close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

інформаційна картка

код для вставкиСкачать
Інформаційна картка
учасника І туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2017»
у номінації «Початкова освіта»
Прізвище, ім'я, по батькові
Місце роботи
Посада
Освіта ( найменування вищого
навчального закладу, рік
закінчення навчання)
Самоосвіта (за останні 5
років;очна, дистанційна
форма; рік проходження та
найменування освітніх
програм, курсів, тренінгів)
Педагогічний стаж
Стрельчук Наталія Вячеславівна
Придорожнянська ЗОШ І ступеня
вчитель початкових класів
Рівненський державний гуманітарний університет,
2011 року.
Кваліфікаційна категорія
Звання
ІІ категорія
-
Курси підвищення кваліфікації при РОІППО, 2016
рік;
Участь у навчальному семінарі «Уроки для сталого
розвитку» у 1-4 класах 2016 рік;
10 років
Педагогічне кредо
1.
2.
3.
4.
1.
2.
3.
4.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Навчити учнів не лише дивитися, а й бачити,
не лише знати, а й розуміти.
К.Д.Ушинський
Технології, що використовуються
у навчально-виховному процесі:
Технологія розвивального навчання (Д.Ельконін, В.Давидов).
ІКТ.
Інтерактивні технології (О.Пометун, Л.Пироженко).
Технологія особистісного орієнтованого навчання (О.Савченко, С.Подмазін,
І.Якимська).
Методи , що використовуються
у навчально-виховному процесі:
Проблемно-пошуковий метод.
Ілюстративний метод.
Словесний метод.
Практичний метод.
Форми, що використовуються
у навчально-виховному процесі:
Дослідження.
Робота в парах, в малих групах.
Індивідуальна робота.
Фронтальна робота.
Експеримент.
Проект.
Автопортрет «Я – педагог і особистість»
«Все добре, мудре, світле й чисте – від учителя»
Б. Олійник
Людське життя – загадкове, некероване та непередбачуване. Ще нікому,
хто прийшов на цей світ не вдавалося самому вибрати собі долю. Ми не знаємо, що
чекає нас на довгій життєвій дорозі. А так хочеться знати: коли?, звідки?... Це зараз, я
розумію, що я вчитель, педагог і особистість. Але, що саме - привело мене до цього?
Роздумуючи над питанням «Чому я стала вчителем?», то відповідь знайшла
в моїх далеких та дитячих спогадах про перші роки у школі. Це зараз, я розумію, що не
тільки природні задатки допомогли мені визначитися зі сферою діяльності, а й вплив
родинного та педагогічного виховання.
Людина починає пізнавати усе навколо за допомогою розуму й серця.
Перед нами відкривається дар пізнання, що є першим кроком у цей безмежний,
реальний світ.
З перших днів існування через призму оточення у людини формується
певний багаж переконань, умінь, навичок. Від того, чого більше поглине людська
свідомість: добра чи зла, ненависті чи любові - залежить, якою вона буде. Саме вони
закладають початок одвічної боротьби за власне щасливе життя.
Розуміння навколишньої дійсності, ставлення інших осіб, тепле
спілкування, взаєморозуміння та їх підтримка формують у нас самих добропорядність,
щиросердечність, схильність до прекрасного у всіх його проявах.
Особисто для мене, першою сходинкою сердечності була, і завжди буде
моя сім'я. А першим вогнищем мудрості стала школа. Мені пощастило навчатися у
такій початковій школі, де кожен день перебування в ній був схожий на казку. Немов
магніт, вона притягувала до себе своєю ненав'язливісттю, цікавим калейдоскопом
подій, свят, веселих уроків. Мої перші вчителі назавжди залишили у пам'яті море
прекрасних спогадів та вражень. Вони, незважаючи ні на що, приходили до дітей лише
у гарному настрої, дарували тепло своїх долонь кожному, задовольняли нашу
допитливість. Навчання було легким, захоплюючим. З великою повагою я відносилася
до них. І саме тоді у моїх далеких дитячих мріях я відчула, що дуже хочу стати
схожою на них. Бути теж вчителем початкових класів. Довгий час в моєму серці
горіла іскра надії на те, що моя мрія стане реальністю.
У старших класах я зрозуміла просту істину: «Коли людина - вчитель, то
душа у неї завжди молода ». Підростаючи, ні на мить не хотілося прощатися з
дитинством. Заходивши інколи у першу школу, бачила улюблених вчителів. Вони
завжди сповнені сили, життєвої енергії. Думки у них лише про учнів. Кожного вони
пам' ятають. Часто думала про те, як вчитися так, щоб здобувши омріяну професію
теж стати не лише добрим вчителем, а й другом для майбутніх учнів.
Закінчивши школу, вступила у педагогічний коледж. Практика під час
навчання показала, що початкова школа – це те місце, де я почуваю себе впевнено,
комфортно, робота приносить задоволення. Вступивши до університету, одночасно
почала працювати у школі. Труднощі, які виникали у перші роки роботи, не притупили
бажання працювати далі. Навпаки, щоденні клопоти та настанови старших вчителів
додали сили.
У той час я усвідомила, що бути вчителем не так легко. Нехай це не
найпрестижніша та не найбільш оплачувана робота, саме вона найближча мені по
духу.
Проста випадковість або неабияке везіння в одну мить допомогли мені
знайти особисте щастя від того, що доля подарувала мені шанс повернутися у ту рідну
першу початкову школу, де у моєму серці зародилася іскра далекої дитячої мрії. І тоді
я переступила поріг уже не як учениця, а як вчитель початкових класів.
Стіни школи, у які всі ці роки поверталася лиш думками, стали мені ще
ріднішими. Для мене ця школа - другий дім. У ній відчуваю якусь благодать.
Атмосфера, яка існує у колективі, налаштовує лише на позитивні емоції та чудове
самопочуття. Тут завжди раді вислухати, дати пораду, підтримати та допомогти. Я
тепер знаю, що ніяка робота не тішить душу краще, ніж улюблена. Я рада, що її маю,
бо без неї не відчула б тієї душевної рівноваги, яку іншим не вдається віднайти,
витративши все
життя.
Як
зазначає В. О. Сухомлинський «…Знайти своє
покликання – означає стати по справжньому щасливою людиною.». Покликання я
знайшла. А дитячі усміхнені очі даруватимуть мені сумління та натхнення для
втілення моїх задумів і творчих звершень.
Отож, вчителем я стала тому, що про це мріяла, до цього прагнула. Мені
хотілося ділитися з учнями тією іскрою любові, яку свого часу до мого серця донесла
школа. У такому віці діти відкриті, щирі, вони не лукавлять. Радію з того, що кожен
день я маю змогу зазирнути у їхні сяючі очі, провести країною науки та легенько
торкнутися невидимих струн дитячої душі. Хочу, щоб спогади про початкову школу
стали одним з кращих моментів їхнього безтурботного дитинства. Знаю, що на
вчителя початкових класів покладено почесну місію - навчити маленьких бачити світ
прекрасним, бути приязними з усіма, схилити їх на сторону добра. Віддаючи їм
частинку свого серця, натомість отримуєш вічну молодість душі, яка підтримує
незгасаюче полум'я вчительської завзятості та дає змогу відчути щастя.
Я певна, щастя – це океан позитивних емоцій. І ця робота не дає йому
обміліти, доповнює моє життя і робить мене повноцінно щасливою.
Посилання на персональний http://portfoliostrelchuk.blogspot.com/
Інтернет-ресурс
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
19
Размер файла
19 Кб
Теги
картки, інформаційний
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа