсела казали на цю жінку баба Раїна.
Нам, малим, здавалося, що баба Раїна була завжди і житиме вічно.
Ми любили її, як рідну бабусю, і боялися, як вогню… (П. Мельник). 2. Смерть чоловiка її не так вжахнула, як здивувала. Село
стало їй незрозумiле, а селянин то й зовсiм. Тридцять рокiв прожила панi Ївга на селi — i весь час селяни здавались їй надзвичайно лагiднi. Принаймнi такими вона бачила їх, коли вони приходили з якимсь проханням (В. Підмогильний).
3. І ніби хтось шепче: усе це пусте,
От дай тільки Боже заснути…
(О. Забужко)
4. Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»
(М. Вороний)
5. Ти знову повертаєшся в той дім,
де, мов гіркі сувої самовидця,
лежать роки
(Ю. Андрухович)
6. Повітря прозоре, і небо — як море,
І кожна билина довкола — свята.
(М. Луків)
ІІ варіант
1. Се якраз виглядало, наче б її нічого не учили, і вона мусила побоюватися о свою будучину! (О. Кобилянська). 2. Схопила
за шию, перегнула назад. Хапав руками повітря, ловив ногою камінь, одірваний нею, і чув, що летить вниз, сповнений холодком
Усі види мовного розбору
142
та дивною пусткою в тілі (М. Коцюбинський). 3. Дивіться, вона
вкоряє мене своїм поглядом (М. Кропивницький). 4. Одна дама
хоче штрикнути його в очі парасолькою. Не попадає (М. Куліш).
5. З усього судячи, папір, що ти виконав, — опис наслідків так
званої справи про заворушення в Турбаях, кожна буквочка якого
виписана з особливим старанням, немислимо каліграфічно, що
й дивитись тоскно, ще не проглянуто — отже, не дійшла черга
(Б. Левін). 6. З такими очима й посмішкою завжди вірять у подібні речі (Л. Дереш).
Вправа 2
У кожній поданій групі займенників, знайдіть «третє зайве»,
визначаючи їхню належність до значеннєвих розрядів.
І варіант
Він, ти, їхній; той, стільки, нічий; дехто, абищо, ніхто; всякий,
інший, себе; самий, скільки, котрий; інший, кожний, свій.
ІІ варіант
Вона, весь, сам; хтось, наш, мій; якийсь, чийсь, який; скільки,
стільки, сей; що-небудь, хтозна-що, що.
Вправа 3
Від поданих займенників утворіть прийменникові і безприйменникові форми родового відмінка.
Зразок: я — мене — у мене.
Ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.
Поставте наголос в усіх утворених словоформах.
З’ясуйте: а) як змінюється наголошення займенника залежно
від наявності чи відсутності прийменника; б) які зміни відбуваються із займенником залежно від вживання чи невживання біля
нього прийменника.
Вправа 4
Провідміняйте подані займенники. З’ясуйте особливості їх відмінювання.
І варіант
Ніхто, нічий, жоден, дещо, хтось.
ІІ варіант
Якийсь, що-небудь, абихто, хтозна-що.
Вправа 5
Із поданих займенників випишіть тільки ті, які змінюються
за родами і за числами. Доведіть свою думку.
Морфологічний аналіз займенника
143
І варіант
Я, ми, цей, сей, той, такий, дехто, дещо, деякий, хтось,
стільки, ти, ви, він, що-небудь, абищо, абихто, хтозна-що, вона,
всякий, весь, кожний, хто.
ІІ варіант
Що, який, чий, котрий, скільки, інший, самий, сам, воно,
вони, мій, твій, ніхто, ніщо, ніякий, щось, якийсь, чийсь, хтонебудь, нічий, жоден, наш, ваш, їхній, свій.
Вправа 6
Із наведених речень випишіть займенники і виконайте їх повний морфологічний розбір.
І варіант
1. Кому він грає, сам, напевно, знає,
Але боїться думати про те,
На що натхнення витрача святеє
І як життя безглуздо проминає.
(М. Луків)
2. Не сниться стать мені твоя,
Ні твої сині очі,
А душа стогне і скимить
В глухі беззвіздні ночі…
(С. Чарнецький)
3. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати (М. Вінграновський). 4. У нас була
прекрасна, благородна ідея — провести під свинарником метро
(В. Нестайко). 5. Федько сидить у себе на воротях, як СоловейРозбійник на дереві, і дивиться. Він усе любить або по кришах
лазити, або на воротях сидіти. Ворота високі і там ніби скринька
така зроблена. В тій скриньці й засіда Федько (В. Винниченко).
6. За нашим столиком було четверо: літній агроном, який чекав
машину з колгоспу, молодий чорнявий чоловік з блідим обличчям, дебелий брюнет, що відстав від харківського автобуса й ночував у Зеленім Гаю, і я (П. Загребельний).
ІІ варіант
1. Хто буде порядкувати, прати, шити? (О. Кобилянська).
2. Жовте лице Івана спокійно лежало на полотні, замкнувши
у собі щось тільки йому відоме, а праве око лукаво дивилось
з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей на грудях, на стулені руки, в яких горіла свічка (М. Коцюбинський).
3. Оксано, Оксано! Я помстився за тебе! Оцими власними руками
я роздер пащеку Теклі, отій лютій гадині! (М. Кропивницький).
Усі види мовного розбору
144
4. Ще більше — ми даємо кожному в цім залі право сказати своє
слово за чи проти злочинця (М. Куліш). 5. Полтава лишилась би
на своєму місці, як ось стоїть вона многі літа, незважаючи на те,
що її не раз плюндрували завойовники (Б. Левін). 6. З такою посмішкою й очима чомусь дуже легко вірять, що зранку ти затовк
своїх старих роздвоєним кінцем молотка (Л. Дереш).
Матеріал для довідок
Розряди займенників за значенням
Особові
я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони
Зворотний
себе
Присвійні
мій, твій, наш, ваш, їхній, свій
Вказівні
цей, сей, той, такий, стільки
Означальні
всякий, весь, кожний, інший, самий, сам
Питальні
хто? що? який? чий? котрий? скільки?
Відносні
хто, що, який, чий, котрий, скільки
Заперечні
Неозначені
ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жоден
дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, чийсь,
хто-небудь, що-небудь, абищо, абихто, хтозна-що
Граматичні ознаки займенників
Рід
Чоловічий
Жіночий
Середній
Присвійні
мій, твій, свій, наш,
ваш, їхній
моя, твоя, своя,
наша, ваша, їхня
моє, твоє, своє, наше,
ваше, їхнє
Вказівні
цей, сей, той, такий
ця, ся, та, така
це, се, те, таке
Крім займенника стільки
Означальні
сам, самий, весь, всякий, кожний, інший,
жодний
всяка, вся, кожна,
інша, сама
всяке, все, кожне,
інше, саме,
саме / само
Морфологічний аналіз займенника
145
Граматичні ознаки займенників
Рід
Чоловічий
Жіночий
Середній
Відносні і питальні
який, чий, котрий
яка, чия, котра
яке, чиє, котре
Крім займенників хто, що, скільки
Заперечні
ніякий, нічий
ніяка, нічия
ніяке, нічиє
Крім займенників ніхто, ніщо
Неозначені
деякий, якийсь, чийсь,
абиякий, абичий
деяка, якась, чиясь,
абияка, абичия
деяке, якесь, чиєсь,
абияке, абичиє
Число
Однина
Множина
Особові
я, ти, він, вона, воно
ми, ви, вони
Присвійні
мій, твій, наш, ваш, їхній, свій
мої, твої, наші, ваші, їхні, свої
Вказівні
цей, сей, той, такий
ці, сі, ті, такі
Крім займенника стільки
Означальні
всякий, весь, кожний, інший,
самий, сам
всякі, всі, кожні, інші, самі,
самі
Відносні і питальні
який? чий? котрий?
які? чиї? котрі?
Крім займенників хто? що? скільки?
Заперечні
ніякий, нічий
ніякі, нічиї
Крім займенників ніхто, ніщо, ніскільки
Неозначені
деякий, якийсь, чийсь, абиякий
деякі, якісь, чийсь, абиякі
крім займенників дехто, дещо, хтось, щось, хто-небудь, що-небудь,
абищо, абихто, хтозна-що
Усі види мовного розбору
146
Граматичні ознаки займенників
Відмінок
Займенники усіх значеннєвих розрядів
Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка
Відмінювання займенників
Особові
я
ми
ти
ви
він
(воно)
вона
вони
мене
нас
тебе
вас
його /
у нього
її / у неї
їх / у них
мені
нам
тобі
вам
йому
їй
їм
Зн. мене
нас
тебе
вас
його
її
їх
Ор. мною
нами
тобою
вами
ним
нею
ними
(на)
нас
(на)
тобі
(на)
вас
(на)
ньому
(на) ній
(на) них
Н.
Р.
Д.
М.
(на)
мені
При відмінюванні особових займенників у формі непрямих відмінків з’являється інша основа. При творенні прийменникової форми
у займенниках третьої особи з’являється приставний н: до нього, при
ньому, на ній, за ними; форма орудного відмінка і без прийменника
має приставний н: ним, нею, ним
Зворотний
Присвійні
Н.
—
мій
(моє)
моя
мої
ваш
наш
їхній
Р.
себе
мого
моєї
моїх
вашого
нашого
їхнього
Д.
собі
моєму
моїй
моїм
вашому
нашому
їхньому
себе
мій
(мого),
моє
мою
Зн.
мої
(моїх)
ваш
(вашого)
наш
їхній
(нашого) (їхнього)
Ор. собою
моїм
моєю
моїми
вашим
нашим
їхнім
Морфологічний аналіз займенника
147
Відмінювання займенників
(на)
собі
(на)
моєму
(на)
моїй
(на)
моїх
(на)
вашому
Вказівні
Р.
Д.
М.
Означальні
той
(те)
та
ті
весь (увесь), вся (уся)
все (усе)
всі (усі)
того
тієї
тих
всього
(усього)
всієї (усієї)
всіх (усіх)
тому
тій
тим
всьому
(усьому)
всій (усій)
всім (усім)
ту
ті
(тих)
весь (увесь) / всю (усю)
всього
все(усе)
всі (усі) /
всіх (усіх)
тим
тією
тими
всім (усім)
всією
(усією)
всіма
(усіма)
(на)
тому
(на) тій (на)
тих
(на) всьому
(усьому)
(на) всій
(усій)
(на) всіх
(усіх)
той
Зн. (того),
те
Ор.
(на)
їхньому
Так само відмінюються займенники твій (твоя, твоє,
твої), свій (своя, своє, свої). Займенники ваш (ваша,
ваше, ваші), наш (наша, наше, наші) відмінюються,
як прикметники твердої групи, займенник їхній (їхня,
їхнє, їхні) відмінюється, як прикметник м’якої групи
М.
Н.
(на)
нашому
Аналогічно відмінюються заАналогічно відмінюються займенйменники такий (така, таке, ники всякий, самий, інший, кожний
такі), цей (ця, це, ці). Займен- (кожен), жодний (жоден)
ник стільки відмінюється як
числівник два
Питальні і відносні
Н.
хто
що
який
чий
скільки
Р.
кого
чого
якого
чийого
скількох
Д.
кому
чому
якому
чийому
скільком
кого
що
який (якого) чий (чийого) скільки
(скількох)
Ор. ким
чим
яким
чиїм
М.
(на) чому
(на) якому
(на) чийому (на) скількох
Зн.
(на) кому
скількома
Усі види мовного розбору
148
Відмінювання займенників
Заперечні та неозначені
У заперечних та неозначених займенниках відмінюється лише займенникова частина, а приєднана частка залишається незмінною
Н.
ніхто
дещо
який-небудь
абихто
Р.
нікого
дечого
якого-небудь
абикого
Д.
нікому
дечому
якому-небудь
абикому
Зн. нікого
дещо
який-небудь
абикого
Ор. ніким
дечим
яким-небудь
абиким
М.
(на) дечому
(на) якомунебудь
(на) абикому
(на) нікому
Заперечні та неозначені займенники утворюються від відносних
за допомогою часток аби-, де-, ні-, ані-, -сь, які пишуться разом:
аніхто, ніякий, абикому, дещо, колись; за допомогою часток: казна-,
хтозна-, будь-, небудь-, що пишуться через дефіс: хтозна-скільки,
казна-чим, який-небудь, будь-хто. Якщо між займенником і часткою
стоїть прийменник, тоді всі три слова пишуться окремо: ні в кого, будь
до кого, аби з ким (але до нікого, з хтозна-ким, до декого).
Морфологічний аналіз особових форм дієслова
149
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБОВИХ
ФОРМ ДІЄСЛОВА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу особових форм дієслова
1.Словоформа у реченні.
2.Початкова форма.
3.Питання дієслова.
4.Дієслівна форма (особова форма).
5.Дієвідміна.
6.Перехідність.
7.Час (теперішній, минулий, майбутній (проста, складна чи складена форма)).
8.Вид (доконаний чи недоконаний).
9.Спосіб (дійсний, умовний, наказовий).
10.Особа і число (якщо теперішній чи майбутній час).
11.Особливості творення.
12.Особливості правопису.
13.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.Якщо вжита у реченні дієслівна форма виражена аналітичним способом, то для аналізу необхідно виписувати всі компоненти: говорив би, буду читати.
2.Початкова форма дієслова — інфінітив (неозначена форма),
показником якого виступає суфікс -ти (-ть): складати, сміятися.
3.Особова форма дієслова — змінювана; до неї належать усі часові і способові форми.
4.Кожне дієслово належить до першої або до другої дієвідміни.
Щоб визначити належність дієслова до певної дієвідміни, його
необхідно поставити у форму третьої особи множити теперішнього часу: закінчення -уть (-ють) вказує на першу дієвідміну
дієслова; закінчення -ать (-ять) — на другу дієвідміну.
5.Визначаючи дієслово перехідне чи неперехідне, необхідно
пам’ятати, що перехідні дієслова називають дію, яка переходить
чи спрямована на об’єкт; перехідні дієслова завжди мають при
собі прямий додаток, виражений іменником чи займенником
150
Усі види мовного розбору
у формі знахідного чи родового відмінка без прийменника:
Василь уподобав сором’язливу Марічку; вітер розбудив молоду діброву. Неперехідні дієслова вказують на дію, яка не переходить на предмет; при неперехідних дієсловах немає додатка: Росте черешня в мами на городі (В. Горчинський);
до неперехідних належать усі дієслова із постфіксом -ся (-сь).
6.Особові дієслова можуть належати до однієї з часових форм:
теперішній, минулий і майбутній час. У формі минулого часу
можна визначити категорію роду. Форма майбутнього часу
може виражатися трьома формами: проста (скажу), складна
(казатиму), складена (буду казати).
7.Кожне дієслово належить до доконаного чи недоконаного виду.
Дієслова утворюють пари, видова форма яких розрізняється
за допомогою префікса (мовити (недоконаний) — промовити
(доконаний)) або суфікса (дослідити (доконаний) — досліджувати (недоконаний)).
8.При визначенні способу слід пам’ятати, що форму дійсного
й умовного способу мають дієслова в усіх особових формах
(ходжу, ходимо, ходиш, ходите, ходить, ходять; ходив би,
ходила б, ходили б); а наказовий спосіб утворюють тільки
три особові форми: перша особа множини (ходимо — ходімо),
друга особа однини (ходиш — ходи), друга особа множини
(ходите — ходіть).
9.Визначаючи синтаксичну роль, необхідно пам’ятати, що особові дієслова можуть виступати такими членами речення:
присудком:
Сховалось равликом місто.
Січе його дощ, січе.
(О. Ольжич)
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
(Л. Костенко)
підметом: Твоє «прощай» вразило в саме серце (З усного мовлення).
Зразки морфологічного аналізу
особових форм дієслова
Тобі одній, намріяна царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні
(М. Рильський)
Морфологічний аналіз особових форм дієслова
151
Зразок 1
Морфологічний аналіз дієслова дзвенять.
1.Словоформа у реченні: дзвенять.
2.Початкова форма: дзвеніти.
3.Відповідає на питання що роблять?
4.Дієслівна форма: особове дієслово.
5.Друга дієвідміна.
6.Неперехідне.
7.Теперішній час.
8.Недоконаний вид.
9.Дійсний спосіб.
10.Третя особа множини.
11.Слово непохідне.
12.У кінці слова пишеться м’який знак; правопис ненаголошеного е у першому складі перевіряється спільнокореневим словом дзвін (е чергується з і).
13.У реченні виступає присудком.
Поглянь, людино, і спокійно йди
На вулиці, на площі, в гай, у поле.
(М. Рильський)
Зразок 2
Морфологічний аналіз дієслова поглянь.
1.Словоформа у реченні: поглянь.
2.Початкова форма: поглянути.
3.Відповідає на питання що зроби?
4.Дієслівна форма: особове дієслово.
5.Перша дієвідміна.
6.Неперехідне.
7.Майбутній час.
8.Недоконаний вид.
9.Наказовий спосіб.
10.Друга особа однини.
11.Дієслово поглянути утворилося від дієслова глянути шляхом
додаванням префікса по-. Спосіб творення — морфологічний,
префіксальний.
12.У кінці слова пишеться м’який знак.
13.У реченні виступає присудком.
Нащадки безсторонні
Простять мені і помилки, й вагання,
І пізній сум, і радість передчасну,—
Їм промовлятиме моя спокійна щирість.
(Є. Плужник)
152
Усі види мовного розбору
Зразок 3
Морфологічний аналіз дієслова простять.
1.Словоформа у реченні: простять.
2.Початкова форма: простити.
3.Відповідає на питання що зроблять?
4.Дієслівна форма: особове дієслово.
5.Друга дієвідміна.
6.Перехідне.
7.Майбутній час, проста форма.
8.Недоконаний вид.
9.Дійсний спосіб.
10.Третя особа множини.
11.Слово непохідне.
12.У кінці слова пишеться м’який знак.
13.У реченні виступає присудком.
Як купала мене мати
у любистку,
трусив зорі Див із лану
у колиску.
(Т. Осьмачка)
Зразок 4
Морфологічний аналіз дієслова купала.
1.Словоформа у реченні: купала.
2.Початкова форма: купати.
3.Відповідає на питання що робила?
4.Дієслівна форма: особове дієслово.
5.Перша дієвідміна.
6.Перехідне.
7.Минулий час.
8.Недоконаний вид.
9.Дійсний спосіб.
10.Третя особа однини.
11.Слово непохідне.
12.Немає особливостей правопису.
13.У реченні виступає присудком.
Хотіла б я піснею стати… (Леся Українка).
Зразок 5
Морфологічний аналіз дієслова хотіла б.
1.Словоформа у реченні: хотіла б.
2.Початкова форма: хотіти.
Морфологічний аналіз особових форм дієслова
153
3.Відповідає на питання що зробила б?
4.Дієслівна форма: особове дієслово.
5.Перша дієвідміна.
6.Неперехідне.
7.Минулий час.
8.Недоконаний вид.
9.Умовний спосіб.
10.Перша особа однини.
11.Дієслово хотіла непохідне.
12.Дієслово і частка, що служить для утворення форми умовного
способу, пишуться окремо.
13.У реченні виступає частиною складеного дієслівного присудка.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Із наведених речень випишіть особові форми дієслів, визначте
їх вид, спосіб, і час.
І варіант
1. Ввійдіть у гай, без поспіху ввійдіть,
Знайдіть себе у щебеті і квіті.
(М. Луків)
2. Летять і квилять в небі журавлі,
Цвітуть сади, пшениця колоситься.
(М. Луків)
3. Жив у Києвi в неволi
Ханський син, малий хлопчина,
Половецького ж то хана
Найулюблена дитина.
(М. Вороний)
4. Слова Павла Тичини
ввічу мені стоять:
«О скільки у природи
немудро-мудрих літер,
о скільки у людини
невміння прочитать!»
(Д. Білоус)
5. Заграло, запінилось синєє море,
І буйнії вітри по морю шумлять,
І хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать.
(Є. Гребінка)
Усі види мовного розбору
154
6. Гойдайте ж кличний дзвін!
Крешіть вогонь із кремнів!
Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть, —
Без металевих слів і без зітхань даремних
По ваших же слідах підемо хоч на смерть!
(О. Теліга)
ІІ варіант
1. Вони дивною силою змушують мене перечитувати їх знову
і знову (Л. Дереш). 2. Ріки й озера закувало міцним крижаним
панциром, степи лежали під товстим покровом сліпучо-білого
снігу мертві, безмовні, а соснові бори та березові гаї, здавалося,
дрімали в холодному тихому сні, осяяні блискучим сонцем (В. Малик). 3. Історія художника Альоші починається від того дня, коли
він залишив спустошені маєтки пана Келіповського в порізаних,
поділених новими межами степах і без жодних планів на майбутнє дістався великого міста (І. Микитенко). 4. Чула, тремтить
уся, знала, може виказати себе цим перестраханим тремтінням,
та нічого не могла вдіяти (Д. Міщенко).
5. Не оживить, не запалить,
Не випростать зігнуті крижі.
Ось кожна думка, кожна мить
Сталевим лезом горло ріже.
(Є. Маланюк)
6. Ти спадай на межу,
Я тобі таке скажу: —
Понад ріки та ліси
Хмари-вдари понеси,
Крапельками росяними
Над ланами вівсяними,
Цебром, цебром, це брицею
Над нашою пшеницею.
(А. Малишко)
Вправа 2
Згрупуйте подані дієслова за способами: дійсний (теперішній,
минулий та майбутній час), умовний і наказовий.
І варіант
Досліджувала, вивчав би, обґрунтовую, аргументуємо, прийшов, говоритимемо, скажу, промовив, облиш, відобразили, змальовує, передав, переказуємо, йди, малюймо, не хочу, ненавиджу, виконуй, зробіть.
Морфологічний аналіз особових форм дієслова
155
ІІ варіант
Буду писати, нехай вчать, перевірили, послухають, будуть обговорювати, хотілося б, говори, сядьмо, сидімо, розглядатимемо,
будемо розглядати, розглядай, розглядав би, визначай, визначив,
буду визначати, визначатиму.
Вправа 3
Визначте «третє зайве» у кожній групі слів.
І варіант
Говорили, розробив, прийду; шануй, цінуймо, хотів би; писатиму, вивчу, читаю; говорю, сиджу, пишу; розглядаю.
ІІ варіант
Досліджую, обґрунтовуєш; слухай, малюй, говорімо; нагрів,
промовляв, примовляв; танцюю, співаєш, пішов.
Вправа 4
Від поданих дієслів утворіть форму першої особи однини і множини. З’ясуйте, які зміни відбуваються у звуковому складі утворених дієслів.
І варіант
Возити, писати, водити, пекти, полоскати, хотіти, наздогнати,
переходити.
ІІ варіант
Косити, їздити, ненавидіти, голубити, промовити, лазити,
трусити, косити, любити.
Вправа 5
Від поданих дієслів утворіть:
а) усі можливі форми наказового способу;
б) усі можливі форми умовного способу.
І варіант
Охопити, аналізувати, адресувати, листуватися.
ІІ варіант
Надіслати, вчитися, умовити, відділяти.
Вправа 6
Від поданих слів утворіть дієслова. Укажіть спосіб словотворення.
І варіант
Гіркий, ку-ку-рі-ку, складний, учитель, міцний, жарт, ах,
двоє, мужній, Бог, обід, вечір.
156
Усі види мовного розбору
ІІ варіант
Старий, сивий, ой, сніданок, га-га-га, важкий, плітка, синій,
повний, зоря, грім, мова.
Вправа 7
Із поданих речень випишіть дієслова. Виконайте їх повний
морфологічний аналіз.
І варіант
1. Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
(О. Теліга)
2. Не щебечи, соловейку,
Під вікном близенько;
Не щебечи, малюсенький,
На зорі раненько.
(В. Забіла)
3. Не хвилюйся, море, у тумані,
Грізно хвилі не здіймай,
Кораблі пливуть на океані
Від Амура по Дунай.
(А. Малишко)
4. Розкажіть, розкажіть мені, хмари:
Ви чого це тікаєте далі?
(П. Тичина)
5. Про що б там не пліткували, мені приємно: я знав про Івана
Кириловича більше, ніж уся Терехівка (В. Дрозд). 6. Дідусь дуже
любив маленького Павлика і завжди йому розповідав про зайців, про вовків, про лисичок, про всіх звірів, що він їх полював
(Остап Вишня).
ІІ варіант
1. Речі ламаються, виходять із ладу й танцюють (Л. Дереш).
2. Один з верхівців, старший, бородатий, зігнувся, важко дихав,
безупинно хапався за груди і натужно заходився хрипким кашлем (В. Малик). 3. Потому від економії залишилось непривітне
згарище, а хутко й воно заросло лободою та густими калачиками
(І. Микитенко). 4. Що не день, то тривожніше думалось про
це, а тривога сіяла у серці не тільки боязнь, зроджувала і жаль
до себе (Д. Міщенко).
5. Гей, поки б’ється в хвилях злив
Доби сієї лютий вітер,
Так треба грому дужих слів,
Що загули б в литаврах літери.
(Є. Маланюк)
Морфологічний аналіз особових форм дієслова
157
6. Кудись пішла, не повертає,
Хоч біля серця стеле цвіт,
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
(А. Малишко)
Матеріал для довідок
Морфологічні ознаки дієслова в особовій формі
Особа
Перша
Друга
Третя
Число
Однина
говорю, ходжу, вчуся
говориш, ходиш,
вчишся
говорить, ходить,
вчиться
Множина
говоримо, ходимо, вчи- говорите, ходите,
мося
вчитеся
говорять, ходять,
вчаться
Дієвідміна
Перша
пишу, пишемо
пишеш, пишете
пише, пишуть
Друга
ношу, носимо
носиш, носите
носить, носять
Час
Минулий
Рід
Чоловічий
говорив, ходив,
вчився, носив
Жіночий
говорила, ходила,
вчилася, носила
Середній
говорило, ходило,
вчилося, носило
Теперішній
мовчу, йдеш, ріжете, саджають, малює
Майбутній
Проста форма
напишу, сходиш, принесуть
Складна форма
писатиму, ходитимеш, носитимуть
Складена форма
буду писати, будеш ходити, будуть носити
Усі види мовного розбору
158
Морфологічні ознаки дієслова в особовій формі
Вид
Доконаний
Недоконаний
Означає дію, яка завершилась
у минулому або обов’язково відбудеться у майбутньому; можуть
вказувати на початок дії, тривалість, раптовість, багаторазовість,
результативність
Означає незавершену дію; може
додатково вказувати на повторюваність, протяжність, необмеженість
зіграв, вислухав, заспіваю, подумають, стукнемо, попоходжу,
збудуєте
примовляв, іду, ходиш, граєш,
слухав, слухаємо, співали,
співають
Спосіб
Дійсний
Означає реальну дію, таку, що відбувалася, відбувається чи відбудеться, або заперечує наявність дії
граю, слухаєш, зробив, заспівають, не побачать
Особова форма у різному часовому вираженні
Умовний
Означає дію, не реально виявлену, а лише бажану або можливу
за певних умов
Дієслово у формі минулого часу
+ частка б / би
грав би, грала б, слухали б, заспівав би
Наказовий
Означає дію, яка реально ще не виявлена і не виявлялася, але
з погляду мовця повинна відбутися; спонукання до якоїсь дії
у формі наказу, заклику, побажання, поради, прохання
Форма наказового способу утворюється тільки від дієслів першої
особи множини, другої особи однини та другої особи множини
Перша особа множини
Друга особа однини
Друга особа множини
пишімо, носімо,
граймо, слухаймо
пиши, носи, грай, слу- пишіть, носіть,
хай
грайте, слухайте
Морфологічний аналіз незмінних форм дієслова
159
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
НЕЗМІННИХ ФОРМ ДІЄСЛОВА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу
неозначеної форми дієслова
1.Словоформа у реченні.
2.Дієслівна форма (інфінітив).
3.Дієвідміна.
4.Перехідність.
5.Вид (доконаний чи недоконаний).
6.Спосіб творення.
7.Особливості правопису.
8.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.При визначенні незмінної форми дієслова слід пам’ятати,
що показником неозначеної форми є суфікс -ти (рідше -ть),
а на безособову форму вказують суфікси -но, -то.
2.Зверніть увагу на те, що для неозначеної форми дієслова визначаються такі граматичні категорії: дієвідміна, перехідність,
вид, для безособової форми — тільки перехідність і вид.
3.При визначенні синтаксичної ролі незмінних форм дієслова
слід враховувати, що такі дієслова можуть виступати різними
членами речення. Так, дієслово в неозначеній формі може виконувати функцію:
підмета: Горіти, а не тліти — високе покликання кожного.
присудка: Любити — значить жить.
неузгодженого означення: І в цю мить до нього прийшло натхнення творити.
Дієслово у безособовій формі переважно виступає головним
членом простого односкладного речення: Вже скошено останні
трави.
Зразки морфологічного аналізу інфінітива
Життя прожить — не поле перейти (З усної народної творчості).
160
Усі види мовного розбору
Зразок 1
Морфологічний аналіз дієслова прожить.
1.Словоформа у реченні: прожить.
2.Дієслівна форма: інфінітив.
3.Перша дієвідміна.
4.Перехідне.
5.Доконаний вид.
6.Утворене від дієслова жить шляхом додавання префікса про-.
Спосіб творення — морфологічний, префіксальний.
7.В інфінітивному суфіксі -ть пишеться м’який знак.
8.У реченні виступає підметом.
Зразок 2
Морфологічний аналіз дієслова перейти.
1.Словоформа у реченні: перейти.
2.Дієслівна форма: інфінітив.
3.Перша дієвідміна.
4.Перехідне.
5.Доконаний вид.
6.Утворене від дієслова йти за допомогою префікса пере-. Спосіб творення — морфологічний, префіксальний.
7.У префіксі пере- в обох складах пишеться літера е.
8.У реченні виступає частиною складного дієслівного присудка.
І раптом у мене виникло нестримне бажання говорити
(З усного мовлення).
Зразок 3
Морфологічний аналіз дієслова говорити.
1.Словоформа у реченні: говорити.
2.Дієслівна форма: інфінітив.
3.Друга дієвідміна.
4.Неперехідне.
5.Недоконаний вид.
6.Слово непохідне.
7.Особливостей правопису немає.
8.У реченні виступає неузгодженим означенням.
Алгоритм морфологічного аналізу
безособової форми дієслова на -но, -то
1.Словоформа у реченні.
2.Дієслівна форма (безособова форма на -но, -то).
3.Перехідність.
Морфологічний аналіз незмінних форм дієслова
161
4.Вид (доконаний чи недоконаний).
5.Спосіб творення.
6.Особливості правопису.
7.Синтаксична роль у реченні.
Зразки морфологічного аналізу
безособової форми дієслова на -но, -то
На засіданні було розглянуто питання про підвищення кваліфікації молодих працівників (З усного мовлення).
Зразок 1
Морфологічний аналіз дієслова розглянуто.
1.Словоформа у реченні: розглянуто.
2.Дієслівна форма: безособова на -то.
3.Перехідне.
4.Вид доконаний.
5.Безособова форма розглянуто утворена від дієслова розглянути шляхом додавання суфікса -то. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
6.У префіксі роз- пишеться літера з.
7.Виступає головним членом односкладного простого речення.
Перелік основних лікарських засобів сформовано на основі
анатомо-терапевтично-хімічної класифікації (Л. Галій).
Зразок 2
Морфологічний аналіз дієслова сформовано.
1.Словоформа у реченні: сформовано.
2.Дієслівна форма: безособова на -но.
3.Перехідне.
4.Вид доконаний.
5.Безособова форма сформовано утворена від дієслова сформувати шляхом додавання суфікса -но. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
6.Перед кореневим ф пишеться префікс с-.
7.Виступає головним членом односкладного простого речення.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Від поданих дієслів у неозначеній формі утворіть слова
у безособовій формі.
Зразок: Розказати — розказано, пройти — пройдено.
162
Усі види мовного розбору
І варіант
Написати, сказати, сформувати, проаналізувати, обговорити,
дослідити, розгорнути, скласти, заявляти, охопити, прожити,
прочитати, переглянути, обґрунтувати.
ІІ варіант
Розглянути, кликати, скосити, створити, скоїти, виконати,
з’ясувати, визначити, оформлювати, подавати, наповнити, покинути, опублікувати, оцінити.
Вправа 2
Від поданих дієслів у неозначеній формі за допомогою префіксів чи суфіксів утворіть дієслова неозначеної форми так, щоб вони
мали іншу видову форму. Визначте вид твірного і похідного слова.
Зразок: розглядати (недоконаний вид) — розглянути (доконаний вид).
І варіант
Дослідити, обґрунтувати, малювати, мовити, любити, пекти,
горіти, з’ясувати, змінити, йти, ходити, звертатися, використати,
застосувати, вжити.
ІІ варіант
Казати, довести, писати, прийняти, цідити, брати, прийняти,
прибрати, ділити, різати, ходити, виявити, забезпечити, змінити,
плакати.
Вправа 3
Із поданих речень випишіть незмінні форми дієслів. Виконайте їх повний морфологічний аналіз.
І варіант
1. У ході проведення детального аналізу Національного переліку було виявлено, що експерти України до основних лікарських
засобів віднесли практично усі ефективні сучасні лікарські засоби
(Л. Галій). 2. Основним критерієм гарантованого обсягу забезпечення населення лікарськими засобами доцільно вважати показник доступності основних лікарських засобів (Л. Галій). 3. Отримані результати опитування можна оцінити як неоднозначні
і навіть суперечливі (Л. Галій). 4. Твори Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії
(окремими книжками), США, Швеції, Росії‚ Австрії (окремими
публікаціями) (З журналу).
5. Колись я покинути мушу
Кохану свою Україну.
(М. Луків)
Морфологічний аналіз незмінних форм дієслова
163
6. Скажу їм, що зміни невтішні
І нічим хвалитися, браття,
Нещастя нові та колишні
Над краєм висять як прокляття.
(М. Луків)
7. Ми тут зросли. Пізнати нам дано,
як гола павіть б’ється у вікно,
як перший промінь в’ється по гардині.
(Ю. Андрухович)
8. Ще живе тісна голярня, ще бринить мінорна школа,
ще літають луни шевських і ковальських причандаль,
та пора звільнити простір, увійти в первинні кола,
і згортаються перила, ніби спалена спіраль.
(Ю. Андрухович)
9. І ніби хтось шепче: усе це пусте,
От дай тільки Боже заснути…
(О. Забужко)
10. Та через гони літ, на повороті,
Благатимеш у долі лиш одно:
Дощем навшпиньках увійти в ворота
І — пошепки — поплакати в вікно…
(О. Забужко)
11. Час минав, і став помалу
Рiдний степ вiн забувати,
Край чужий, чужi звичаї
Як за рiднi уважати.
(М. Вороний)
12. Далеч осінню дощами розмито,
Хилиться сад за вікном сумовито,
Ледве тріпоче вогонь у каміні,
Спить собі кіт на руках господині,
Цокають ходики, радіо грає,
Ще одна осінь повільно минає.
(М. Луків)
ІІ варіант
1. 1940 року в її домі було організовано музей Івана Франка
(Р. Горак). 2. Змалку нам прищеплювали любов до природи, дано
пізнати її красу і таємну силу, любити звірят, мати співчуття
до слабких і немічних, любити свій народ, свою країну (Р. Горак).
3. В доповіді було сказано, що хворів Франко ревматоїдним артритом варіанта Рейтера (Р. Горак). 4. Не вперше руйновано Січ
Запорозьку: руйнували її й татари, й турки, й москалі, а вона
164
Усі види мовного розбору
знову вставала, бо жива була душа козацька… (А. Кащенко).
5. Не боліло б моє серце, коли б я знав, що Січ зруйновано після
того, як залито кров’ю її шанці… (А. Кащенко). 6. Так-то старому швидко й дiйти! Iде i, бачить, усе на однiм мiсцi; стане
поспiшать — задихається, ноги спотикаються, зовсiм хоч впасти
(Г. Квітка-Основ’яненко). 7. Донька лісового радника висловлювала думку, щоби жінкам було вільно ходити в університети, там
нарівні з мужчиною набувати освіту; в житті самій удержуватися, не ждати лише подружжя, котре сталося простим прибіжищем проти голоду й холоду! (О. Кобилянська). 8. Я ще не їздила
самостiйно, але на права здала. Ми з Петром надумали купити
машину (О. Коломієць). 9. Пане президент, обiд подано (О. Коломієць). 10. А він боявся впасти на юрму (Л. Костенко). 11. Щоб
так шукати, і за цілий вік — лише ази! — ні грана досконалості
(Л. Костенко). 12. Не дано жабі хвоста, а то б усю траву витолочила (З усної народної творчості).
Морфологічний аналіз особливих форм дієслова
165
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
ОСОБЛИВИХ ФОРМ ДІЄСЛОВА
Методичний коментар до морфологічного
аналізу дієприкметника
Алгоритм морфологічного аналізу дієприкметника
1.Словоформа у реченні.
2.Початкова форма.
3.Питання дієприкметника.
4.Дієслівна форма.
5.Стан (пасивний чи активний).
6.Час (теперішній, минулий).
7.Вид (доконаний, недоконаний).
8.Рід, число, відмінок.
9.Спосіб творення.
10.Особливості правопису.
11.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.Дієприкметник слід виписувати разом з іменником, який характеризує, або з дієсловом-зв’язкою, яке вказує на час.
2.Початковою формою дієприкметника є форма чоловічого роду
називного відмінка однини.
3.При визначенні стану і часу дієслова слід враховувати, що
в українській мові дієприкметники активного стану можуть
мати форму теперішнього (палюче сонце) і минулого часу
(згірклий, посивілий), а дієприкметники пасивного стану —
тільки форму минулого часу (переконаний, обґрунтований,
досліджений).
4.При з’ясуванні виду дієприкметника необхідно пам’ятати, що
вид дієприкметника буде таким самим, як і вид дієслова, від
якого він утворений: написати — написаний (доконаний),
писати — писаний (недоконаний).
5.Визначаючи синтаксичну роль дієприкметника; зверніть увагу
на те, що ця дієслівна форма може виконувати функції таких
членів речення:
Усі види мовного розбору
166
підмета: Визволені пам’ятають своїх визволителів.
частини складеного іменного присудка: «Лишайтесь щасливі», — і стала замисленим полем… (Б. Олійник).
додатку: Переможених не завжди милують (З усного мовлення).
означення: І кришиться небо від зойків згорьованих: «Сину-у!..»
(Б. Олійник).
Зразки морфологічного
аналізу дієприкметника
На хмелі замішаний, видме груди,
Зарум’янілий, круглий на вид.
(І. Драч)
Зразок 1
Морфологічний аналіз дієприкметника замішаний.
1.Словоформа у реченні: замішаний.
2.Початкова форма: замішаний.
3.Відповідає на питання який?
4.Особлива дієслівна форма — дієприкметник.
5.Пасивний стан.
6.Минулий час.
7.Доконаний вид.
8.Чоловічий рід, однина, називний відмінок.
9.Дієприкметник замішаний утворився від дієслова замісити
за допомогою суфікса -ан-. Спосіб творення — морфологічний,
суфіксальний.
10.У суфіксі дієприкметника подвоєння не відбувається.
11.У реченні виступає означенням у складі дієприкметникового
звороту.
Зразок 2
Морфологічний аналіз дієприкметника зарум’янілий.
1.Словоформа у реченні: зарум’янілий.
2.Початкова форма: зарум’янілий.
3.Відповідає на питання який?
4.Особлива форма дієслова — дієприкметник.
5.Активний стан.
6.Минулий час.
7.Доконаний вид.
8.Чоловічий рід, однина, називний відмінок.
Морфологічний аналіз особливих форм дієслова
167
9.Дієприкметник зарум’янілий утворився від дієслова зарум’яніти за допомогою суфікса -л-. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
10.Слово пишеться з апострофом після букви м перед буквою я.
11.У реченні виступає відокремленим означенням.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
(Л. Костенко)
Зразок 3
Морфологічний аналіз дієприкметника написаний.
1.Словоформа у реченні: (вірш) написаний.
2.Початкова форма: написаний.
3.Відповідає на питання який?
4.Особлива дієслівна форма — дієприкметник.
5.Пасивний стан.
6.Минулий час.
7.Доконаний вид.
8.Чоловічий рід, однина, називний відмінок.
9.Дієприкметник написаний утворився від дієслова написати
шляхом приєднання суфікса -н-. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
10.У суфіксі дієприкметника подвоєння не відбувається.
11.У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.
Зразок 4
Морфологічний аналіз дієприкметника вбите.
1.Словоформа у реченні: (дитинство) вбите.
2.Початкова форма: вбитий.
3.Відповідає на питання яке?
4.Особлива дієслівна форма — дієприкметник.
5.Пасивний стан.
6.Минулий час.
7.Доконаний вид.
8.Середній рід, однина, називний відмінок.
9.Дієприкметник вбите утворився від дієслова вбити за допомогою суфікса -т-. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
10.У суфіксі дієприкметника подвоєння не відбувається.
11.У реченні виступає означенням у складі дієприкметникового
звороту.
168
Усі види мовного розбору
Методичний коментар до морфологічного
аналізу дієприслівника
Алгоритм морфологічного аналізу дієприслівника
1.Словоформа у реченні.
2.Питання дієприслівника.
3.Дієслівна форма.
4.Час (теперішній, минулий).
5.Вид (доконаний чи недоконаний).
6.Особливості творення.
7.Особливості правопису.
8.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.Виписуючи дієприслівник для аналізу, слід враховувати, що
він може бути одиничним, а може входити до складу дієприслівникового звороту.
2.При з’ясуванні виду дієприслівника необхідно пам’ятати, що
вид дієприслівника буде таким самим, як і вид дієслова, від
якого він утворений: написати — написавши (доконаний),
писати — пишучи (недоконаний).
3.У кінці дієприслівникових суфіксів завжди пишеться літера
и: перетворюючи, збалансувавши.
4.Визначаючи синтаксичну роль дієприслівника зверніть увагу
на те, що ця дієслівна форма виконує функцію обставини: Так,
щоб тремтіли зірки, плачучи в небесах (Д. Павличко).
Зразки морфологічного аналізу дієприслівника
Запрягши сонце до теліги,
Назустріч виїду весні.
(Б.-І. Антонич)
Зразок 1
Морфологічний аналіз дієприслівника запрягши.
1.Словоформа у реченні: запрягши.
2.Відповідає на питання що зробивши?
3.Дієслівна форма: особлива форма дієслова — дієприслівник.
4.Минулий час.
5.Доконаний вид.
6.Дієприслівник запрягши утворився від дієслова запрягти
за допомогою суфікса -ши. Спосіб творення — морфологічний,
суфіксальний.
Морфологічний аналіз особливих форм дієслова
169
7.У суфіксі дієприслівника пишеться буква и.
8.У реченні виступає обставиною у складі дієприслівникового
звороту.
Від нього грози, пролітаючи над містом, плачуть… (П. Тичина).
Зразок 2
Морфологічний аналіз дієприслівника пролітаючи.
1.Словоформа у реченні: пролітаючи.
2.Відповідає на питання що роблячи?
3.Дієслівна форма: особлива форма дієслова — дієприслівник.
4.Теперішній час.
5.Недоконаний вид.
6.Дієприслівник пролітаючи утворився від дієслова пролітати
за допомогою суфікса -ючи. Спосіб творення — морфологічний, суфіксальний.
7.У суфіксі дієприслівника пишеться буква и.
8.У реченні виступає обставиною у складі дієприслівникового
звороту.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Випишіть із поданих речень дієприкметники та дієприслівники, згрупувавши їх за відповідними морфологічними ознаками.
Виділіть дієприкметникові і дієприслівникові суфікси.
І варіант
1. Ненавидів ту жінку, ще не бачивши, коли ж побачив, то
зненавидів до могили. Невисока чорнява жіночка, з ляскучим голосом, уся обнизана коштовностями, говорячи, всьорбувала в себе
повітря аж приахкуючи, так ніби намірялася ковтнути тебе, і Генріх, хоч який був упосліджений і хоч як залежав од Матільди,
з огидою подумав, що не хотів би бути всьорбнутий оцією коротконіжкою, яка нагадувала маленького собачку (П. Загребельний).
2. Була одягнена в темний плащ, голову завила в чорну хустку,
а під пахою держала грубий звій нот. Здавалось, що ступає дуже
неохотно, однак побачивши радника і зламану матір, в одну мить
усе зрозуміла і приступила ближче (О. Кобилянська) 3. Коли
й написано, що Святослав сплодив сина з рабинею Малушею, то
не вбачалося в тім нічого образливого, бо ж відомо було всім, кому
Усі види мовного розбору
170
треба: рабиня та — з князівського роду, донька древлянського
князя Мала, упокореного нещадно-мстивою княгинею Ольгою,
яка відторгнула Мала від його питомих Дерев і, полонивши, замкнула доживати вік свій у Любочі — мовби й князь і водночас
раб, а донька, виходить, рабиня (П. Загребельний).
4. І хоча все золото світу не варте твого мізинця
і тільки для тебе жовто горять сьогодні сади
губи твої холодні наче прозорі вінця
яких ніхто не торкався прагнучи світла й води
губи твої неспиті а все ж таємниця квітки
сповита в них і забута допоки живеш сама.
(Ю. Андрухович)
5. Трусивсь юродивий у рам’ї й присохлому струп’ї
і щось мускотав про козацтво, наставивши жменю суху.
(О. Забужко)
6. В два яруси вмостилися квапливо —
До грона гроно стрижених голів —
І в забутті крізь дим локомотива
Стривожено дивилися на Львів.
(І. Гнатюк)
ІІ варіант
1. Зникали сили, тижні і вокзали,
Ніхто не знав, куди нас завезуть,—
Ми, як поліна в штабелі, лежали,
На дні і ночі міряючи путь.
(І. Гнатюк)
2. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань «Собору» твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років (І. Бокий). 3. Опівночі,
після того, як промчить, прошурхоче велосипедами нічна зміна
у бік заводів; і, зморена денними клопотами, Зачіплянка нарешті
поринає в сон, і висне над нею з просторів неба місяць зеленорогий, собор стоїть над селище в задумі один серед тиші, серед світлої акацієвої ночі, що більше навіть не на ніч схожа, а на якусь,
сказати б, антиніч (О. Гончар). 4. Ні в 1926, ні в 1936 році, коли
святкували річниці смерті Франка, до Ольги не зверталися, щоб
вона написала спогади про Франка, про того, з ким йшла ціле
життя, розділяючи його болі і муку, її ніби не існувало (Р. Горак).
5. Ольга з підозрінням ставилася до майстрів і в приступах хвороби розганяла їх, зупиняючи тим самим будівництво (Р. Горак).
6. Попереду неї врубувався у щільні ряди степовиків невисокий
Морфологічний аналіз особливих форм дієслова
171
дужак в обшмугляній лисячій шапці, а поряд із ним завзято орудував мечем червонолиций рудоволосий кремезняк, на шоломі
якого тріпотів червоний ялівець (Р. Іванченко).
Вправа 2
Від наведених дієслів утворіть усі можливі форми: а) дієприкметників; б) дієприслівників.
І варіант
Дякувати, дозволити, запросити, групувати, зупинити, зупинятися, придбати, купувати, закрити, зачинити, вирости, садити.
ІІ варіант
Сидіти, прагнути, торкатися, сповивати, колисати, гойдатися,
прожити, приходити, літати, летіти, бачити, слухати, почути,
хрестити.
Вправа 3
Із пропонованих речень випишіть дієприкметники. Виконайте
їх повний морфологічний розбір.
І варіант
1. Мрії гасли, як зорі, зломились напружені крила,
І, мов нагла мара, мені світ весь од сонця закрила
Неминуча мета.
(М. Вороний)
2. Люди, будьте щасливі, щедрот вам небачених…
(Ю. Андрухович)
3. Мої пісні — над річкою часу калиновий міст,
я — закоханий в життя поганин.
(Б.-І. Антонич)
4. Ой Маріє! Ой вийди, поглянь:
Від любові і ніжності п’яний,
Хто це там, оповитий в туман,
Заховався за сиві каштани?
(М. Луків)
5. Малинові дзвони на лаврській горі,
Церков позолочені бані.
(М. Луків)
6. А проте, скільки б не порпалася в пам’яті, Дарка ніколи
не могла знайти там уперше побачену Ленцю (О. Забужко).
ІІ варіант
1. Вона тут незвичайна, ця антиніч, вона мовби зачаклована
видивом собору, заслухана німої музики його округлих, гармо-
172
Усі види мовного розбору
нійно поєднаних бань, наростаючих ярусів, його співучих ліній
(О. Гончар). 2. Аскольд лише посміхався примруженими очима
(Р. Іванченко). 3. Ні розважлива княгиня Грізельда, ні двірські
веселощі, ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів —
ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Я. Качура). 4. Князь Ярема стояв біля вікна, глибоко замислившись,
коли до княжої світлиці ввели Богуна, міцно зв’язаного сирівцями (Я. Качура). 5. Завідуючий кафедрою об одинадцятій годині
розпочав засідання (З усного мовлення). 6. У змоклому одязі було
холодно і неприємно (З усного мовлення).
Вправа 4
Із поданих речень випишіть дієприслівники. Виконайте їх повний морфологічний аналіз.
І варіант
1. І розпачливі чайки тужливо ячать,
Поминаючи долі і душі хрещені.
(М. Луків)
2. І виспівав тебе, омивши серце кров’ю,
Потоком сліз.
(М. Вороний)
3. А як все те не поможе,
Дай йому євшану-зiлля,
Щоб, понюхавши, згадав він
Степу рiдного привiлля!
(М. Вороний)
4. І так чатую, дерев’яне
своє крило відклавши вбік.
(Ю. Андрухович)
5. Я з тих домів, що мітила Чума —
Вельможна пані у кибалці білій,
Нічним повозом їдучи крізь місто
І смолоскипом кіптяві хрести
Черкаючи на брамах і одвірках, —
І віддалялись повіз і огонь.
(О. Забужко)
6. І тримає в собі цих легких полонянок,
що мов сірі гілки виростають з машини,—
щось літало над ними, в’язке, як серпанок,
перетнувши повітря, мов тіло пташине,
щось крутилося тут, безпорадне й крилате!..
(Ю. Андрухович)
Морфологічний аналіз особливих форм дієслова
173
ІІ варіант
1. У кав’ярні внизу Прорізної (з лівого боку)
чекає вогненний янгол, сховавши крила
під попілавий плащ; замовляє вже шосту каву.
(О. Забужко)
2. І, взявшись під руки, як в сонній замрії,
Я в довгій колоні з роботи іду.
(І. Гнатюк)
3. Ключ від мого покою забираю з собою, бо, правдоподібно,
забавлюсь довше, а, повернувшись, не хотіла б я нікого будити
(О. Кобилянська). 4. Орлик подався назад, зачиняючи двері за собою (Б. Лепкий). 5. Гетьманові було того забагато. В нім накипіла
злість ще зранку, розмова зі старшинами долила оливи до вогню,
так тепер він, не витримавши, й відповів: «Це, князю, ти, а це я»
(Б. Лепкий). 6. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих,
твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи
не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховано прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам’ятства, звироднілого кар’єризму і браконьєрства (І. Бокий).
Матеріал для довідок
Морфологічні ознаки дієприкметника
намальований
Жіночий
намальована
Число
Середній
Однина
Множина
Стан
Чоловічий
Процесуальні
(від дієслова)
намальоване
згорнутий
згорнуті
Активний
об’єкт сам
виконує
дію
потемнілий,
пишучий
Пасивний
дію виконують над
об’єктом
замкнений,
писаний,
палений
Теперішній
стоячий,
люблячий
Минулий
зжовклий,
молотий,
мелений
Час
Рід
Означальні
(від прикметника)
Усі види мовного розбору
174
Морфологічні ознаки дієприкметника
Процесуальні
(від дієслова)
Називний
згірклий
Родовий
згірклого
Давальний
згірклому
Знахідний
згірклий
Орудний
згірклим
Місцевий
Доконаний
Вид
Відмінок
Означальні
(від прикметника)
(на) згірклому
Недоконаний
згорілий,
списаний,
змелений,
проколений
стоячий,
пишучий,
писаний,
колений
Творення дієприкметників активного стану
Теперішній час
Дієслово І дієвідміни ІІІ особи
множини + суфікс -уч- (-юч-)
Дієслово ІІ дієвідміни ІІІ особи
множини + суфікс -ач- (-яч-)
знеболюють — знеболюючий
дрижать — дрижачий
Минулий час
Дієслово першої або другої дієвідміни + суфікс -лпосивіти — посивілий, змарніти — змарнілий
Творення дієприкметників пасивного стану
Минулий час
Дієслово першої або другої дієвідміни + суфікс
-нвитримати —
витриманий,
блокувати —
блокований
-ензробити —
зроблений,
відновити —
відновлений
-єнскоїти —
скоєний,
напоїти —
напоєний
-твимити —
вимитий,
молоти —
молотий
Морфологічний аналіз особливих форм дієслова
175
Морфологічні ознаки дієприслівника
Означальні (від прислівника)
Незмінюваність
йдучи, говорячи, прийшовши, поєднавши
Процесуальні (від дієслова)
Час
Теперішній
Минулий
Доконаний
Вид
Недоконаний
пишучи, несучи, говорячи, стоячи
писавши, нісши, говоривши, стоявши
намалювавши, принісши, зробивши
малювавши, малюючи, нісши, несучи,
робивши, роблячи, писавши, пишучи
Творення дієприслівників теперішнього часу
Дієслово теперішнього часу І дієвідміни + суфікс -учи (-ючи)
дієслово теперішнього часу ІІ дієвідміни + суфікс -ачи (-ячи)
знеболюють — знеболюючи,
функціонувати — функціонуючи
дрижать — дрижачи, говорити —
говорячи
Творення дієприслівників минулого часу
Дієслово минулого часу чоловічого роду першої або другої дієвідміни
+ суфікс -ши
біг — бігши, привіз — привізши
Усі види мовного розбору
176
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИСЛІВНИКА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу прислівника
1.Словоформа у реченні.
2.Питання прислівника.
3.Розряд за значенням.
4.Початкова форма (для якісно-означальних).
5.Ступінь порівняння (для якісно-означальних).
6.Спосіб творення (від якої частини мови утворений).
7.Особливості правопису.
8.Синтаксична роль у реченні.
Зверніть увагу
1.При визначенні прислівника для аналізу можуть виникнути
труднощі, оскільки в мові поширене явище омонімії цієї частини мови з іншими; порівняйте: прислівник і прийменникова
форма непрямих відмінків іменника вивчив напам’ять — подарував на пам’ять; відійшов убік — ударив у бік.
2.Початкова форма визначається тільки для якісно-означальних
прислівників.
3.Ступені порівняння мають тільки якісно-означальні прислівники, оскільки вони утворені від якісних прикметників, яким
притаманне вираження якості більшою чи меншою мірою.
3.Визначаючи синтаксичну роль, слід враховувати, що у реченні
прислівник може виконувати функції:
підмета: Батькове «погано» краяло серце.
неузгодженого означення: Стежина ліворуч вела до рідної
домівки.
обставини: Десь збоку вогко підпадьомкає перепел, бренькнула
в житі срібна струна цвіркуна (М. Коцюбинський).
головного члена безособового речення: Собакам душно… Всі
тільки дихаєм. Тихо (М. Коцюбинський).
Зразок морфологічного аналізу прислівника
Внизу —
Дніпро торкає струни.
(П. Тичина)
Морфологічний аналіз прислівника
177
Зразок 1
Морфологічний аналіз прислівника внизу.
1.Словоформа у реченні: внизу.
2.Відповідає на питання де?
3.Розряд за значенням: обставинний; прислівник місця.
4.Початкова форма не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.
5.Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований
прислівник не належить до якісно-означальних.
6.Прислівник внизу утворився шляхом поєднання прийменника
з іменником (в низу).
7.Прислівник пишеться разом; ненаголошений и в першому
складі перевіряється спільнокореневим словом низ.
8.У реченні виступає обставиною місця.
От! І не треба ніяких слів! —
Я мовчанням вщерть зголоднів.
(Є. Плужник)
Зразок 2
Морфологічний аналіз прислівника вщерть.
1.Словоформа у реченні: вщерть.
2.Відповідає на питання якою мірою?
3.Розряд за значенням: означальний; кількісно-означальний.
4.Початкова форма не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.
5.Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований
прислівник не належить до якісно-означальних.
6.Прислівник успадкований сучасною українською мовою із попередніх етапів її розвитку.
7.Прислівник пишеться разом.
8.У реченні виступає обставиною.
Не схибить куля — не стогнатимуть довго (Є. Плужник).
Зразок 3
Морфологічний аналіз прислівника довго.
1.Словоформа у реченні: довго.
2.Відповідає на питання як?
3.Розряд за значенням: означальний; якісно-означальний.
4.Початкова форма: довго.
5.Початкова форма.
6.Прислівник довго утворився від прикметника довгий за допомогою прислівникового суфікса -о.
Усі види мовного розбору
178
7.Немає особливостей правопису.
8.У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.
— Бо ось вірю: зросту колись (Є. Плужник).
Зразок 4
Морфологічний аналіз прислівника колись.
1.Словоформа у реченні: колись.
2.Відповідає на питання коли?
3.Розряд за значенням: обставинний; прислівник часу.
4.Початкова форма не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.
5.Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований
прислівник не належить до якісно-означальних.
6.Прислівник колись утворився шляхом приєднання до прислівника коли частки -сь.
7.Прислівник пишеться разом; у кінці слова пишеться м’який
знак.
8.У реченні виступає обставиною часу.
Ще є веселий дроворуб,
веде з життям невпинно рукопашний бій…
(Б.-І. Антонич)
Зразок 5
Морфологічний аналіз прислівника невпинно.
1.Словоформа у реченні: невпинно.
2.Відповідає на питання як?
3.Розряд за значенням: означальний; прислівник способу дії.
4.Початкова форма не визначається, оскільки аналізований прислівник не належить до якісно-означальних.
5.Ступінь порівняння не визначається, оскільки аналізований
прислівник не належить до якісно-означальних.
6.Прислівник невпинно утворився від прикметника невпинний
шляхом додавання прислівникового суфікса -о.
7.Прислівник пишеться разом; у суфіксі пишеться дві букви н.
8.У реченні виступає обставиною способу дії.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Від поданих слів утворіть прислівники. Визначте спосіб їх творення.
Морфологічний аналіз прислівника
179
І варіант
Три, твій, легкий, перший, мовчати, гора, батьківський, твердий, синівський.
ІІ варіант
Важкий, мій, низ, новий, влада, складний, свій, детальний,
два, півнячий.
Вправа 2
Із поданих речень випишіть прислівники, визначте їхній розряд за значенням.
І варіант
1. Тікай сам. Як-не-як, а самому тобі буде легше (М. Вінграновський). 2. Тоді змій плавно й легко здіймається вгору (В. Винниченко). 3. Сиджу, зігнувшись над своєю торбою-мандрівницею, похапцем різне паперове шмаття в дорогу переглядаю, читаю давнє
дрібне писання,— суворо шелестять у руках папери, ніби псалтир
над мертвим (С. Васильченко). 4. Лише коли застугонить увесь
берег і почне від ударів здригатися вночі наш будинок, а вранці
побачиш, як все узбережжя кипить білопінними бурунами, вирує і аж сліпить, і вали; накочуючись, з розгону розбивають себе
об груддя бетону, і стріляють бризки та водяна пороша аж до нас,
на другий поверх, — отоді повіриш! (О. Гончар). 5. І справді, мідна
зозуля набралася духу і так славно утяла, як ото навесні в лузі,
коли чуємо її вперше: хочеш не хочеш, а мусиш лічити. Баба бачила, що всі тихесенько лічать (В. Земляк).
6.Очі дихають синню —
Густо сиплеться звідти
волошкова солона печаль.
(І. Драч)
ІІ варіант
1. Федькові досадно: дурні, хвіст короткий! (В. Винниченко).
2. За хатою недалеко — картопля, на пiдметi — коноплi (Остап
Вишня). 3. Сосні зробилося млосно (М. Вінграновський). 4. Дожидаємо вечора, а ввечері — на могилу. Ледве нам сяють місяцеві роги, тихо усе, — тільки ми співаємо, та десь млин меле, та
вода в береги плескає… (Марко Вовчок).
5. Воно з Шевченкового зору,
З очей Франка, Сковороди,
Що проводжають нас угору
В ранкову, у робочу пору
Щодня на подвиги-труди.
(П. Воронько)
180
Усі види мовного розбору
6. Виводиш гарно так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я…
(Л. Глібов)
Вправа 3
Із поданих прислівників випишіть тільки ті, що можуть мати
ступені порівняння. Утворіть усі можливі форми ступенів порівняння.
І варіант
Згорда, вдень, тяжко, надвечір, талановито, знадвору, суттєво, назавжди, щиро.
ІІ варіант
Актуально, безвісти, угору, охайно, спершу, пильно, праворуч, напоказ, спокійно.
Вправа 4
Виконайте повний морфологічний аналіз підкреслених прислівників.
І варіант
1. І тільки десь незнищима тая тривога вібрує уперто перед
загадковою перспективою, як перед завданням з багатьма невідомими (Іван Багряний). 2. Я рада би приглянутися кожній речі
до дна, я бажала би про все ясно думати, на все ясно дивитися, —
адже кожна проява має свої причини й наслідки, все підлягає
строгим законам, лише ми не дуже на це зважаємо (О. Кобилянська). 3. Воно на те й заходило спочатку (Л. Костенко).
4. На полях сторожкого сьогодні
Ми міцні і глибокі резерви.
(О. Ольжич)
5. Одвіку земля не зазнала-бо ця
Такого безкрайного вітру.
(О. Ольжич)
6. Але завтра спокійно встану,
Так, як завжди, без жодних змін,
І в життя, як в безжурний танок,
Увійду до нічних годин.
(О. Теліга)
ІІ варіант
1. Хлопці догадуються і прив’язують до хвоста ганчірку. Тоді
змій плавно й легко здіймається вгору. Приємно держати його!
(В. Винниченко). 2. Трiшки поссеш, трiшки поспиш — i ростеш
собi помаленьку (Остап Вишня). 3. По той бік води під скелею
Морфологічний аналіз прислівника
181
важко дихали високі БілАЗи (М. Вінграновський). 4. Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав… (Марко Вовчок).
5. Люблю я ліс.
Його по праву
Я і шаную, і люблю,
Вклоняюсь пишному гіллю,
Бо тричі щиро напоїв
Коріння буків і дубів
Своєю кров’ю молодою.
(П. Воронько)
6. Під гаєм в’ється річенька…
Як скло, вона блищить;
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.
(Л. Глібов)
Матеріал для довідок
Розряди прислівників за значенням
Означальні
ЯкісноПоходять від приозначальні кметників, вказують на якість
ознаки
як?
гарно, тихо,
спокійно,
складно
Кількісно- Характеризують
означальні дію, стан чи ознаку
з боку кількості та
міри вияву
скільки? як багато? якою мірою?
мало, багато,
дуже, чимало,
небагато,
чимало
Способу
дії
як? яким способом?
навпочіпки, пошепки, потихеньку
Вказують, яким
способом виконується дія чи виявляється ознака
Обставинні
Місця
Вказують на місце
або напрямок дії
де? куди?
звідки?
збоку, поблизу,
неподалік,
туди, назад,
уперед, навкруги
Часу
Означають час виконання дії
коли? доки?
відколи?
вчора, колись,
увечері, ніколи
Мети
Вказують на мету
дії
з якою метою?
для чого?
навмисно, наперекір
Причини
Називають причину
дії
чому? через
що? з якої причини?
згарячу, спересердя, зопалу
Усі види мовного розбору
182
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИЙМЕННИКА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу прийменника
1.Аналізоване слово.
2.Частина мови.
4.Група за будовою (простий, складний, складений).
5.Особливості правопису (для похідних прийменників).
6.З якою відмінковою формою вживається.
Зверніть увагу
1.Призначений для аналізу прийменник необхідно виписувати
у складі словосполучення.
2.При визначенні прийменника для аналізу слід розрізняти поєднання прийменників з іменниками та прислівники. Порівняйте: подарував на пам’ять — вивчив напам’ять, запросили на зустріч однокурсників — іду тобі назустріч, ступив
у слід великого звіра — довго дивився услід.
3.Прийменник — службова частина мови, яка не має морфологічних категорій і форм словозміни.
4.Для вторинних прийменників, які утворилися внаслідок переходу самостійної частини мови в розряд прийменників, слід
зазначати, від якої саме частини мови походить аналізоване
слово. Наприклад: кінець, коло — від іменників; уздовж, поблизу — від прислівників.
5.Для складених прийменників необхідно зазначати, шляхом поєднання яких слів (за їх належністю до частин мови) було утворене розглядуване слово.
6.При виконанні графічного розбору прийменник підкреслюється
разом з іменником у складі прийменниково-відмінкової форми:
Він сидів на своєму княжому місці,
вони стояли далеко від
.
. . . нього, стояли безладною мовчазною купою (П. Загребельний).
Зразок морфологічного аналізу прийменника
По безмежних просторах знайома путь… (Є. Плужник).
Зразок 1
Морфологічний аналіз прийменника по (просторах путь).
Морфологічний аналіз прийменника
183
1.Аналізоване слово: по.
2.Прийменник.
3.Група за походженням: первинний.
4.Група за будовою: простий.
5.Немає особливостей правопису.
6.Вживається з іменником у формі місцевого відмінка.
Так ніхто не кохав! Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
(В. Сосюра)
Зразок 2
Морфологічний аналіз прийменника через (тисячі літ).
1.Аналізоване слово: через.
2.Прийменник.
3.Група за походженням: первинний.
4.Група за будовою: простий.
5.У кінці слова пишеться буква з, оскільки оглушення при вимові на письмі не передається.
6.Вживається з іменником у формі знахідного відмінка.
Той садок, і закохані зори,
і огні з-під опущених вій.
(В. Сосюра)
Зразок 3
Морфологічний аналіз прийменника з-під (вій).
1.Аналізоване слово: з-під.
2.Прийменник.
3.Група за походженням: вторинний (утворений шляхом поєднання первинних прийменників з і під).
4.Група за будовою: складний.
5.Два прості прийменники, що складають цей складний, пишуться через дефіс.
6.Вживається з іменником у формі родового відмінка.
Встановлення ціни відповідно до названих факторів дає
можливість фірмі, яка випускає оригінальний лікарський препарат, якщо не монополізувати, то контролювати значну частину ринку певної фармакотерапевтичної групи і встановлювати на нього монопольно високу ціну (Л. Галій).
Зразок 4
Морфологічний аналіз прийменника відповідно до (факторів).
1.Аналізоване слово: відповідно до.
2.Прийменник.
Усі види мовного розбору
184
3.Група за походженням: вторинний (утворений шляхом поєднання прислівника відповідно і первинного прийменника до).
4.Група за будовою: складений.
5.Дві частини складеного прийменника пишуться окремо.
6.Вживається з іменником у формі родового відмінка.
Край села стояла маленька чепурненька хатинка, що потопала у яблуневому цвіті (З усного мовлення).
Зразок 5
Морфологічний аналіз прийменника (стояла) край (села).
1.Аналізоване слово: край.
2.Прийменник.
3.Група за походженням: вторинний (утворений унаслідок переходу іменника край у розряд прийменників).
4.Група за будовою: простий.
5.Немає особливостей правопису.
6.Вживається з іменником у формі родового відмінка.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Із поданих речень випишіть прийменники, згрупувавши їх:
а) за походженням (похідні, непохідні); б) за будовою (прості,
складні, складені). Визначте, з якою відмінковою формою іменника вживається кожен виписаний вами прийменник.
І варіант
1. Скоро зима забіліє снігами,
Вдарять морози, і вечорами
Довго світитися буде в світлиці,
І прилітатимуть зморені птиці
Мерзлу калину при ґанку клювати
І порятунку від стужі шукати.
(М. Луків)
2. Кличе вiн гудця до себе
I таку держить промову,
Що мов кров’ю з його серця
Слово точиться по слову.
(М. Вороний)
3. Там попід горою яром-долиною козаки йдуть (З усної народної творчості). 4. Тече вода з-під явора, та не витікає… (Т. Шевченко). 5. Прошу надати мені неоплачувану відпустку у зв’язку
Морфологічний аналіз прийменника
185
з сімейними обставинами (Із документа). 5. Наказ Міністерства
охорони здоров’я України № 146 від 23 жовтня 2001 року був
опублікований зі змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ України № 194 від 25 грудня 1992 року… (З газети).
ІІ варіант
1. Здіймусь понад воду і сушу,
У зоряні простори злину
І порох із крил своїх струшу
Під інопланетну калину.
(М. Луків)
2. В серпні не брали ми в руки серпи,
Бо руки тримали зброю,
Бо наші достиглі пшеничні степи
Були тоді полем бою.
(В. Бровченко)
3. З думи і билини,
Із вогню-калини,
З грому Перемоги
Виплива ріка.
(В. Василашко)
4. Без сонця жити я не хочу… (М. Семенко). 5. Обличчя — червоне, в ластовинні; у синіх очах, як скеля з-під води, виблискує
криця (С. Васильченко). 6. Хлопці живжиками просуваються поміж дорослими і безперестанку кричать дзвінкими, веселими голосами (В. Винниченко).
Вправа 2
Подані слова уведіть у речення так, щоб у першому реченні
вони вживалися як прийменники, а в другому — як прислівники
чи іменники з прийменниками.
І варіант
Близько, поряд, посеред, збоку, край, коло, кінець, попереду,
навколо.
ІІ варіант
Поруч, поблизу, неподалік, шляхом, упродовж, протягом.
Вправа 3
Перекладіть подані словосполучення українською мовою.
З’ясуйте відмінності у вживанні прийменників у російській та
українській мовах.
І варіант
По просьбе, по приказу, по указанию, принимать к сведению, пришло в голову, пришли в гости, в силу изложенного,
Усі види мовного розбору
186
с высоты своего опыта, у всех на виду, по общему мнению, в течение полугода, принимать во внимание, помочь в беде, бежать
от воспоминаний, близкий к обмороку, в кругу своих близких,
бросаться в глаза, бросаться в драку, при виде кого-то, в данный
момент, по обоюдному согласию, обратиться к другу, обратиться
с просьбой, оставить в покое, пасть в бою, падать от смеха, привести в негодность.
ІІ варіант
Отстраниться от дел, прийти к убеждению, освободить по собственному желанию, не по силам, по непредвиденным обстоятельствам, состоять в должности, по требованию, по семейным обстоятельствам, работа по совместительству, за отсутствием сведений,
поставить в пример, по поручению, по собственной инициативе,
назначить к рассмотрению, в знак согласия, с целью дальнейшего
сотрудничества, вне всякого сомнения.
Вправа 4
Виконайте повний морфологічний аналіз підкреслених слів.
І варіант
1. Рiдний степ — широкий, вiльний,
Пишнобарвний i квiтчастий —
Раптом став перед очима,
З ним i батенько нещасний!..
(М. Вороний)
2. Мандрувати тут у середньовіччя —
все одно, що за князем повзти обозом.
(Ю. Андрухович)
3. Вилітали орли
З-за крутої гори —
Заплакали молодії хлопці,
Сидячи в неволі.
(З усної народної творчості)
4. Ой, зацвіла рожа край вікна… (З усної народної творчості).
5. Відповідно до наказу ректора університету робочі дні, пропущені
через карантин, повинні бути відпрацьовані кожної суботи грудня
(З усного мовлення). 6. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям,
Андрій склав сесію на відмінно (З усного мовлення).
ІІ варіант
1. В час опівночі
В небі я бачу заплакані очі.
(М. Семенко)
Морфологічний аналіз прийменника
187
2. І, примруживши очко, намагається глянуть на сонце крізь
бублика рум’яного… (В. Бровченко). 3. Або забуде хто шапку в хаті
зняти,— він зразу видереться на лаву або на ослін, підбереться,
скине шапку й пучкою на образи покаже, мовлячи суворо: «Он
бач, що там таке!» (С. Васильченко). 4. Після вечері батько сів
край столу, схилився на руку, глянув на матір, на діти та й промовляє… (С. Васильченко). 5. Нехай думають, що я хочу коло берега походити (В. Винниченко). 6. Толя, притаївшись біля вікна,
дивиться на вулицю (В. Винниченко).
Матеріал для довідок
Розряди прийменників за походженням
в, на, до, від, у, при, з, за, над,
через, між, по
Первинні (непохідні)
край, круг, кінець, коло,
протягом, шляхом
Від іменників
Від прислівників
Вторинні
(похідні)
Від простих прийменників
Непохідні прийменники + відмінкова
форма іменника
Прислівник + непохідний прийменник
вздовж, посеред, вслід, всупереч,
близько, поруч, позад, осторонь,
поверх
з-за, поміж, понад
у зв’язку з
згідно з, залежно від,
відповідно до
Дієприкметник + непо- зважаючи на, враховуючи те
хідний прийменник
Розряди прийменників за будовою
Прості
у, в, над, край,
коло, мимо
Складні
із-за, з-попід,
поряд, довкола
Складені
відповідно до,
згідно з, у зв’язку з
Усі види мовного розбору
188
Використання прийменників
із відмінковими формами іменників
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний
Місцевий
без, біля, від, для,
до, з-за, з-під,
проти, коло, крім,
після, ради, серед,
вздовж, близько,
край, поміж, між,
проміж, за, з,
в (у), під, над
без поблажливості, біля будинку,
відійти від справ, придатний для
вживання, ввести до складу, з-під
землі дістати, коло тебе, крім
нього, після засідання, ради всього
святого, серед колег, отримали
близько п’яти тисяч прибутку,
проміж них, за царя Панька,
знімати з ефіру, уздовж річки
всупереч, навздогін, наперекір, напереріз, завдяки,
вслід, на противагу
завдяки їй, вслід подрузі, навздогін йому, на противагу сказаному,
всупереч бажанню, наперекір долі
крізь, повз, попри,
про, через, перед,
поза, на, о (об), понад, над, під, по,
з, за, між, в (у)
крізь сльози, через брак чогось,
покласти перед себе, заслуговує
на увагу, вдарити об землю,
йти по ліки, за будь-яку ціну,
між квіти, під ранок, ставити
в обов’язок
перед, поза, понад, над, під, з, за,
між, поміж (проміж)
обов’язки перед родиною, поза сумнівом, схилитися над столом, під
керівництвом, згідно з планом,
маркетолог за фахом, розмова між
друзями
при, на, о (об),
в (у), по
бути при матері, стоїть на палубі, перебувати у відпустці,
зустрінемося об одинадцятій,
чекаю тебе о другій годині,
на великому озері, взаємини
в сім’ї, їде по шосе
Морфологічний аналіз сполучника
189
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУЧНИКА
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу сполучника
1.Аналізоване слово.
2.Частина мови.
3.Розряд за синтаксичною функцією (1) сурядний, 2) підрядний).
4.Група за значенням (1) єднальний, протиставний, розділовий;
2) причини, мети, умови, допусту, часу, наслідку, з’ясувальний,
порівняльний).
5.Група за вживанням (одиничний, парний, повторюваний).
6.Група за походженням (первинний, вторинний).
7.Група за будовою (простий, складний, складений).
8.Особливості правопису.
Зверніть увагу
1.Сполучники виражають два типи синтаксичних відношень:
сурядність і підрядність.
2.Сполучники виступають не лише засобом вираження граматичного зв’язку між словами і реченнями, але й засобом вираження певних смислових відношень: сурядні: єднання, протиставлення, розділення; підрядні: причини, мети, умови,
допусту, часу, наслідку, з’ясувальний, порівняльний.
3.За вживанням сполучники поділяються на одиничні (а, але, й),
парні (якщо… то, тому… що) та повторювані (ні… ні, то… то).
4.За походженням сполучники розрізняються первинні (і, а, та,
але) та вторинні (неначебто, через те що, якщо).
5.Сполучники якщо, якби, якже, зате, проте слід відрізняти
від однозвучних із ними сполучень займенників і прислівників із частками б, би, ж, же, займенників із прийменниками
за, про.
Зразки морфологічного аналізу сполучників
Лобода-син був Володимиром Ізотовичем для цього кабінету,
а для Зачіплянки він і досі Володька, може, тому, що товариський, простий, до людей не гордий (О. Гончар).
190
Усі види мовного розбору
Зразок 1
Морфологічний аналіз сполучника а.
1.Аналізоване слово: а.
2.Сполучник.
3.Розряд за синтаксичною функцією: сурядний.
4.Група за значенням: протиставний.
5.Група за вживанням: одиничний.
6.Група за походженням: первинний.
7.Група за будовою: простий.
8.З іншими частинами мови пишеться окремо.
Зразок 2
Морфологічний аналіз сполучника і.
1.Аналізоване слово: і.
2.Сполучник.
3.Розряд за синтаксичною функцією: сурядний.
4.Група за значенням: єднальний.
5.Група за вживанням: одиничний.
6.Група за походженням: первинний.
7.Група за будовою: простий.
8.З іншими частинами мови пишеться окремо.
Зразок 3
Морфологічний аналіз сполучника тому, що.
1.Аналізоване слово: тому, що.
2.Сполучник.
3.Розряд за синтаксичною функцією: підрядний.
4.Група за значенням: причини.
5.Група за вживанням: парний.
6.Група за походженням: вторинний (поєднання вказівного займенника той у формі давального відмінка та первинного
сполучника що).
7.Група за будовою: складений.
8.Дві частини складеного сполучника пишуться окремо і розділяються комою.
…Такого не побачиш ніде: ні в ромейського, ні в германського
імператорів, ні в східних владик, ні в французького короля, ні в ярлів варязьких (П. Загребельний).
Зразок 4
Мофрологічний аналіз сполучника ні.., ні.., ні.., ні.., ні…
1.Аналізоване слово: ні.., ні.., ні.., ні…, ні…
2.Сполучник.
Морфологічний аналіз сполучника
191
3.Розряд за синтаксичною функцією: сурядний.
4.Група за значенням: єднальний.
5.Група за вживанням: повторюваний.
6.Група за походженням: вторинний (від частки ні).
7.Група за будовою: простий.
8.З іншими частинами мови пишеться окремо і відділяється
комою від попередньої частини речення з таким самим сполучником.
Але все це лиш промайнуло в голові Сивоока, висловити до ладу
цих думок він не міг, тому попхався на своє місце позаду інших,
понуро височів там, лихий не так на Міщила чи князя, як на себе
самого (П. Загребельний).
Зразок 5
Морфологічний аналіз сполучника тому.
1.Аналізоване слово: тому.
2.Сполучник.
3.Розряд за синтаксичною функцією: підрядний.
4.Група за значенням: наслідку.
5.Група за вживанням: одиничний.
6.Група за походженням: вторинний (походить від вказівного
займенника той у формі давального відмінка).
7.Група за будовою: простий.
8.З іншими частинами мови пишеться окремо.
Зразок 6
Морфологічний аналіз сполучника чи.
1.Аналізоване слово: сполучник чи.
2.Сполучник.
4.Розряд за синтаксичною функцією: сурядний.
4.Група за значенням: розділовий.
5.Група за вживанням: одиничний.
6.Група за походженням: первинний.
7.Група за будовою: простий.
8.З іншими частинами мови пишеться окремо.
Якби я втратив очі, Україно,
То зміг би жить, не бачачи ланів…
(Д. Павличко)
Зразок 7
Морфологічний аналіз сполучника якби, то.
1.Аналізоване слово: якби, то.
2.Сполучник.
Усі види мовного розбору
192
3.Розряд за синтаксичною функцією: підрядний.
4.Група за значенням: умови.
5.Група за вживанням: парний.
6.Група за походженням: вторинний (утворився поєднанням
складного сполучника якби і частки то).
7.Група за будовою: складений.
8.Дві частини складеного сполучника пишуться окремо.
Тренувальні вправи
Вправа 1
У пропонованому тексті виділіть сполучники. З’ясуйте, що
вони з’єднують і які смислові відношення виражають.
І варіант
1. Гей, снилося мені село весною,
Вінки садів, черемхи білі квіти,
І кучеряві верби над водою,
Що в тихі хвилі затопили віти.
(С. Чарнецький)
2. Розтанеш в димній сутіні вокзалу —
Але осяде в пам’яті, на дні,
Обличчя жінки, що тебе кохала,
І білий птах фіранки у вікні,
І тишина в ласкавих рукавичках,
І у плющі заплутаний балкон…
(О. Забужко)
3. За тридев’ять земель і тридесять морів,
Де гори й океан, туман і кипариси,
Де щогли кораблів і брязкіт якорів,
Де музика, вогні й фонтани, як в Парижі,—
Там є маленький парк і в ньому є кафе…
(М. Луків)
4. Прийшов я до тебе змарнілий та бідний,
Проте не чужий, але близький та рідний,
Тобі-бо віддавна я свій.
(М. Вороний)
5. Ми не витримували, зривалися з печі і кидалися до скрині,
яка слугувала у бабиній хаті ще й як стіл (П. Мельник). 6. Я одержав на занятті негативну оцінку, оскільки не підготував домашнього завдання (З усного мовлення).
Морфологічний аналіз сполучника
193
ІІ варіант
1. Спакував у кишеню речі, доброго костура в руки взяв — і,
як говорять, ноги на плечі та й пішов, куди знав (В. Симоненко).
2. Ви життя давали колоскові, щоб налився соком і зерном (М. Сингаївський). 3. Батько мій був паламарем у слободі, занедужав на сухоти і помер у молодому віці, лишивши п’ятеро дітей; то жили
вбого, а то стало ще гірше (М. Сиротюк). 4. Чули вони й голоси
ромеїв — крикливого пузатого начальника їхнього, якого бачили
вдень iз стiн, звичайних воїв, що, налягаючи з усiх сил, пiдтягали
тепер страхiтливi свої машини до ворiт города (С. Скляренко).
5. Очі в голуба були заплющені, боки то здіймалися, то западали
(Л. Смілянський).
6. Муза до мене прийшла на світанні —
В час, коли гаснули зорі останні.
(Я. Славутич)
Вправа 2
Із поданими словами складіть речення так, щоб у першому
реченні вони виступали сполучниками, а в другому — іншими
частинами мови.
Проте, зате, якби, якщо, щоб.
Вправа 3
Виділіть у поданих реченнях сполучники. Виконайте їх повний морфологічний аналіз.
І варіант
1. Потім побачив, що це не просто земля, а торф, з чорними
і білими шарами, на смак як вафля пісна, ні, трохи смачніша
(І. Багряний). 2. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся
на Федька: там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму
«закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою,
яку збирали з таким клопотом (В. Винниченко). 3. Він дивиться
на її великі ясні очі, в яких раптом мигнула лукава смішинка
(О. Іваненко). 4. Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то
неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє… Карпо
прикинув таке слівце, що батько перестав стругати і почав прислухатись (І. Нечуй-Левицький). 5. Об Різдві вона побачила, що
не тільки через зиму, а хоч би через святки перехопитись… (Панас Мирний).
6. «Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?
Хіба ж ти трясці захотів?
Усі види мовного розбору
194
Що заманулося, чого ти не попросиш,
Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,—
Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш,
Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш»,—
Так в клітці підлітка корив снігир старий.
(П. Гулак-Артемовський)
ІІ варіант
1. Усе прислухався, чи не поворухнеться його голуб (Л. Смілянський). 2. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же
в полі будуть двоє йти, але нас не буде (В. Сосюра). 3. Краяли
його тупицею, давили кліщами, та ще не роздавили,— ворушиться… допевнитись хоче, чи зникла надія, чи ще за хмарами
мріє? (М. Старицький).
4.Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
(В. Сосюра)
5.Так хочеться забутися на мить,
Повідкладати невідкладні справи
І тільки слухать, як цвіркун сюрчить
І як гойдає вітер квіти й трави.
(М. Луків)
6.А досвід собі лив, мов із цебра.
І дні, як шибка, все туманіли
мохом вільгости — о, доки?
(О. Забужко)
Матеріал для довідок
Розряди сполучників за значенням
Сурядності
Єднальні
Протиставні
Розділові
і, й, та (= і), не тільки, а й
а, але, та (= але), зате, проте, однак, все ж
або, чи, або… або, то… то, не то… не то,
чи то… чи то
Морфологічний аналіз сполучника
195
Розряди сполучників за значенням
Підрядності
коли, як, доки, поки, відтоді як, як тільки, перш ніж,
з того часу як
Часу
Причини
бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що,
оскільки, адже
Наслідку
тому, так що, так що аж, так що й
щоб, для того щоб, аби
Мети
хоч, дарма що, хай
Допусту
Порівняльні
як, немов, наче, неначе, немовбито, неначебто
Розряди сполучників за будовою
Прості
і, а, але, або, та, бо, чи
Складні
щоб, якщо, ніби, якби
Складені
тому що, через те що
Усі види мовного розбору
196
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТКИ
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу частки
1.Аналізоване слово.
2.Частина мови.
3.Розряд за функцією (1) фразові; 2) словотворчі; 3) формотворчі).
4.Група за значенням (1) смислові: вказівні, означальні, обмежувально-видільні, підсилювальні; 2) модальні, власне модальні, стверджувальні, заперечні, спонукальні, питальні;
3) емоційно-експресивні, емоційно-підсилювальні).
5.Група за будовою (проста, складна, складена).
6.Функція у реченні.
Зверніть увагу
1.При визначенні частки слід пам’ятати, що омонімічними
до часток можуть бути сполучники. Порівняйте: Ні тепла,
ні сонця я вже не дочекаюсь (сполучник ні завжди повторюваний) — У хаті ні душі (частка ні завжди одинична).
2.Частка не змінюється і не має морфологічних категорій.
3.При визначенні, до якої групи за значенням належить аналізована частка і яку функцію у реченні виконує, слід враховувати той конкретний смисловий відтінок, якого надає реченню частка.
4.Одна й та сама частка може виконувати різні смислові функції.
Зразки морфологічного аналізу частки
Баглаєві здається, що товариш його навмисно хизується
своїм практицизмом, бо хіба ж не природне у людини бажання
прозирнути за грань віків… (О. Гончар).
Зразок 1
Морфологічний аналіз частки хіба ж.
1.Аналізоване слово: хіба ж.
2.Частка.
Морфологічний аналіз частки
197
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: модальна; підгрупа за значенням: питальна.
5.Група за будовою: складена.
6.Надає реченню питального відтінку.
Бобренчиха ж та зацна удова,
нехай на Бога в горі упова…
(Л. Костенко)
Зразок 2
Морфологічний аналіз частки ж.
1.Аналізоване слово: ж.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: смислова; підгрупа за значенням: підсилювально-видільна.
5.Група за будовою: проста.
6.Підсилює звучання іменника Бобренчиха.
Зразок 3
Морфологічний аналіз частки нехай.
1.Аналізоване слово: нехай.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: модальна; підгрупа за значенням: спонукальна.
5.Група за будовою: складна (утворена шляхом поєднання двох
часток не і хай).
6.Виражає спонукання до дії особи, названої словом Бобренчиха.
У вас же он як гинуть козаки (Л. Костенко).
Зразок 4
Морфологічний аналіз частки же.
1.Аналізоване слово: же.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: смислова; підгрупа за значенням: підсилювально-видільна.
5.Група за будовою: проста.
6.Підсилює звучання займенника вас.
198
Усі види мовного розбору
Зразок 5
Морфологічний аналіз частки он як.
1.Аналізоване слово: он як.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: смислова; підгрупа за значенням: вказівна.
5.Група за будовою: складена.
6.Вказує на спосіб дії, вираженої дієсловом гинуть.
А я прийшла сюди аж з Балаклії,
хоч я людина вже не при здоров’ю.
(Л. Костенко)
Зразок 6
Морфологічний аналіз частки аж.
1.Аналізоване слово: аж.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: смислова; підгрупа за значенням: підсилювальна.
5.Група за будовою: проста.
6.Підсилює звучання обставини місця, вираженої іменником
із прийменником з Балаклії.
Зразок 7
Морфологічний аналіз частки хоч.
1.Аналізоване слово: хоч.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: смислова; підгрупа за значенням: обмежувально-видільна.
5.Група за будовою: проста.
6.Передає значення обмеження у дії, викладеної у першій частині речення.
Зразок 8
Морфологічний аналіз частки вже.
1.Аналізоване слово: вже.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: смислова; підгрупа за значенням: підсилювально-видільна.
Морфологічний аналіз частки
199
5.Група за будовою: проста.
6.Підсилює обмеження, дане часткою хоч, і звучання означення, вираженого іменником із прийменником і заперечною
часткою, не при здоров’ю.
Отож скажу відкрито і вселюдно (Л. Костенко).
Зразок 9
Морфологічний аналіз частки отож.
1.Аналізоване слово: отож.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: модальна; підгрупа за значенням: стверджувальна.
5.Група за будовою: складна (утворена шляхом поєднання вказівної частки ото зі словотворчою часткою ж).
6.Передає ствердження до дії, вираженої дієсловом скажу.
Хто має мисль яку-небудь одмінну,
нехай про це зголоситься суду.
(Л. Костенко)
Зразок 10
Морфологічний аналіз частки -небудь.
1.Аналізоване слово: -небудь.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: словотворча.
4.Група за значенням не виділяється.
5.Група за будовою: складна (утворена поєднанням двох часток
не і -будь).
6.Була використана для утворення неозначеного займенника
яка-небудь.
Та навпростець, в єдиний плиг, спрожогу,—
такого хлопця вдержати хіба?
(Л. Костенко)
Зразок 11
Морфологічний аналіз частки хіба.
1.Аналізоване слово: хіба.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: модальна; підгрупа за значенням: питальна.
Усі види мовного розбору
200
5.Група за будовою: проста.
6.Надає реченню питального відтінку.
Неси мене, коню…
коли б хоч не пізно…
(Л. Костенко)
Зразок 12
Морфологічний аналіз частки б.
1.Аналізоване слово: б.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: формотворча.
4.Група за значенням не виділяється.
5.Група за будовою: проста.
6.Була використана для надання реченню відтінку умовного
способу дії.
На матір схожа, тільки трохи вища (Л. Костенко).
Зразок 13
Морфологічний аналіз частки тільки.
1.Аналізоване слово: тільки.
2.Частка.
3.Розряд за функцією: фразова.
4.Група за значенням: смислова; підгрупа за значенням: обмежувально-видільна.
5.Група за будовою: проста.
6.Надає відтінку обмеження ознаки, описаної у першій частині
речення.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Виділіть у реченнях частки і визначте їх функції.
І варіант
1.Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря!
(Л. Костенко)
2. Ні, не туди вернеш. Ось я скажу! (О. Коломієць). 3. Питаю,
куди ж ви? (О. Коломієць). 4. «Авжеж!» — аж наїжачився малий
попутник (Є. Гуцало). 5. До півдня притомилися навіть ті, що
зранку бігли й пустували, мов діти, кого радісне відчуття волі
Морфологічний аналіз частки
201
несло в рідний край, наче на крилах (Ю. Мушкетик). 6. Вона ж,
взявши їхнє горе, вже сама чує, що от-от підкоситься на місці,
як стеблина (В. Барка).
ІІ варіант
1.Отак прохопиться — мов скрикне,—
А ти, рвонувшись, на льоту
Накинеш тканку слів на скрипку
(Так прикривають наготу)!
(О. Забужко).
2. Не побивайся-бо, голубко моя! 3. Та коли він — звірюка
такий, то я б йому очі видерла з лоба! (М. Старицький). 4. Ще
нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! (М. Семенко). 5. Та
заспокойся ж, я його покличу… (М. Старицький). 6. Тільки ти
до мене підійди, ти ж обіцяв (З усного мовлення).
Вправа 2
Із поданими словами складіть речення так, щоб у першому
реченні вони виконували функцію часток, а у другому — іншої
частини мови.
І варіант
Авжеж — а вже ж, ані — а ні, хтозна — хто зна, якби — як би.
ІІ варіант
Нібито — ніби то, щоб — що б, абиде — аби де, атож — а то ж.
Вправа 3
Запишіть слова відповідно до правил правопису.
І варіант
Що/ж/до, ад/же, не/мовбит/о, адже/ж, тільки/но, хоч/би,
ото/ж, тільки/що, неначе/б/то, тим/то, та/й, та/ж, так/що,
ніби/то, от/же, те/ж, як/би, як/що.
ІІ варіант
Аби/хто, біжи/бо, ані/трошечки, який/небудь, так/от, казна/
скільки, а/вжеж, що/сили, як/же, наче/б, ні/би, приїхав/таки,
а/тож, що/до, треба/таки, поки/що.
Вправа 4
Перекладіть пропоновані службові частини мови українською
мовою. Порівняйте їх правопис в обох мовах.
І варіант
Если бы, ибо, что ж, чего же, чтобы, что бы ни, как бы, так
как, только, лишь, кабы, якобы.
202
Усі види мовного розбору
ІІ варіант
О (чем-то), к (кому-либо), кто-нибудь, какой-либо, как-то, конечно же, где-то, кто-либо.
Вправа 5
Виконайте повний морфологічний аналіз виділених часток.
І варіант
1. О, ця свобода.
Що прийшла,
Летить на мене, як бджола
З жалом смертельним, але я
Вже не боюсь! О, це моя
Звитяга!
Отже, люто й зло
Вганяй своє тяжке жало!
(Д. Павличко)
2. Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
(Л. Костенко)
3. Ще не завжди у глибоких водах
Відшукаєш непорушне дно.
(О. Теліга)
4. У дорозі навіть голка важка (З усного мовлення). 5. «Розкажи, як бджоли танцюють»,— попросив, хоча з інтонації голосу
можна здогадатися, що він і сам бачив, як усе те відбувається,
а просить лише так… (Є. Гуцало). 6. «От ненаїда! От обжера!» —
нарікає Андрій (В. Барка).
ІІ варіант
1. …Але ж це — пастка, пастка, пастка!.. (О. Забужко). 2. Люди
ми сильні, молоді, сміливі — не боїмось нікого й бажаємо усім
добра (М. Семенко). 3. Навряд чи ми ще побачимося (З усного мовлення). 4. Хай же ясне сонце засіяє в блакитних небесах (З усного
мовлення). 5. Навіть в таку сумну хвилину я не можу залишитися з тобою (З усного мовлення).
6. Роби й роби.
Затерпла спина.
І вже не чую рук.
(П. Карманський)
Морфологічний аналіз частки
203
Матеріал для довідок
Розряди часток за будовою
Прості
Складні
Складені
Утворені з одного
слова
Утворені з кількох
слів; пишуться разом
Утворені з кількох слів; пишуться
окремо
ні, то, хай, хіба, чи,
лише
отож, атож, нехай,
аякже
хоч би, ще б пак
Розряди часток за функцією
Формотворчі
Словотворчі
Фразові
Творення різних граматичних форм
Творення неозначених і заперечних займенників, прислівників, сполучників
Вираження ставлення
мовця до змісту сказаного
хай, нехай, би, б
будь-, небудь-, казна-,
хтозна-, бозна-, аби-,
де-, -сь, не-, ні-, б,
би, же, ж, то-, от-,
таки-
якраз, справді, лише,
бодай, от, еге ж
Групи фразових часток за значенням
Смислові
Вказівні
Означальні
Обмежувально-видільні
Підсилювальні
Підсилювально-видільні
якраз, саме, справді, точно,
власне
ось, осьде, он, онде, от, оце, це,
оно
тільки, лише, хоч, навіть, хоча б
і, й, та (у ролі часток), навіть,
аж, ще, таки
таки, бодай, уже, ж, же, бо,
навіть
Усі види мовного розбору
204
Групи фразових часток за значенням
Модальні
Власне модальні
(сумнів, припущення, невпевненість)
Стверджувальні
Заперечні
Спонукальні
Питальні
навряд чи, ба, ну, чи не
так, еге ж, атож, аякже, авжеж
ні, не, ані
хай, нехай, ну, давай, бодай
невже, хіба
Емоційно-експресивні, емоційно-підсилювальні
як, який, що за, просто, адже, от уже, де там
Морфологічний аналіз вигуків
205
МОРФОЛОГІЧНИЙ
АНАЛІЗ ВИГУКІВ
Методичний коментар
Алгоритм морфологічного аналізу вигуків
1.Аналізоване слово.
2.Частина мови.
3.Розряд за значенням (емоційні, спонукальні, апелятивні, етикетні, звуконаслідування).
4.Група за походженням (питомі, запозичені).
5.Група за будовою (первинні, вторинні).
6.Роль у реченні, розділові знаки при них.
Зверніть увагу
1.Вигуки граматично не пов’язані з членами речення.
2.За своєю структурою вигуки морфологічно неподільні.
3.Вигуки не змінюються і не мають граматичних категорій.
4.Вигуки — це засіб формування і вираження різних емоційних реакцій мовців, значення підсилення, оцінювання, вищого ступеня вияву ознаки.
Зразки морфологічного аналізу вигуків
Ну, є ж про зраду там які статті? (Л. Костенко).
Зразок 1
Морфологічний аналіз вигука ну.
1.Аналізоване слово: ну.
2.Вигук.
3.Розряд за значенням: спонукальний.
4.Група за походженням: питомий.
5.Група за будовою: первинний.
6.Надає висловлюванню відтінку спонукання; стоїть на початку
речення і відділяється комою.
І потім, бачте, чутка є, ги-ги,
що свідок цей — особа зацікавлена.
(Л. Костенко)
Усі види мовного розбору
206
Зразок 2
Морфологічний аналіз вигука ги-ги.
1.Аналізоване слово: ги-ги.
2.Вигук.
3.Розряд за значенням: звуконаслідування.
4.Група за походженням: питомий.
5.Група за будовою: вторинний.
6.Надає висловлюванню відтінку іронічності; стоїть всередині
речення і відділяється комами з обох боків.
О, воістину час ратай (Є. Плужник).
Зразок 3
Морфологічний аналіз вигука о.
1.Аналізоване слово: о.
2.Вигук.
3.Розряд за значенням: емоційний.
4.Група за походженням: питомий.
5.Група за будовою: первинний.
6.Надає висловлюванню відтінку суб’єктивності сприйняття;
стоїть на початку речення і відділяється комою.
Ах, ця осінь! (Є. Плужник).
Зразок 4
Морфологічний аналіз вигука ах.
1.Аналізоване слово: ах.
2.Вигук.
3.Розряд за значенням: емоційний.
4.Група за походженням: питомий.
5.Група за будовою: первинний.
6.Надає висловлюванню відтінку суб’єктивності сприйняття;
стоїть на початку речення і відділяється комою.
Гей, ти, муко моя свята… (Є. Плужник).
Зразок 5
Морфологічний аналіз вигука гей.
1.Аналізоване слово: гей.
2.Вигук.
3.Розряд за значенням: спонукальний.
4.Група за походженням: питомий.
5.Група за будовою: первинний.
6.Надає висловлюванню відтінку спонукання; стоїть на початку
речення і відділяється комою.
Морфологічний аналіз вигуків
207
Цс-с… Чого? (М. Куліш).
Зразок 6
Морфологічний аналіз вигука цс-с.
1.Аналізоване слово: цс-с.
2.Вигук.
3.Розряд за значенням: спонукальний.
4.Група за походженням: питомий.
5.Група за будовою: первинний.
6.Надає висловлюванню відтінку спонукання; вжитий як окрема
конструкція.
Га, питаюсь, га? (М. Куліш).
Зразок 7
Морфологічний аналіз вигука га.
1.Аналізоване слово: га.
2.Частка.
3.Розряд за значенням: апелятивний.
4.Група за походженням: питомий.
5.Група за будовою: первинний.
6.Вживається замість звертання; стоїть на початку речення
і в кінці речення і в обох випадках відділяється комою.
Тренувальні вправи
Вправа 1
У пропонованих реченнях виділіть вигуки і з’ясуйте їх значення.
І варіант
1. А тепера я в тебе останню надію вложила,
О, не згасни, ти, світло безсонних ночей!
(Леся Українка)
2. Е, шкода, хлопці, сьогодня вечорниць у мене не буде!
(І. Карпенко-Карий). 3. Писни тiльки, пся крев… Зараз же давай алмаз. Ах ти, собако! Ми за цим алмазом два тижнi полюємо.
Ну! (І. Кочерга). 4. Гей до зброї! Бийте в дзвони! (О. Олесь). 5. Відкіля вони прийшли — товариші Жучки? Скільки їх вийшло? Га?
(М. Хвильовий). 6. Ах, облиште (М. Хвильовий).
ІІ варіант
1. Гнат. Не смійся! Не дратуй мене, бо так і тьопну! Дем’ян.
Тю! Чого ж ти на мене сердишся? Сердься на Варку, а мені подякуй (І. Карпенко-Карий). 2. Ой, зацвіла рожа край вікна…
Усі види мовного розбору
208
(З усної народної творчості). 3. Гайда на вулицю — вже дощ закінчився (З усного мовлення). 4. Ич який, марципани йому подавай
(З усного мовлення). 5. Алло, я вас слухаю (З усного мовлення).
6. Ох, і не стелися,
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі…
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці моїй!
(З усної народної творчості)
Вправа 2
Випишіть із художньої літератури або складіть самостійно
по п’ять речень, у яких вигуки вживалися б для вираження різних емоцій.
І варіант
Для вираження радості.
ІІ варіант
Для вираження здивування.
Вправа 3
Запишіть усі вигуки, які ви використовуєте у своєму мовленні.
З’ясуйте їх значення у кожній конкретній мовленнєвій ситуації.
Чи завжди вигуки однозначні? Свою думку доведіть.
Вправа 4
Виконайте повний морфологічний розбір вигуків.
І варіант
1. Ага, тебе тільки послухай (З усного мовлення). 2. Ану геть
звідсіля! (З усного мовлення). 3. Ой леле! — у матері син! (М. Вороний). 4. Фу, чорт, знову забив (М. Хвильовий). 5. «Кумедія, їйбогу»,— щиро, по-селянському сказав мені Фавст (Г. Косинка).
6. Ех, Конончук, Конончук! (Г. Косинка).
ІІ варіант
1. Ой матінко-пава,
Тепер я пропала,
Що ви мене туди дали,
Де я не бувала.
(З усної народної творчості)
2. О, Україно!
О, рідна Ненько!
Тобі вірненько
Присягнем.
(М. Вороний)
3.Ох, як те серце любило —
До нестерпучого болю!
(М. Вороний)
4. Гей, на степу густа трава, степом вітер віє,
Не по однім козаченьку стара неня мліє.
(М. Шашкевич)
Морфологічний аналіз вигуків
209
5. Їй-богу, не знаю (В. Симоненко). 6. Ой люлі, люлі, спи, моє
дитятко (З усної народної творчості).
Матеріал для довідок
Розряди вигуків за будовою
Первинні
Такі, що в сучасній мові не мають зв’язку з тими частинами
мови, від яких утворилися
ба, ага, фу, ох, ну,
тю, геть, ич
Вторинні
Такі, що співвідносяться з іншими частинами мови, від яких
вони утворилися
оце, ой нене, божебоже, рятуй, так
Розряди вигуків за походженням
Питомі
Запозичені
Давно засвоєні з інших мов або такі,
що сформувалися
в українській мові
ах, о (з індоєвропейської), ага
(з праслов’янської), ох (з давньоруської), цур, пек, тьфу, цить,
ач, ей
Засвоєні з інших
мов відносно недавно
ура (тур.), алло (англ.), браво
(італ.), марш (франц.), пас (франц.),
шабаш (давньоєвр.)
Розряди вигуків за значенням
Емоційні
Спонукальні
Апелятивні
Етикетні
Виражають почуття, переживання, фізичний і психічний
стан людини
ій, фе, ха, леле, о жах,
хвала, ет, ой
Виражають різні форми волеви- гайда, досить, баста,
явлення мовця (спонукання, на- цсс, геть
каз, заклик, заохочення до дії)
Виражають звертання мовця
до співрозмовника, щоб привернути його увагу
ей, агов, алло, ау, гей
Виражають привітання, подяку, привіт, смачного,
побажання, прохання, проїй-бо, дякую
щання, пробачення, божіння
Передають акустичне уявЗвуконаслілення мовця про звуки і шуми
дування
живої і неживої природи
тьох-тьох, ку-ку-рі-ку,
кахи-кахи, чух-чух-чух,
трах-та-тах, др-р-р
Усі види мовного розбору
210
СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Методичний коментар
Алгоритм синтаксичного аналізу словосполучення
1.Виділити словосполучення з речення.
2.Назвати головне і залежне слово, поставити питання.
3.Поставити словосполучення у початкову форму.
4.З’ясувати тип словосполучення за будовою.
5.Визначити вид словосполучення за головним словом.
6.Указати спосіб синтаксичного зв’язку і визначити формальні
засоби його вираження.
7.Накреслити схему-модель словосполучення.
Зверніть увагу
1.При виділенні словосполучення з речення слід пам’ятати, що
не кожне поєднання слів буде словосполученням. До словосполучень не належать:
поєднання слів самостійних частин мови із словами службових частин мови: на річці, через тебе, задля мене, коло броду,
хай прийде, нехай не зазіхає;
складена форма майбутнього часу дієслова: будемо вчитися;
буде писати; будуть тішитися;
складена форма вищого і найвищого ступеня порівняння
якісних прикметників і якісно-означальних прислівників:
більш моторний, найбільш складний, більш швидко, найбільш
тепло;
форма складеного іменного присудка: є ознакою, став старанним, буде веселим;
поєднання підмета і присудка: вони становлять граматичну
основу речення і не можуть перебувати у підрядному зв’язку;
зв’язок підмета і присудка називається координаційним:
Листя опадає. Мама приїхала. Бруньки набубнявіли.
2.За будовою (кількісним вираженням) словосполучення поділяються на непоширені (прості) і поширені (складні).
До складу непоширеного словосполучення входить два лексично повнозначні компоненти:
Синтаксичний аналіз словосполучення
211
два повнозначні слова: оригінальний твір, кущ калини, уникати розмови, ухилятися від відповіді;
повнозначне слово і складена форма другого повнозначного
компонента: більш відомий роман (складена форма вищого ступеня порівняння якісного прикметника відомий), буде писати
портрет (складена форма майбутнього часу дієслова писати);
повнозначне слово і синтаксично зв’язане словосполучення:
переповісти «Злочин і кару», передплатити «Літературну
Україну»;
повнозначне слово і фразеологічно зв’язане словосполучення:
замотала як котове сало, роботи непочатий край.
До складу поширеного словосполучення входить три повнозначні компоненти і більше. Такі словосполучення утворилися
шляхом поширення простого (непоширеного) словосполучення
залежними від нього словами: мало часу — дуже мало часу —
мало часу на відпочинок.
3.За головним словом (за морфологічними ознаками) виділяють
словосполучення іменникові, прикметникові, числівникові,
займенникові, прислівникові, дієслівні (детальніше — дивись
матеріал для довідок).
4.Слова у словосполученні можуть поєднуватися такими видами підрядного зв’язку: узгодження (повне чи неповне), керування (безпосереднє чи опосередковане, сильне чи слабке),
прилягання (детальніше — дивись матеріал для довідок).
Зразки синтаксичного аналізу словосполучення
Легко повіяв вітер, далі притих, послухав горе-журбу матері, здавалось, сам заплакав над потолоченою кіньми пшеницею (Г. Косинка).
Зразок 1
Синтаксичний аналіз словосполучення легко повіяв.
1–2. Повіяв як? легко. Головне слово — дієслово повіяв, залежне
слово — прислівник легко.
3.Початкова форма: повіяти легко.
4.Непоширене словосполучення.
5.Дієслівне словосполучення.
6.Слова поєднані підрядним зв’язком прилягання.
як?
7.легко
повіяв.
Усі види мовного розбору
212
Зразок 2
Синтаксичний аналіз словосполучення послухав горе-журбу.
1–2. Послухав що? горе-журбу. Головне слово — дієслово послухав, залежне слово — іменник горе-журбу.
3.Початкова форма: послухати горе-журбу.
4.Непоширене словосполучення.
5.Дієслівне словосполучення.
6.Слова поєднані підрядним зв’язком керування; безпосереднє
і сильне.
що?
7.послухав
горе-журбу.
Зразок 3
Синтаксичний аналіз словосполучення горе-журбу матері.
1–2. Горе-журбу чию? матері. Головне слово — іменник горежурба, залежне слово — іменник матері.
3.Початкова форма: горе-журба матері.
4.Непоширене словосполучення.
5.Іменникове словосполучення.
6.Слова поєднані підрядним зв’язком керування; безпосереднє
і сильне.
кого? чию?
7.горе-журба
матері.
Зразок 4
Синтаксичний аналіз словосполучення заплакав над пшеницею.
1–2. Заплакав над чим? над пшеницею. Головне слово — дієслово заплакав, залежне слово — іменник над пшеницею.
3.Початкова форма: заплакати над пшеницею.
4.Непоширене словосполучення.
5.Дієслівне словосполучення.
6.Слова поєднані підрядним зв’язком керування; опосередковане і слабке.
над чим?
7.заплакав
над пшеницею.
Зразок 5
Синтаксичний аналіз словосполучення над потолоченою пшеницею.
Синтаксичний аналіз словосполучення
213
1–2. Над пшеницею якою? потолоченою. Головне слово — іменник
над пшеницею, залежне слово — дієприкметник потолоченою.
3.Початкова форма: потолочена пшениця.
4.Непоширене словосполучення.
5.Іменникове словосполучення.
6.Слова поєднані підрядним зв’язком узгодження; повне.
якою?
7.над потолоченою
пшеницею.
Зразок 6
Синтаксичний аналіз словосполучення потолоченою кіньми.
1–2. Потолоченою ким? кіньми. Головне слово — дієприкметник
потолоченою, залежне слово — іменник кіньми.
3.Початкова форма: потолочена кіньми.
4.Непоширене словосполучення.
5.Дієслівне словосполучення.
6.Слова поєднані підрядним зв’язком керування.
ким?
7.потолочена
кіньми.
Тренувальні вправи
Вправа 1
Із наведених речень випишіть словосполучення, згрупувавши
їх за належністю до певного різновиду: а) за головним словом;
б) за способом синтаксичного зв’язку; в) за будовою.
1. Старий скрипаль на п’яному банкеті,
Серед нових господарів життя,
Дивлюсь — і викликає співчуття
Незграбна постать в сірому жилеті.
(М. Луків)
2. Де ж того євшану взяти,
Того зiлля-привороту,
Що на певний шлях направить,—
Шлях у край свiй повороту?!
(М. Вороний)
3. Тут на снігу з’являються сліди
колишніх свят, і голоси минулі
уґвинчуються в стіни, ніби кулі,
і кличуть нас до себе назавжди.
(Ю. Андрухович)
214
Усі види мовного розбору
4. Та через гони літ, на повороті,
Благатимеш у долі лиш одно:
Дощем навшпиньках увійти в ворота
І — пошепки — поплакати в вікно…
(О. Забужко)
5. З прозових творів Юрія Андруховича найперше був опублікований цикл оповідань «Зліва, де серце» («Прапор», 1989) —
майже фактографія служби автора у війську, своєрідна «захалявна
книжечка», що поставала під час чергувань у вартівні (Із журналу). 6. Це оповідання я почув від одного пенсіонера. Як і я, він
зайшов ненадовго до нашого спільного знайомого, начальника
цеху великого київського заводу, де вони вдвох попрацювали десь
близько тридцяти років (Б. Антоненко-Давидович)
Вправа 2
Складіть словосполучення з таким поєднанням частин мови:
1)прикметник + іменник;
2)дієслово + прислівник;
3)числівник + іменник;
4)іменник + іменник;
5)дієслово + іменник;
6)прислівник + прислівник;
7)прислівник + дієслово;
8)іменник + іменник (з прийменником).
У кожному словосполученні визначте головне і залежне слово.
З’ясуйте, до якого різновиду належать утворені вами словосполучення за морфологічним вираженням головного слова.
Зразок: Восьма доба — чотири розділи. Словосполучення
утворені поєднанням числівника з іменником, але вони не належать до одного різновиду за морфологічними ознаками, тому що
у першому словосполученні головним словом виступає іменник,
отже,— це іменникове словосполучення, а другому — числівник,
отже,— це числівникове словосполучення.
Вправа 3
У кожному наведеному рядку підкресліть ту групу слів, що
за своїми ознаками не належить до словосполучень.
І варіант
1. Найдосконаліше знаряддя, у книзі, перегук віків, пори року.
2. Різними стежками, друзі й вороги, ковалі слова, в ім’я науки.
3. Ясне сонце, плекайте мову, гомін віків, на вибір, солов’їна
пісня. 4. Виходити вранці, вербова гілка, довго стояти, світить
Синтаксичний аналіз словосполучення
215
сонце. 5. Мій вчитель, небесна далечінь, хвилі озера, під вербою.
6. Вечірня зірка, Миколка і Василько, золото скіфів, любити
Вітчизну.
ІІ варіант
1. Батьківська порада, мало читав, я і ти, вітер над Дніпром.
2. Моральні цінності, доручення вчителя, творити добро, ні з чим.
3. Думати про школу, завжди спалахує, без допомоги, любов до
праці. 4. Неопалима купина, палає незгасно, школа і вчитель,
дзвінка мова. 5. Нові й старі, натягує струни, вірний друг, встає
з-за столу. 6. Парта і стіл, вічне джерело, нащадки героїв, живе
слово.
Вправа 4
Складіть по два словосполучення, щоб слова в них поєднувалися за допомогою таких синтаксичних зв’язків:
І варіант
а)повне узгодження — неповне узгодження;
б)безпосереднє керування — опосередковане керування.
ІІ варіант
а)сильне керування — слабке керування;
б)прилягання.
Зразок: повне узгодження: мій брат, вечірня пісня — неповне
узгодження: місто Чернівці, професор Ярова.
Вправа 5
Із поданих речень випишіть іменникові словосполучення.
З’ясуйте тип зв’язку між словами у виписаних вами словосполученнях.
І варіант
1. Було ще не пізно — тільки починало смеркати, а Катря вже
зовсім на піч забралася, не знати від кого й задля чого сінешні
двері закрутила, хатні защіпнула, зняла невеличкий каганчик
з полиці, засвітила й мерщій побралася з сином на піч, захопивши
й світло з собою. 2. Череп’яний каганчик, що вилупила його Катря з розбитого кашника, з каплею рижієвої олії на дні, ледве
блимав у темному кутку своєю сизою горошиною на кінці гнота;
пузатий комин заслоняв той підсліпий світ від хатнього мороку;
на печі хоч сякий-такий світ борюкався з темнотою; зате хату
покривали непроглядні померки… 3. Видно, світ неохочий заглядати в темні пристановища, де ховаються злидні від холоду! 4. Та
й що там було освічувати! 5. Хатні голі стіни — полупані, мороз
216
Усі види мовного розбору
повиступав на їх сизим інеєм; чорні двері розмалював він білими
візерунками, а на шибках повимуровував цілі барани криги; тала
та крига помалу спускалася по стінах аж до долівки чорними потьоками… 6. Не лежало на тій примостці, як у добрих людей буває, ні хліба шматочка, ні солі дрібочка; на двох голих дошках
тієї примостки чорніли тільки дірки, де були колись сучки, що
повигнивали та повипадали (Панас Мирний).
ІІ варіант
1. А вгорі з кутка виглядав невеличкий образ — не знать, святого чи святої, бо на йому малюнок потемнів, позлущувався, одні
тільки чорні очі сумно визирали з пожовклого обличчя, немов
скаржилися на холод та голод, що доводилося терпіти хазяїнам
хати… 2. Невеселі вони були в неї! 3. Та й кому зійде на думку
радість, коли на завтра нічого їсти, нічим в хаті прокурити в люті
морози? 4. Як не забивай собі баки іншими гадками, а думка про
щоденні потреби скаредного життя верне тебе до його, почне крутити та вертіти коло його,— от як крутяться голуби над пожежею. 5. Кругом чорний морок, димище та курище розіп’ялося,
а під ними так видно та ясно! 6. Мені хотілось і почати повість
про поета, як починаються казки (Панас Мирний).
Вправа 6
Із поданих речень випишіть дієслівні словосполучення. З’ясуйте тип зв’язку між словами у виписаних вами словосполученнях.
І варіант
1. Загуло в Пилипка у вухах, тисяча свічок засвітило в очах,
і він побачив дідугана Морозенка… 2. Тихо схилився він над Пилипком, подививсь, мов милувався, на його личенько біле, покійне
і, світнувши хижими очима, приложивсь до теплих ще устоньків Пилипкових своїми холоднопалаючими устами. 3. Не зітхнув
Пилипко, не струснувся!.. 4. Все в йому й кругом його затихло,
покрилося темним холодним спокоєм… 5. Вже білий світ носився
понад землею; надумалось сонце вставати й послало вперед себе
аж два червоні стовпи. 6. Стоять вони на краю неба, піднялися
високо вгору, буяють своїм червоним світом, пророкують людям
щось лихе на сьогодні… (Панас Мирний).
ІІ варіант
1. Скрикнули разом сніжинки й закрутилися серед поляни.
2. Захитались гілки на високому дереві й почали струшувати з себе
іній. 3. То не іній, то ледве примітні білі голенькі хлоп’ята злітали
Синтаксичний аналіз словосполучення
217
з гілок, і кожне, вхопивши за руку сніжинку, почало біля сніжинок крутиться та гопака вибивати. 4. Сніжинки, собі зіп’явшись
на пальчики, дрібно ногами вибивали; сухе листя на ліщині надималося, гуло, деренчало; ліщина об ліщину терлась-скрипіла,
а вітер поміж гілками так завивав, що в Пилипка аж у вухах
пищало. 5. Сніжинки з інеєм крутилися, збивалися в купу, і та
купа росла, більшала і, наче стовп, підіймалася вгору (Панас
Мирний).
Вправа 7
Із пропонованих речень випишіть словосполучення, виконайте
їх повний синтаксичний розбір.
І варіант
1. Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той
ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. 2. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись —
значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі,
а життя — се рух. 3. Що може бути солодше за те, коли любить
і прагне до тебе добра душа? 4. Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того
не назвеш здоровим. 5. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб
мене любили, я сам перший люблю. 6. Хіба розумно чинить той,
хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри? (Г. Сковорода).
ІІ варіант
1. Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу
окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене. 2. Не все те отрута, що неприємне на смак. 3. Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя. 4. Бери вершину і матимеш середину. 5. З усіх утрат
втрата часу найтяжча. (Г. Сковорода). 6. Взагалі генеральні старшини і полковники старих, справжніх, козацьких полків тримали
себе за щось окреме (Б. Лепкий).
Усі види мовного розбору
218
Матеріал для довідок
Різновиди словосполучень
за морфологічними ознаками
Іменникові (головне слово — іменник)
Іменник (Н. в.) + прикметник (Н. в.)
старанний учень,
вродлива дівчина
Іменник (Н. в.) + іменник (непрямий відмінок)
підпис батька,
уривок твору
Іменник (Н. в.) + порядковий числівник
(Н. в.)
тридцятий день,
десятий клас
Іменник (Н. в.) + означальний займенник
(Н. в.)
кожна людина,
увесь будинок
Іменник (Н. в.) + прислівник
місто зблизька
Прикметникові (головне слово — прикметник)
Прикметник (Н. в.) + іменник (непрямий
відмінок)
спокійний за вдачею,
слабкий характером
Прикметник (Н. в.) + займенник (непрямий відмінок)
вищий за інших,
вродливіший за мене
Прикметник (Н. в.) + прислівник
надзвичайно вродливий,
дуже цікавий
Числівникові (головне слово — числівник)
Власне кількісний числівник (Н. в.) +
іменник (непрямий відмінок)
дванадцять частин,
два розділи
Збірний числівник (Н. в.) + іменник (непрямий відмінок)
двоє дівчат, троє
братів, семеро дітей
Збірний числівник (Н. в.) + займенник
(непрямий відмінок)
двоє з них, четверо
з нас
Дробовий числівник + іменник (непрямий
відмінок)
три четвертих книги
Займенникові (головне слово — займенник)
Означальний займенник + займенник
із прийменником (непрямий відмінок)
кожен із нас
Неозначений займенник + займенник
із прийменником (непрямий відмінок)
хтось із них
Заперечний займенник + займенник
із прийменником (непрямий відмінок)
жоден із вас
Синтаксичний аналіз словосполучення
219
Різновиди словосполучень
за морфологічними ознаками
Прислівникові (головне слово — прислівник)
особливо старанно,
зовсім незрозуміло,
дуже охайно
Прислівник + прислівник
Дієслівні (головне слово — дієслово)
Дієслово + іменник (непрямий відмінок)
виконувати завдання,
готувати обід
Дієслово + займенник (непрямий відмінок) мріятиму про вас,
запрошує мене
Дієслово + кількісний числівник (непрямий відмінок)
перемогти трьох,
здолати п’ятьох
Дієприслівник + іменник (непрямий відмінок)
опрацювавши матеріал,
стоячи на зупинці
Дієслово + прислівник
працювати сумлінно,
йти швидко
Дієслово (особова форма) + дієслово
(неозначена форма)
наважився підійти,
вирішив учитися
Різновиди словосполучень
за способом зв’язку компонентів
Узгодження
Повне
залежне
слово
узгоджується
із головним
у формі
роду,
числа
і відмінка
прикметник + іменник
пізня осінь, сьогоднішня зустріч
порядковий числівник
+ іменник
дев’ятий розділ,
шоста частина
означальний чи присвійний займенник +
іменник
наш товариш,
кожний студент
дієприкметник +
іменник
вишивана
сорочка, прочитаний твір
Усі види мовного розбору
220
Різновиди словосполучень
за способом зв’язку компонентів
Неповне
залежне
слово
узгоджується
із головним
не в усіх
граматичних формах
іменник +
іменник
немає
узгодження
у формі
числа
місто Черкаси,
село Ліски,
доцент
Краснящих
немає
узгодження
у формі
роду
селище Покровка,
селище Есхар,
місто Чугуїв,
викладач Самсонова, лікар Горова
Керування
Безпризалежне слово не має
йменникове при собі прийменника
(безпосереднє)
декламувати вірш, подати
сніданок, зустріти друга
Приймен- залежне слово має
никове
при собі прийменник
(посереднє) як посередник
турбуватися про дітей,
грати на бандурі, працювати
у фірмі
приготувати розчин, написати листа, читати книгу
Сильне
головне слово —
перехідне дієслово —
вимагає від залежного
слова безприйменникової форми знахідного
чи родового відмінка
Слабке
головне слово не вимагає тільки певного відмінка, а керує за допомогою прийменника
грати на гітарі, грати
в ансамблі, грати з друзями;
подорожувати з братом,
подорожувати на автобусі
Прилягання
Залежне
слово приєднується
до головного тільки
за змістом
приєднуються незмінювані
слова
і форми
прислівники
говорив чітко, говорила
правильно, працювали
взимку, працюєш вдома
неозначена
форма дієслова
бажання працювати,
бажання говорити, ідея дослідити, ідея познайомитися
дієприслівники
ішов посміхаючись, ішов
неквапом, говорив збиваючись, говорив оглядаючи
Синтаксичний аналіз простого речення
221
СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ
ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Методичний коментар
Алгоритм синтаксичного аналізу простого речення
1.Записати речення.
2.Визначити граматичну основу і підкреслити усі члени речення.
3.Довести, що речення просте.
4.Назвати тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).
5.Визначити тип речення за емоційним забарвленням (окличне,
неокличне).
6.З’ясувати тип речення за складом граматичної основи (двоскладне чи односкладне; якщо односкладне — вказати тип).
7.Встановити тип речення за наявністю другорядних членів, які
поширюють головні члени (поширене, непоширене).
8.Визначити тип речення за наявністю ускладнюючих компонентів (ускладнене (чим саме), неускладнене).
9.Визначити тип речення за наявністю усіх членів речення чи
їх пропуску у мовному потоці (повне, неповне).
10.Дати характеристику всіх членів речення і визначити, чим
вони виражені (головні члени: різновид підмета, різновид
присудка; другорядні члени групи підмета, другорядні члени
групи присудка).
11.Пояснити вжиті розділові знаки.
12.Накреслити схему аналізованого речення.
Зверніть увагу
1.Труднощі можуть виникнути при визначенні різновиду речення за складом граматичної основи. Зокрема, інколи складно
визначити, аналізоване речення повне односкладне чи неповне
двоскладне. Слід пам’ятати, що в неповному реченні відсутні
члени легко поновлюються з контексту або з ситуації: [Тільки
тепер Феоген оглянувся.] Оглянувся на чиїсь кроки — двоскладне, неповне з пропущеним підметом (Ю. Мушкетик),
у структурі повного односкладного речення другого головного
члена немає і бути не може: Ранок. Тиша. Розвиднилося.
222
Усі види мовного розбору
2.При виділенні другорядних членів речення спочатку необхідно
визначити другорядні члени групи підмета, а потім — групи
присудка.
3.Дотримання визначеного алгоритму — схеми розбору — полегшить виконання синтаксичного аналізу речення.
Зразки синтаксичного аналізу простого речення
Зразок 1
Синтаксичний аналіз простого речення Опівночі
. . . . . айстри в саду
. . .
розцвіли… (О. Олесь).
1–3. У реченні Опівночі айстри в саду розцвіли… є одна граматична основа: підмет айстри і присудок розцвіли. Отже, це
речення просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з підмета айстри і присудка розцвіли, отже, це речення двоскладне.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — неускладнене.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головні члени речення:
простий підмет виражений іменником айстри; простий дієслівний присудок виражений дієсловом розцвіли; другорядних членів речення групи підмета немає; другорядні члени
речення групи присудка: обставина часу виражена обставинним прислівником часу опівночі, обставина місця виражена
іменником у формі місцевого відмінка — в саду.
11.Розділові знаки у середині речення не вживаються.
12. . . . . .
.
. . .
Зразок 2
Синтаксичний аналіз простого речення Фортецю, певно, легше
. . .
взять ворожу (Л. Костенко).
1–3. У реченні Фортецю, певно, легше взять ворожу є одна
граматична основа: головний член взять. Отже, це речення
просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з головного члена взять, отже, речення односкладне — узагальненоособове.
Синтаксичний аналіз простого речення
223
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене
вставним словом певно, що виражає упевненість у виконанні дії.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головний член речення
виражений дієсловом взять у формі третьої особи множини
майбутнього часу; другорядні члени речення: обставина способу дії виражена порівняльним словом легше, прямий додаток
виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника — фортецю, узгоджене означення, що характеризує додаток, — ворожу, виражене відносним прикметником.
11.У реченні вжито вставне слово, яке з обох боків виділяється
комами.
12.
, певно, . . .
.
Зразок 3
Синтаксичний аналіз простого речення
Сприймаю сонце, мов
. . . . .
. . причастя,
хмільним молінням і стрільчатим.
(Б.-І. Антонич)
1–3. У реченні Сприймаю сонце, мов причастя, хмільним молінням і стрільчатим є одна граматична основа: головний член
сприймаю. Отже, це речення просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з головного члена сприймаю, отже, речення односкладне — дієслівне, означено-особове.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене
порівнянням мов причастя, що характеризує дію, та однорідними означеннями хмільним і стрільчатим, що характеризують додаток молінням.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головний член речення
виражений дієсловом сприймаю у формі першої особи однини
теперішнього часу; другорядні члени речення: обставина способу дії виражена порівняльним зворотом мов причастя, прямий додаток виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника — сонце, непрямий додаток виражений
іменником у формі орудного відмінка — молінням, узгоджене
означення, що характеризує додаток молінням, — хмільним,
224
Усі види мовного розбору
виражене відносним прикметником, узгоджене означення, що
характеризує додаток молінням, — стрільчатим, виражене
відносним прикметником.
11.У реченні вжито порівняльний зворот, який з обох боків виділяється комами.
12.
, . . . . ,
.
Зразок 4
Синтаксичний аналіз простого речення
Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Натхніть серця піснями
(П. Тичина).
1–3. У реченні Гей, вдарте в струни, кобзарі, натхніть серця
піснями є одна граматична основа: головний член вдарте і натхніть. Отже, це речення просте.
4.За метою висловлювання речення спонукальне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з однорідних головних членів речення, виражених дієсловами
вдарте і натхніть, отже, речення односкладне — дієслівне,
означено-особове.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнюючих компонентів — ускладнене однорідними головними членами речення вдарте і натхніть, та
звертанням кобзарі.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: однорідні головні члени
речення виражені дієсловами вдарте і натхніть у формі наказового способу другої особи множини; другорядні члени речення: непрямий додаток, що характеризує один із головних
членів вдарте, виражений іменником у формі знахідного відмінка з прийменником — у струни, прямий додаток, що характеризує однорідний головний член натхніть, виражений
іменником у формі знахідного відмінка без прийменника —
серця, непрямий додаток, що характеризує однорідний головний член натхніть, виражений іменником у формі орудного відмінка — піснями.
11.У реченні вжито звертання, яке з обох боків виділяється комами, і на початку речення стоїть спонукальний вигук гей,
який теж відділяється комою.
12.Гей,
, кобзарі,
.
Синтаксичний аналіз простого речення
225
Зразок 5
Синтаксичний аналіз простого речення
Хтось, може, зорями сумними
у снах юнацьких не побув .
(Л. Костенко)
1–3. У реченні Хтось, може, зорями сумними у снах юнацьких не
побув є одна граматична основа: підмет хтось і присудок не побув. Отже, це речення просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з підмета хтось і присудка не побув, отже, це речення двоскладне.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене вставним словом, що надає відтінку невпевненості у виконанні дії.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головні члени речення:
простий підмет виражений неозначеним займенником хтось;
простий дієслівний присудок виражений дієсловом не побув;
другорядних членів речення групи підмета немає; другорядні
члени речення групи присудка: непрямий додаток виражений
іменником у формі місцевого відмінка — у снах, узгоджене
означення до слова у снах виражене відносним прикметником
юнацьких, непрямий додаток виражений іменником у формі
орудного відмінка множини — зорями, узгоджене означення,
що характеризує додаток зорями,— сумними, виражений якісним прикметником.
11.У середині речення вжито вставне слово може, яке з обох боків виділяється комами.
12.
.
, може,
Зразок 6
Синтаксичний аналіз простого речення У зв’язку
з цим майже
. . . . . . . . .
всі країни прагнуть обмежити витрати на лікарське забезпечення, вживаючи
. . . . . щодо
. . . . контролю
. . . . . . . над
. . . цінами
. . . . . на . . .лікар. . .
. . . . . . . заходів
ські
засоби
(Л. Галій).
. . . . . .
1–3. У реченні У зв’язку з цим майже всі країни прагнуть обмежити витрати на лікарське забезпечення, вживаючи заходів щодо контролю над цінами на лікарські засоби є одна
граматична основа: підмет всі країни і присудок прагнуть обмежити. Отже, це речення просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
226
Усі види мовного розбору
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з підмета всі країни і присудка прагнуть обмежити, отже, це речення двоскладне.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене
дієприслівниковим зворотом, розміщеного у кінці речення.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головні члени речення:
складений підмет виражений іменником країни та означальним займенником всі; складений дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи множини прагнуть та
дієсловом у неозначеній формі обмежити; другорядних членів речення групи підмета немає; другорядні члени речення
групи присудка: обставина причини виражена займенником
у формі орудного відмінка — у зв’язку з цим, прямий додаток виражений іменником у формі знахідного відмінка без
прийменника — витрати, неузгоджене означення, що характеризує додаток витрати, виражене іменником у формі
знахідного відмінка з прийменником та відносним прикметником — на лікарське забезпечення, обставина способу дії
виражена дієприслівниковим зворотом — вживаючи заходів
щодо контролю над цінами на лікарські засоби.
11.Речення ускладнене дієприслівниковим зворотом, який стоїть
у кінці речення і перед ним ставиться кома.
12. . . . .
, . . . . .
Зразок 7
Синтаксичний аналіз простого речення Та на неї, видно,
не звертали уваги (З усного мовлення).
1–3. У реченні є одна граматична основа: головний член не звертали. Отже, це речення просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з головного члена не звертали, вираженого дієсловом у формі
третьої особи множини минулого часу, отже, це речення односкладне, неозначено-особове.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене
вставним словом зі значенням невпевненості, розміщеного усередині речення.
Синтаксичний аналіз простого речення
227
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головний член речення
не звертали виражений дієсловом у формі третьої особи множини минулого часу; другорядні члени речення: прямий додаток виражений безприйменниковою формою родового відмінка — уваги; непрямий додаток виражений прийменниковою
формою родового відмінка — на неї.
11.Речення ускладнене вставним словом, яке стоїть у середині
речення і з обох боків виділяється комами.
12.
, видно,
.
Зразок 8
Синтаксичний аналіз простого речення У бабусі в хаті
пахло
. . .
чебрецем, звіробоєм і материнкою (З усного мовлення).
1–3. У реченні У бабусі в хаті пахло чебрецем, звіробоєм і материнкою є одна граматична основа: головний член пахло.
Отже, це речення просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з головного члена пахло, вираженого дієсловом в особовій формі,
але у безособовому значенні, отже, це речення односкладне,
безособове.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене
однорідними додатками: чебрецем, звіробоєм і материнкою.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головний член речення:
пахло, виражений дієсловом в особовій формі, але у безособовому значенні; другорядні члени речення: непрямий додаток
виражений іменником у формі родового відмінка з прийменником — у бабусі; непрямий додаток виражений іменником у формі орудного відмінка без прийменника — чебрецем;
непрямий додаток виражений іменником у формі орудного
відмінка без прийменника — звіробоєм; непрямий додаток
виражений іменником у формі орудного відмінка без прийменника — материнкою; обставина місця виражена іменником
у формі місцевого відмінка — в хаті.
11.Речення ускладнене однорідними додатками, між першим і другим додатком стоїть кома, оскільки між ними немає сполучника.
12.
,
і
.
. . . .
228
Усі види мовного розбору
Зразок 9
Синтаксичний аналіз простого речення Негайно
. . . . . припинити
відвантаження товару! (З усного мовлення).
1–3. У реченні Негайно припинити відвантаження товару!
є одна граматична основа: головний член припинити. Отже,
це речення просте.
4.За метою висловлювання речення спонукальне.
5.За емоційним забарвленням — окличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з головного члена припинити, вираженого дієсловом в неозначеній
формі, отже, це речення односкладне, інфінітивне.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — неускладнене.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головний член речення:
припинити, виражений дієсловом у неозначеній формі; другорядні члени речення: прямий додаток, виражений іменником
у формі знахідного відмінка без прийменника — відвантаження; прямий додаток, виражений іменником у формі родового відмінка без прийменника — товару; обставина способу
дії, виражена прислівником способу дії — негайно.
11.У середині речення не вживаються ніякі розділові знаки.
12. . . . .
.
Зразок 10
Синтаксичний аналіз простого речення Степи… (З усного мовлення).
1–3. У реченні Степи є одна граматична основа: головний член
степи. Отже, це речення просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з головного члена степи, вираженого іменником у формі називного
відмінка множини, отже, це речення односкладне, називне.
7.За наявністю другорядних членів речення — непоширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — неускладнене.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головний член речення
степи виражений іменником у формі називного відмінка множини.
11.У середині речення розділові знаки не вживаються.
12.
.
Синтаксичний аналіз простого речення
229
Зразок 11
Синтаксичний аналіз простого речення Оповитий ранковим
серпанком, прокидався ліс і будив своїх мешканців (З усного мовлення).
1–3. У реченні Оповитий ранковим серпанком, прокидався ліс
і будив своїх мешканців є одна граматична основа: підмет ліс
й однорідні присудки прокидався і будив. Отже, це речення
просте.
4.За метою висловлювання речення розповідне.
5.За емоційним забарвленням — неокличне.
6.Граматична основа аналізованого речення складається з підмета ліс й однорідних присудків прокидався, будив, отже, це
речення двоскладне.
7.За наявністю другорядних членів речення — поширене.
8.За наявністю ускладнювальних компонентів — ускладнене однорідними присудками та дієприкметниковим зворотом оповитий ранковим серпанком.
9.За наявністю усіх членів речення — повне.
10.Характеристика усіх членів речення: головні члени речення:
простий підмет виражений іменником ліс; простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи однини — прокидався; простий дієслівний присудок виражений
дієсловом у формі третьої особи однини — будив; другорядні
члени речення групи підмета: відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом оповитий ранковим серпанком; другорядні члени речення групи присудка: прямий
додаток виражений іменником у формі родового відмінка однини без прийменника — мешканців, узгоджене означення виражене присвійним займенником — своїх, що виражає ознаку
присвійності до прямого додатка мешканців.
11.У реченні ставиться кома, яка відокремлює дієприкметниковий зворот на початку речення.
12.
.
,
і
Тренувальні вправи
Вправа 1
Спишіть, вставляючи замість крапок потрібні за змістом присудки. Виділіть граматичні основи. Визначте різновид речення
за складом граматичної основи.
230
Усі види мовного розбору
І варіант
1. Вечір. За вікнами сердитий вітер … каламутну снігову віхолу,
… у замуровані морозом шибки, вовком … в коминку; скаржно …
голоребре віття вишень та черешень, тривожно … кукурудзиння,
яким обкладено хату. Надворі холодно й лячно (М. Сиротюк).
Довідка. Стукотить, ганяє, скрипить, гуде-виє, шарудить.
2. … собі в одному селі, що належало Потоцькому, вдовиця,
бідна-пребідна та ще й недужа. … її по-вуличному Зозулею. Якось
… в ліс по опеньки. Тільки … збирати, коли гульк —… Потоцький. Рушниця через плече, поряд — гончі хорти біжать. Як … над
пеньком, так і … — не ворухнеться (М. Сиротюк).
Довідка. Звали, пішла, жила, стояла, отерпла, їде, почала.
ІІ варіант
1. П’янким медоцвітом … пушкарнянські садки, … силою
й красою, мрійно виглядаючи раннє літо. Днями лагідне сонце
… зелені ниви, … сліпучим золотом подвір’я, вікна, а вечірню
сільську тишу … й … перші солов’ї (М. Сиротюк).
Довідка. Наливалися, повнились, заливало, гладило, колисали, шматували.
2. Рання осінь … на землю багряним листом, … змарнілим огудинням, глухо … горіхами, грушами, яблуками, … рябими череватими гарбузами, кавунами, … чорнобривцями, рутою, м’ятою.
Діти, що влітку … батькам на полі, городі, … корови, вівці,
свині, гуси, тепер … свої торбинки і залюбки … до школи (М. Сиротюк).
Довідка. Мережилась, падала, котилась, підсобляли, пахла,
збирали, пасли, бігли, гупала.
Вправа 2
Із поданих слів складіть речення-прислів’я і виділіть підмет
і присудок.
І варіант
1. П’ядь, прибуло, на, курячу, дня. 2. Про, думає, собака, хату,
і, взимку. 3. Веде, усьому, осінь, рахунок. 4. Грудить, грудень,
землю, студить, хатинки, а. 5. Гріють, серпні, у, серпи, студить,
вода, а. 6. З, лютий, ковалів, виганяє, гути.
ІІ варіант
1. Морозів, сорока, з, буде, сорок, святих. 2. На, зиму, поборола, весна, Благовіщення. 3. Копи, Ілля, полі, на, лічить.
4. Сховається, Юрка, на, курка, житі, в. 5. В’є, на, птиця, благовіщення, і, гнізда. 6. Спаса, рукавиці, й, та, паса, до, од.
Синтаксичний аналіз простого речення
231
Вправа 3
Спишіть подані речення. Виділіть граматичні основи. Підкресліть другорядні члени речення. Визначте різновиди речень за наявністю: а) другорядних членів; б) ускладнювальних компонентів.
І варіант
1. Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло
і — народилося. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати. Її чоловік з табуном
і старшими дітьми зранку подався політати над полем і плавнями
перед відльотом. Гуска лишалася на пізнім своїм осіннім яйці
(М. Вінграновський). 2. Джміль заманював лиса до гусака. На тому
тижні джміль прилетів в обід, саме тоді, коли лис повертався від
БілАЗів, і коров’як зустрічав його. Джміль намалював крилами
перед лисячим носом нору і сказав, що нора — його. Лис, довго
не думаючи, дихнув на джмеля часником і заліпив йому лапою.
Джміль трохи було оглух, але не впав, збив пелюстку з коров’яку
і подерся на небо (М. Вінграновський).
ІІ варіант
1. Первінка ледь тягла ноги, а Миколка ніс уже чуні в руці
і йшов у валянках по болоту. Попереду замаячив горб з кам'яним
давнім хрестом. Цей горб з кам'яним хрестом мав означати Миколці половину дороги. На небо вийшли зорі, під ногами трохи
підмерзло. Вийшов червоний місяць, і танки відразу ж стали
більшими, ось-ось неначе загуркочуть і застріляють (М. Вінграновський). 2. Край села стояла невеличка хатка. Біля неї пишався
рясний садок. У садку гули бджоли. Там була пасіка. У хатці
жив старий дід Данило. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволився відтіля. Тепер жив дома, пасічникував.
Жінка його давно вмерла. Він прийняв до себе двоє сиріт: дівчину
Олесю та хлопця-стрибунця Михайлика (Б. Грінченко).
Вправа 4
У поданих реченнях виділіть граматичні основи і підкресліть
додатки, визначте їх різновид.
І варіант
1. До булави треба голови. 2. Від колосу до колосу не чути голосу. 3. Сніп до снопа — то й буде копа. 4. Як сіно косять, то дощів не просять. 5. Коса любить брусок і сала кусок. 6. Язиком сіна
не накосиш. 7. Брала дівка льон та й забула пов’язати. 8. З одної
ягоди нема вигоди. 9. Без господаря і товар плаче. 10. У гарного господаря і свинка — господинка. 11. Розуму не позичиш.
12. Не пером пишуть, а умом (З усної народної творчості).
232
Усі види мовного розбору
ІІ варіант
1. У листопаді зима з осінню бореться. 2. Листопад вересню
онук, жовтню син, зимі рідний брат. 3. Плаче жовтень холодними
сльозами. 4. Ілля на полі копи лічить. 5. На Семена горобці збираються в табунці. 6. Юрій з хати всіх на поле вижене. 7. За сошку
тримайся і лиха не лякайся. 8. На пустій землі бур’ян росте.
9. Поїхав у поле орать та й забув плуга взять. 10. Коса любить
брусок і сала кусок. 11. Без господаря і товар плаче. 12. Гультяйство губить хазяйство (З усної народної творчості).
Вправа 5
Поставте тире між підметом і присудком. Накресліть схеми
поданих речень.
І варіант
1. Золото без розуму полова. 2. Розум у голові червоне золото. 3. Хліб батько, вода мати. 4. Азбука то до мудрості дорога.
5. Грамота не хвороба, літ не збавить. 6. Веселий сміх здоров’я.
7. Вода не кума. 8. Час найкращий лікар. 9. Каша то мати наша.
10. Язик не помело, слово не полова. 11. Мандрівочка рідна тіточка. 12. Здоров’я найдорожчий скарб (З усної народної творчості).
ІІ варіант
1. Вчення світ, а невчення тьма. 2. Щастя без розуму торбина
дірява. 3. Найкраща спілка чоловік і жінка. 4. Холод не свій брат.
5. Служба не дружба. 6. Чужі недоїдки старцеві наїдки. 7. Сумління найкращий порадник. 8. Без каші обід сирота. 9. Дощ у пору
золото. 10. Закон не вогонь, водою не заллєш. 11. Правда рідкий
гість. 12. Щастя не підкова, під ногами не знайдеш (З усної народної творчості).
Вправа 7
Виконайте повний синтаксичний розбір наведених речень.
І варіант
1. Каміння клацало зубами в жорнах, жувало жовті зерна
на друзки (В. Симоненко). 2. Нова атмосфера вимагала нового
погляду, нових слів, нових художніх відкриттів (Н. Бондар).
3. Життю ні кінця ні начала (Б. Олійник). 4. І дивне серце —
п’яне і завзяте — Відчує певність… (О. Теліга). 5. Скажи, зозуле,
скільки мені жити (Л. Костенко). 6. Життя, як промінь сонячний, ловлю (Л. Костенко). 7. Хазяїна й собака знає. 8. У поганого хазяїна й колесо з воза украдуть. 9. Скошені трави вабили
свіжими пахощами лугу (З усного мовлення). 10. Всякий двір
Синтаксичний аналіз простого речення
233
хазяйським оком держиться. 11. Гультяйство губить хазяйство
(З усної народної творчості). 12. Так вони і лежали: кінь, Чепіжний, а поза ними вовк (М. Вінграновський).
ІІ варіант
1. Пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками.
2. Ось-ось вони вибухнуть ніжно-оксамитовою зеленню й потягнуться до сонця. 3. Весна! (Р. Іванченко). 4. Повернувшись
од управителя, прикажчик зразу ж пішов до Галі (А. Кащенко).
5. В кутку під божницею замість стола стояла узесенька примостка на чотирьох паколах, убитих в землю (Панас Мирний).
6. Приспавши сина, зосталася Катря одна із своїми думками самотніми (Панас Мирний). 7. За широкими морями, за лісами
дрімучими ще й за горами кам’яними в не нашій, далекій стороні був колись веселий край, розкішний і багатий, заворожений
злими людьми, зневолений двома неволями… (С. Васильченко).
8. З місця рушають і йдуть (У. Самчук). 9. Цю гору називають
Кармалюковою (З усного мовлення). 10. Боялись пани повстанців,
як вогню (З усного мовлення). 11. Був колись на Україні звичай
носити свячену вербу з церкви до церкви (О. Воропай). 12. Свяченій вербі приписується магічна сила (О. Воропай).
Матеріал для довідок
Різновиди простих речень
За метою висловлювання
Розповідне
Питальне
Про когось або
Стверджупро щось розпо- вальне
відається, щось
або хтось описуЗаперечне
ється
Міститься питання, що вимагає відповіді від
співрозмовника
або спонукають
його до роздумів
Характерна
питальна інтонація, питальні слова
Легкий ранковий вітерець приніс благодатну прохолоду.
Не просто повернувся він на рідну
землю, не для згадок
і не для розлучень…
(П. Загребельний).
Хто вам сказав, що
я слабка, що я корюся долі? Хіба
тремтить моя рука
чи пісня й думка
кволі? (Леся Українка).
Усі види мовного розбору
234
Різновиди простих речень
За метою висловлювання
Передається
спонукання
до дії, наказ,
вимога, заборона, порада,
прохання, заСпонукальне клик, побажання
Наявність
дієслів
у формі наказового способу, умовного способу
зі значенням
бажання,
у неозначеній формі,
спонукальних вигуків,
часток
Згадай, народе, своє
коріння; Та годі тобі
вже плакати; Ну,
припини вже
За емоційним забарвленням
Окличне
Неокличне
Оклична
інтонація
Плекаймо мову — неоціненний
Божий дар!
Неоклична
інтонація
Мова — пресвята Богородиця
нашого народу (К. Мотрич).
За складом граматичної основи
Двоскладне
Підмет і присудок
Односкладне Головний член
Вранішнє сонце пробудило молоду
діброву.
Чудовий літній ранок.
За наявністю другорядних членів речення
Поширене
Крім головних
членів, має ще
й другорядні
Віддавна українські дівчата ворожили на Свят-вечір.
Непоширене
Має тільки головні члени
Настало свято. Стало весело.
За наявністю усіх необхідних членів речення
Повне
Наявні усі необхідні члени речення
Марія щоразу з легким сумом згадувала той знаменний у її житті
день (У. Самчук).
Неповне
Один чи кілька
членів пропущені
Ранні пташки росу п’ють.
А пізні — сльози ллють.
Синтаксичний аналіз простого речення
235
Різновиди простих речень
За наявністю ускладнювальних компонентів
Є ускладнювальні компоненти
Ускладнене
Неускладнене
Немає ускладнювальних компонентів
однорідні
члени
Стояли люди злякані,
притихлі (Л. Костенко).
відокремлені члени
Переді мною розгорнулася нива, засіяна добрими руками хлібороба.
звертання
Мамо, вечір догоря
(Б. Олійник).
порівняння
Наче лагідна молитва, Журно пісня
та лунає (М. Вороний).
вставні чи
вставлені
конструкції
Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце,
либонь, вже почалось… (Л. Костенко).
Землю вкрила темна ніч.
Різновиди простих односкладних речень
Означеноособове
Неозначеноособове
Безособове
Дієслово у формі першої та
другої особи однини й множини дійсного і наказового
способу
Од нестерпучого
блиску заплющую очі.
Дієслово у формі третьої
особи множини минулого
і майбутнього часу
Та на неї, видно,
не звертали уваги.
Безособове дієслово
Звечоріло.
Особове дієслово у безособовому значенні
У бабусі в хаті пахло
чебрецем і материнкою.
Дієслівна форма на -но, -то
Вчора було визначено
склад експертної ради.
Слово категорії стану
Навкруги було тихо
і безлюдно.
Усі види мовного розбору
236
Різновиди простих односкладних речень
Дієслово у формі другої
особи однини теперішнього
і майбутнього часу
Дієслово у формі першої та
Узагальненотретьої особи множини тепеособове
рішнього і майбутнього часу
Інфінітивне
Мовчи та мак товчи.
Випустивши стрілу,
лук не ховають.
Дієслово у формі третьої
особи однини теперішнього
і майбутнього часу
П’ятками киває,
бо діла не має.
Дієслово у неозначеній
формі
Негайно припинити
відвантаження товару.
Називне
Іменник у формі Н. в.
(номінативне)
Рання весна. Веселе
птаство.
Різновиди Простих підметів
Іменник
Прикметник
Так протікали дні мого відпочинку серед безлюддя,
тиші і чистоти. (М. Коцюбинський).
Старий ледве розгледів у статному парубкові
свого онука. (З усного мовлення).
Особовий
Питальний
Займенник
Числівник
Неозначений
Дієслово
Що сталося?
А на дальній вулиці хтось уже співає колядку.
Заперечний
Ніхто мені тепер не допоможе.
Кількісний
Дванадцять — найвищий бал.
Порядковий
Дев’ятий завжди був на зв’язку.
Збірний
Прислівник
Пізно я повертався додому.
За столом сиділо троє.
Батькове «погано» краяло серце
Інфінітив
Горіти, а не тліти — високе покликання кожного.
Особова
форма
Його «люблю» зцілило мою виболену душу.
Синтаксичний аналіз простого речення
237
Різновиди Простих підметів
Дієприкметник
Визволені не можуть забути своїх визволителів.
Частка
Твоє «так» — найкраща відповідь для мене.
Вигук
У вранішній тиші солов’їне «тьох-тьох-тьох» відлунювало аж за обрієм.
Різновиди Складених підметів
Географічні назви
Кривий Ріг — місто моєї
юності.
Імена людей
Іван Трохимчук на запитання викладача відповідав впевнено і виважено.
Назви творів літератури
Пісня «Ой, не ходи,
Грицю» стала основою багатьох художніх творів.
Означено-кількісний
числівник + іменник
у формі Н. в.
Минуло два тижні.
Збірний числівник +
іменник у формі Р. в.
Квочці під крила вмощувалося трійко курчат.
Неозначено-кількісний числівник + іменник у формі Р. в.
Кілька студентів
не склали залік з історії.
Словосполучення зі значенням міри,
сукупності
Іменник у формі називного відмінка + іменник у формі Р. в.
Зграйка горобців порпалася і вискубувалася посеред дворика.
Словосполучення зі значенням вибірковості
Займенник / числівник
+ іменник / займенник
у формі Р. в. із прийменником з
Жоден із нас не був упевнений у виграшності розпочатої справи.
Словосполучення зі значенням сумісності
Іменник у формі Н. в.
+ іменник з у формі
Ор. в. Із прийменником з
Батько з сином ішли широкою стежкою, милуючись
мальовничим краєвидом.
Складні власні
назви
Словосполучення зі кількісним значенням
Неподільні фра- Байдики бити — улюблене заняття нероб
зеологічні словосполучення
Усі види мовного розбору
238
Різновиди присудків
Простий дієслівний присудок
Дієслово у формі дійсного способу теперішнього, майбутнього
або минулого часу
Вже сходить сонце. Будемо заручини гуляти.
Дієслово умовного способу
Я радив би тобі більше уваги
приділяти самовихованню.
Дієслово у неозначеній формі
Я її питати, а вона плакати.
Дієслово бути у формі дійсного,
умовного або наказового способу
У мене був чудовий настрій.
О п’ятнадцятій сорок буде
зустріч гуртківців.
Фразеологічне сполучення
Усе літо він бив байдики, а прийшла осінь — взявся за розум.
Стійке сполучення дієслова та
іменника, значення якого відповідає одному слову
Увесь сьомий клас узяв участь
у прибиранні пришкільної
ділянки. Дресирувальник дав
Джеку команду «сидіти».
Складений дієслівний присудок
Інфінітив + дієслово із значенням
початку, кінця, тривалості дії
Надворі почало розвиднятися.
Після серйозної травми брат
облишив займатися футболом.
Інфінітив + дієслово із значенням можливості, неможливості
виконання дії, прагнення, бажання
Я маю закінчити цей розділ сьогодні. Марині подобалося дивитися на спокійно-бурхливі води
Дніпра.
Інфінітив + модальнопредикативний прикметник
Софія не здатна забути ті зустрічі. За єдиний її ясний погляд
Олексій ладен був віддати цілий
світ.
Інфінітив + стійкі сполучення
з модальним значенням
Група мала намір пройти сьогодні двадцять кілометрів.
Олександр дав згоду на участь
у шкільних змаганнях.
Складений іменний присудок
Дієслово-зв’язка + іменник
у формі Н. в. або Ор. в.
Душею компанії став чорнявий
Степан.
Синтаксичний аналіз простого речення
239
Різновиди присудків
Складений іменний присудок
Дієслово-зв’язка + іменник
Для мене ця робота являла найу формі Зн. в. без прийменника
більшу цінність.
(із залежним словом або без нього)
Дієслово-зв’язка + іменник
у формі непрямого відмінка
з прийменником (із залежним
словом або без нього)
Літо було у повному розпалі.
Дієслово-зв’язка + прикметник
у формі Н. в. чи Ор. в. (із залежним словом або без нього)
Навіть у цю осінню негоду Київ
був гарним і неповторним.
Дієслово-зв’язка + дієприкметник у формі Н. в. або Ор. в. (із
залежним словом або без нього)
Луки затоплені весняною
водою.
Дієслово-зв’язка + займенник
у формі Н. в. або Ор. в.
А хіба наш дім — не твій?
Другорядні члени речення
Непрямий
Прямий
Додаток
Іменник, займенник у формі
Зн. в. без прийменника
Я люблю вітряки, люблю
посвист їхніх крил, гудіння
млинових жорен.
Іменник, займенник у формі
Р. в. без прийменника
Біле тісто паляниці нараз
обдувало гарячим духом печі.
Іменник, займенник в усіх
інших відмінкових формах
із прийменниками і без них
Короваєм благословляли
у довгу, тепер уже двоєдину
дорогу одружених молодят.
Узгоджене
Означення
Поєднується
з головним членом зв’язком
узгодження
Прикметник
Суворою лінією стоять у степу сторожові могили.
Дієприкметник
Припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне
там голубим маревом.
Усі види мовного розбору
240
Другорядні члени речення
Означення
Займенник приЯ люблю ці безкраї
кметникової форми степи.
На давньому фото
наш перший курс
ще такий веселий.
Кількісний числівник у непрямому
відмінку (крім знахідного)
На лісовій галявині
були поставлені намети трьох команд.
Іменник у формі
Р. в. без прийменника
Харківська школа
лінгвістики знана
не тільки в Україні.
Іменник у формі
непрямого відмінка з прийменником
Майстриня плела
мереживо з тонких,
прозорих ниток.
Дієслово у формі
інфінітива
І в цю мить до нього
прийшло натхнення
творити.
Прислівник
Стежина праворуч
вела до дідусевої пасіки.
З означуваним
словом узгоджується у відмінку
і числі
Іменник
Віддавна оберегом
України вважався
сивочолий ДніпроСлавута.
Приєднується
до означуваного
слова зв’язком
прилягання
Іменник
Найбільше мені подобається оздоблення
станції метро «Пушкінська».
Прикладка
Неузгоджене
Узгоджене
Порядковий числівник
Поєднується
з головним словом зв’язком
керування або
прилягання
Способу дії
Обставина
Як? Яким способом?
Прислівник
Я запізнювався і намагався йти швидше.
Іменник у формі
О. в. без прийменника
Староста горою стоїть за свою групу.
Синтаксичний аналіз простого речення
241
Другорядні члени речення
Обставина
Допусту
Причини
Мети
Часу
Умови
Міри
і ступеня
Місця
Де? Куди?
Звідки?
Прислівник
Знизу віяло прохолодною вологою.
Іменник у формі
Р. в. та М. в.
із прийменником,
О. в. та Зн. в. без
прийменника
Садок ріс на волі
в глибокій долині.
В якій мірі? Як
прислівник
часто? Як багато?
Скільки разів?
У скільки разів?
Глечик був ущерть
наповнений молоком.
За якої умови?
дієприслівниковий
зворот
Тільки маючи велику
силу духу, можна
досягти поставленої
мети.
Коли? З якого
часу? До якого
часу? Доки?
прислівник
Колись і я виберуся
на гостину до своїх
кумів.
Іменник у формі Р. Вони простояли під
в. з прийменником вербою до світанку.
і без нього
прислівник
Я навмисно все це
влаштувала.
Іменник у формі
Зн. в. з прийменником
Чумаки стали табором на нічліг.
Чому? З якої
причини? Через що? На якій
підставі?
прислівник
Він зозла жбурнув
камінь у річку.
Іменник у формі
Р. в. з прийменником
З великої печалі
й суму йому важко
було на душі.
Не зважаючи
на що? Всупереч
чому?
іменник, займенник, субстантивоване слово з прийменником
Всупереч усім
й усьому він став
переможцем.
Для чого?
З якою метою?
Усі види мовного розбору
242
СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ
СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
Методичний коментар
Алгоритм синтаксичного аналізу
складносурядного речення
1.Записати речення.
2.Визначити граматичну основу і підкреслити усі члени речення.
3.Назвати тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).
4.Визначити тип речення за емоційним забарвленням (окличне,
неокличне).
5.Визначити кількість предикативних центрів (складне двокомпонентне, багатокомпонентне).
6.Вказати основний спосіб зв’язку складових частин (сполучниковий).
7.Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин
і синтаксично-смисловими відношеннями між ними (складносурядне).
8.Визначити синтаксично-смислові відношення між частинами
складного речення і вказати засоби їх зв’язку.
9.Виконати аналіз кожної складової частини складносурядного
речення (за схемою аналізу простого речення).
10.Пояснити вжиті розділові знаки.
11.Накреслити схему аналізованого речення.
Зверніть увагу
1.Іноді виникають труднощі при розрізненні складносурядних
речень і простих речень із однорідними членами, які, як і частини складного речення, поєднуються сурядними сполучниками. Щоб уникнути помилок у визначенні різновиду речень
за будовою, аналіз слід розпочати з визначення граматичної
основи: одна граматична основа — речення просте, дві чи
більше граматичні основи — речення складне.
2.Труднощі можуть виникати при визначенні смислових відношень, які складаються між частинами складносурядного речення, поєднаних сполучником та. Адже сполучник та може
Синтаксичний аналіз складносурядного речення
243
виступати синонімом до єднального сполучника і та протиставного сполучниками але. Порівняйте: За обрій сідає сонце, та
мати доньку до хати кличе, та коник сюрчить у траві — Закінчилася довга сумна осінь, та душевного спокою це не принесло. У першому випадку описувані події розвиваються одночасно і не протиставляються одна одній, це засвідчує, що
між компонентами речення складаються єднальні відношення,
у другому ж — події протиставляються, а це вказує на те, що
між реченнями складаються протиставні відношення.
Зразки синтаксичного аналізу
складносурядного речення
Зразок 1
Синтаксичний аналіз складного речення Степ зустрічає низькими поклонами пашні вітер, а він проходить полями — теплий, ніжний, смикає за вуса горду пшеницю, моргає до вівса
й довго, довго цілує кучеряві голови гречок — п’є меди степові
(Г. Косинка).
1–2. Степ зустрічає низькими поклонами пашні вітер1, а він
проходить полями — теплий, ніжний, смикає за вуса горду
пшеницю, моргає до вівса й довго, довго цілує кучеряві голови
гречок — п’є меди степові2.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.У реченні два предикативні центри: степ зустрічає і він проходить, смикає, моргає, цілує, п’є, отже, це речення складне
двокомпонентне.
6.Дві частини цього речення зв’язані сполучниковим зв’язком.
7–8. Це складносурядне протиставне речення, частини якого поєднані протиставним сполучником а.
9.1. Перша складова частина цього речення Степ зустрічає низькими поклонами пашні вітер за будовою відповідає простому
двоскладному поширеному неускладненому повному реченню;
головні члени: простий підмет виражений іменником степ,
простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі
третьої особи однини теперішнього часу дійсного способу зустрічає; другорядних членів групи підмета немає; другорядні
члени групи присудка: прямий додаток виражений іменником
чоловічого роду однини у формі знахідного відмінка без прийменника — вітер, непрямий додаток виражений іменником
у формі орудного відмінка — поклонами, узгоджене означення,
244
Усі види мовного розбору
що пояснює непрямий додаток поклонами, виражене якісним
прикметником — низькими, неузгоджене означення, що пояснює непрямий додаток поклонами, виражений іменником
у формі родового відмінка — пашні.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
9.2. Друга складова частина цього речення а він проходить по.
лями —
теплий, ніжний, смикає за вуса горду пшеницю, мор. . .
гає до вівса й довго,
довго
. . .
. . . цілує кучеряві голови гречок — п’є
меди степові відповідає простому двоскладному поширеному
ускладненому однорідними присудками та однорідними означеннями повному реченню; головні члени речення: простий
підмет виражений особовим займенником він, прості дієслівні однорідні присудки виражений дієсловами у формі третьої особи однини теперішнього часу дійсного способу — проходить, смикає, моргає, цілує, п’є; другорядні члени групи
підмета: узгоджені однорідні означення виражені якісними
прикметниками — теплий і ніжний; другорядні члени групи
присудка: обставина місця, що пояснює дію, виражену однорідним присудком проходить, виражена іменником у формі
орудного відмінка — полями, прямий додаток виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника — пшеницю, узгоджене означення, що пояснює прямий додаток пшеницю, виражений відносним прикметником — горду, непрямий
додаток, що характеризує однорідний присудок смикає, виражений іменником у формі знахідного відмінка з прийменником — за вуса, непрямий додаток, що характеризує дію,
виражену дієсловом моргає, виражений іменником у формі родового відмінка з прийменником — до вівса, обставина часу,
що характеризує дію, виражену однорідним присудком цілує,
виражена якісно-означальним прислівником — довго, прямий
додаток, що характеризує дію, виражену однорідним присудком цілує, виражений іменником у формі знахідного відмінка
без прийменника — голови, неузгоджене означення, що пояснює прямий додаток голови, виражене іменником у формі
родового відмінка множини — гречок, узгоджене означення,
що пояснює прямий додаток голови, виражене якісним прикметником — кучеряві, прямий додаток, що характеризує дію,
передану дієсловом п’є, виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника — меди, узгоджене означення, що пояснює прямий додаток меди, виражений відносним прикметником — степові.
Синтаксичний аналіз складносурядного речення
245
У цій частині аналізованого складносурядного речення вжито
такі розділові знаки: перед відокремленим означенням, вираженим прикметниками теплий і ніжний, ставиться тире;
між однорідними означеннями теплий, ніжний, ставиться
кома, тому що вони не поєднуються сполучником; однорідні
присудки проходить, смикає, моргає розділяються комами,
оскільки вони не поєднуються сполучниками; однорідні присудки моргає і цілує не розділяються комою, бо поєднуються
сполучником й; повторювана обставина довго, довго розділяється комою; однорідні присудки цілує і п’є розділені тире,
оскільки останній присудок пояснює причину дії, переданої
дієсловом цілує, деталізує її.
10.Перед сполучником а стоїть кома, яка розділяє дві частини
складносурядного речення.
11.[ 1 ], а [ 2 ].
Зразок 2
Синтаксичний аналіз складного речення:
В теплих снах ідуть в полях жита
І зоря над ними йде висока.
(М. Вінграновський)
1–2. В теплих снах ідуть в полях жита1, і зоря над ними йде висока2.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.У реченні два предикативні центри: ідуть жита і зоря йде,
отже, це речення складне двокомпонентне.
6.Дві частини цього речення зв’язані сполучниковим зв’язком.
7–8. Це складносурядне єднальне речення, частини якого поєднані єднальним сполучником і.
9.1. Перша складова частина цього речення В теплих снах ідуть
в . полях
жита за будовою відповідає простому двоскладному
. . .
поширеному неускладненому повному реченню; головні члени:
простий підмет виражений іменником жита, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи
множини теперішнього часу дійсного способу ідуть; другорядних членів групи підмета немає; другорядні члени групи
присудка: обставина місця, виражена іменником у формі місцевого відмінка — в полях; непрямий додаток, виражений
іменником у формі місцевого відмінка — у снах, узгоджене
означення, що пояснює непрямий додаток у снах, виражене
якісним прикметником — теплих.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
246
Усі види мовного розбору
9.2. Друга складова частина аналізованого речення і зоря над
ними йде висока відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому повному реченню; головні члени речення: простий підмет виражений іменником зоря, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи
однини теперішнього часу дійсного способу — йде; другорядні
члени групи підмета: узгоджене означення виражене якісним
прикметником — висока; другорядні члени групи присудка:
непрямий додаток виражений особовим займенником у формі
орудного відмінка з прийменником — над ними.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
10.Перед сполучником і стоїть кома, яка розділяє дві частини
складносурядного речення.
11.[ 1 ], і [ 2 ].
Зразок 3
Синтаксичний аналіз складного речення Або ти лишаєшся
зі мною, або я йду від тебе назавжди (З усного мовлення).
1–2. Або ти лишаєшся зі мною1, або я йду від тебе назавжди2.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.У реченні два предикативні центри: ти лишаєшся і я йду,
отже, це речення складне двокомпонентне.
6.Дві частини цього речення зв’язані сполучниковим зв’язком.
7–8. Це складносурядне речення з роздільними відношеннями,
частини якого поєднані парним сполучником або… або.
9.1. Перша складова частина цього речення Або ти лишаєшся
зі мною за будовою відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому повному реченню; головні члени: простий підмет виражений особовим займенником ти, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі другої особи
множини теперішнього часу дійсного способу лишаєшся; другорядних членів групи підмета немає; другорядні члени групи
присудка: непрямий додаток виражений особовим займенником у формі орудного відмінка з прийменником — зі мною.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
9.2. Друга складова частина аналізованого речення або я йду від
тебе назавжди
. . . . . . відповідає простому двоскладному поширеному
неускладненому повному реченню; головні члени речення: простий підмет виражений особовим займенником я, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі першої особи
однини теперішнього часу дійсного способу — йду; другорядних
членів групи підмета немає; другорядні члени групи присудка:
Синтаксичний аналіз складносурядного речення
247
непрямий додаток виражений особовим займенником у формі
родового відмінка з прийменником — від тебе; обставина часу
виражена прислівником часу — назавжди.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
10.Перед другим сполучником або стоїть кома, яка розділяє дві
частини складносурядного речення.
11.Або [ 1 ], або [ 2 ].
Тренувальні вправи
Вправа 1
З-поміж наведених речень виберіть складносурядні речення,
шляхом визначення граматичних основ.
І варіант
1. Цілий день би стояв, та держав, та дивився вгору (В. Винниченко). 2. Уперше, після багатьох років відсутності, на бабиному, а колись раніше — на моєму, — сільському кутку побували
ми аж у дев’яностих (П. Мельник). 3. Як бог дасть, то і в калюжі
втопишся (І. Нечуй-Левицький). 4. Батько переступив поріг, заточився, поминув хатні двері та й пішов лапать стіни в темних
сінях (І. Нечуй-Левицький). 5. Висока на зріст, рівна станом, але
не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована
на білій стіні (І. Нечуй-Левицький). 6. Хранителі устоїв кривавого режиму запримітили цю художницьку чесність Гончара
рано, і перші їх удари письменникові випало відчути ще замолоду (Г. Тютюнник).
ІІ варіант
1. Остатнього любив він несказанно, ба навіть обожав (О. Кобилянська). 2. І так усміхалась пані радниковій будучина ясна
та чиста, наче та днина весняна, і вона називала її в своїм серці
своєю «другою будучністю» (О. Кобилянська). 3. Екзамени тяглися
неймовірно довго, і Гриша ніяк не міг діждатись дня відплиття
(П. Загребельний). 4. А забiгла сюди, у двiр, — i страх пропав
(О. Коломієць). 5. Дядько понуро тім’я теребив і смакував махру
(В. Симоненко). 6. Та для нас вірші і проза в сьому творі однаково дорогі, а навіть вірші без прози подекуди не були б зрозумілі (М. Сиротюк).
Вправа 2
Назвіть вид речень за характером синтаксичного зв’язку складових частин і смислових відношень між ними.
248
Усі види мовного розбору
І варіант
1. Лише розмикається коло — і в хмарах обличчя зникають
(М. Луків). 2. Він щедро лаври пожинав, а друзі — малювали
(М. Луків). 3. Розтанеш в димній сутіні вокзалу — але осяде
в пам’яті, на дні, обличчя жінки… (О. Забужко). 4. Нитка ріже
руку, але то дурниця (В. Винниченко). 5. За кiлька день здобули книжки, i панi Ївга з глибоким почуттям обов’язку перед
Серьогою взялася до навчання (В. Підмогильний). 6. Раптом помітив «левика» з розчепіреними лапами на юнаковому рамені —
й у віччю йому потемніло (І. Багряний).
ІІ варіант
1. Сірки були і не його контрагенти, однак Мокієнко, знавши
добре Сірків (колись дружком був на весіллі), шанував їх і охоче
взявся виконати доручення, допомогти (І. Багряний). 2. Хіба
тільки яка експедиція проїде вгору, або старовіри по льоду поїдуть вниз до міста Імана (І. Багряний). 3. Чи це вона йому звеліла натиском руки, чи це було нагле, шалене почуття ревнощів…
(І. Багряний). 4. А вже скільки я осів поламав через ту іродову
гору, то й полічити не можна (І. Нечуй-Левицький). 5. Там було
темно навіть удень, і ми боялись гадюки (О. Довженко). 6. Скресли
ріки, і крижини безладно громадились і шурхотіли у течії повноводдя (Р. Іванченко).
Вправа 3
З’ясуйте, якими засобами зв’язку поєднуються компоненти
наведених речень. Складіть схеми поданих речень.
І варіант
1. І в них було кохання, як у мене, і від любові тьмарився
їм світ. (Л. Костенко) 2. Хо сидить посеред галяви, а навкруги
його панує мертва, прикра тиша (М. Коцюбинський). 3. А тим часом католицькі пани з нашими перевертнями усиловались унію
на Вкраїні прищепити і не в одну церкву попом уніта, на огиду
людям, поставили, віру благочестиву мужицькою вірою називали, а оддаючи жидам у оренду села, не раз із селами й церкви
їм на одкуп оддавали (П. Куліш). 4. Час служби давно скінчився,
і великий дзвін Успенського собору покликав до вечерні, а він
змушений сидіти невідомо для чого (Б. Левін). 5. І він їздив,
і до нього приїздили люди, але треба було дуже секретно видітися
з ними й дуже політично балакати, а то в Жовкві під тую пору
і стіни вуха мали (Б. Лепкий). 6. То дощ на вулиці, то мряка сіється (З усного мовлення).
Синтаксичний аналіз складносурядного речення
249
ІІ варіант
1. Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув
довгою бородою, і повіяв від неї тихий вітрець, холодною цівкою
вдарив у дерева (М. Коцюбинський). 2. Товстi мури, дужна стеля,
глибокi лучковi вiкна, важкi меблi, пишна, але хмура розкiш
(І. Кочерга). 3. По гаю пішла луна, а в хуторі не озивавсь ніхто…
(П. Куліш). 4. Терпи й чекай на свій час: а може, таки зажевріє
і твій вогник, засвітить і тобі надії промінь (Б. Левін). 5. Хто
його знає, чи певний він, чи ні, а гріха на совість не треба брати
(Б. Лепкий). 6. Яму під Самойловичем копав, а тепер, мабуть, під
Мазепою гребе (Б. Лепкий).
Вправа 4
Складіть складносурядні речення за такими схемами:
І варіант
а)[…], [і …].
б)[…], [та …].
в)[Чи …], [чи …].
г)[…], [зате ……].
д)[Або …], [або …].
ІІ варіант
а)[То …], [то …].
б)[Ні…], [ні …], [ні…], [ні…].
в)[…], [проте …].
г)[Не то…], [не то …].
д)[…], [однак …].
Вправа 5
Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованих речень.
І варіант
1. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки
брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив
(І. Нечуй-Левицький). 2. У пору написання і публікації роману
ще йшло соцзмагання «робітничої» і «колгоспної» тематики,
дистильовано-позитивних героїв у творіннях перестиглих на корені робітничо-селянських призовників у літературі, але та макулатурна пишнота небезпеки для режиму не становила (Г. Тютюнник). 3. Міліціонер пішов з двору з почуттям виконаного
обов’язку, відкозиряв чемно, навіть особі непрописаній, однак
Єльку візит його пригнітив (О. Гончар). 4. Я люто оборонявся, та
стріла влучила мені в живіт… (В. Малик). 5. Саксонці, знай, обпивалися й об’їдалися, допізна сиділи довкола вогнищ, варнякали
Усі види мовного розбору
250
всіляку гидоту, реготали від соромітницьких розповідей, не мали
сорому перед служителем бога, може б, стримувалися бодай перед жінками, але в обозі, окрім княжни Євпраксії та Журини,
не було жодної жінки (П. Загребельний). 6. Дуже тиснув мороз,
але ми пройшли вздовж і впоперек села, не поминувши жодної
хати (Б. Харчук).
ІІ варіант
1. Йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над
стежкою, і тільки іноді під її черевиками, взутими на босу ногу,
стиха хрускали суха гілочка або жолудь (О. Донченко). 2. Прикажчик знову почав залицятись до Галі й умовляти її до любощів, але вона не хотіла про те й слухати, перетерплюючи й лайку,
й знущання, і важку роботу (А. Кащенко). 3. По річці пливтимуть білі теплоходи, і кожен вітатиме творця протяжним гудком
(В. Дрозд). 4. Вона говорила, усміхаючись слабо, а її великі очі
блукали безцільно понад його голову (О. Кобилянська).
5. Він розтинав основу,
Відкинувши ледачу простоту,
І барви дихали п’янким болиголовом,
І бризки сонця стигли на льоту.
(І. Драч)
Матеріал для довідок
Складносурядні речення
Складне речення, складові частини якого рівноправні за змістом
і пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сполучників
З єднальними відношеннями між частинами
І, й, та, ні… ні
Надворі розгодинилося,
і діти пішли на прогулянку.
Із протиставними або
зіставними відношеннями між частинами
А, але, та (=але),
проте, однак
Під ногами була безодня,
але Соломія вхопилася
за кущ очерету і вилізла.
Із розділовими відношеннями між частинами
Або… або, то… то,
чи… чи, не то…
не то
То сум мене огортає, то
нестримна радість охоплює.
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
251
СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ
СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ
Методичний коментар
Алгоритм синтаксичного аналізу
складнопідрядного речення
1.Записати речення.
2.Визначити граматичну основу і підкреслити усі члени речення.
3.Назвати тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).
4.Визначити тип речення за емоційним забарвленням (окличне,
неокличне).
5.Визначити кількість граматичних основ (складне двокомпонентне, багатокомпонентне).
6.Вказати основний спосіб зв’язку складових частин (сполучниковий).
7.Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин
і синтаксично-смисловими відношеннями між ними (складнопідрядне).
8.Визначити головну і підрядну частини, вказати засоби їх
зв’язку.
9.З’ясувати, до чого відноситься підрядна частина (до слова,
словосполучення головної частини чи всієї головної частини),
на яке питання відповідає, яку займає позицію.
10.Визначити вид підрядної частини (для багатокомпонентного —
вказати тип підрядності).
11.Виконати аналіз головної і підрядної частини складнопідрядного речення (за схемою аналізу простого речення).
12.Пояснити вжиті розділові знаки.
13.Накреслити схему аналізованого речення.
Зверніть увагу
1.При визначенні смислового наповнення підрядної частини
необхідно враховувати те, до чого стосується у головній частині цей підрядний компонент. Порівняйте: Тітка переказувала, щоб я зайшла до неї — Куди б ти не поїхав, образ Вітчизни буде завжди з тобою. У першому реченні підрядне
з’ясувальне (щоб я знайшла до неї) розкриває зміст присудка
252
Усі види мовного розбору
головної частини, а в другому — підрядне місця (куди б ти
не поїхав) стосується змісту усієї головної частини.
2.Слід бути уважними при визначенні засобу зв’язку головної
і підрядної частини, адже вони можуть поєднуватися сполучниками і сполучними словами. Складність полягає у тому, що
сполучники ніколи не виступають членами речення, а сполучні слова, будучи співвідносними з самостійними частинами
мови, зазвичай виступають головними чи другорядними членами речення. Порівняйте: Мені повідомили, що запрошення
на конференцію буде надіслано поштою — Він очікував поїзда, що запізнювався на п’ятнадцять хвилин.
3.Сполучні слова можуть виступати різними членами речення.
Наприклад: Як літо промайнуло веселкове, отак
. . . і молодість
моя пішла у далеч (З усного мовлення) — сполучне слово отак
виступає у ролі обставини способу дії; Під цегляним муром, що
огороджував стадіон, росли каштани й липи, кидаючи тіні
на пенсіонерів, які чи прогулювались, чи сиділи на лавочках..
(Є. Гуцало) — сполучні слова що і які виконують функції підметів у різних підрядних компонентах; Скажіть, будь ласка,
котра година — сполучне слово котра виступає частиною
складеного іменного присудка.
4.Слід бути уважним при визначенні підрядної частини, оскільки
вона може стояти перед головною (Якщо хочеш жити — борись), після головної (Прийдеш до мене, коли прочитаєш усю
книгу) і всередині головної частини (Нова книга Андруховича,
яку я вчора придбала в магазині «Арка», виявилася надзвичайно цікавою).
5.У реченні з кількома підрядними слід бути уважним при визначенні різновиду підрядності: однорідна, неоднорідна (паралельна) і послідовна.
Однорідна підрядність — це така підрядність, при якій усі
підрядні залежать від одного й того самого члена речення
в головній частині і відповідають на одне й те саме питання:
Я часто згадую маленький, загублений у яблуневих садках,
хутір на Лебединщині, де я вперше скуштувала ліщини, де
пасла бабусину корову Розку, де купалася у мілкому ставку
і де минуло усе моє босоноге дитинство (З усного мовлення).
Неоднорідна (паралельна) підрядність — це така підрядність,
при якій підрядні частини залежать від різних членів речення
головної частини або по-різному характеризують один і той же
член речення: Хлопці сиділи тихо: придивляючись, як танцюють сутінки, прислухаючись, як шелестить вітер у верховітті дерев (Є. Гуцало).
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
253
Послідовна підрядність — це така підрядність, при якій перше
підрядне речення залежить від головного, друге підрядне —
від першого підрядного і кожне наступне — від кожного попереднього: іде послідовне підпорядкування.
Якби я втратив очі, Україно,
То зміг би жить, не бачачи ланів,
Поліських плес, подільських ясенів,
Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно.
(Д. Павличко)
Зразки синтаксичного аналізу
складнопідрядного речення
Зразок 1
Синтаксичний аналіз складного речення Мати бачить, як
скрадається до її затіненого ліжка її молодший любий син
(М. Хвильовий).
1–2. Мати бачить1, як скрадається до її затіненого ліжка її
молодший любий син2.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.В аналізованому реченні дві граматичні основи: мати бачить
і скрадається син, отже, речення складне двокомпонентне.
6.Дві частини аналізованого речення поєднані сполучниковим
зв’язком.
7.За характером смислових відношень між складовими частинами це складнопідрядне речення.
8.Головна частина мати бачить і підрядна частина скрадається
до її затіненого ліжка її молодший любий син поєднані сполучником як.
9–10. Підрядна частина розкриває зміст присудка, відповідає на питання що саме?, тобто передає з’ясування (підрядне з’ясувальне),
і стоїть після головної частини.
11.1. Головна частина мати бачить відповідає простому двоскладному непоширеному неускладненому повному реченню;
головні члени речення: простий підмет виражений іменником
мати, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі
третьої особи однини теперішнього часу дійсного способу бачить.
Розділових знаків в середині головної частини немає.
11.2. Підрядна частина скрадається до її затіненого ліжка її молодший любий син відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому повному реченню. Головні члени речення:
Усі види мовного розбору
254
простий підмет виражений іменником син, простий дієслівний
присудок виражений дієсловом у формі третьої особи однини
теперішнього часу дійсного способу скрадається; другорядні
члени групи підмета: узгоджене означення виражене якісним
прикметником — любий, узгоджене означення виражене якісним прикметником, що перейшов у розряд відносних — молодший, узгоджене означення виражене особовим займенником у формі родового відмінка однини — її; другорядні члени
групи присудка: непрямий додаток виражений іменником
у формі родового відмінка з прийменником — до ліжка, узгоджене означення, що пояснює непрямий додаток, виражене
дієприкметником пасивного стану минулого часу — затіненого, узгоджене означення, що пояснює непрямий додаток,
виражене особовим займенником у формі родового відмінка
однини — її.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
12.Перед сполучником як стоїть кома, яка відділяє підрядну частину від головної.
що саме?
13.[…],
(як…) .
Зразок 2
Синтаксичний аналіз складного речення:
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!
(Л. Костенко).
1–2. Вона ж була як голос України1, що клекотів у наших корогвах!2
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: окличне.
5.В аналізованому реченні дві граматичні основи: вона ж була
як голос України і що клекотів, отже, речення складне двокомпонентне.
6.Дві частини аналізованого речення поєднані сполучниковим
зв’язком.
7.За характером смислових відношень між складовими частинами це складнопідрядне речення.
8.Головна частина вона ж була як голос України і підрядна частина що клекотів у наших корогвах поєднані сполучним словом що.
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
255
9–10. Підрядна частина розкриває зміст слова голос, яке виступає частиною складеного іменного присудка, відповідає на питання який?, тобто передає означення (підрядне означальне),
і стоїть після головної частини.
11.1. Головна частина вона ж була як голос України відповідає
простому двоскладному непоширеному неускладненому повному реченню; головні члени речення: простий підмет виражений особовим займенником вона, складений іменний присудок виражений дієсловом-зв’язкою у формі третьої особи однини минулого часу і сталим порівняльним зворотом — була
як голос України.
Розділових знаків у середині головної частини немає.
11.2. Підрядна частина що клекотів у наших корогвах відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому повному реченню. Головні члени речення: простий підмет виражений сполучним словом що, простий дієслівний присудок
виражений дієсловом у формі третьої особи однини минулого
часу дійсного способу клекотів; другорядних членів групи
підмета немає; другорядні члени групи присудка: непрямий
додаток виражений іменником у формі давального відмінка
з прийменником — у корогвах, узгоджене означення, що пояснює непрямий додаток, виражене присвійним займенником
у формі давального відмінка множини — наших.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
12.Перед сполучним словом що стоїть кома, яка відділяє підрядну частину від головної.
який?
13.[…], (що…).
Зразок 3
Синтаксичний аналіз складного речення Якщо я не знайду
необхідної суми, я нікуди не поїду! (З усного мовлення).
1–2. Якщо я не знайду необхідної суми,2 я нікуди не поїду1!
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: окличне.
5.В аналізованому реченні дві граматичні основи: я не знайду
і я не поїду, отже, речення складне двокомпонентне.
6.Дві частини аналізованого речення поєднані сполучниковим
зв’язком.
7.За характером смислових відношень між складовими частинами це складнопідрядне речення.
Усі види мовного розбору
256
8.Головна частина я нікуди не поїду і підрядна частина якщо
я не знайду необхідної суми поєднані сполучником якщо.
9–10. Підрядна частина розкриває зміст усієї головної частини,
відповідає на питання за якої умови?, тобто визначає умову дії,
описаної у головній частині (підрядне обставинне — умови),
і стоїть перед головною частиною.
11.1. Головна частина я нікуди
. . . . не поїду відповідає простому двоскладному непоширеному неускладненому повному реченню;
головні члени речення: простий підмет виражений займенником першої особи однини я, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі першої особи однини майбутнього
часу із заперечною часткою — не поїду; другорядних членів
групи підмета немає; другорядні члена присудка: обставина
місця, виражена заперечним прислівником — нікуди.
Розділових знаків у середині головної частини немає.
11.2. Підрядна частина якщо я не знайду необхідної суми відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому
повному реченню. Головні члени речення: простий підмет виражений займенником першої особи однини я, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі першої особи
однини майбутнього часу дійсного способу із заперечною часткою — не знайду; другорядних членів групи підмета немає;
другорядні члени групи присудка: прямий додаток виражений іменником у формі родового відмінка без прийменника —
суми, узгоджене означення, що пояснює прямий додаток,
виражене якісним прикметником у формі родового відмінка
однини — необхідної.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
12.Кома стоїть після слова суми, яким закінчується підрядна
частина, і відділяє підрядний компонент від головного.
за якої умови?
13.(Якщо…), […].
Зразок 4
Синтаксичний аналіз складного речення На щічках було
яскраво-коричневе ластовиння, наче сонечко поцілувало мого
маленького синочка (З усного мовлення).
1–2. На щічках було яскраво-коричневе ластовиння1, наче сонечко поцілувало мого маленького синочка2.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
257
5.В аналізованому реченні дві граматичні основи: було ластовиння і сонечко поцілувало, отже, речення складне двокомпонентне.
6.Дві частини аналізованого речення поєднані сполучниковим
зв’язком.
7.За характером смислових відношень між складовими частинами це складнопідрядне речення.
8.Головна частина на щічках було яскраво-коричневе ластовиння
і підрядна частина наче сонечко поцілувало мого маленького
синочка поєднані сполучником наче.
9–10. Підрядна частина пояснює зміст усієї головної частини
шляхом порівняння, відповідає на питання а саме? (підрядне
обставинне — порівняльне) і стоїть після головної частини.
11.1. Головна частина на щічках було яскраво-коричневе ластовиння відповідає простому двоскладному непоширеному неускладненому повному реченню; головні члени речення: простий підмет виражений загальним іменником конкретного,
збірного значення ластовиння, простий дієслівний присудок
виражений дієсловом у формі третьої особи однини минулого
часу — було; другорядні члени групи підмета: узгоджене означення, виражене відносним прикметником у формі називного
відмінка — яскраво-коричневе; другорядні члени групи присудка: непрямий додаток, виражений загальним іменником
конкретного значення у формі місцевого відмінка — на щічках.
Розділових знаків у середині головної частини немає.
11.2. Підрядна частина наче сонечко поцілувало мого маленького
синочка відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому повному реченню. Головні члени речення: простий підмет виражений загальним іменником конкретного значення сонечко, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи однини минулого часу дійсного
способу — поцілувало; другорядних членів групи підмета немає; другорядні члени групи присудка: прямий додаток виражений іменником у формі родового відмінка без прийменника — синочка, узгоджене означення, що пояснює прямий
додаток, виражене якісним прикметником у формі родового
відмінка однини — маленького; узгоджене означення, що пояснює прямий додаток, виражене присвійним займенником
у формі родового відмінка однини — мого.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
12.Кома стоїть перед сполучником наче і відділяє підрядний компонент від головного.
Усі види мовного розбору
258
як саме?
13.[…], (наче…).
Зразок 5
Синтаксичний аналіз складного речення Страшні слова, коли
вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш,
з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко).
1–2. Страшні слова1, коли вони мовчать2, коли вони зненацька
причаїлись3, коли не знаєш4, з чого їх почать5, бо всі слова
були уже чиїмись6.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.В аналізованому реченні шість граматичних основ: слова, вони
мовчать, вони причаїлись, не знаєш, почать і слова були уже
чиїмись, отже, речення складне шестикомпонентне.
6.Усі частини аналізованого речення поєднані сполучниковим
зв’язком.
7.За характером смислових відношень між складовими частинами це складнопідрядне речення.
8.Головна частина страшні слова з другою підрядною частиною
коли вони мовчать поєднана сполучником коли, з третьою підрядною частиною коли вони зненацька причаїлись поєднана
сполучником коли, з четвертою підрядною частиною коли
не знаєш поєднана сполучником коли; четверта і п’ята підрядні частини поєднані сполучниковим словом з чого, п’ята
і шоста підрядні частини поєднані сполучником причини бо.
9–10. Друга, третя і четверта частини, що виступають підрядними, пояснюють зміст головного члена головної частини
слова, відповідають на питання за якої умови? (підрядні обставинні — умови — однорідна підрядність), і стоять після головної частини; п’ята підрядна частина приєднується до четвертої підрядної за допомогою сполучного слова з чого — з’ясовує
значення усього підрядного компонента (підрядне з’ясувальне,
послідовна підрядність); шоста підрядна частина пояснює причину того, що відбувається у п’ятій і приєднується до нього
за допомогою сполучника причини бо (підрядне причини, послідовна підрядність). У цьому реченні представлена однорідна підрядність 1 — 2; 1 — 3, 1 — 4; послідовна підрядність 4 — 5 — 6.
11.1. Головна частина страшні слова відповідає простому односкладному поширеному неускладненому повному реченню — називне; головний член речення виражений загальним іменником
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
259
абстрактного значення слова; другорядні члени: узгоджене
означення, виражене якісним прикметником у формі називного відмінка — страшні, що пояснює головний член речення.
Розділових знаків у середині головної частини немає.
11.2. Підрядна частина коли вони мовчать відповідає простому
двоскладному непоширеному неускладненому повному реченню. Головні члени речення: простий підмет виражений
особовим займенником третьої особи множини вони, простий
дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої
особи множини теперішнього часу дійсного способу — мовчать; другорядних членів групи підмета немає; другорядних
членів групи присудка немає.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
11.3. Підрядна частина коли вони зненацька
причаїлись відпові. . . . . .
дає простому двоскладному непоширеному неускладненому
повному реченню. Головні члени речення: простий підмет виражений особовим займенником третьої особи множини вони,
простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі
третьої особи множини минулого часу дійсного способу — причаїлись; другорядних членів групи підмета немає; другорядні
члени групи присудка: обставина способу дії, виражена прислівником способу дії — зненацька.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
11.4. Підрядна частина коли не знаєш відповідає простому односкладному непоширеному неускладненому повному реченню —
означено-особове. Головний член речення виражений дієсловом у формі другої особи однини теперішнього часу дійсного
способу із заперечною часткою не — не знаєш; другорядних
членів немає.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
11.5. Підрядна частина з чого їх почать відповідає простому односкладному поширеному неускладненому повному реченню —
означено-особове. Головний член речення виражений дієсловом у формі другої особи однини теперішнього часу дійсного
способу — почать; другорядні члени: прямий додаток, виражений особовим займенником третьої особи множини у формі
родового відмінка без займенника — їх; непрямий додаток,
виражений сполучниковим словом у формі родового відмінка
однини з прийменником — з чого.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
11.6. Підрядна частина бо всі слова були уже чиїмись відповідає
простому двоскладному поширеному неускладненому повному
Усі види мовного розбору
260
реченню. Головні члени речення: підмет виражений загальним
іменником абстрактного значення — слова; складений іменний присудок виражений дієсловом-зв’язкою, часткою та неозначеним займенником — були уже чиїмись; другорядні члени
групи підмета: узгоджене означення виражене займенником —
всі; другорядних членів групи присудка немає.
Розділових знаків у середині підрядної частини немає.
12.Коми стоять перед кожним сполучником коли, сполучним словом з чого та сполучником бо. Ужиті коми відділяють підрядний компонент від головного та розділяють усі підрядні частини.
за якої умови?
чого?
чому?
13.[…1], (коли…2), (коли…3), (коли…4), (з чого…5), (бо…6).
Тренувальні вправи
Вправа 1
У поданих реченнях: а) з’ясуйте засоби зв’язку головних і підрядних частин і смислові відношення між ними; б) розмежуйте
сполучники і сполучні слова; в) визначте синтаксичну роль виявлених сполучних слів.
І варіант
1. Ми прагнемо до того, щоб у душі панував спокій. 2. Чим
більше ти будеш читати, тим більше будеш знати. 3. Він зателефонував мені, аби дізнатися розклад занять на наступний тиждень.
4. Відтоді, як ти поїхав, минуло вже багато часу. 5. Я не могла
залишитися на довший час, оскільки вдома мене чекала мама.
6. Я не можу бути з тобою, тому що ми надто різні люди.
ІІ варіант
1. Я вже одужала, так що можна йти на заняття з дизайну.
2. Ще раз даруйте, що поділилася з вами своїми сумнівами, що
звернулася по вашу допомогу. 3. Я сам бачив у той вечір, як сталась пожежа, Омелька і Варку під сіном Вороного (І. КарпенкоКарий). 4. На другий день, вранці, ніби нічого й не сталося,
пани побачили Богуна здоровим і веселим з козаками на валах
(Я. Качура). 5. На Базавлуцьких хуторах з того часу, як управитель князя запровадив Демка у пікінери, вже не було кому згадувати про права запорожців та баламутити князівських кріпаків (А. Кащенко).
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
261
6. Скажу їм, що зміни невтішні
І нічим хвалитися, браття,
Нещастя нові та колишні
Над краєм висять, як прокляття.
(М. Луків)
Вправа 2
Визначте смислові відношення між частинами поданих складнопідрядних речень із кількома підрядними. З’ясуйте різновид
підрядності у кожному з наведених речень.
І варіант
1. А щоб тебе, окаянну пам’ять, земля не прийняла, коли
ти мов решето, коли чужих думок не тримаєш і своїх не маєш.
2. Варка лляла жовту печаль очей то на Свирида, що скидався
на брехливу сороку-скрекотуху, то на вчителя, що з доброго дива
у будній день начепив ордени й медалі. 3. Досі чую й завжди чутиму мову землі, що говорила вустами старого, якого підвезли
до поліського села. 4. Й коли на екрані знову появився голова
колгоспу Книш, то регіт вибухнув такий, що стіни клубу мало
не порозсідались. 5. Вчителька молодших класів Діна Яківна приклала долоню до грудей, бо здалося, що в запаленій тиші серце
її гримить, як барабан під паличками-колотушками завзятого барабанщика. 6. Комір потом просяк та лепом узявся, то з милом
помив, щоб не так очі муляло, що ношена (Є. Гуцало).
ІІ варіант
1. Гостре зворушення пойняло тебе, наче угледів те, що взагалі недоступне людському зору, наче щойно ти діткнувся свідомістю чогось сокровенного (Є. Гуцало). 2. Улянка повільно глянула
навколо й наче вперше помітила, що ліс її любий уже прибрався
в нову чарівну одежу (О. Донченко). 3. Коли Гриша Скрипка
з двома студентами історичного факультету приніс в профком зібрані для будівників Каховки книги, там вже були представники
всіх факультетів і, виявляється, чекали лише на істориків (П. Загребельний). 4. Дід Антип задоволено слухав, як розмірено тіктакали ходики, наче сперечаючись з новеньким будильником, купленим цього літа в сільмазі, та все жалкував, що не було в ньому
такої зозулі, як у баби Устини (В. Земляк). 5. Вже й сліду нема
орловської провінційної панночки, гувернантки у багатих родичів, яка наче на волю вирвалася, віддалася за нього, не роздумуючи довго, і почувалася такою щасливою, такою радою (О. Іваненко). 6. Єдиний бог — це щит, що єднатиме й охоронятиме твій
люд (Р. Іванченко).
Усі види мовного розбору
262
Вправа 3
Складіть речення за поданими схемами.
І варіант
ІІ варіант
незважаючи
на що?
який?
а)[…1], (дарма що…2).
а)[…1, (котрий…2)…1].
який?
що саме? якої?
б)[…1], (що…2).
б)[…1], (як…2), (що… 3 ).
коли?
як саме?
в)[…1.], (немов…2).
за якої
умови?
де?
г) (Якби…2), […1].
що саме?
в)(Коли…2), […1].
про що?
д)[…1, (як…2), …1], (що…3).
г) […1], (де…2).
(наслідок)
д)[…1], (тому…2).
Вправа 4
Виконайте повний синтаксичний розбір поданих речень.
І варіант
1. Художник бачив, як вони
Красиво і розкуто
Ішли до тої глибини,
Сягали тої таїни,
Що він не зміг сягнути.
(М. Луків)
2.Благословен той час великий, урочистий,
Як ти повстав!
(М. Вороний)
3. І прийшов Син Божий на землю, щоб одкрити людям істину,
щоб тая істина свободила род чоловічий (М. Костомаров). 4. Адже
під руку київського державця має перейти земля Подніпров’я,
що віднині поєдналась із великими просторами інших племен
слов’янських (Р. Іванченко). 5. Збирається Данило довго, бо треба
йому взяти з собою чимало всякого начиння (Г. Тютюнник).
6. Щоб трохи заспокоїти сина, мати взяла в нього голуба й обережно змила кров (Л. Смілянський).
Синтаксичний аналіз складнопідрядного речення
263
ІІ варіант
1. Хвильки хлюпали в неї між пальців і здіймались ясними
пухирями, в яких відбивалось на мить то жовте листя клена, то
клаптик блакитного неба, то обличчя в білій хусточці (О. Донченко). 2. Гриша вирішив своїх долоней не показувати зовсім,
бо вони були вкриті величезними пухирями, які вже полопалися
(П. Загребельний). 3. Ще Михась і тим примітний, що часто, замість своїх, прихоплює батькові шкарпетки, у гарних візерунках (В. Земляк). 4. Вона також хоче швидше відірватися від того
життя, що промайнуло за три місяці, як за мить, закрутило,
піднесло, збаламутило, обдарувало багатими скарбами і потаємно образило, бучно визнало і нишком укололо (О. Іваненко).
5. Поспішав із Полоччини і Смоленщини, де віднині став твердо
й непохитно (Р. Іванченко). 6. Він дивиться на її великі ясні очі,
в яких раптом мигнула лукава смішинка (О. Іваненко).
Матеріал для довідок
Складнопідрядні речення
Компоненти яких нерівноправні за змістом і поєднуються підрядним
зв’язком за допомогою сполучників підрядності та відповідної інтонації
Із підрядними означальними
який?
який, що, де, куди, звідки,
коли, наче, неначе, ніби,
як, щоб
Я знайшла книгу, яка була
мені дуже потрібна.
Із підрядними з’ясувальними
що?
що, як, щоб, наче, ніби,
мов, хто, який, чий, котрий, де, куди, як, коли
Батьківська хата — це
те, що завжди згадується,
сниться.
Із підрядними обставинними
Способу
дії
Порівняльні
як? яким
способом?
як, ніби, наче, мов
Я тримав писанку делікатно і ласкаво,
наче курчатко сиділо
у жмені.
як саме?
подібно
до чого?
як, наче, неначе,
Батько був такий розніби, нібито, мов,
гніваний, аж чорний, ніби
немов, немовби, що насувала чорна хмара.
Усі види мовного розбору
264
Складнопідрядні речення
Міри
і ступеня
Місця
Часу
Умови
Мети
Причини
Наслідку
Допустові
якою мірою? наскільки?
що, що аж,
скільки, чим…
тим
Руки в Іванка так
змерзли, що аж зашпори
позаходили.
де? куди?
звідки?
де, куди, звідки
Серце завжди проситься
туди, де легким серпанком бринить мамина
колискова.
коли?
відколи?
доки?
з якого
часу?
коли, поки, доки,
як, як тільки,
з того часу, відтоді як, після
того як
Стару дитячу колиску
берегли доти, доки люди
жили в оселі.
коли?
за якої
умови?
якби, якщо (б),
коли (б), аби
Якби не мамина пісня,
яким убогим було б наше
життя.
для чого?
з якою
метою?
щоб, аби, для того
щоб, в ім’я того
щоб, задля того
щоб
Художниця знайшла
барви, щоб змалювати
поетичний образ рідної
землі.
чому?
через що?
з якої
причини?
бо, тому що, через
те що, у зв’язку
з тим що, адже,
оскільки, завдяки
тому що
Я ніколи не шукав свого
щастя під чужими небесами, бо наші предки
лишили нам цю землю,
заквітчану любистком.
тому, так що
Не можуть матері
захистити своїх дітей
від війни, тому війни
спрямовані проти
матерів.
хоч, хоча, дарма
що, незважаючи
на те що
Дарма що був осінній
дрімотливий дощ, Київ
за всякої погоди прекрасний.
—
незважаючи
на що?
Синтаксичний аналіз складного безсполучникового речення
265
СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДНОГО
БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО РЕЧЕННЯ
Методичний коментар
Алгоритм синтаксичного аналізу
безсполучникового речення
1.Записати речення.
2.Визначити граматичну основу і підкреслити усі члени речення.
3.Назвати тип речення за метою висловлювання (розповідне,
питальне, спонукальне).
4.Визначити тип речення за емоційним забарвленням (окличне,
неокличне).
5.Визначити кількість предикативних центрів (складне двокомпонентне, багатокомпонентне).
6.Вказати основний спосіб зв’язку складових частин (безсполучниковий).
7.Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин
(складне безсполучникове).
8.З’ясувати синтаксично-смислові відношення між частинами
складного безсполучникового речення.
9.Визначити тип безсполучникового складного речення (з однотипними чи різнотипними частинами).
10.Виконати аналіз кожної складової частини складного безсполучникового речення (за схемою аналізу простого речення).
11.Пояснити вжиті розділові знаки.
12.Накреслити схему аналізованого речення.
Зверніть увагу
1.При визначенні різновиду складних безсполучникових речень
слід пам’ятати, що їх частини можуть бути однотипними (однорідними): такі, що не підпорядковуються одна одній (З тітки
полум’я сон злизало, Тітка гладить рукою глек, Теплий ватяник зав’язала на застуджений свій поперек (В. Симоненко)),
та різнотипними (неоднорідними): одна частина підпорядковується іншій (Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось (Л. Костенко)).
266
Усі види мовного розбору
2.Безсполучникові складні речення з однорідними компонентами
у переважній більшості виступають синтаксичними синонімами до складносурядних речень (з однотипними частинами:
Росте людина, розширюються горизонти її знань — Росте
людина, і розширюються горизонти її знань) і складнопідрядних речень (з різнотипними частинами: Вадим ніяк не міг заснути: його дратувало і вищання вагонів, і сильні поштовхи
на стиках рейок (О. Бойченко) — Вадим ніяк не міг заснути,
тому що його дратувало і вищання вагонів, і сильні поштовхи
на стиках рейок). Саме таке зіставлення безсполучникових
і сполучникових утворень допоможе визначити смислові відношення між компонентами безсполучникових складних речень.
3.Важливу роль у безсполучникових складних реченнях відіграє інтонація, оскільки саме вона є і засобом зв’язку складових частин таких речень, і засобом вираження смислових
відношень між їх компонентами.
Зразки синтаксичного аналізу
безсполучникового складного речення
Зразок 1
Синтаксичний аналіз складного речення Червонясто лягає за обрій сонце, сизі присмерки обволікають навколишність (З усного
мовлення).
1–2. Червонясто лягає за обрій сонце1, сизі присмерки обволікають навколишність2.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.В аналізованому реченні визначається дві граматичні основи:
сонце лягає і присмерки обволікають, отже, це речення складне
двокомпонентне.
6.Дві частини аналізованого речення зв’язані безсполучниковим
зв’язком.
7.За характером зв’язку складових частин аналізоване речення
належить до складних безсполучникових.
8–9. Це безсполучникове складне речення з однотипними частинами, які передають послідовність розвитку подій.
10.1. Перша частина аналізованого речення червонясто
лягає
. . . . . . .
за
обрій
сонце
відповідає
простому
двоскладному
пошире. . . . .
ному неускладненому повному реченню; головні члени речення: підмет виражений загальним іменником конкретного
значення — сонце; простий дієслівний присудок виражений
Синтаксичний аналіз складного безсполучникового речення
267
дієсловом у формі третьої особи однини теперішнього часу
дійсного способу — лягає; другорядних членів групи підмета
немає; другорядні члени присудка: обставина місця виражена
іменником у формі знахідного відмінка з прийменником —
за обрій; обставина способу дії виражена прислівником способу дії — червонясто.
Розділових знаків у середині першої частини немає.
10.2. Друга частина аналізованого речення сизі присмерки обволікають навколишність відповідає простому двоскладному
поширеному неускладненому повному реченню; головні члени
речення: простий підмет виражений загальним іменником —
присмерки; простий дієслівний присудок виражений дієсловом
у формі третьої особи множини теперішнього часу дійсного
способу — обволікають; другорядні члени групи підмета: узгоджене означення виражене відносним прикметником у формі
множини — сизі; другорядні члени групи присудка: прямий
додаток виражений загальним іменником у формі знахідного
відмінка без прийменника — навколишність.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
11.Між частинами безсполучникового складного речення стоїть
кома.
12.[…1], […2].
Зразок 2
Синтаксичний аналіз складного речення Тепер заспівуй —
розрадимо душу (З усного мовлення).
1–2. Тепер заспівуй1 — розрадимо душу2.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.В аналізованому реченні визначається дві граматичні основи:
заспівуй і розрадимо, отже, це речення складне двокомпонентне.
6.Дві частини аналізованого речення зв’язані безсполучниковим
зв’язком.
7.За характером зв’язку складових частин аналізоване речення
належить до складних безсполучникових.
8–9. Це безсполучникове складне речення з різнотипними частинами; друга частина передає мету дії, описаної у першому
компоненті.
10.1. Перша частина аналізованого речення тепер
. . . заспівуй відповідає простому односкладному (означено-особове) поширеному
неускладненому повному реченню; головний член речення
виражений дієсловом у формі другої особи однини майбутнього
268
Усі види мовного розбору
часу наказового способу — заспівуй; другорядні члени речення: обставина часу виражена прислівником часу — тепер.
Розділових знаків у середині першої частини немає.
10.2. Друга частина аналізованого речення розрадимо душу відповідає простому односкладному (означено-особове) поширеному
неускладненому повному реченню; головний член речення виражений дієсловом у формі першої особи множини майбутнього часу дійсного способу — розрадимо; другорядні члени:
прямий додаток виражений загальним іменником у формі знахідного відмінка без прийменника — душу.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
11.Між частинами безсполучникового складного речення стоїть
тире, тому що друга частина розкриває мету дії, описуваної
в першому складнику.
12.[…1] — […2].
Зразок 3
Синтаксичний аналіз складного речення Вона матір усім:
дубам, травам, тобі, Любано, батькові твоєму Бояну: всі ми із
землі вийшли, вона нас годує, в ній ляжемо спати (Р. Федорів).
1–2. Вона матір усім: дубам, травам, тобі, Любано, батькові
твоєму Бояну1: всі ми із землі вийшли2, вона нас годує3, в ній
ляжемо спати4.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.В аналізованому реченні визначається чотири граматичні основи: вона матір, ми вийшли, вона годує і ляжемо спати, отже,
це речення складне чотирикомпонентне (багатокомпонентне).
6.Усі частини аналізованого речення зв’язані безсполучниковим
зв’язком.
7.За характером зв’язку складових частин аналізоване речення
належить до складних безсполучникових.
8–9. Це безсполучникове складне речення з різнотипними частинами, в якому другий, третій і четвертий компонент обґрунтовують сказане у першій частині.
10.1. Перша частина аналізованого речення вона матір усім: дубам, травам, тобі, Любано, батькові твоєму Бояну відповідає
простому двоскладному поширеному повному ускладненому однорідними додатками реченню; головні члени речення: підмет
виражений особовим займенником у формі третьої особи однини — вона; складений іменний присудок виражений іменником у формі називного відмінка однини — матір, дієсловозв’язка пропущене; другорядних членів групи підмета немає;
Синтаксичний аналіз складного безсполучникового речення
269
другорядні члени присудка: непрямий додаток — узагальнювальне слово — виражений означальним займенником у формі
давального відмінка множини без прийменника — усім; непрямий додаток, що входить до ряду однорідних, виражений
загальним іменником конкретного значення у формі давального відмінка множини без прийменника — дубам; непрямий
додаток, що входить до ряду однорідних, виражений загальним іменником конкретного значення у формі давального відмінка множини без прийменника — травам; непрямий додаток, що входить до ряду однорідних, виражений особовим
займенником у формі давального відмінка однини — тобі;
уточнювальний член речення, що уточнює однорідний додаток
тобі, виражений власним іменником конкретного значення
у формі кличного відмінка однини — Любано; непрямий додаток, що входить до ряду однорідних, виражений власним
іменником конкретного значення у формі давального відмінка
однини без прийменника — Бояну — і загальним іменником
конкретного значення у формі давального відмінка — батькові; узгоджене означення, що характеризує однорідний додаток батькові Бояну, виражений присвійним займенником
у формі давального відмінка однини — твоєму.
У середині першої частини вжиті такі розділові знаки: двокрапка після узагальнювального слова перед рядом однорідних членів, коми між однорідними додатками, уточнювальний компонент Любано з обох боків виділяється комами.
10.2. Друга частина аналізованого речення всі ми із землі
вийшли
. . . .
відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому
повному реченню; головні члени речення: складений підмет
виражений означальним займенником — всі — й особовим займенником у формі першої особи множини — ми; простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі першої особи
множини минулого часу дійсного способу — вийшли; другорядних членів групи підмета немає; другорядні члени групи
присудка: обставина місця виражена загальним іменником
у формі родового відмінка з прийменником — із землі.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
10.3. Третя частина аналізованого речення вона нас годує відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому
повному реченню; головні члени речення: простий підмет виражений особовим займенником у формі третьої особи однини — вона; простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи однини теперішнього часу дійсного
Усі види мовного розбору
270
способу — годує; другорядних членів групи підмета немає;
другорядні члени групи присудка: прямий додаток виражений особовим займенником у формі родового відмінка без прийменника — нас.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
10.4. Четверта частина аналізованого речення в ній
ляжемо спати
. .
відповідає простому односкладному (означено-особове) поширеному неускладненому повному реченню; головний члени
речення виражений дієсловом у формі першої особи однини
майбутнього часу дійсного способу — ляжемо — і дієсловом
у неозначеній формі — спати; другорядні члени: обставина
місця виражена особовим займенником у формі місцевого відмінка однини — в ній.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
11.Після першої складової частини перед другою стоїть двокрапка,
оскільки другий компонент обґрунтовує сказане у першому;
між усіма іншими складовими частинами безсполучникового
складного речення стоїть кома, тому що вони розцінюються
як однорідні (другий, третій і четвертий) у своєму значенні
обґрунтування до першого складника.
[…1]:
12.
[…2],
[…3], […4].
Тренувальні вправи
Вправа 1
Згрупуйте безсполучникові речення за ознакою однотипності
чи різнотипності складових частин. З’ясуйте смислові відношення
між компонентами кожного безсполучникового речення, що входять до створеної вами групи.
І варіант
1. Географ Павло Власович урочисто вручив арифметр, учитель української мови та літератури Дудник — видання «Кобзаря» з ілюстраціями народного художника СРСР В. І. Касіяна,
вчителька молодших класів Діна Яківна — флакон французьких
духів, випадково куплених у місті (Є. Гуцало). 2. Ось насунулись
примари: Фея добра, фея зла… (М. Вороний). 3. З поля вертається череда, в’ється рожева курява, на губах у деяких корів чи
березка висить, чи мишійка, пахне молоком (Є. Гуцало). 4. Малинові дзвони на лаврській горі, церков позолочені бані (М. Луків). 5. Скупа природа наших середмість: на тлі домів, незрима
Синтаксичний аналіз складного безсполучникового речення
271
і знищима, хода дерев (Ю. Андрухович). 6. Відлопотиш дощами
за ворота, в щілинах бруку виросте трава… (О. Забужко).
ІІ варіант
1. Там прохолодні лісові яри, зарослі осикою та ліщиною, підповзають до пшеничних ланів, там клени та липи увінчують високі горби і прямовисні кручі (О. Донченко). 2. Сьогодні ж узнав
од Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні»
не вподобалася Сталіну… (О. Довженко). 3. Виглянула: біля вхідних дверей стояло двоє магістратських слуг з сокирами на довгих
держаках (Р. Іваничук). 4. Він — один з багатьох таких ешелонів;
женуть вони отак божевільним темпом через глуху піч і крізь ще
глухіший Сибір, оповиті таємницею… (І. Багряний). 5. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу… (М. Коцюбинський). 6. Двоє полягло під
Смоленським; оставсь тілько Петро (П. Куліш).
Вправа 2
Визначте різновиди складних безсполучникових речень.
З’ясуйте їх співвіднесеність чи неспіввіднесеність зі складносурядними та складнопідрядними. Перетворіть (де це можливо)
безсполучникові речення на синонімічні за семантикою складносурядні або складнопідрядні.
І варіант
1. Не сам дід Данило плакав, плакали всі: і старі й малі, і чоловіки й жінки, і подруги-дівчата (Б. Гінченко). 2. Наймала ту
землю в пана громада, наймали багаті люди,— не віддав пан:
більшої ціни хотів… (Б. Грінченко). 3. Сиджу, зігнувшись над
своєю торбою-мандрівницею, похапцем різне паперове шмаття
в дорогу переглядаю, читаю давнє дрібне писання,— суворо шелестять у руках папери, ніби псалтир над мертвим (С. Васильченко). 4. Вже лице пожовкло, як солома, борознами вкрилося
чоло, сяють очі глибоко спідлоба, тільки пух лишивсь на голові
(В. Симоненко). 5. Їм з батьком пощастило: вони опинились разом
у кочів’ї половця (В. Малик). 6. Народ стояв купками і гуторив
усюди на одну тему: цього дня мав приїхати до Нового Самбора
перемиський владика Стецько Брилинський із Спаського монастиря… (А. Чайковський).
ІІ варіант
1. Вечоріло, спалахнули ліхтарі (В. Дрозд). 2. Ти пробач мені,
любов, маленька дівчинко,— я з тобою і нерівний, і розкиданий
(В. Еллан-Блакитний). 3. Поки всі учасники переходу влаштувались на березі для відпочинку, Гриша взяв шлюпку й поїхав
272
Усі види мовного розбору
в затоку, відгороджену від Дніпра неширокою піщаною кіскою
(П. Загребельний). 4. Один був інженер, один (що вже й зовсім незвично) — поет, один— лікар, четвертий — Отава (П. Загребельний).
5.І пам’ять ніжних на землі,
Нам треба нервів, наче з дроту,
Бажань, як залізобетон,
Нам треба буряного льоту,—
Грими ж, фанфар мідяний тон!
(В. Еллан-Блакитний)
6.Твоя пісня дуже гарна,
Ти гарно й співаєш:
Ти, щасливий, спарувався
І гніздечко маєш!
(В. Забіла)
Вправа 3
Складіть безсполучникові речення:
І варіант
1)які передають зіставлення між частинами;
2)друга частина якого передає причину того, що відбувається
у першій;
3)друга частина передає наслідок події, яка описується в першій частині;
4)друга частина пояснює події першої;
5)які передають протиставлення між частинами.
ІІ варіант
1)частини якого передають послідовність розвитку описуваних
подій;
2)друга частина уточнює зміст описаного у першому компоненті;
3)друга частина обґрунтовує висловлене у першому складнику;
4)між частинами якого складаються умовно-наслідкові відношення;
5)у другій частині подається коментар до викладеного у першій.
Вправа 4
Виконайте повний синтаксичний розбір наведених речень.
І варіант
1. Парані минав заледве чотирнадцятий рік життя, вона була
хорошою білявочкою, чорноокою, чорнобровою, її тіло стало щойно
Синтаксичний аналіз складного безсполучникового речення
273
розвиватися, мов той пуп’янок рожі (Т. Бордуляк). 2. Змовкли,
лиш цигарки блищали (А. Головко). 3. Мати поклала мені на голову гарячу, аж пашіло від неї, руку і уривчасто дихала: їй, мабуть, було дуже тяжко (Б. Антоненко-Давидович). 4. Жмут пожовклого паперу, давнього, полинялого… якісь конспекти, рисунки,
химерні мережива з різних математичних значків… (С. Васильченко). 5. Це був чи не перший мій урок реставрації; увечері того
дня я, оговтавшись, ніби й не повірив баченому вдень… увечері
я був трохи розчарований примітивною технікою реставратора,
його попльовуванням, його інструментом, отим примітивним хірургічним скальпелем; увечері я роздумував над побаченим удень
(Р. Федорів).
6. Все стерпить — докори, сором, лихо —
Лиш би вмерти на землі батьків!
(В. Симоненко)
ІІ варіант
1. Заливалися в небі радісні жайворонки, кричали у вечірніх травах деркачі, кумкали в теплій воді жаби, рипіли колеса,
тривожно іржали коні, верблюди одчайно ревли, віддаляючись
від звичних сухих степів (П. Загребельний). 2. Тільки-но вона
вийшла — принесло бригадира Тодося (В. Земляк). 3. Стрілки
сяяли, цифри на циферблаті він бачив без окулярів (В. Земляк).
4. Зрідка похропував на ліжку п’яний Письо, застелений тапчан
чекав на Льонцю (Р. Іваничук). 5. Буруниться за кормою подій
важка хвиля, над головою дзвенить небесна сонячна безодня,
у грудях і в скронях шумує кров… (Р. Іванченко). 6. Пригорни ж
мене, приголуб — я зараз повеселішаю (І. Карпенко-Карий).
Матеріал для довідок
Складні безсполучникові речення
Складне речення, частини якого поєднуються без сполучників,
тільки за допомогою інтонації та відповідного порядку
З однотипними частинами
Зі значенням
одночасності
За дубами сонечко сяє, пташки у ліщині виспівують, квітки рябіють у траві.
Зі значенням
послідовності
Одкуріли роки злі, Йде весна по всій землі, знов
у кузні на світанку Б’ють у крицю ковалі (Б. Олійник).
Усі види мовного розбору
274
Складні безсполучникові речення
Із різнотипними частинами
Зіставні
Небо синіше од моря, море синіше од неба.
Протиставні
Вони не загинули — вони живуть і нині.
Пояснювальні
Коментуючі
Від маминих рук завжди випромінювали якісь
пахощі: пахло пшеничним борошном і гарячим,
щойно випеченим хлібом.
Павлина присіла поруч, підібгавши під себе ноги,
мабуть, усі жінки в селі сідали так, швиденько
й легко.
Уточнювальні
Там був звичай: кожен гість садив дерево.
Допустові
Мене сварили, гнобили, я все витримала.
Умовнонаслідкові
Посіють зерно золоте — заколоситься жито.
Причиновонаслідкові
Часові
Мети
Доповнювальні
У мені горіла жага знань: я читав, читав і читав.
Прийде осінь — у засіках буде хліб золотий.
Гарячий Дудка Панас аж не втерпів — подався
у волость: може, в писарів хоть що-небудь вивідає
(А. Головко).
Ми повернули праворуч — до місця призначення
залишилося кілька вулиць.
Синтаксичний аналіз складного речення з різними типами зв’язку 275
СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ
СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
З РІЗНИМИ ТИПАМИ ЗВ’ЯЗКУ
Методичний коментар
Алгоритм синтаксичного аналізу складного
речення з різними типами зв’язку
1.Записати речення для аналізу.
2.Визначити граматичну основу і підкреслити усі члени речення.
3.Назвати тип речення за метою висловлювання (розповідне,
питальне, спонукальне).
4.Визначити тип речення за емоційним забарвленням (окличне,
неокличне).
5.Визначити кількість граматичних основ (складне багатокомпонентне).
6.Вказати основний спосіб зв’язку складових частин.
7.Назвати вид речення за характером зв’язку складових частин (складне багатокомпонентне речення з різними типами
зв’язку).
8.З’ясувати синтаксично-смислові відношення між частинами
складного багатокомпонентного речення.
9.Виконати аналіз кожної складової частини складного багатокомпонентного речення (за схемою аналізу простого речення).
10.Пояснити вжиті розділові знаки.
11.Накреслити схему аналізованого речення.
Зверніть увагу
1.Складне речення з різними типами зв’язку — це складне речення, в якому можуть поєднуватися різні типи сполучникового (сурядного та підрядного) і безсполучникового зв’язку.
2.Складні речення з різними типами зв’язку можуть утворюватися за різними структурно-семантичними схемами: містити
три компоненти і більше, об’єднані різними видами сполучникового зв’язку, сполучниковим і безсполучниковим зв’язком або
різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку.
Усі види мовного розбору
276
Трикомпонентні конструкції
з підрядним і сурядним зв’язком
Тільки все у гордість замінила,
Що тобою дихало й цвіло,
А її тверда й холодна сила
Придушила тепле джерело
(О. Теліга).
Перше і друге речення поєднані підрядним зв’язком (підрядне
з’ясувальне), друге і третє речення поєднані сурядним зв’язком,
і між ними склалися відношення протиставлення.
У хаті споночіло так, що й цвілі по кутках не видно, і шибки
посиніли, мов на грозу (Г. Тютюнник).
Перше і друге речення поєднані підрядним зв’язком (підрядне
способу дії), друге і третє речення поєднані сурядним зв’язком,
і між ними склалися відношення одночасності розвитку подій.
П’ятикомпонентна конструкція з підрядним і сурядним зв’язком: Климко звівся на лікоть1, щоб краще було видно шлях2, яким
йому йти далі3, і його затрусило так4, що аж зуби зацокотіли
від терпкого застояного холоду в усьому тілі5 (Г. Тютюнник).
Перше і друге речення поєднані підрядним зв’язком (підрядне
мети), друге і третє — підрядний зв’язок (підрядне означальне),
третє і четверте поєднані сурядними зв’язком (встановлення послідовності), четверте і п’яте речення — підрядний зв’язок (підрядне міри і ступеня).
Поєднання безсполучникового і сполучникового зв’язку
Трикомпонентна конструкція з підрядним і безсполучниковим зв’язком:
Я руці, що била, — не пробачу —
Не для мене переможний бич!
(О. Теліга).
Між першим і другим реченням виражені означальні відношення, зв’язок — підрядний; між першим і третім реченням встановилися відношення обґрунтування, зв’язок безсполучниковий.
Трикомпонентна конструкція з безсполучниковим і підрядним зв’язком: А сам собі думаю1: за чим би його сьогодні забігти
до сусідів2, бо до вечора, либонь, не дотерплю, не доживу3… (Г. Тютюнник).
Перше і друге речення поєднані безсполучниковим зв’язком
(різнотипні частини, між ними склалися пояснювальні відношення), між другим і третім реченням виражені причиновонаслідкові підрядні зв’язки.
Синтаксичний аналіз складного речення з різними типами зв’язку
277
Трикомпонентна конструкція з безсполучниковим
і сурядним зв’язком
Ще сальви не було1, не заревли гармати2,
Та ви вже на ногах3.
(О. Теліга)
Перше і друге речення поєднані безсполучниковим зв’язком
(однотипні частини, між ними склалися відношення послідовності
розгортання подій), між другим і третім реченням виражені протиставні відношення виражені сурядним зв’язком.
Наведеними прикладами не вичерпується вся варіативність поєднання частин складних речень із різними видами зв’язку.
3.Усталеної класифікації складних речень із різними типами
зв’язку немає, тому що спостерігається дуже велика варіативність таких синтаксичних утворень у мовленні носіїв української мови. І питання їх класифікації потребує детального
наукового вивчення.
Зразки синтаксичного аналізу складного
речення з різними типами зв’язку
Зразок 1
Синтаксичний аналіз складного речення
І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні, —
І в мріях ввижалась їм казка ясна,
Де квіти не в’януть, де вічна весна.
(О. Олесь)
1–2. І марили айстри в розкішнім півсні
Про трави шовкові, про сонячні дні1, —
І в мріях ввижалась їм казка ясна2,
Де квіти не в’януть3, де вічна весна4.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.В аналізованому реченні визначаються чотири граматичні
основи: марили айстри, ввижалась казка, квіти не в’януть
і весна, отже, це складне багатокомпонентне речення.
6–8. Між складовими частинами аналізованого речення встановилися такі синтаксичні зв’язки: між першим і другим реченням (з’єднані єднальним сполучником і) — сполучниковий
сурядний, послідовність подій, між другим і третім реченням (з’єднані сполучним словом де) — сполучниковий підрядний, підрядне означальне; між другим і четвертим реченням
278
Усі види мовного розбору
(з’єднані сполучним словом де) — сполучниковий підрядний,
підрядне означальне; між другим і третім реченням та між
другим і четвертим реченням встановилася однорідна підрядність. Отже, це складне багатокомпонентне речення з різними
типами зв’язку.
9.1. Перша частина аналізованого речення і марили айстри
в . розкішнім
півсні
про трави шовкові, про сонячні дні відпо. . . . . .
. . .
відає простому двоскладному поширеному ускладненому однорідними додатками повному реченню; головні члени: простий підмет виражений іменником у формі називного відмінка
множини — айстри, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи множини минулого часу
дійсного способу; другорядних членів групи підмета немає;
другорядні члени групи присудка: обставина місця виражена
іменником у формі місцевого відмінка та прикметником, що
його пояснює, — в розкішнім півсні, непрямі однорідні додатки виражені іменниками у формі знахідного відмінка з прийменником — про трави, про дні, узгоджене означення, що
пояснює непрямий додаток про трави, виражений відносним
прикметником — шовкові, узгоджене означення, що пояснює
непрямий додаток про дні, виражений відносним прикметником — сонячні.
Дві групи однорідних додатків розділяються комою.
9.2. Друга частина аналізованого речення і .в . мріях
ввижалась
. . .
їм казка ясна відповідає простому двоскладному поширеному
неускладненому повному реченню; головні члени: простий
підмет виражений іменником у формі називного відмінка однини — казка, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи однини минулого часу дійсного
способу — ввижалась; другорядні члени групи підмета: узгоджене означення виражене якісним прикметником — ясна;
другорядні члени групи присудка: обставина місця, що характеризує дію, передану дієсловом ввижалась, виражена
іменником у формі місцевого відмінка множини — в мріях,
непрямий додаток виражений особовим займенником третьої
особи множини у формі давального відмінка — їм.
Розділових знаків у середині другої частини аналізованого речення немає.
9.3. Третя частина аналізованого речення де квіти не в’януть
відповідає простому двоскладному непоширеному неускладненому повному реченню; виступає підрядною частиною до другого речення і розкриває зміст його підмета — слова казка;
Синтаксичний аналіз складного речення з різними типами зв’язку
279
головні члени: простий підмет виражений іменником у формі
називного відмінка множини — квіти, простий дієслівний
присудок виражений дієсловом зі значенням заперечення
у формі третьої особи множини теперішнього часу дійсного
способу — не в’януть.
Розділових знаків у середині частини немає.
9.4. Четверта частина аналізованого речення де вічна весна відповідає простому двоскладному непоширеному неускладненому
повному реченню; виступає підрядною частиною до другого речення і розкриває зміст його підмета — слова казка; головні
члени: простий підмет виражений іменником у формі називного відмінка однини — весна, складений іменний присудок
виражений відносним прикметником — вічна.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
10.В аналізованому реченні вжито такі розділові знаки: кома і тире
стоять після першого компонента, тому що комою відділяється
відокремлена група додатка, а тире вказує на зміну подій; другий
і третій та третій і четвертий склодник розділяються комами.
яка?
11.[…1], […і…2], [де…3], [де…4].
Зразок 2
Синтаксичний аналіз складного речення Очі мамині сухі, голос
ні здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй і не болять — вони закам’яніли (Г. Тютюнник).
1–2. Очі мамині сухі1, голос ні здригнеться2, і я чую за ним3:
спогади її не щемлять їй і не болять4 — вони закам’яніли5.
3.За метою висловлювання: розповідне.
4.За емоційним забарвленням: неокличне.
5.В аналізованому реченні визначається п’ять граматичних
основ: очі сухі, голос ні здригнеться, я чую, спогади не щемлять і не болять, вони закам’яніли, отже, це складне багатокомпонентне речення.
6–8. Між складовими частинами аналізованого речення встановилися такі синтаксичні зв’язки: між першим і другим реченням — безсполучниковий, передають одночасність подій
(однотипні частини); другий і третій компонент з’єднані сполучником і — сполучниковий сурядний (послідовність розгортання подій); четверта частина уточнює зміст третьої і між ними
встановився безсполучниковий зв’язок (різнотипні частини);
280
Усі види мовного розбору
п’ятий компонент виступає обґрунтуванням до четвертого,
між ними склався безсполучниковий зв’язок (різнотипні частини). Отже, це складне багатокомпонентне речення з різними
типами зв’язку.
9.1. Перша частина аналізованого речення очі мамині сухі відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому
повному реченню; головні члени: простий підмет виражений
загальним іменником конкретного значення у формі називного відмінка множини — очі, складений іменний присудок
виражений якісним прикметником у формі називного відмінка
множини — сухі і пропущене дієслово-зв’язка; другорядні
члени групи підмета: узгоджене означення виражене присвійним прикметником у формі називного відмінка множини —
мамині; другорядних членів групи присудка немає.
Розділових знаків у середині аналізованої частини немає.
9.2. Друга частина аналізованого речення голос ні здригнеться
відповідає простому двоскладному непоширеному неускладненому повному реченню; головні члени: простий підмет виражений загальним іменником конкретного значення у формі
називного відмінка однини — голос, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи однини майбутнього часу дійсного способу із заперечною часткою ні —
ні здригнеться; другорядних членів групи підмета немає;
другорядних членів групи присудка немає.
Розділових знаків у середині другої частини аналізованого речення немає.
9.3. Третя частина аналізованого речення і я чую за ним відповідає простому двоскладному поширеному неускладненому
повному реченню; головні члени: простий підмет виражений
особовим займенником у формі першої особи однини називного відмінка — я, простий дієслівний присудок виражений
дієсловом у формі першої особи однини теперішнього часу
дійсного способу — чую; другорядних членів групи підмета
немає; другорядні члени групи присудка: непрямий додаток
виражений особовим займенником у формі третьої особи однини орудного відмінка із прийменником — за ним.
Розділових знаків у середині частини немає.
9.4. Четверта частина аналізованого речення спогади її не щемлять їй і не болять відповідає простому двоскладному поширеному ускладненому однорідними присудками повному реченню; головні члени: простий підмет виражений іменником
у формі називного відмінка множини — спогади, простий
Синтаксичний аналіз складного речення з різними типами зв’язку
281
дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої
особи множини теперішнього часу дійсного способу із значенням заперечення — не щемлять; простий дієслівний присудок
виражений дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього часу дійсного способу із значенням заперечення —
не болять; другорядні члени групи підмета: неузгоджене означення виражене особовим займенником у формі третьої особи
однини родового відмінка — її; другорядні члени групи присудка: непрямий додаток виражений особовим займенником
у формі третьої особи однини давального відмінка — їй.
Розділових знаків у середині цієї частини немає.
9.5. П’ята частина аналізованого речення вони закам’яніли відповідає простому двоскладному непоширеному неускладненому
повному реченню; головні члени: простий підмет виражений
особовим займенником третьої особи множини у формі називного відмінка — вони, простий дієслівний присудок виражений дієсловом у формі третьої особи множини минулого часу
дійсного способу — закам’яніли; другорядних членів групи
підмета немає; другорядних членів групи присудка немає.
Розділові знаки у середині аналізованої частини не вживаються.
10.В аналізованому реченні вжито такі розділові знаки: перша
і друга частини розділені комою, тому що вони передають одночасність подій, другий і третій компонент розділені комою,
бо вони передають послідовність подій; між третім і четвертим складником стоїть двокрапка, оскільки четвертий компонент уточнює сказане у третьому; між четвертою і п’ятою
частинами вживається тире, тому що п’ята частина обґрунтовує висловлене у четвертій.
11.[…1], […2], [і…3]: […4] — […5].
Тренувальні вправи
Вправа 1
Прочитайте подані речення. Укажіть: а) основний спосіб зв’язку
складових частин кожного речення; б) смислові відношення, що
склалися між компонентами аналізованих речень.
І варіант
1. За столом ударили аплодисменти, наче заляскотіли крила
наляканих пташок, на обличчях летючими срібними рибами замиготіли усмішки. 2. І смаженю таку смачну зготувала, що поки
теща навернулася з городу, ми ту смаженю й умегелили удвох,
282
Усі види мовного розбору
навіть кісточки облизали. 3. До бібліотеки вступили школярі,
щоб поміняти книжки, і Яринка заходилась помагати у виборі
детективів та фантастики. 4. Мучився тиждень із тещею та дитиною, а жінці телеграми в Кисловодськ так і не вдарив, бо це ж
світ далекий який! 5. Тепер коляска котиться якось задерикувато,
гоноровитіше, тепер може здатись, що вона доводиться хай і далекою, та все ж таки родичкою прудких машин, що розляпуючи
снігову кашу, проносяться ген по дорозі. 6. Дорога прослалась донизу; зник табун гусей і діти, що грались під ясеном; назустріч
їхав на коні чоловік, притискаючи до живота радіоприймача, що
мерехтів зайчиками; дорогу квапливо й незграбно перейшла боса
жінка, тримаючи в руках, наче на шальках терезів, дрібні курячі
яйця; й над руслом дороги, немов над руслом річки, знов пролетів лелека, приглядаючись донизу (Є. Гуцало).
ІІ варіант
1. Зараз Конотоп обмілів, береги лепехою і стрілолистом затягло, вже й ряска до середини добирається, а це, знав Ігор, недобра прикмета — вода стає непротічною (А. Давидов). 2. Довгі роки
розлуки з землею батьків, чи то вже так положено людині, що
приходить час, коли вивчені в давно минулому дитинстві байки
й молитви виринають у пам’яті і заповняють всю її оселю, де б
не стояла вона (О. Довженко). 3. Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки, її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький
ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця
аж на самісінькій верхівці дерева (О. Донченко). 4. Стежка зненацька повернула праворуч, обминаючи круту гору, і тоді стало
чути, як весело видзвонює у тиші вода (О. Донченко). 5. Неділя,
спечний день, він ходить по редакційних кімнатах, які страшенно
ненавидить, але більше нема куди подітися, тільки тут цього дня
він може бути самотній, навіть не спека, а задушний літній день,
коли сонце ніби в сухому жовтому тумані, знімає краватку, але
прохолодніше не стає, невтолима спрага, а з кожною хвилиною
стає жаркіше, спека душить, саме душить, коли й затінок не рятує, давній запах тютюнового диму, зжовклих паперів у кімнатах,
запах газетних підшивок, сіренька мла в шибках, жовто-сіренька,
він лягає головою на стіл, на пустий лакований стіл, але й стіл
гарячий, від розпуки він б’ється чолом об дерево — глухий звук,
що гасне в газетних підшивках, він наливає води з карафки, що
в редакторовім кабінеті, але вода тепла й гнила, вода теж пахне
старими газетними підшивками… (В. Дрозд).
Синтаксичний аналіз складного речення з різними типами зв’язку
6. І, незмальована, шугала десь жар-птиця,
І глузував «знавець» з його картин,
Та мудрі очі перейшли границю,
Якої розум ще не смів сягти.
(І. Драч)
Вправа 2
Складіть речення за поданими схемами:
І варіант
яка?
а)[…1], […2], (яка…3).
яким способом?
б)[…1], (що…2), [а…3].
яким
способом? чому?
в)[…1], [а…2], (де…3), (бо…4), [але…5].
який?
який?
коли?
г) […1, (що…2) …1, (що…3) …], (коли…4).
чому? що саме?
д)[…1]: […2], (бо…3), (щоб…4).
ІІ варіант
що саме?
яка?
а)[…1], [а…2], (що…3), (яка…4).
б)[…1], […2], [а…3].
який?
в)[…1], [а…2], (що…3).
г) […1], […2], […3], [а.., […5], …6] — […7].
якої?
д)[І…1], [і…2], [та…3], (якої…4).
283
284
Усі види мовного розбору
Вправа 3
Виконайте повний синтаксичний аналіз пропонованих речень.
І варіант
1. Вона мовби перечепилась через той погляд, брови затремтіли, мов тятива лука, яка щойно випустила стрілу. 2. Поряд,
не відчувши симпатії, не заприязнившись, чорний тер’єр зчепився
з колі, хазяї смикають за повідці, розтягуючи розлючених тварин,
а вони сікаються, гарчать, шкірять пащі й показують гострі ікли.
3. Покупець із лисячою мордою та з прищуленими вухами відступив отетеріло, його очі двома сірими мишенятами знову забігали
по всьому ярмарковому товару, приглядаючись та прицінюючись,
а Козидра мовчав і гейкався. 4. Якось виходить, що Катря тебе
женить на собі, а не ти женишся на ній. 5. Собака мав антрацитові, наче наквацьовані дьогтем, очі, а голос такий густий, що
своєю силою міг би змагатися з гудком локомотива. 6. Парубок
був одчайдух, не боявся ні розлюченого бугая, що з прив’язі зірвався, ні парубків, що чатували на нього уночі у вербах, коли
з чужого кутка вертався від дівчини (Є. Гуцало).
ІІ варіант
1. Коли подеколи випадково зустрічав Яринку в селі, то проходив мимо так, як проходить мимо дерева або стовпа бездушного,
а бібліотекарка намагалась проскочити швидше, напівопустивши
голову. 2. Ішов по вулиці, а здавалося, що всі вже здогадалися
про ту притичину, яка сталася з ним, насміхаються, глузують.
3. А ще можна сказати про нашу ювілярку словами Грасіана: вона
поважає себе, бо хоче, щоб її поважали інші. 4. Грає радіола, веселиться весілля з учорашнього дня, й дядя Коля спиняється під
чужими ворітьми, щоб послухати музику. 5. Ну, дітлахам уже
не до школи й не до уроків, хто трапився на шкільному подвір’ї,
всі вигулькнули в поле подивитись на гусей, бо такого ще не випадало бачити. 6. Лось був старий самець, уже звик до заповідника, в який потрапив із тайги, звик до людей і до того, що його
підгодовують (Є. Гуцало).
Завдання для контрольної самоперевірки
285
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ
САМОПЕРЕВІРКИ
Варіант 1
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
І хлопці Гриця всі жалували,
Чорнобривую всі проклинали;
Нема й не буде другого Гриця,
Що’го зігнала з світу чарівниця!
(З усної народної творчості)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний та лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Отож людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити
(Марко Вовчок).
Варіант 2
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Болить воно та журиться,
Що вернеться весна,
А молодість… не вернеться,
Не вернеться вона!..
(Л. Глібов)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
286
Усі види мовного розбору
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Та якби її воля, якби можливо — свого здоров’я вточила б,
хоч теж ним не багата, небо прихилила б — тільки одужуй, Сергію, живи… (М. Олійник).
Варіант 3
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Вилітали орли
З-за крутої гори —
Заплакали молодії хлопці,
Сидячи в неволі.
(З усної народної творчості)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
І ми з вами, Сергію Петровичу, не молодшаєм! Вже й нам, як
то кажуть, не до Петра, а до Різдва! (Леся Українка).
Варіант 4
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Воно жило і в боротьбі,
І в муках рабського терпіння,
Та не зневірилось в собі —
Моє трагічне покоління.
(І. Гнатюк)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Завдання для контрольної самоперевірки
287
Такий переполох — генералові на руку ковінька (Панас Мирний).
Варіант 5
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Кожна мить знов родить другу мить,
і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа,
час виростає й меж не має й нас німить.
(Б.-І. Антонич)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич).
Варіант 6
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
В два яруси вмостилися квапливо —
До грона гроно стрижених голів —
І в забутті крізь дим локомотива
Стривожено дивилися на Львів.
(І. Гнатюк)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть
гектар баклажанів? (М. Стельмах).
288
Усі види мовного розбору
Варіант 7
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Несла устами відданих синів
мужицьку правду, ту, що є колюча,
сміялася з ненависних панів,
що їхня правда на всі боки гнуча.
(Д. Білоус)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Ех, буду я з тобою тутка бобах розводити.
Стара чи не стара, досить, що небезпечна (І. Франко).
Варіант 8
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Зникали сили, тижні і вокзали,
Ніхто не знав, куди нас завезуть,—
Ми, як поліна в штабелі, лежали,
На дні і ночі міряючи путь.
(І. Гнатюк)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
І як ото ти смієш балакати з моїми ворогами, коли я цього
не хочу! Потривай же! Я ж тобі дома вичитаю молитву!.. (І. НечуйЛевицький).
Варіант 9
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Завдання для контрольної самоперевірки
289
Ой матінко-зірко,
Як у строку гірко:
Куди хилять, то й хилюся,
Бо я всіх боюся.
(З усної народної творчості)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Та годі вам гризтись за масляні вишкварки! (І. Тобілевич).
Варіант 10
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Воно з Шевченкового зору,
З очей Франка, Сковороди,
Що проводжають нас угору
В ранкову, у робочу пору
Щодня на подвиги-труди.
(П. Воронько)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
От нехай лиш побачу, що він тут ману пускає та книжки людям
читає — зараз руки назад та й до врядника (М. Коцюбинський).
Варіант 11
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Привчав мене батько трудитись до поту,
А мати — любити пісні.
(П. Воронько)
290
Усі види мовного розбору
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Ширяєв підскочив до переляканого учня: — Ти чого стоїш
бовдуром?.. Не бачиш хазяїна?.. Він дав учневі ляща і втупився
очима в Тараса (О. Іваненко).
Варіант 12
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Шпичак давно вистежував того лося,— він помітив його одночасно з дітьми і, присівши у виямку, тільки посміювався, коли
взялися визволяти його з ополонки (Є. Гуцало).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Подолано перші перешкоди. Лід рушив, знайомість зав’язалася
(М. Коцюбинський).
Варіант 13
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Бою розкручувалась круговерть,
Мов розтревожений улій.
(В. Бровченко)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
Завдання для контрольної самоперевірки
291
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Для школярів та студентів — всі оті поривання, поки лиха
ковшем хапнуть та порозумнішають… (О. Гончар).
Варіант 14
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Край берега, у затишку,
Прив’язані човни;
А три верби схилилися,
Мов журяться вони,
Що пройде любе літечко,
Повіють холода,
Осиплеться їх листячко
І понесе вода.
(Л. Гребінка)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Не роби так, як буває, інші, що тільки парубок моргне їй,
вона вже й лапки покладе (С. Васильченко).
Варіант 15
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од
гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає
старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому
тільки цієї весни пошили штани (С. Васильченко).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
292
Усі види мовного розбору
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Пан обозний — псяюха з тих псяюх, які в ноги не тільки панам і гетьманам, а й простому людові кланяються, щоб кусати
за п’яти… (О. Ільченко).
Варіант 16
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
До їх тим часом надбігло кільки чоловіка з села, почувши
їх гукання, бо увесь час вони не покидали лементувати, скликаючи людей (Б. Грінченко).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Треба кувать залізо, поки гаряче… не я буду, коли не вийду
заміж раніш, ніж ти опам’ятаєшся! (І. Тобілевич).
Варіант 17
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Так на минулого й майбутнього раменах
повішено, мов плахту, долю нашу
(Б. І. Антонич).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
І котяться по щоках його крокодилячі сльози за бідними
дітками-немовлятками, а насправді бачить він за тими дітками
триста десятин чорноземлі, що на них він «кахикав» до революції (О. Вишня).
Завдання для контрольної самоперевірки
293
Варіант 18
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Основного досягнуто: пішов, ллється індійський метал!
(О. Гончар).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Чи у тебе часом не загублено якої клепки? (М. Старицький).
Варіант 19
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Все пливе восени: листя за водою, хмари, павутиння, птаство,
школярі, комбайни (В. Близнець)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Сіли злидні хуторами, а наслідничок — руками Кішці й хвіст
не зав’язав (Л. Боровиковський).
Варіант 20
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Мороз аж пищить, вітер пробирає наскрізь, та все ж ми в доброму настрої збігли по трапу, мотори заревли, і — прощай, земля,
прощай, хурделиця зимова (О. Гончар).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
294
Усі види мовного розбору
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Козак Мамай, сам до малювання маючи кебету… встиг… визначити руку якогось великого й своєрідного живописця… (О. Ільченко).
Варіант 21
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Перед його норою заходило на ніч сонце (М. Вінграновський).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Бо каменя на ближнього свого я кидать не люблю, хоч і за діло
(Леся Українка).
Варіант 22
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Уклався місяць спать, нема ані зорі,
І ледве, крадькома, яка маленька зірка
З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка.
(П. Гулак-Артемовський)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
І все’дно іудиному корінню недовго звиватися (М. Стельмах).
Завдання для контрольної самоперевірки
295
Варіант 23
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Серце, що ритмами билось,
Вже заніміло навіки.
(М. Вороний)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Солдат нічичирк! І усом не моргне (Г. Квітка-Основ’яненко).
Варіант 24
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Коли брати вдарили по гнідій своїй конячині, то дядька наче
щось тіпнуло (Є. Гуцало).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Я йду востро, але моя жінка… то ще востріша… Там таке ті востре, що без брича бритити си мож. І кує й клепле (Г. Хоткевич).
Варіант 25
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Служив i все вчився, все вчився — хай воно йому сказиться!
(Остап Вишня).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
Усі види мовного розбору
296
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Ох, старі голови та розумні! Химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко).
Варіант 26
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька й від Зінька, меншого брата… зараз після того,
як середульшого брата Романа заслано на Сибір (Б. Грінченко).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
— Наче коли б віддали боржок, бо на сіль треба… — Знову
за рибу гроші… Що воно за люди такі? Сказав же, що на торзі
не були… (Ю. Збанацький).
Варіант 27
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
— Ану, гей там, давай сюди змія! (В. Винниченко).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Добра людина була, хай земля їй пером, моя жінка, весела,
роботяща… (С. Васильченко).
Завдання для контрольної самоперевірки
297
Варіант 28
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
— Ага, буває, [— поміркувавши, згодився той] (Є. Гуцало).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Інспектор зчинив бучу, нахвалюючись оддати Райка під суд
(С. Васильченко).
Варіант 29
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Наближалися фашисти; знелюднiло наше село (О. Вишня).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Німець за два роки залив ім сала за шкуру (Ю. Яновський).
Варіант 30
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Вікові смереки та буки з двох боків підступають до високої
кам’янистої галявини (П. Воронько).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
298
Усі види мовного розбору
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Нащо я найнялася у того пана? А тепер зав’язала голівоньку,
не розв’яжу довіку (І. Нечуй-Левицький).
Варіант 31
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Два хлопчики в зелену пору року
До лісу вийшли, — вікових дібров.
Один із них прискалив миттю око
Й прикинув діловито: «Скільки дров?»
А навкруги і щебетало, й квітло,
Як сто віків тому, так і тепер…
Не стримавсь другий хлопчик:
«Скільки світла!»
Промовив і, схвильований, завмер.
(В.  Бровченко)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Усе обійшлося: він пошив у дурні своїх недругів, а сам конем
красномовства вискочив на сухе (М.  Стельмах).
Варіант 32
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Я зіп’явся на носки, але вітрильник став маленький, як тінь
журавля (В.  Близнець).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Завдання для контрольної самоперевірки
299
Ви тоді казали, пані, що ви й самі не з високого коліна, що
ваш отець був простий міщанин (М.  Кропивницький).
Варіант 33
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Чи я в батька не дитина була?
Чи я в батька не кохана була?
Взяли ж мене заміж дали
І світ мені зав’язали…
(З усної народної творчості)
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Тепер, пане добродзею, оділлються вовкові овечі сльози (М.  Коцюбинський).
Варіант 34
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
І от я знову чую твоє дихання, твій нешвидкий, приглушений
голос, твої стримані, але внутрішньо гарячі слова; чую широку
музику твоїх мрій і сподівань, узорну гру твоєї уяви і звучне відлуння пережитих, дбайливо збережених у твоїй пам’яті спогадів,
радощів і болів, твоїх нечастих днів світлих і нерідких печальних днів (М.  Бажан).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
— Тільки що з’явився він у церкві, так наша Хведоська зразу
й нестямилася!..
— Вже вхопила на кутні? (М.  Кропивницький).
300
Усі види мовного розбору
Варіант 35
1.Виконайте повний синтаксичний розбір пропонованого речення.
Парані минав заледве чотирнадцятий рік життя, вона була хорошою білявочкою, чорноокою, чорнобровою, єї тіло стало щойно
розвиватися, мов той пупляшок рожі (Т.  Бордуляк).
2.Випишіть виділене слово. Виконайте його фонетичний, орфографічний, морфемний (розбір за будовою), словотвірний, морфологічний і лексичний аналіз.
3.Із наведеного речення випишіть два словосполучення, які б
ілюстрували різні види зв’язку. Виконайте повний синтаксичний аналіз цих словосполучень.
4.У наведеному реченні підкресліть фразеологізм. Виконайте
його фразеологічний аналіз.
Боже, він жартує!
ви ж головою важите своєю
…Ховайтесь! Як хто прийде,
то ви пропали!
(Леся Українка)
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Блик О. П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Посібник для
вчителя / О. П. Блик. — К., 1988.
2.Богдан, М. М Власенко В. В., Конторчук Г. К. Сучасна українська
літературна мова: лексичний, фонетичний і граматичний аналізи / М. М. Богдан, В. В. Власенко, Г. К. Конторчук. — Житомир, 2001.
3.Бурдаківська, Н. М., Богуш, С. В. Мовний аналіз: Навчально-методичний посібник / Н. М. Бурдаківська, С. В. Богуш. — Кам’янецьПодільський, 2006. — Ч. 1.
4.Бурдаківська Н. М., Богуш С. В. Мовний аналіз: Навчально-методичний посібник / Н. М. Бурдаківська, С. В. Богуш. — Кам’янецьПодільський. 2006. — Ч. 2.
5.Виды лингвистического анализа в образцах и комментариях: Учебное
пособие / Под ред. О. Н. Волковой, А. А. Силки. — Сумы, 1998.
6.Винницький В. М. Наголос в українській мові / В. М. Винницький. —
К., 1984.
7.Від звука до тексту. Аналіз мовних одиниць різних рівнів: Навчальний посібник / За ред. А. А. Силки. — Суми, 2004.
8.Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий
тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П.
Бибик, О. Г. Тодор. — К., 2001.
9.Клименко Н. Ф. Словник афіксальних морфем української мови / Н.
Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, В. С. Карпіловський, Т. І. Недозим. — К., 1998.
10. Лінгвістичний аналіз: Практикум / За ред. Г. Р. Передрій. — К.,
2005.
11. Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова: Посібник для старшокласників та абітурієнтів / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко. — К.,
1996.
12. Мельничайко В. Д. Види мовного розбору: Довідник / В. Д. Мельничайко. — Тернопіль, 1997.
13. Основи лінгвістичних аналізів: Практикум / Укладач Г. М. Дядюра. —
Черкаси, 2003.
14. Пономарів, О. С. Стилістика сучасної української мови: підручник. —
3-тє вид., перероб. і доповн. — Тернопіль, Богдан, 2000.
15. Сергиевская Л. А. Грамматический разбор: схемы / Л. А. Сергиевская. — Рязань, 2000.
16. Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О. Д. Пономарева. —
4-те вид. — К., 2008.
17. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови:
Навчальний посібник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. — К., 2007.
18. Український правопис: Стереотипне видання. — К., 2008.
Навчальне видання
Серія «Навчаюсь сам»
Тєлєжкіна Олеся Олександрівна
Усі види мовного розбору:
фонетичний, морфологічний,
словотвірний, синтаксичний
Головний редактор К. Ю. Голобородько
Редактор О. О. Маленко
Відповідальний за випуск Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підп. до друку 15.12.2010. Формат 60×90/16.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура «Шкільна».
Ум. друк. арк. 19,00. Зам. № 11-01/10-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
www.osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
Віддруковано з готових плівок
Виробник: ПП «Тріада+»
Свідоцтво ДК № 1870 від 16.07.2007 р.
Харків, вул. Киргизька, 19. Тел. (057) 757-98-16, 757-98-15
Для нотаток
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
Для нотаток
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
Для нотаток
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
Для нотаток
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
Для нотаток
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
Автор
super-ivasiki
Документ
Категория
Образование
Просмотров
10 390
Размер файла
1 589 Кб
Теги
usi, rozboru, fonetichniy, movnogo, vidi, telezhki, morfologiy
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа